Викладено науково-методичні основи реконструкції типових готелів, зведених упродовж 1960 - 1980-х pp. в Україні. Висвітлено соціально-економічні передумови та особливості розвитку готельного господарства України. Систематизовано всі наявні типові проекти готелів, розроблено їх класифікацію. Проаналізовано наукові дослідження, нормативні документи та літературні джерела, присвячені питанням проектування та реконструкції готелів, розглянуто вітчизняний та зарубіжний досвід такої реконструкції, виявлені основні тенденції у цій галузі архітектурного проектування. Розроблено методику функціонально-просторової трансформації типових готелів за умови їх реконструкції, сформульовано основні принципи її застосування. Визначено основні напрямки реконструкції будівель типових готелів і встановлено фактори, що впливають на їх архітектурно-планувальну та об'ємно-просторову організацію за умов реконструкції. Охарактеризовано вимоги до загальної функціональної структури сучасних готелів та їх окремих функціональних зон. З'ясовано завдання, що постають у процесі реконструкції готелів різних типових серій, та запропоновано прийоми відповідних змін їх об'ємно-просторової організації. Створено методику економічного оцінювання доцільності й ефективності проектних рішень. Рекомендовано методи покращення естетично-образної виразності таких готелів.

Вивчено проблему формування принципів архітектури сільських садиб Волині XIX - початку XX ст. та їх розвитку за умов сучасної України. На основі аналізу документальних, картографічних та іконографічних архівних матеріалів, а також натурного обстеження збережених сільських садиб історичної Волині XIX - початку XX ст. створено їх багаторівневу типологічну класифікацію. Виявлено їх об'ємно-планувальні, композиційні, стилістичні характеристики, що сформувались під впливом комплексу різноманітних факторів. Виконано порівняння принципів архітектурного формування сільських садиб Волині XIX - початку XX ст. із принципами розвитку сільських садиб інших регіонів України, внаслідок чого виявлено основні подібності та відмінності в об'ємно-просторових, композиційних і стилістичних ознаках. Висвітлено принципи архітектурної типології, композиції та стилістики сільських садиб, які є актуальними за умов сучасного будівництва.

Увагу приділено обгрунтуванню енергоефективної конструкції малоповерхових житлових будівель з використанням відновлюваних матеріалів органічного походження на основі експериментально-теоретичних досліджень несучої здатності та екологічних показників конструктивних елементів будівлі. Виконано дослідження теплотехнічних характеристик матеріалів органічного походження та запропоновано конструктивне рішення енергоефективного малоповерхового будинку. Встановлено параметри дерев'яного каркасу з модульних стояків типу "сходи", що формують просторову дерев'яну конструкцію, яку заповнюють екологічним заповнювачем з матеріалів органічного походження. Проведено аналіз напружено-деформованого стану елементів запропонованої конструкції дерев'яного каркасу та енергоефективності будівлі, визначено клас енергоефективності. Досліджено показники економічності та екологічності малоповерхової будівлі з використанням відновлюваних матеріалів органічного походження.

Уточнено типологію багатоквартирної забудови Львова кінця XIX - початку XX ст. та виявлено особливості їх архітектурно-планувальної та об'ємно-просторової структури. На основі синхронного та діахронного аналізів багатоквартирних будинків, збудованих у зазначений період, визначено характерні зміни у їх архітектурно-планувальній структурі протягом чотирьох періодів експлуатації. Встановлено, що ці зміни були закономірним явищем, зумовленим науково-технічним розвитком, моральним та фізичним старінням будівель, змінами нормативних показників і соціально-економічної політики держави. Проаналізовано фактори, які визначають напрямки реконструкції багатоквартирних будинків Львова кінця XIX - початку XX ст. Визначено вимоги та розроблено методику реконструкції досліджуваних будинків. Запропоновано методи, заходи та рекомендації щодо їх реконструкції.

Визначено основні етапи та тенденції розвитку типових житлових будинків 1955 - 1990 pp. зведення в Україні. Проаналізовано їх архітектурно-планувальні та конструктивні рішення, порівняно методи реконструкції типового житла в Україні та європейських країнах. Визначено чинники й умови, які обумовлюють напрями та можливості реконструкції. Проведено дослідження планувальних, конструктивних та об'ємно-просторових особливостей типових житлових будинків на основі методів аналізу їх функціонально-типологічної та конструктивної структури, порівняльного техніко-економічного оцінювання рішень, натурного обстеження, соціологічного опитування, графоаналітичного методу та порівняльного оцінювання економічної ефективності. Запропоновано модель реконструкції типового житла на основі врахування внутрішніх і зовнішніх чинників та особливостей архітектурно-конструктивної системи типових житлових будинків, а також систему "Житловий простір - будинок - квартира", на основі якої встановлено принципи та прийоми реконструкції типового житла 1970 - 1980 рр. будівництва.

