Проведено дослідження по озонуванню слабомінералізованої води підземних джерел з метою зниження вмісту токсичних органічних з'єднань антропогенного походження. Доказана можливість одержання якісної питної води. Технологія озонування може бути використана для попередньої підготовки води до стадії обессолювання на мембранних зворотноосмотичних установках.

Приведено результати вивчення процесів очистки води від ізотопів цезію-137 за допомогою катіоніту КУ-2-8. Показано, що іоніт в Н⁺-формі забезпечує ефективну очистку, а в Na⁺-формі має низьку ємність. Запропонований метод модифікації іоніту розчинами солей заліза забезпечує високу ємність іоніту в чистій воді і в присутності хлориду натрію вiд 10 мг/л до 10 г/л. Отриманий ефект пояснюється утворенням поліядерних комплексів заліза на поверхні іоніту, що підтверджено аномально різким зростанням ємності іоніту за іонами заліза з ростом його концентрації в вихідних розчинах.

Подано результати проектування ондуляторного індукційного електронного прискорювача. Показано можливість створення високоефективних, компактних систем комерційного призначення, зокрема для знезараження стічних і природних вод на базі даного класу прискорювачів. Проведено проектний аналіз основних блоків запропонованого прискорювача та наведено загальні параметри цих блоків.

Наведено результати досліджень використання сполук заліза для видалення ізотопів <^>90Sr з водних розчинів. Досліджено вплив різних реагентів на ефективність видалення ізотопів у процесах осадження. Визначено оптимальні умови перебігу процесу. Максимальна ефективність видалення ізотопів з водних розчинів складає 98,00-99,99 %. Установлено, що ізотопи <^>90Sr рівномірно розподілені у всьому об'ємі осаджених частинок. Запропоновано технологічну схему видалення ізотопів <^>90Sr з водних розчинів.

Приведены результаты исследований использования соединений железа для извлечения изотопов <^>90Sr из водных растворов. Изучено влияние различных реагентов на эффективность удаления изотопов в процессах осаждения. Определены оптимальные условия протеканияпроцесса. Максимальная эффективность удаления изотопов из водных растворов составляет 98,00-99,99 %. Установлено, что изотопы <^>90Sr равномерно распределены по всему объему осажденных частиц. Предложена технологическая схема извлечения изотопов <^>90Sr из водных растворов.

The investigation results of the utilization of iron compounds for isotopes <^>90Sr extraction from aqueous solutions are presented. The influence of the different reagents on the efficiency of isotope extraction during deposition has been investigated. The optimum conditions of the process have been determined. The maximal efficiency of isotopes removal from aqueous solutions is about 98-99,99 %. It has been established that <^>90Sr isotopes are uniformly distributed through the all volume of the precipitated particles. The technological schema of isotopes <^>90Sr extraction from aqueous solutions is proposed.

Висвітлено проблему застосування озонотехнологій у водопідготовці та під час очищення стічних вод промислових підприємств. Досліджено процес очищення стічних вод від нафтопродуктів. Рекомендовано застосування озонування для доочищення стічних вод від нафтопродуктів, що легко окиснюються.

Рассмотрена проблема применения озонотехнологий в водоподготовке и при очистке сточных вод промышленных предприятий. Исследован процесс очистки сточных вод от нефтепродуктов. Рекомендовано применение озонирования для доочистки сточных вод от легко окисляемых нефтепродуктов.

The paper deals with the consideration of ozonotechnology application in water preparation and at cleaning waste water of industrial enterprises. As an example, the purification of waste water from petroleum products is investigated. Application of ozonization for final cleaning of waste water from easily oxidizable of petroleum products is recommended.

Проанализировано современное состояние проблемы обеззараживания воды. Приведены классификация методов и их краткая характеристика, а также описаны химические, физические и физико-химические методы обеззараживания вод. Изложены общие сведения по ультрафиолетовому методу обработки вод.

