Розглянуто питання формування мережі, типів, функціональної та об'ємно-планувальної структури амбулаторно-поліклінічних закладів і стаціонарів лікарень. Запропоновано оптимальну організацію мережі лікувально-профілактичних закладів, визначено структуру та запропоновано номенклатуру амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних закладів для великого міста. Запропоновано принципи і прийоми проектування нових і реконструкції існуючих закладів, що надають амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу.

Застосовано методи та засоби ергономічного підходу до організації архітектурного простору лікувального комплексу. Проаналізовано досвід передових країн Європи, США й України. Показано архітектурно-планувальні рішення лікувальних закладів. Виявлено особливості організації архітектурного середовища медичних комплексів. Розроблено інтегральний критерій якості медичного архітектурного середовища. Виявлено архітектурно-дизайнерські засоби формування медичного архітектурного середовища. Надано прийоми формування архітектурного середовища лікувальних закладів. Виділено правила дизайну, спрямовані на створення комфортного середовища для пацієнтів.

Приведен комплексный инженерный подход с учетом разнообразных функций света в интерьере и влияния его на пациентов и персонал. Определены современные, эффективные средства оптимизации предметно-пространственной среды(ППС) медицинских центров. Рассмотрены особенности формирования интерьера лечебных центров. Отмечено, что особенностью интерьерной формы как художественной категории состоит в наличии самоценности, сохранении эмоционально-эстетической выразительности за счет образно-содержательной организации ППС лечебных центров.

Розглянуто створення моделі частини міста для відтворення ситуації впливу об'єкту з особливим впливом на довкілля, а також розміщення соціального об'єкту за допомогою засобів геоінформаційних систем.

Зазначено, що існує необхідність створення єдиних і послідовних правил, які нададуть можливість зрозуміти інвалідність як системне явище. Є багато різних визначень інвалідності. Ефекти, які пов'язані з порушенням зору, залежать від кількох факторів. Наведено приклади реабілітаційних закладів для інвалідів у Польщі та за кордоном. Мета проекту полягала у створенні концепції - адаптивного просторового центру для повністю сліпих і слабозорих, яка використовується в основному для цілей адаптації та навчання, а також лікувальння й одужування. Мультисенсорний простір поєднує в собі елементи архітектури, мистецтва та засобів масової інформації. Суть проекту полягає у архітектурній функціональності об'єктів, простоті та інтуїтивно зрозумілому у використанні, з акцентом на дизайн простору й об'єктів таким чином, щоб їх функція була зрозумілою для будь-якого користувача, незалежно від досвіду.

Системно розглянуто питання формування мережі закладів медично-соціальної реабілітації відповідно до рівня навантаження (місткості) раебілітаційних осередків. Розроблено загальну модель середовища життєдіяльності дитини з вадами розвитку та модель середовиша для проведення процесу медично-соціальної реабілітації дітей з фізичними вадами у повному обсязі. Виявлено типологічні особливості функціонально-планувальних рішень та об'ємно-просторових прийомів формування середовища для лікування й адаптації дітей-інвалідів. Вдосконалено функціональні схеми, визначено основні функціональні блоки приміщень та надано рекомендації щодо раціонального застосування композиційних рішень будівель центрів реабілітації. Надано пропозиції з містобудівного розміщення та номенклатури типів закладів для реабілітації дітей та підлітків з вадами розвитку.

Доведено, що створення фізкультурно-оздоровчих закладів для інвалідів дозволить наблизити процес фізичної реабілітації до місць їх проживання, отже сприятиме створенню умов повноцінної життєдіяльності. На прикладі фізкультурно-оздоровчих закладів показано модель для досліджень ієрархічних систем споруд для людей обмеженими фізичними можливостями. Розроблено структурно-графічну модель мережі та монокритеріальну багаторівневу оцінку проектних рішень на основі інтегрального критерію "зусилля - час". Відповідно до сформованого принципу організації об'ємно-просторових моделей і досліджень щодо рівня комфортності та способів кооперування споруд запропоновано ряд об'ємно-функціональних прототипів-рішень фізкультурно-оздоровчих закладів, пристосованих для використання інвалідами. На основі сучасних проектних методик та обладнання для тренування та подолання бар'єрного середовища наведено модель проектування простору та ряд прототипів-рішень основних і допоміжних приміщень фізкультурно-оздоровчих закладів, пристосованих до потреб інвалідів.

Розглянуто проблему формування архітектурного середовища реабілітаційного центру для дітей, які хворіють на синдром аутизму. Розроблено ерго-дизайнерські принципи створення найбільш пристосованого архітектурного середовища для дітей-аутистів. Показано особливості розвитку наукових знань і досвіду з лікування цього захворювання. Проаналізовано вітчизняний і закордонний досвід створення лікувально-реабілітаційних комплексів. Надано характеристику захворювання та показано особливості формування предметно-просторового середовища лікувальних закладів. Сформульовано методичні основи дослідження. Розглянуто чинники й умови, що впливають на формування ППС реабілітаційних комплексів.

Виявлено основні передумови, що обгрунтовують формування особливостей архітектури медичних закладів. Виявлено фактори та проаналізовано вимоги, які визначають місце розташування медичного закладу на тлі забудови міста, що втілюють зовнішній архітектурний вигляд і впливають на прийняття рішення щодо об'ємно-планувальної організації. На основі існуючої класифікації будівель та споруд за стильовими архітектурними напрямками запропоновано класифікацію архітектурної стилістики медичних закладів Харкова, що були побудовані з часів заснування міста до сьогодення. Системний підхід дозволив запропонувати структурну модель, що розкриває механізм формування особливостей архітектури медичних закладів, що має свої складові частини, поєднані структурними зв'язками. Проаналізовано морфологію вказаної системи. Аналіз функціонування системи формування особливостей архітектури медичних закладів встановив еволюційний характер її змін, що відбуваються у часі. Простежено розвиток системи формування особливостей архітектури медичних закладів, що носить свої закономірності. Встановлено циклічний характер розвитку структурної моделі формування особливостей архітектури медичних закладів. Визначено загальні принципи формування їх архітектури. Виявлено специфічні регіональні особливості формування архітектури медичних закладів, що притаманні місту Харкову.