Мета роботи - встановлення необхідного рівня кратності повітрообміну в приміщенні на базі розрахунків концентрації вуглекислого газу та експериментально. Для встановлення необхідного об'єму потоку повітря зроблено експериментальні заміри в обраних приміщеннях. З виміряних даних щодо концентрації CO2 у комбінації з графічною методикою та математичними формулами можна визначити необхідну кратність повітрообміну, що задовольняє гігієнічні вимоги. Розрахунок супроводжується прикладом.

Розглянуто різні ефекти термомодернізації житлового будинку, які належать до концепції збалансованого розвитку. Проаналізовано підвищення енергоефективності будівлі після термомодернізації, порівняно витрати палива, витрати на експлуатацію, умови використання будівлі мешканцями і т.п. до та після термомодернізації. Наведено як приклади інші проекти реалізації термомодернізації в даній місцевості.

Разработаны трехмерные CFD-модели теплового режима помещения в сопряженной постановке с различными системами отопления (радиаторной, теплым полом, теплой стеной, теплым потолком, конвектором). Показана качественная адекватность построенных моделей, которые будут использоваться для анализа энергоэффективности рассмотренных систем отопления.

Зазначено, що сьогодні існує глобальна тенденція до будівництва будівель, які класифіковані як низькоенергетичні будинки з теплотехнічного боку. Відповідно до природної вентиляції вони називаються жорсткими будинками. Обмін повітря за допомогою природної вентиляції в такому вигляді будівель знижується нижче необхідних значень згідно з гігієнічними нормами. З метою забезпечення необхідного повітрообміну потрібно встановити в цих будівлях примусову чи гібридну вентиляції.

Надано огляд сучасних методів "розумного" проектування та технологій будівництва. На прикладах розглянуто інтелектуальні та енергозберігаючі технології на альтернативних джерелах енергії - "Екологічний будинок". Проаналізовано спроби пошуку сучасними архітекторами креативних ідей та інноваційних технологій, перетворення функціональних та естетичних рішень за умов безперервного розвитку технології та техніки будівництва, для забезпечення найвищого рівня комфорту і безпеки в інтуїтивно зрозумілому оточенні.

Досліджено оцінку фрагментів і деталей конструкції огороджувальних конструкцій (ОК) будівель, їх теплових, вологостійкостних та енергетичних характеристик, вплив на стан внутрішнього середовища та параметри матеріалів. Дослідження проведено за реальних умов in situ і лабораторних досліджень під час створення експериментальних моделей. Проект базується на результатах, одержаних у попередніх проектах. Оцінка ОК, їх фрагментів і деталей конструкцій за сталих умов не дає реальної картини їх поведінки та впливу на внутрішнє середовище будівель. В реальній ситуації тепловологісний мікроклімат, як і властивості ОК і внутрішнього середовища характеризуються нестаціонарними процесами. Завданням проекту є проаналізувати тепловологісні та енергетичні процеси ОК за умов експериментальних лабораторій і реальних умов.

Зазначено, що енергоефективні будинки підвищують ефективність і вони призначені для зниження негативного впливу на здоров'я людини навколишнього середовища за допомогою кращого розміщення, проектування, спорудження, експлуатації, технічного обслуговування та реконструкції. Ефективність є основним чинником, який призводить до зниження споживання енергії та експлуатаційних витрат. Ці будівлі мають певні теплотехнічні характеристики.

The paper presents the results of investigations on building's heat gains and heat losses. The heat balance conditions in selected buildings were observed. The factors, which influence heat gains and heat losses in analysed building were identified. The changes of value of these quantities on the influence of individual factors were estimated.

Здійснено динамічний аналіз внутрішнього середовища вибраних класів, розташованих у мансарді будівельного факультету в Кошице. Аналіз виконано з використанням інструментів моделювання і проводився для оцінки теплового навантаження в літній час. Предметом аналізу є оцінка впливу окремих режимів природної та механічної вентиляції на зміну робочої температури в класах. Мета аналізу полягає в одержанні динамічної картини змін у внутрішньому середовищі під дією внутрішніх і зовнішніх факторів, а також для порівняння придатності оцінюваних режимів вентиляції та можливості їх застосування.

Отримано розв'язок для розподілу температур у двомірному однорідному куті методом Шварца. Наведено порівняння аналітичного розв'язку з експериментальними даними при інженерному проектуванні. Подано робочі зразки для типового прикладу багатошарової кутової стінки.

Подано аналіз енергоефективності діючих систем життєзабезпечення. Обгрунтовано систему критеріїв для інтегрованих теплоенергетичних систем. Розглянуто технічні засоби оптимізації теплового захисту виробничих будинків. Розкрито питання підвищення енергоефективності джерел теплоти. Наведено методи та засоби підвищення енергоефективності процесу транспорту теплової енергії. Приділено увагу енергоефективним інтегрованим системам виробничого мікроклімату.