Розкрито проблему забруднення грунтових вод нітратами. Описано метод іонообмінного видалення нітратів. Обгрунтовано рекомендації по використанню ізотерм іонного обміну для порівняння іонообмінних здібностей різних матеріалів. Показано характер впливу різних технологічних параметрів на величину робочої обмінної ємності аніоніту.

За допомогою експериментально побудованих ізотерм обміну аніонів <$Eroman NO sup 3->, <$Eroman SO sup 42-> та <$Eroman Cl sup -> для різних типів смол проаналізовано можливість їх застосування з очікуванним ефектом видалення нітрат-іонів у процесі очищення нітратовмістних вод з різним співвідношенням конкуруючих аніонів <$Eroman SO sup 42-> та <$Eroman Cl sup ->.

За результатами досліджень аніоніту АМ-п виробництва ДП "Смоли" (м. Дніпродзержинськ) обгрунтовано можливість його ефективного використання для очистки води від нітратів.

Описаны варианты применения контактной неравновесной плазмы как инструмента для активации химически чистой воды и водных растворов. Приведены данные теоретических и экспериментальных исследований свойств активированных волн сред. Показана перспективность создания эффективных и экологически чистых безреагентных плазменных технологий. Рассмотрены процессы плазменного обеззараживания и обезвреживания токсичных водных сред, плазменной пробоподготовки для атомно-абсорбционного анализа, синтеза водных растворов с антибактерицидными, антисептическими и стерилизационными свойствами, а также их применения в различных областях жизнедеятельности, синтеза органических и неорганических продуктов.

Розглянуто, проаналізовано і рекомендовано методи і реагенти для фторування питної води. Наведено огляд методів знефторювання питної води, виконано їх оцінку, запропоновано новий метод знефторювання.

Показано, що сорбційна ємність аніоніту у разі використанні розчину хромової кислоти максимальна в діапазоні рН 2 - 6. Для рН 7 - 13 ємність іоніту знижується вдвічі і більше. Коефіцієнт розподілу досягає максимального значення за рН 2 та концентрації Cr (VI) 10 г/л. З підвищенням рН його значення зменшується і для рН 8 - 13 залишається практично незмінним. За низьких концентрацій Cr (VI) у розчині біхромату калію (до 1 г/л) значення коефіцієнта розподілу в лужному середовищі мало відрізняється від його значень у нейтральному середовищі. Даний іоніт може ефективно вилучати хромат-аніони з середовищ, рН яких досягає 12, за концентрації хроматів до 1 г/л. За високих концентрацій ємність зростає зі зменшенням рН.

Досліджено дію озону та УФ-випромінювання окремо та у разі різних режимів одночасного їх застосування на модельні розчини характерних типів органічних домішок природних вод - гумінових і фульвокислот. Окиснення природних органічних домішок у процесі обробки <$E roman O sub 3> та <$E roman {O sub 3 "/" УФ}> проходить в дві стадії. Перша стадія характеризується інтенсивним поглинанням озону і співпадає в часі із знебарвленням модельних розчинів. Спільне застосування <$E roman O sub 3> і УФ-випромінювання на цій стадії неефективне. На другій, повільнішій стадії одночасне УФ-опромінення значно збільшує швидкість деструкції ароматичної структури досліджуваних сполук озоном та підвищує ступінь очищення у порівнянні з процесом озонування. Ефективність <$E roman {O sub 3 "/" УФ}>-обробки з безперервним УФ-опроміненням вища, ніж з періодичним чи імпульсним.