Досліджено комплексний вплив параметрів, що використовуються в розрахунках будівельних конструкцій будівель і споруд, на напружено-деформований стан цих об'єктів при реконструкції, які експлуатуються в умовах просідаючих грунтів. Увагу приділено проблемам перевірки адекватності розрахункових моделей за результатами детального натурного обстеження будівель. Показано можливість прогнозування змін напружено-деформованого стану конструкцій будівель під час проведення реконструкції та експлуатації в умовах просідаючих грунтів. Встановлено закономірності впливу місця розташування джерела замочування та стадійності замочування просідаючих грунтів основи, а також попередніх деформацій на НДС несучих конструкцій цегляних будівель. Удосконалено методику вибору найбільш несприятливого варіанту замочування будівлі. Запропоновано інженерну методику комплексного врахування впливових параметрів на адекватність визначення НДС будівлі, надано рекомендації щодо формування розрахункових моделей будівель під час їх реконструкції в умовах просідаючих грунтів.

Увагу приділено вдосконаленню архітектури малоповерхового енергоефективного житла. Викладено історичний аспект проблеми та виявлено історичні передумови розвитку енергоефективного житла. Сформовано основні вимоги та рішення формування енергоефективного житла. Розроблено метод оцінки проектного рішення малоповерхового енергоефективного житла, сформовано "таблицю рішень", яка містить критерії, підкритерії й умови проектування. Розроблено теоретичні моделі малоповерхового енергоефективного житла. Створено інженерно-енергоефективний метод проектування архітектури малоповерхового енергоефективного житла та сформульовано рекомендації щодо використання цього методу.

Визначено характер впливу типологічних ознак житлових будинків на здоров'я мешканців, розвиток дітей, соціально-психологічний комфорт, рівень антисоціальних проявів та окреслено засоби протидії чи нейтралізації негативних чинників. Обгрунтовано доцільність впровадження галерейних і галерейно-секційних типів будинків, мультиформатної забудови і соціально інтегрованого житла для різних категорій населення. Введено в науковий обіг поняття "бюджету покупки". Доведено необхідність запровадження 3-х типів орендного житла: прибуткових будинків, неприбуткових і дотаційних. Здійснено порівняльний аналіз найбільш поширених конструктивно-технологічних систем. Запропоновано соціально-архітектурну модель оптимальної організації житлових груп і нові ефективні прийоми формування високощільної житлової забудови середньої поверховості. Наголошено на необхідності розширення номенклатури житлових одиниць, обгрунтовано їх параметри, окреслено можливі підходи щодо їх розпланування. Подано пропозиції щодо вдосконалення типологічної класифікації квартир. Розроблено принципи реформування нормативної бази проектування житла, методику оцінки проектних рішень. Сформульовано пріоритети державної і регіональної житлової політики та задачі щодо її юридично-правового забезпечення.

Висвітлено проблеми сейсмостійкості житлових будинків, їх реконструкції за складних інженерно-геологічних умов, мансардного будівництва під час реконструкції житлових будинків перших масових серій. Розглянуто питання державного стимулювання впровадження енергоощадних технологій в процесі будівництва та реконструкції житлового фонду. Проаналізовано проекти нормативно-правових актів з управління житловою нерухомістю, досвід реконструкції об'єктів військової інфраструктури під житлові будинки.

Освещены проблемы сейсмоустойчивости жилых домов, их реконструкции в сложных инженерно-геологических условиях, мансардного строительства в период реконструкции жилых домов первых массовых серий. Рассмотрены вопросы государственного стимулирования внедрения энергосберегательных технологий в процессе строительства и реконструкции жилого фонда. Проанализированы проекты нормативно-правовых актов по управлению жилой недвижимостью, опыт реконструкции объектов военной инфраструктуры под жилые дома.

Висвітлено основні напрямки капітального ремонту (КР) і реконструкції житлових масивів, житлових і суспільних будинків (ЖІСБ). Розглянуто питання планування, проектування й організації ремонтно-будівельного виробництва. Проаналізовано особливості організації КР і реконструкції ЖІСБ. Описано технологію виконання ремонтно-будівельних робіт. Увагу приділено визначенню потреби у КР, виконанню ремонту фасадів, підлоги, балконів і цегляних стін.