Проаналізовано необхідність врахування характеру впливів внутрішніх чинників приміщення на мешканця протягом часу його перебування всередині. Розглянуто етапи побудови нечіткої системи оцінювання рівня біокомфорту житла. Описано процес розроблення моделі розрахунку (та прогнозування) співвідношення параметрів теплового мікроклімату з урахуванням додаткових факторів зовнішнього середовища. Перевірено ефективність моделі на базі одержаних результатів прогнозування.

Увагу приділено науковим і методологічним основам створення та застосування інформаційних технологій та розробленню інформаційної системи (ІС) моніторингу енергоефективності будівель на основі гібридного когнітивного моделювання. Проаналізовано стан і перспективи наявних інформаційних технологій та автоматизованих систем, які використовуються при оцінюванні і моделюванні енергоефективності об'єктів. Висвітлено теоретичні засади ІС з енергоощадності і моніторингу, методику моделювання процесів розроблення інформаційної системи моніторингу енергоефективності будівель. Визначено, що для розроблення вказаної ІС доцільно використовувати гібридне когнітивне моделювання, оскільки важко передбачити зміну в часі деяких факторів, зокрема втрати тепла, погодних умов тощо. Удосконалено метод аналізу ієрархії масиву факторів, який відрізняється від наявних тим, що оцінка енергоефективності проводиться на основі оцінювання критеріїв з метою ранжування на їх основі масиву факторів за рівнем важливості (вагомості, значущості) в ІС енергоефективності. Визначено інтегроване середовище, розроблено прототип ІС, технічне та програмне забезпечення процесу моніторингу енергоефективності будівель.

Запропоновано методику моделювання теплотехнічного розрахунку двовимірного багатошарового середовища з урахуванням внутрішнього джерела енергії та граничних умов третього роду за допомогою інтегрального методу прямих. Одержані рекурентні формули для наближеного розв'язку дозволяють автоматично формувати для різних меж інтегрування основних рівнянь теплопровідності відповідні системи диференційних рівнянь у процесі компоновки матеріалів і заграничних умов першого та другого роду. Багатоваріантність розв'язку задачі з різними межами інтегрування дозволяє впевнитись в його достовірності, добираючи необхідні матеріали багатошарового середовища.

Приведена актуальность проблемы энергопотребления зданиями, освещены основные меры и мероприятия, предпринимаемые на правительственном уровне ведущих стран Европы и мира.

Висвітлено актуальні проблеми вимірювання, контролю та прогнозування стану параметрів мікроклімату спеціального виробничого приміщення з метою забезпечення експлуатаційних характеристик прецизійних приладів на стадії виконання процесу їх складання. Розроблено математичний апарат прогнозування змін стану мікроклімату спеціального виробничого приміщення, заснований на аналітичних залежностях, які враховують перехресні зв'язки технологічного середовища й особливості спеціальних виробничих приміщень, що дозволяє сигналізувати про можливий вихід параметру мікроклімату за допустимі границі ще до його фактичного виходу. Удосконалено існуючі та створено нові методики для комплексного аналізу технологічного процесу складання за умов спеціальних виробничих приміщень з підвищеним класом чистоти, що дозволяє забезпечити експлуатаційні характеристики вихідної продукції на рівні, який відповідає вимогам технологічного процесу. Розроблено систему контролю мікроклімату спеціальних виробничих приміщень для складання прецизійних приладів. Доведено, що використання запропонованої системи контролю дозволяє зменшити відмови вихідної продукції прецизійного складального виробництва в 1,2 - 1,4 раза.

Наведено результати експериментальних досліджень аеродинамічного впливу низького будинку на поруч розташований високий будинок.

Наведено результати досліджень параметрів мікроклімату приміщень за зміни швидкості руху повітря. Показано, що температура повітря в робочій зоні під час дії повітряних потоків істотно зросла. Ці результати можна використовувати під час проектування систем інфрачервоного опалення для приміщень великого об'єму.

Наведено аналіз впливу змін параметрів атмосферного повітря (ПАП) на втрати енергії за умови, що багатошарові зовнішні стіни складських приміщень для зберігання харчових продуктів розраховано за допомогою статичного методу. На конкретному прикладі зміни температури в околицях міста Любліна запропоновано в розрахунках враховувати динамічний характер зміни ПАП, що дозволяє зменшити амплітуду коливання температури та, відповідно, тепловий потік у приміщенні.

Проведен анализ теплопотерь в холодный период года и теплопритоков в теплый период года для выполнения укрупненных расчетов теплопритоков по величине теплопотерь. Величина сезонных теплопритоков необходима при расчете систем кондиционирования, в том числе с использованием заготовленного зимой естественного льда, для расчетов расхода холода и объема льдохранилища. Показано, что для крупных зданий типа офисов и гостиниц расход холода летом превышает расход теплоты на отопление в 1,3 - 1,5 раза. В хорошо теплоизолированных и "пассивных" зданиях объем ледяного аккумулятора на летний сезон не превышает 1 - 2 % от объема здания. В существующих зданиях этот объем достаточен для покрытия около 50 % нагрузки в жаркое время, что снижает установленную мощность холодильных машин.