Вивчено вплив швидкості подачі озону, інтенсивності УФ-випромінювання та pH середовища на кінетику розкладу нонілфенолетоксилату (ОП-10) у водному середовищі озоном і O3/УФ. Показано, що УФ-випромінювання прискорює деструкцію ароматичного ядра молекули ОП-10 озоном у діапазоні pH 6 - 9 у разі невисокої швидкості подачі O3 (0,2 - 0,4 мг/(<$E roman дм sup 3~cdot~roman хв>)). Вплив УФ-випромінювання менш помітний за інтенсивного режиму озонування розчинів ОП-10 (2 - 3 мг/(<$E roman дм sup 3~cdot~roman хв>)). Установлено, що окиснення ОП-10 озоном і O3/УФ не супроводжується нагромадженням у розчині гідрофобних нонілфенолетоксилатів з коротким етоксильним ланцюгом. На стадії попереднього окиснення ПАР цього типу перед біосорбцією рекомендовано використовувати озонування.

Досліджено дію люмінесцентного електролізу на розчини, що містять різні мікроорганізми за плівкового режиму протікання останніх крізь реактор. Показано ефективність даного способу обробки в разі концентрації мікроорганізмів, що значно перевищують гранично допустимі норми.

Вивчено режими ультрафіолетового опромінення озонованої модельної води з тест-мікроорганізмами Escherichia coli: в початковий період, безперервно та дискретно в процесі обробки під час подачі озоно-повітряної суміші з різними концентраціями озону. Для одержання адитивного ефекту від дії двох дезінфектантів у разі <$E roman {O sub 3 "/" УФ}>-обробки води необхідно застосовувати невисокі сумарні дози УФ-випромінювання, а в нашому випадку не вище 14,8 <$E roman {мДж "/" см sup 2}>. Для знезараження води найбільш ефективне опромінення озонованої води високими дозами УФ-випромінення в початковий період часу, рівний за тривалістю латентній фазі на кінетичній кривій відмирання бактерій під дією тільки озону.

Вивчено можливість мікробіологічного знешкодження фосфорорганічних отруйних речовин (ФОР) діізопропілфторфосфату (ДФФ), табуну та зарину в природній воді. Джерелом мікроорганізмів у даному випадку був активний мул. ФОР у діапазоні концентрацій 10 - 100 <$E roman {мг "/" дм sup 3}> незначно впливали на життєздатність мікроорганізмів. Активний мул швидко та незворотно сорбував досліджувані ФОР. Адсорбція ФОР збільшувалась у ряді ДФФ <$E >> > табун <$E >> > зарин, який відповідав їх розчинності у воді.

Проаналізовано закономірності впливу УФ-випромінювання на розклад озону у воді та повітрі, а також на кінетику розчинення озону. Розроблено кінетичну модель деструкції органічних сполук у ході одночасної дії озону на УФ-випромінювання. Одержані кінетичні криві деструкції органічних сполук і зміни концентрації озону в воді та озоно-повітряній суміші співставлено з експериментальними результатами для гумінових кислот. Висунуто гіпотезу про додаткові фактори, які впливають на кінетику деструкції, та проведено числові оцінки ефективності цього впливу.

Наведено результати аналізу дозового відгуку тест-мікроорганізму Escherichia coli 1257 і природних гетеротрофних бактерій, виділених із води р. Дніпро на різноманітні параметри процесу озонування бідистильованої води: дозу поглиненого озону, концентрацію розчинного озону, показник "СТ" і концентрація озону в озоно-повітряній суміші, що подається. Відзначено, що для моделювання процесу знезаражування води озоном як тест-об'єкт варто використовувати природну асоціацію бактерій, що є значно більш стійкою до дії озону та кінетика відмирання якої відрізняється від традиційно використовуваного мікроорганізму E. coli. У якості параметра функції доза - відповідь запропоновано використання дози поглиненого озону, як найбільш технологічно прийнятної та зручної величини.

Наведено розрахунок доз УФ-опромінення в межах 200 - 290 нм і всього спектра опромінення ртутних ламп низького та середнього тиску, а також ксенонової імпульсної лампи в різних реакторах, використаних у макетній установці. Надано оцінку внеску температури нагрівання бактерій під час опромінення потужними імпульсними лампами. Показано, що антимікробна ефективність джерела світла залежить від енергії опромінення в межах 200 - 290 нм і не залежить від повної енергії і типу використанного джерела.