Надано результати спостережень за будівлею центрального навчального корпусу Природничого університету в м. Вроцлав та інтерпретацію змін положення контрольних реперів.

Запропоновано варіант покращання акустичного середовища у щойно відреставрованій аудиторії, а також надано рекомендації для покращання акустичних характеристик у лекційних аудиторіях середньої місткості із підйомом рядів і заміненими вікнами.

Розглянуто oсобливості архітектурно-планувальної організації католицьких духовно-освітніх центрів в Польщі. Проаналізовано духовно-ідеологічні фактори, що найбільше вплинули на планування та стилістику таких закладів як невід'ємної ланки духовно-богословської освіти Ватикану.

Проаналізовано особливості архітектури православних духовних навчальних закладів (ДНЗ) у контексті їх поетапного розвитку, висвітлено вітчизняний і закордонний досвід проектування та будівництва об'єктів даного типу. Описано функціонально-розпланувальні моделі ДНЗ різних типів, визначено взаємозв'язки між основними групами приміщень, розкрито питання формування об'ємно-розпланувальної композиції.

Висвітлено досвід проектування і будівництва в Києві сучасної школи ХХІ ст. - Гімназії новітніх біотехнологій. Описано функціонально-планувальну структуру комплексу гімназії для реалізації учбового процесу формування творчої особистості на підставі гуманістичних пріоритетів. Розглянуто питання організації функціонально-технологічних взаємозв'язків основних груп приміщень. Розкрито особливості архітектурно-планувальної й об'ємно-просторової структури. Визначено засоби й особливості формування архітектурно-художньої виразності учбово-виховного середовища.

Висвітлено історію світового досвіду проектування і будівництва навчальних закладів. Проаналізовано сучасний стан проектування і експлуатації шкіл в Україні з урахуванням енергоощадження. Визначено основні чинники формування архітектурних принципів енергоощадження для шкільних будівель (ШБ) і комплексів. Наведено класифікацію заходів архітектурного енергоощадження для ШБ. Описано містобудівні та ландшафтні засоби економії енергії у ШБ. Розглянуто питання вдосконалення архітектурно-планувальної структури ШБ та їх композиції з урахуванням енергоощадження.

Розглянуто проблеми сучасного сільського шкільного будівництва та перспективи розвитку архітектури шкіл із погляду енергозаощаджування.

Висвітлено питання удосконалення шкільних будівель і комплексів з урахуванням енергозаощаджування. В результаті узагальнення світового та вітчизняного досвіду проектування та будівництва навчальних закладів визначено перелік заходів архітектурного енергозаощаджування, проведено їх класифікацію.

Зазначено, що відродження та розвиток Української Греко-Католицької Церкви сприяє становленню духовних освітніх закладів для задоволення потреб Церкви в молодих священицьких кадрах. Важливо в цей період сформувати оптимальну духовно-освітню структуру нового типу, яка б максимально ефективно виконувала функції богословської освіти та забезпечення духовного та побутового життя її вихованців.

Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку системи шкільного обслуговування в сільській місцевості. Виявлено основні фактори, що впливають на формування будівель сільських шкіл. Визначено принципи побудови мережі загальноосвітніх закладів в сільській місцевості на основі територіальних освітніх округів. Запропоновано класифікацію та номенклатуру типів малокомплектних сільських шкіл. Наведено функціонально-планувальну організацію й архітектурно-планувальні рішення основних елементів малокомплектних шкіл різних типів. Висвітлено типи та прийоми архітектурно-планувальної організації.

Розглянуто поетапний розвиток об'єктів, що експонують витвори образотворчого мистецтва. Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід проектування і будівництва виставкових будівель образотворчого мистецтва. Висвітлено соціально-культурні умови, економічні, технічні та художньо-естетичні чинники розвитку центрів даного мистецтва. Проаналізовано містобудівні особливості розміщення центру образотворчого мистецтва. Узагальнено сучасні розробки в області методів та умов експонування предметів образотворчого мистецтва. Описано типи та функціонально-планувальні моделі зі складом і угрупуванням приміщень. Визначено принципи та прийоми архітектурно-композиційної організації будівель центрів образотворчого мистецтва, прийоми містобудівного формування центрів образотворчого мистецтва, а також особливості пристосування будівель різного призначення під музеї та центри образотворчого мистецтва.

Проаналізовано видимий простір навчальних приміщень і розроблено рекомендації з архітектурно-просторової оптимізації систем освітлення та вибору зорової стратегії для кращого передавання візуальної інформації.

