Розглянуто функцію системного підходу у формуванні планувальних структур комплексів ВНЗ.

Рассмотрена функция системного подхода в формировании планировочных структур комплексов ВУЗ.

In article to be spoken about funclion of complex apzooch in planning the university complex developing.

Запропоновано варіант покращання акустичного середовища у щойно відреставрованій аудиторії, а також надано рекомендації для покращання акустичних характеристик у лекційних аудиторіях середньої місткості із підйомом рядів і заміненими вікнами.

Зазначено, що відродження та розвиток Української Греко-Католицької Церкви сприяє становленню духовних освітніх закладів для задоволення потреб Церкви в молодих священицьких кадрах. Важливо в цей період сформувати оптимальну духовно-освітню структуру нового типу, яка б максимально ефективно виконувала функції богословської освіти та забезпечення духовного та побутового життя її вихованців.

Визначено основні фактори та умови, які впливають на об'ємно-планувальну структуру будівель багатопрофільних університетів, а також прийоми організації об'ємно-планувальних рішень навчальних і загальноуніверситетських корпусів. Запропоновано методи формування університетів, визначено основні принципи розвитку закладів вищої освіти. Надано рекомендації щодо нормативних розділів навчальних зон, а також площі основних навчальних аудиторій, кабінетів, лабораторій. Виявлено прийоми та архітектурні елементи, які сприяють створенню оптимальних умов життєдіяльності, запропоновано блок-модульний метод формування університетів, який дає змогу постійно розвивати навчальний комплекс, та зберігає архітектурну цілісність об'ємно-планувальної композиції.

Вперше з позицій системного підходу розглянуто проблеми функціонально-планувального розвитку вищих навчальних закладів за умов нової соціально-економічної та містобудівної політики, істотного реформування системи освіти в Україні. Поглиблено методичну складову системного підходу щодо архітектури об'єктів вищої освіти. Науково обгрунтовано принципи оптимізації функціонально-планувальної структури та територіального розвитку вищих навчальних закладів за умов ущільненої забудови міст. Запропоновано методику оперативної оцінки функціонально-планувальних рішень даних закладів у процесі варіантного архітектурного проектування на підставі загальносистемних принципів.

Досліджено навчальний комплекс вищого навчального закладу як цілісний системний об'єкт. Використано функціональні приципи для моделювання композиційних структур навчальних корпусів, аналогічні з формоутворенням у живій природі. Розроблено метод композиційного моделювання об'ємно-просторових структур університетських комплексів. Наведено структурно-логічні варіанти композиційних схем навчальних комплексів, розроблених з урахуванням сучасних архітектурних вимог і напрямів.

Досліджено розвиток архітектури університетських центрів XIX - першої третини XX ст. як системи на психологічному, функціональному та матеріальному рівнях сприйняття. Установлено, що функціональна й організаційна структура університетських центрів як установи формувалась залежно від розвитку основної подвійної функції наука / освіта за певними етапами: виникнення / диференціація / інтеграція, що дозволяє визначити подальші тенденції розвитку у формуванні архітектурного простору університетських центрів відповідно як відкрита структура / гнучка структура / стійка структура. Виявлено характерні архітектурні одиниці мікросистеми міста та якісні зміни архітектурної форми споруд університетських центрів, що залежать від їх ролі у процесі розвитку суспільного буття та характеризується репрезентативністю.

Розглянуто актуальні проблеми дослідження та реставрації пам'ятки архітектури - головного навчального корпусу Національного університету "Львівська політехніка", спорудженого у 1874 - 77 рр. за проектом Юліана Захарієвича. Дотепер будівля не змінила своєї основної функції, однак численні будівельно-ремонтні роботи призвели до втрати багатьох первісних елементів інтер'єрів пам'ятки. Натурні дослідження та архівні пошуки дали підставу для реконструкцій окремих елементів інтер'єру корпусу та розроблення пропозицій з їх реставрації.

Надано результати спостережень за будівлею центрального навчального корпусу Природничого університету в м. Вроцлав та інтерпретацію змін положення контрольних реперів.

Висвітлено методологічні та наукові принципи формування архітектурного середовища ВНЗ. Показано еволюцію вищої освіти, формування прототипів сучасних ВНЗ, еволюцію навчального процесу. Розглянуто проблеми вищої школи та потребу гуманізації навчального процесу. Узагальнено вітчизняний досвід проектування та реконструкції ВНЗ України, а також Росії та закордонних країн. Розглянуто принципи формування функціональної структури ВНЗ та особливості їх планувальних структур. Наведено класифікацію типів планувальних структур за місткістю та композиційними ознаками. Розроблено модель комплексного підходу до формування комплексів ВНЗ, на основі якої визначено й установлено наукові методи та принципи формування даних об'єктів, а також чинники зовнішнього та внутрішнього впливу на об'єкт. Обгрунтовано ВНЗ як систему, побудовано модель функціональних зв'язків і математичну модель об'єкту. Досліджено теоретичні питання моделювання та розроблено математичну модель функціональних зв'язків. Сформовано концепцію ВНЗ і розроблено принципи формування композиційної моделі рельєфу ділянки, його зонування та формування генплану ВНЗ. На підставі системного підходу та функціональних принципів за аналогією з природою розроблено алгоритм формування композиційної структури ВНЗ. Визначено морфологічні принципи й їх роль у формуванні планувальної структури ВНЗ. Обгрунтовано роль композиційної ідеї у формуванні ВНЗ - комплексу. Визначено роль категорії цілості у формуванні художнього образу об'єкту. Розроблено графічний та об'ємний методи моделювання ВНЗ - комплексу, а також модель формування процесу моделювання комплексу ВНЗ на основі системного підходу та ком'ютерних технологій.