Обгрунтовано теоретичні засади формування архітектурного середовища дитячих освітньо-виховних закладів з урахуванням психосоматичних особливостей дитини. На підставі дослідження дитячих закладів у Європі й Україні з урахуванням сучасних соціально-психологічних, педагогічних, філософських, антропософських й екологічних досягнень, а також результатів архітектурно-соціологічного опитування (проведеного у 2005 - 2006 рр. у 4-х європейських країнах) встановлено вимоги щодо формування середовища дитячих закладів. На підставі одержаного фактичного матеріалу визначено нові принципи формування архітектурного середовища дитячих закладів, запропоновано методи та способи їх впровадження у практику архітектурного проектування. Результати наукового дослідження використано під час підготовки спеціального курсу лекцій для студентів 4-го курсу архітектурного факультету НАОМА.

Розроблено та науково обгрунтовано принципи, методи і прийоми формування архітектурного середовища шкіл, які грунтуються на засадах антропософії. Визначено вимоги щодо архітектури альтернативної школи. Створено концептуальну модель шкільного простору, розроблено рекомендації щодо розміщення, архітектурно-планувальної структури, об'ємно-просторових рішень, організації внутрішнього простору.

Визначено основні принципи гармонізації інтер'єрів, що містять твори монументально-декоративного мистецтва на основі аналізу вітчизняного досвіду застосування творів в інтер'єрах громадських споруд. Розглянуто основні композиційні прийоми розміщення творів у структурі будівель та у приміщеннях, їх вплив на зорове сприйняття інтер'єрів, роль у розкритті архітектурно-художнього задуму. Розроблено класифікацію застосування монументально-декоративних елементів. Висвітлено чинники, що мають найістотніший вплив на формування інтер'єрів навчально-виховних будівель із застосуванням творів: функціональні, умови зорового сприйняття, регіональні та природно-кліматичні, орієнтація, освітлення, психофізіологічні особливості сприйняття. Проаналізовано функціональну організацію цих споруд, доцільність використання творів у їх планувальній структурі. Розроблено рекомендації щодо застосування елементів монументально-декоративного мистецтва в інтер'єрах навчально-виховних будівель. Визначено умови зорового комфорту сприйняття творів. Згідно з призначенням приміщень, їх світловим кліматом, психофізіологічними особливостями сприйняття, подано пропозиції щодо вирішення монументально-декоративних творів та їх розміщення. Запропоновано варіанти зорового коригування пропорцій приміщень за допомогою монументально-декоративних засобів.

Досліджено розвиток архітектури університетських центрів XIX - першої третини XX ст. як системи на психологічному, функціональному та матеріальному рівнях сприйняття. Установлено, що функціональна й організаційна структура університетських центрів як установи формувалась залежно від розвитку основної подвійної функції наука / освіта за певними етапами: виникнення / диференціація / інтеграція, що дозволяє визначити подальші тенденції розвитку у формуванні архітектурного простору університетських центрів відповідно як відкрита структура / гнучка структура / стійка структура. Виявлено характерні архітектурні одиниці мікросистеми міста та якісні зміни архітектурної форми споруд університетських центрів, що залежать від їх ролі у процесі розвитку суспільного буття та характеризується репрезентативністю.

Досліджено навчальний комплекс вищого навчального закладу як цілісний системний об'єкт. Використано функціональні приципи для моделювання композиційних структур навчальних корпусів, аналогічні з формоутворенням у живій природі. Розроблено метод композиційного моделювання об'ємно-просторових структур університетських комплексів. Наведено структурно-логічні варіанти композиційних схем навчальних комплексів, розроблених з урахуванням сучасних архітектурних вимог і напрямів.

Визначено принципи архітектурно-планувальних рішень православних духовних навчальних закладів (ПДНЗ). Досліджено основні етапи розвитку ПДНЗ, узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід їх проектування та будівництва. Запропоновано класифікацію функціонуючих ПДНЗ. З урахуванням хаотичності та нерівномірності мережі ПДНЗ на території України наведено рекомендації щодо їх удосконалення. Розроблено базову номенклатуру типів ПДНЗ. Наведено пропозиції щодо зонування земельних ділянок ПДНЗ. Запропоновано функціонально-планувальні моделі ПДНЗ, визначено взаємозв'язки між основними групами приміщень і функціональними блоками. Розкрито актуальні питання формування архітектурно-планувальної композиції ПДНЗ, а також православних духовних навчальних центрів, які є новим типом даного виду навчальних установ. Обгрунтовано теоретичні засади методики проектування ПДНЗ.