Висвітлено етапи розвитку дитячих дошкільних закладів (ДДЗ) у світовій практиці. Проаналізовано архітектурні особливості та вплив педагогічних методик на архітектуру дитячих закладів. Здійснено архітектурне дослідження існуючих дитячих садків на прикладі Одеси. Проведено тестування дітей дошкільного віку з метою вивчення особливостей дитячого сприйняття. Виявлено невідповідності архітектурно-художніх рішень ДДЗ дитячому перцептивному образу громадських споруд. Розроблено теоретичні принципи для проектування архітектурно-художнього образу дитячого садка, які інтерпольовано на елементи оформлення ДДЗ за допомогою використання необхідних засобів виразності.

Розглянуто архітектурно-просторові та містобудівні аспекти планування дитячих освітньо-виховних закладів з точки зору їх залежності від засадничих ідей педагогів та психологів.

Рассмотрены архитектурно-пространственные и градостроительные аспекты планировки детских образовательно-воспитательных заведений с точки зрения их зависимости от основополагающих идей педагогов и психологов.

Розроблено новий напрямок використання геометричних принципів коригування форми навчальних аудиторій за показниками сприйняття інформації. Розглянуто питання геометричного коригування як архітектурних форм в цілому, так і композиційних закономірностей у взаємовідношенні інтуїтивних і науково обгрунтованих архітектурних форм на зорову пам'ять, концентрацію уваги та біополе людини. Наведено основні принципи організації комфортного предметно-просторового середовища інтер'єрів навчальних аудиторій методами світлокольорової композиції та феномену руху. Наведено пропозиції щодо зниження (подолання) реверберації аудиторних приміщень. Визначено оптимальні межі просторового контуру найкращого візуального сприйняття інформації. Запропоновано методику використання принципів і прийомів організації комфортного предметно-просторового середовища інтер'єрів у реальному проектуванні та реконструкції навчальних аудиторій. Розроблено алгоритми і програму для реалізації даних методик за допомогою ПЕОМ.

Проведено порівняльний аналіз англійських та інших закордонних публікацій щодо опрацювання програми створення насиченого різнорідного простору на пришкільних територіях, метою якого є інтенсифікація інтелектуального розвитку дітей і психологічна гармонізація розвитку.

На підставі вчення про кольори видатних психологів, філософів, антропологів розглянуто вплив кольору на людину. Наведено кілька прикладів сучасного кольорового оформлення будівель дитячих закладів.

На основании учения о цветах выдающихся психологов, философов, антропологов рассмотрено влияние цвета на человека. Приведены несколько примеров современного цветового оформления строений детских заведений.

На підставі вчення про кольори видатних психологів, філософів, антропологів і митців розглянуто вплив кольору на людину. Наведено кілька прикладів сучасного кольорового оформлення будівель дитячих закладів.

На основании учения о цветах выдающихся психологов, философов, антропологов рассмотрено влияние цвета на человека. Приведены несколько примеров современного цветового оформления строений детских заведений.

Розглянуто актуальні проблеми дослідження та реставрації пам'ятки архітектури - головного навчального корпусу Національного університету "Львівська політехніка", спорудженого у 1874 - 77 рр. за проектом Юліана Захарієвича. Дотепер будівля не змінила своєї основної функції, однак численні будівельно-ремонтні роботи призвели до втрати багатьох первісних елементів інтер'єрів пам'ятки. Натурні дослідження та архівні пошуки дали підставу для реконструкцій окремих елементів інтер'єру корпусу та розроблення пропозицій з їх реставрації.

Проаналізовано умови формування дитячих дошкільних закладів у житловому середовищі на прикладі Львова. За результатами проведених досліджень виявлено основні фактори формування мережі цих закладів, основні засади побудови їх простору, функціональну організацію, формування типів, структуру об'ємно-просторової організації та принципів проектування. Запропоновано розширення існуючої типології мережі дошкільних закладів позашкільного виховання у житловому середовищі. На підставі результатів натурного обстеження таких закладів, а також результатів проведеного опитування батьків і експертів у цій галузі запропоновано доповнити класифікацію закладів дитячого виховання шляхом урахування дитячих дошкільних закладів надмалої місткості. За результатами аналізу впливу соціально-політичних, економічних, демографічних факторів визначено оптимальні типи дошкільних і позашкільних установ надмалої місткості за ринкових умов України. Розроблено пропозиції щодо організації мережі таких закладів у житловому середовищі та запропоновано методологічні засади проектування нових типів дитячих дошкільних і позашкільних установ.