Проаналізовано характерні знаки-символи, що складаючись у класицистичну формулу та повторюючись в часі та просторі, на територіях різних країн створюють упізнаваний образ офіційної представницької споруди, сприйняття якого має певні особливості.

Проанализовано характерные знаки-символы, которые, соединяясь в классицистическую формулу и повторяясь во времени и в пространстве, на территориях разных стран создают узнаваемый образ официального представительского сооружения, а его восприятие имеет определенные особенности.

The article is devoted to the analysis of the temperamental signs-characters, which that folding into a clacisistal formula and repeating themselves in time and space, create on the territories of different countries an identified appearance of the official representative building.

Розглянуто соціокультурні передумови формування архітектурного середовища ділових комплексів. Розроблено основи ергономічного підходу в розробці принципів організації внутрішнього простору ділового комплексу (ДК). Визначено планувальні основи формування структури будівлі. Встановлено роль функціонально-технологічного процесу у формуванні оптимального простору. Висвітлено принципи організації функціональних процесів в архітектурному середовищі ДК. Вивчено особливості обліку психофізіології сприйняття внутрішнього простору. Показано роль факторів внутрішньої мотивації в сприйнятті інтер'єру. Розглянуто види поводження людини у внутрішньому просторі: цілеспрямоване та невимушене. Обгрунтовано алгоритм формування базових архітектурних систем. Сформульовано принципи організації архітектурного середовища інтер'єрів. Показано, що архітектурне середовище ДК є результатом процесу взаємодії й інтеграції ряду факторів, які реалізують соціальні, естетичні, екологічні та ергономічні потреби в життєдіяльності людини.

Досліджено функціонально-технологічні, об'ємно-просторові й архітектурно-планувальні особливості формування банківських установ масового типу в міській забудові. Проведено аналіз існуючого стану мережі ощадбанківських установ масового типу та виявлено притаманні їм недоліки. Виявлено засади подальшого формування сучасних функціонально-планувальних структур, мережі та сучасної архітектурної типології ощадбанківських установ масового типу. Сформовано основні принципи архітектурного проектування сучасних ощадбанківських установ масового типу в міській забудові. Розроблено номенклатуру експериментальних уніфікованих проектних рішень, яка складається з чотирьох типів ощадбанківських установ. Подана номенклатура відповідає сучасним функціонально-технологічним вимогам до банківських установ, враховує умови розміщення в різній забудові, різні групи клієнтів і сучасні методи їх обслуговування. Розроблено рекомендації щодо використання номенклатури проектних рішень ощадбанківських установ масового типу за формування або модернізації мережі Ощадбанку в різних містах України.

Узагальнено світовий та вітчизняний досвід проектування, будівництва й експлуатації висотних будинків, на основі якого визначено основні етапи розвитку архітектури висотних об'єктів, розроблено класифікацію з урахуванням екологічних чинників і запропоновано визначення ряду термінів. Визначено функціонально-планувальну структуру типового поверху й основний склад приміщень. Визначено залежність архітектурно-планувальної й об'ємно-просторової структури висотних будинків та основних функціональних, природно-кліматичних, містобудівних, санітарно-гігієнічних та інших факторів. Запропоновано принцип урбоекологічного балансу, принцип об'ємно-планувальної компенсації, принцип ресурсоефективності, що забезпечать екологічну безпеку оточуючого міського середовища, параметри комфортності внутрішніх приміщень, збереження та примноження природних ресурсів та естетичну привабливість. Викладено об'ємно-планувальні прийоми виявлених принципів. Наведено засоби досягнення естетичної виразності. Запропоновано методичні рекомендації з проектування висотних екологічних об'єктів.

Розширено межі та поглиблено зміст нового об'єкта архітектурно-містобудівної теорії і практики - пенітенціарних комплексів (ПК) та їх мереж. Проведено поглиблений аналіз та виявлено сучасні тенденції еволюційного розвитку архітектурного середовища для утримання, виправлення і соціалізації засуджених із залученням знань у суміжних галузях, таких як філософія і соціологія, педагогіка та психологія. У теорію та практику архітектури введено новий тип громадських будівель і споруд - пенітенціарний (виправний) комплекс, визначено зміст і рівні розвитку його архітектурного середовища - регіональний, міський, локальний, а також удосконалено термінологію, що зв'язує адміністративно-правову й архітектурно-містобудівну складові пенітенціарної системи. Розроблено теоретичні структурно-логічні та структурно-функціональні ієрархічні моделі архітектурного середовища ПК та їх мереж. Проведено розгорнуту класифікацію складових архітектурного середовища ПК за різними ознаками, з подальшою розробкою загальної типології функціонально-планувальної структури і просторової організації, а також типології особистостей засуджених і службового персоналу. Розроблено принципи, методи і прийоми гармонізації архітектурного середовища виправних установ різних типів і видів, серед яких провідне місце посідають принципи відповідності, адаптивності, фрактальності та контекстуальності. Введено поняття архітектури ПК як окремої самостійної галузі вітчизняної теорії та практики архітектурного проектування, визначено перспективні шляхи її подальшого розвитку у напрямку гуманізації та прозорості.