Визначено основні фактори та умови, які впливають на об'ємно-планувальну структуру будівель багатопрофільних університетів, а також прийоми організації об'ємно-планувальних рішень навчальних і загальноуніверситетських корпусів. Запропоновано методи формування університетів, визначено основні принципи розвитку закладів вищої освіти. Надано рекомендації щодо нормативних розділів навчальних зон, а також площі основних навчальних аудиторій, кабінетів, лабораторій. Виявлено прийоми та архітектурні елементи, які сприяють створенню оптимальних умов життєдіяльності, запропоновано блок-модульний метод формування університетів, який дає змогу постійно розвивати навчальний комплекс, та зберігає архітектурну цілісність об'ємно-планувальної композиції.

Розглянуто типи будівель соціально-реабілітаційних центрів (СРЦ) для неповнолітніх, їх класифікацію та функціонально-планувальну структуру. Обгрунтовано принципи комплексного формування архітектурного середовища СРЦ для неповнолітніх. Запропоновано прийоми модернізації та пристосування існуючих будівель навчально-виховного призначення для роботи сучасних реабілітаційних центрів для девіантних дітей.

Вперше з позицій системного підходу розглянуто проблеми функціонально-планувального розвитку вищих навчальних закладів за умов нової соціально-економічної та містобудівної політики, істотного реформування системи освіти в Україні. Поглиблено методичну складову системного підходу щодо архітектури об'єктів вищої освіти. Науково обгрунтовано принципи оптимізації функціонально-планувальної структури та територіального розвитку вищих навчальних закладів за умов ущільненої забудови міст. Запропоновано методику оперативної оцінки функціонально-планувальних рішень даних закладів у процесі варіантного архітектурного проектування на підставі загальносистемних принципів.

Висвітлено питання удосконалення шкільних будівель та комплексів з урахуванням енергоощадження. Визначено перелік заходів архітектурного енергоощадження, а також проведено їх класифікацію на підставі світового та вітчизняного досвіду проектування та будівництва навчальних закладів. Обгрунтовано застосування заходів архітектурного енергоощадження з позицій комплексного підходу до теплозахисту будівлі, дотримання теплового комфорту приміщень та економічного мотивування. Охарактеризовано принципи архітектурного вдосконалення шкільних будівель та комплексів з урахуванням енергоощадження: містобудівні, планувально-просторові, композиційні, формотвірні, а також принцип дизайну архітектурного середовища. У межах даних принципів визначено засоби, за допомогою яких розроблено архітектурні заходи та прийоми. Надано рекомендації щодо проектування нових і вдосконалення існуючих шкіл з урахуванням архітектурного енергоощадження.

Проаналізовано досвід країн Європи, Америки, а також Росії й України. Проведено комплексний аналіз факторів формування архітектурного середовища спеціалізованих дитячих дошкільних установ (ДДЗ). Досліджено специфіку контингенту дітей з особливими освітніми потребами. Для виявлення особливостей сприйняття архітектурного середовища проводилося тестування дітей віком 5 - 7-ми років з порушеннями розвитку слуху та зору. Проаналізовано комплекс діючих вимог до проектування спеціалізованих ДДЗ. Сформульовано принципи формування архітектурного середовища інтер'єрів спеціалізованих ДДЗ: принципи гармонізації структури внутрішнього простору та принципи створення архітектурно-художньої виразності, кожний з яких розширено показано з основними характеристиками та пропозиціями з рiшення архiтектурних завдань.

Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку ступеневої системи професійно-технічної освіти. Виявлено основні фактори, що впливають на формування будівель професійно-технічних навчальних закладів. Розроблено пропозиції щодо структурної побудови мережі професійно-технічних навчальних закладів - запропоновано принципову модель організації мережі, визначено структурні одиниці системи професійно-технічної освіти, види їх діяльності та території обслуговування. Визначено класифікацію та розроблено номенклатуру типів будівель професійно-технічних навчальних закладів. Запропоновано функціонально-планувальну організацію та розроблено архітектурно-планувальні рішення навчальних приміщень загальноосвітнього та спеціального циклів. Визначено принципи архітектурної організації та прийоми об'ємно-просторових рішень. Запропоновано методику реконструкції існуючих закладів професійно-технічної освіти.

Висвітлено основи організації підприємства готельного господарства, їх історію та сучасну концепцію архітектури споруд. Надано відомості про освітлення, колір, меблі, які використовуються в інтер'єрі готельного господарства. Розглянуто класифікацію підприємств готельного господарства та їх види. Показано особливості організації побудови структури підприємств готельного господарства. Увагу приділено організації приміщень, служби харчування, безпеки підприємств готельного господарства, а також організації відпочинку, дозвілля та розваг. Розкрито поняття культури й якості обслуговування.