Освещены основные направления капитального ремонта (КР) и реконструкции жилых массивов, жилых и общественных домов (ЖИОД). Рассмотрены вопросы планирования, проектирования и организации ремонтно-строительного производства. Проанализированы особенности организации КР и реконструкции ЖИОД. Описана технология выполнения ремонтно-строительных работ. Внимание уделено определению потребности в КР, выполнению ремонта фасадов, пола, балконов и кирпичных стен.

Визначено терміни придатності будівель та споруд залежно від матеріалу конструкцій, обгрунтовано необхідність проведення їх ремонту. Проаналізовано особливості утримання системи технічної експлуатації житлових будівель, а також вплив стиків у зовнішніх стінах на їх експлуатаційні показники. Описано види технічного обслуговування підвалів, горища.

Определены сроки пригодности строений и сооружений в зависимости от материала конструкций, обоснована необходимость проведения их ремонта. Проанализированы особенности содержание системы технической эксплуатации жилых строений, а также влияние стыков внешних стен на их эксплуатационные показатели. Описаны виды технического обслуживания подвалов, чердаков.

Розглянуто основні правила утримання будівель міської забудови, а також заходи щодо їх технічної експлуатації та ремонту. Запропоновано класифікацію будівель. Визначено техніко-економічні показники житлового фонду. Розглянуто питання амортизації та зношування основних фондів у житловому будівництві. Проаналізовано особливості врахування цільових коштів (прибутків і витрат з комунального обслуговування).

Рассмотрены основные правила содержания строений городской застройки, а также меры по их технической эксплуатации и ремонту. Предложена классификация строений. Определены технико-экономические показатели жилого фонда. Рассмотрены вопросы амортизации и износа основных фондов в жилищном строительстве. Проанализированы особенности учета целевых средств (прибыли и расходов по коммунальному обслуживанию).

Дисертацію присвячено розвитку архітектурної теорії в галузі формування перспективних типів елементів індивідуальної малоповерхової житлової забудови, на підставі нових тенденцій в житловому будівництві і необхідності використання нових підходів у вирішенні проблем проектування індивідуального житла. Вперше в існуючі положення архітектурної теорії внесено науково обгрунтовані пропозиції за типології і класифікації елементів індивідуальної малоповерхової житлової забудови і визначено прогресивні тенденції розвитку їх функціональної структури. Системний підхід в дослідженні представлено запропонованою архітектурною системою "моножитло". Вперше розкрито поняття "індивідуальне житлове утворення" - цілісного об'єкту дослідження і проектування. Визначено принципи методологічного формування функціонально-планувальної, об'ємно-просторової структур індивідуальних житлових утворень та будинків, надвірних будівель та індивідуальних земельних ділянок. Запропоновано і обгрунтовано ефективну методику оцінки якості їх проектних рішень.

Розкрито актуальні питання створення соціального житлового фонду та розходження архітектурно-планувальної структури соціального та комерційного житла. Обгрунтовано гіпотезу щодо соціальної диференціації населення та забезпечення його відповідним житлом. Визначено базові принципи ахітектурно-планувальних рішень соціального та комерційного житла. Соціальне житло рекомендовано формувати згідно з визначеними принципами, головним з яких є принцип мінімізації, а для комерційного житла - принцип оптимізації. Розроблено номенклатуру житлових будинків двох рівнів комфорту за типологічними ознаками, орієнтацією, поверховістю. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення архітектурно-типологічних ознак соціального та комерційного житла за місцем розташування, характером житлової забудови та розвитку по вертикалі, об'ємно-просторовою структурою. Розроблено пропозиції за формулою заселення квартир для соціального та комерційного житла, визначено розрахункову площу на одну людину для соціального та комерційного житла. Наведено рекомендації щодо формування архітектурно-планувальних рішень соціального та комерційного житла оптимального та підвищеного рівнів комфорту.

