The article provides the outline of urgent questions of strengthening bases of buildings in the historical part of the city, and separate architectural monuments. When bases and soils lose their primary carrying ability, it leads to the appearance of defects on outer walls, covering and roofs of historical buildings. The author develops the system of modern methods of strengthening bases, making panel and combined bases.

Розглянуто питання підсилення фундаментів під час реконструкції будівель за складних грунтових умов з улаштуванням підземного паркінгу.

Визначено несучу здатність монолітної залізобетонної плити підсилення фундаментів із криволінійною підошвою для різних класів бетону, за різних діаметрів арматури, різних прольотів і змінних товщин як плити, так і розмірів опорних частин у місцях зароблення у штрабах підвальних стін.

Отражены методика и результаты работы по оценке возможности надстройки здания Луганской городской больницы № 7 после взрыва, включая усиление оснований фундаментов при помощи буроинъекционных свай.

Вирішено важливу науково-прикладну та господарську проблему - підвищення ефективності ремонтно-відновлювальних робіт шляхом розробки інноваційних технологій із застосуванням нових або вдосконалених засобів малої механізації. Висвітлено результати визначення та резервів підвищення якості та скорочення довготривалості робіт, збільшення продуктивності праці та зниження вартості ремонту та відновлення будівель. Виконані роботи дозволили розробити інноваційне обладнання та нові конструктивно-технологічні рішення. Експериментально досліджено закономірності змін показників якості за зміни технологічних параметрів. Зауважено, що із застосуванням цих інновацій та закономірностей, розроблено технології торкретування, вирівнювання крену будівлі, посилення фундаментів, та удосконалено технологію опалубних робіт.

Виявлено причини, що призводять до необхідності реконструкції фундаментальних систем. Досліджено науково-технічний розвиток конструктивно-технологічних рішень із реконструкції фундаментальних систем, проаналізовано сучасний стан і розробку їх класифікації. Наведено методику й алгоритм вибору ефективного конструктивно-технологічного рішення з реконструкції стрічкових фундаментних систем. Розроблено технології спряження нових плитних елементів з наявними стрічковими фундаментами. Обгрунтовано основні геометричні параметри елементів плитних конструкцій та наведено технології їх бетонування. Удосконалено технології влаштування суцільної монолітної ребристої плити.

Встановлено основні закономірності залежності частки навантаження, що сприймає існуючий фундамент як ростверк підсиленого фундаменту, від геометричних параметрів підсиленого фундаменту та технології влаштування паль (крізь тіло фундамент або виносні). Проведено числове моделювання за допомогою МСЕ систем "існуючий фундамент - палі підсилення - основа" та "палі - ростверк - основа", за якого проаналізовано вплив на напружено-деформований стан основи пальового фундаменту не тільки його геометричних параметрів, а і фізико-механічних властивостей грунту та виду паль (влаштовуються з вийманням або без виймання грунту). Шляхом кореляційного аналізу одержаних даних вперше запропоновано функціональні залежності, які дозволяють враховувати основні геометричні параметри та фізико-механічні властивості основи для оцінювання навантаження, що сприймає ростверк у системі "палі - ростверк - основа" за нового будівництва та за підсилення палями. Запропоновано методику розрахунку допустимого навантаження на підсилений палями стрічковий фундамент мілкого закладання, що дозволяє враховувати роботу ростверку з урахуванням усіх найбільш впливових факторів. Застосування даної методики дозволить зменшити кількість паль, що суттєво знизить вартість влаштування підсилення фундаментів мілкого закладання палями. Методика адаптована також і для нових фундаментів.

Одержано на основі детальних математичних розрахунків уточнені розрахункові формули для побудови епюр тисків під підошвами як існуючих фундаментів,так і плит підсилення по всій площі підвальних приміщень, що дозволяє виконувати побудову епюр згинальних моментів і поперечних сил із раціональним армуванням тіла фундаментів різної конфігурації для різноманітних грунтових умов. Розроблено ефективну конструкцію підсилення фундаментів у вигляді криволінійної просторової плити у двох напрямах, яка з'єднується по периметру із існуючими фундаментами. Запропоновано методику врахування ефекту збільшення несучої здатності грунтів основи існуючих фундаментів, яка зумовлюється елементами нової конструкції підсилення. Розв'язано задачу перерозподілу в основі реактивних напружень, які формують максимальні згинальні моменти у двох- і трьохпролітних плитах із криволінійною підошвою. Показано експериментальними спостереженнями ефективність запропонованої конструкції шляхом порівняння фактичних і розрахункових значень осідань існуючих фундаментів.