Висвітлено методологічні та наукові принципи формування архітектурного середовища ВНЗ. Показано еволюцію вищої освіти, формування прототипів сучасних ВНЗ, еволюцію навчального процесу. Розглянуто проблеми вищої школи та потребу гуманізації навчального процесу. Узагальнено вітчизняний досвід проектування та реконструкції ВНЗ України, а також Росії та закордонних країн. Розглянуто принципи формування функціональної структури ВНЗ та особливості їх планувальних структур. Наведено класифікацію типів планувальних структур за місткістю та композиційними ознаками. Розроблено модель комплексного підходу до формування комплексів ВНЗ, на основі якої визначено й установлено наукові методи та принципи формування даних об'єктів, а також чинники зовнішнього та внутрішнього впливу на об'єкт. Обгрунтовано ВНЗ як систему, побудовано модель функціональних зв'язків і математичну модель об'єкту. Досліджено теоретичні питання моделювання та розроблено математичну модель функціональних зв'язків. Сформовано концепцію ВНЗ і розроблено принципи формування композиційної моделі рельєфу ділянки, його зонування та формування генплану ВНЗ. На підставі системного підходу та функціональних принципів за аналогією з природою розроблено алгоритм формування композиційної структури ВНЗ. Визначено морфологічні принципи й їх роль у формуванні планувальної структури ВНЗ. Обгрунтовано роль композиційної ідеї у формуванні ВНЗ - комплексу. Визначено роль категорії цілості у формуванні художнього образу об'єкту. Розроблено графічний та об'ємний методи моделювання ВНЗ - комплексу, а також модель формування процесу моделювання комплексу ВНЗ на основі системного підходу та ком'ютерних технологій.

Розглянуто основні питання щодо організації готельного господарства за умов ринкової економіки. Значну увагу приділено теоретичним питанням щодо сутності, змісту основних детермінант готельного господарства, класифікації та типізації засобів розміщення. Розкрито методологічні основи організації функціонування готельних підприємств з урахування специфіки окремих їх видів. Висвітлено еволюцію розвитку світового готельного господарства. Досліджено особливості розвитку готельного господарства України в другій половині XIX - на початку XX ст. Подано характеристику факторів, що впливають на типізацію готельних підприємств.

Висвітлено досвід проектування і будівництва в Києві сучасної школи ХХІ ст. - Гімназії новітніх біотехнологій. Описано функціонально-планувальну структуру комплексу гімназії для реалізації учбового процесу формування творчої особистості на підставі гуманістичних пріоритетів. Розглянуто питання організації функціонально-технологічних взаємозв'язків основних груп приміщень. Розкрито особливості архітектурно-планувальної й об'ємно-просторової структури. Визначено засоби й особливості формування архітектурно-художньої виразності учбово-виховного середовища.

Проаналізовано особливості архітектури православних духовних навчальних закладів (ДНЗ) у контексті їх поетапного розвитку, висвітлено вітчизняний і закордонний досвід проектування та будівництва об'єктів даного типу. Описано функціонально-розпланувальні моделі ДНЗ різних типів, визначено взаємозв'язки між основними групами приміщень, розкрито питання формування об'ємно-розпланувальної композиції.

Висвітлено історію світового досвіду проектування і будівництва навчальних закладів. Проаналізовано сучасний стан проектування і експлуатації шкіл в Україні з урахуванням енергоощадження. Визначено основні чинники формування архітектурних принципів енергоощадження для шкільних будівель (ШБ) і комплексів. Наведено класифікацію заходів архітектурного енергоощадження для ШБ. Описано містобудівні та ландшафтні засоби економії енергії у ШБ. Розглянуто питання вдосконалення архітектурно-планувальної структури ШБ та їх композиції з урахуванням енергоощадження.

Уточнено класифікацію житла в діапазоні від житлової одиниці до принципів їх розміщення в структурі житлового фонду, класифікацію бездомних громадян. Надано соціально-економічну оцінку основних типів житлових кімнат і будинків, які функціонують в даний час, розкрито суть і значимість психологічних факторів комфортності житлового середовища, визначено їх місце в системі загального оцінювання житла для бездомних. Розглянуто архітектурно-естетичні аспекти формування житла для бездомних.

Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку системи шкільного обслуговування в сільській місцевості. Виявлено основні фактори, що впливають на формування будівель сільських шкіл. Визначено принципи побудови мережі загальноосвітніх закладів в сільській місцевості на основі територіальних освітніх округів. Запропоновано класифікацію та номенклатуру типів малокомплектних сільських шкіл. Наведено функціонально-планувальну організацію й архітектурно-планувальні рішення основних елементів малокомплектних шкіл різних типів. Висвітлено типи та прийоми архітектурно-планувальної організації.