Проведено системний аналіз архітектурно-конструктивно-технологічної системи (АКТС) будівництва та реконструкції будівель з малорозмірних елементів. На підставі функціонально-вартісного аналізу АКТС будівництва та реконструкції будівель з малорозмірних елементів визначено найбільш значимі конструктивні елементи, які, насамперед, необхідно вдосконалювати для підвищення економічної ефективності системи - стіни та перекриття. Розроблено методику нормування міцності кам'яної кладки, як композитного матеріалу, з урахуванням статистичних характеристик міцності складових елементів кладки - каменів і розчину. Запропоновано й обгрунтовано варіант багатопорожнистого стінового каменю з легкого бетону з тонкими повітряними прошарками, що дозволяє одержати одношарові захисні конструкції стін для І - IV кліматичних районів України без додаткового утеплення. На підставі застосування загальних принципів стандартизації, типізації та уніфікації залізобетонних конструкцій розроблено методику й алгоритм розрахунку уніфікованого сортаменту балок перекриттів з малорозмірних елементів. Доведено економічну ефективність будівництва та реконструкції будинків із застосуванням АКТС з малорозмірних елементів. Установлено, що завдяки будівництву за системою АКТС досягається здешевлення вартості конструктивних елементів на 3 - 81 % і каркаса будівель у цілому в 1,5 рази на відміну від будівель з цегли та добірних залізобетонних елементів.

Розв'язано задачі щодо вдосконалення системи формування організаційно-технологічних рішень під час організації роботи будівельних фірм з урахуванням особливостей їх діяльності у Сирії під впливом зовнішнього середовища та внутрішніх параметрів, що забезпечує підвищення результативності їх функціонування на підставі типізації технологічних схем з використанням техніко-економічного аналізу, встановлення якісних і кількісних взаємоз'язків між витратами ресурсів (питомою трудомісткістю та вартістю) на проведення робіт щодо реконструкції й узагальнювальним показником, що характеризує технологічні схеми їх виконання, виявлення раціональних меж застосування цих технологічних схем залежно від узагальнювального показника з урахуванням ранжування його складових. Розроблено практичні рекомендації щодо реконструкції житлових будинків. Обгрунтовано доцільність розгляду як категорії, що відображає успіх функціонування будівельної фірми за умов ринку, результативності її діяльності. Запропоновано метод формалізації опису технологічних і часових взаємозв'язків будівельних процесів для відображення у моделях.

Розглянуто питання розміщення житлової забудови на намивних територіях з урахуванням її взаємодії з динамікою підземних вод і тектонічних розломів. Установлено, що динаміка підземних вод, за наявності взаємодії з геологічними процесами та сформованою планувальною структурою міста, є одним з важливих факторів у визначенні екологічного та функціонального зонувань, вуличної мережі, демографічної ємності, типології забудови, її архітектурно-планувального та композиційного вирішення. На основі запропонованої моделі, що враховує дані фактори, розроблено принципи та методи формування функціонально-планувальної структури житлової забудови, а також методичні рекомендації щодо її розміщення на стадії концепції генплану, ПДП житлових районів, ескізу забудови.

Із використанням розробленої методики, яка передбачає застосування загальнонаукових (історичного та структурного аналізу) і спеціальних (статистичного, методу натурних обстежень та роботи з першоджерелами) методів наукових досліджень висвітлено напрямки розвитку стильових і об'ємно-просторових рішень в архітектурі садибного житла Львова у першій третині XX ст. Визначено розміщення районів садибного будівництва цього періоду. Встановлено значення розвитку архітектури садибного житла дослідженого періоду для подальших процесів архітектурного розвитку Львова.

Запропоновано новий метод класифікації багатоквартирного житла за рівнем комфортності відповідно до його призначення (соціального, приватного, прибуткового). Проаналізовано та систематизовано вітчизняний та зарубіжний досвід створення нормативів і методів оцінки якості житла. Досліджено фактори, що впливають на формування системи його стандартизації. Визначено принципи розробки нормативних документів і методів оцінки якості у галузі проектування багатоквартирного житла. Наведено пропозиції щодо удосконалення керування системою "житло" за допомогою нормативних документів і методів оцінки комфортності. Розглянуто можливості застосування системних методів з використанням різних способів моделювання під час проведення досліджень у галузі житлової архітектури.

Розглянуто питання оцінки ефективності звукоізоляції житлових будинків від повітряних шумів як найбільш розповсюджених. Розроблено нову методику, яка враховує енергетичний та інформаційний зміст очікуваного загального шумового режиму об'єктів, оцінює технічні, соціальні та економічні ефекти звукоізоляції. Встановлено, що традиційна методика, яка базується на системі норм, не відповідає сучасним методологічним концепціям, тому що передбачає тільки неподільні оцінки фрагментарних технічних ефектів шумозахисту. Запропоновано розрахункові моделі для збору інформації про джерела шуму, оцінки статистичних параметрів і критеріїв оцінки загального шумового режиму, розрахунку технічних, соціальних та економічних ефектів шумозахисного комплексу, а також для оцінки очікуваного рівня акустичної комфортності об'єктів.