Систематизовано дослідження та визначено актуальні науково-дослідні парадигми з вивчення естетичних якостей об'єктів. Удосконалено методологію досліджень естетики міського середовища, адаптовано й опрацьовано використання інтегрального підходу. Поглиблено знання щодо естетичного сприйняття міського середовища, визначено його закономірності. Систематизовано естетичні якості міського середовища, визначено його антропологічні ознаки, що становлять потенціал розвитку композиційних засобів. Розроблено модель візуально інформаційної структури міського середовища. Розкрито онтологічну сутність естетичного як міри людини у міському середовищі. Визначено масштабні рівні естетичного, структуру та зміст міри людини. Розглянуто закономірності естетики міського середовища та сформульовано принципи її формування. Визначено взаємозалежні види естетики міського середовища, для яких розроблено систему критеріїв естетичності міського середовища. Розширено перелік засобів формування естетики міського середовища, удосконалено алгоритм вирішення такого завдання.

Виявлено закономірності формування світло-кольорового середовища (СКС) сучасного міста. Визначено, що СКС міста є ієрархічною системою з інтегрованою взаємодією, відкритих і закритих архітектурних просторів з джерелами й установками штучного освітлення, яка забезпечує цілий ряд функцій для життєдіяльності населення міста. Його основні якісні та кількісні характеристики зумовлені функцією світла та кольору в архітектурному середовищі. Процес формування СКС сучасного міста залежить від комплексу основних чинників, а саме: містобудівних, природно-кліматичних, інженерно-технічних, естетичних і здійснюється поетапно. Виявлено основні етапи формування СКС міста з використанням природного та штучного світла. Проаналізовано зарубіжний досвід формування СКС сучасного міста та визначено його просторову структуру, яку виявляють світлопланувальні "каркас" і "тканина" сучасного міста. Даний "каркас" формується інфраструктурою транспортно-пішохідних комунікацій з підсистемою житлових і промислових функцій. Світлопланувальну "тканину" міста формують об'єкти міського центру та ландшафтно-рекреаційних територій міста. Надано рекомендації щодо формування їх основних структурних одиниць. Виявлено композиційні задачі формування СКС сучасного міста, які запропоновано визначати на макро- та мікрорівні. Створення світло-кольорового середовища міста є комплексною проблемою з інтегрованим рішенням інженерно-технічних і архітектурно-художніх задач. Формування світло-кольорового середовища запропоновано здійснювати з урахуванням розроблених архітектурно-художніх принципів проектування та розробкою світло-кольорового генплану міста.

Розкрито методологічні засади просторової організації та розвитку містобудівних систем (МБС) за динамічних умов України. Запропоновано модель містобудівного простору, визначено просторовий чинник в організації та розвитку МБС. Наведено методики багатокритеріальної оцінки просторової організації МБС регіону, а також оцінки потенціалу Карпатського регіону країни.

Раскрыты методологические основы пространственной организации и развития градостроительных систем (ГСС) в динамических условиях Украины. Предложена модель градостроительного пространства, определен пространственный фактор в организации и развитии ГСС. Приведены методики многокритериальной оценки пространственной организации ГСС региона, а также оценки потенциала Карпатского региона страны.

Проведено дослідження формотвірної дії руху в архітектурній композиції в естетико-психологічному аспекті сприйняття вузлів просторово-часової структури міста. На підставі порівняльного аналізу архітектурних, загальнонаукових і мистецтвознавчих концепцій, а також вибраної методики дослідження проведено вивчення історичних містобудівних ансамблів Чернігова, Ізюма, Святогорська щодо ритмічних побудов їх композиції з виявленням естетико-емоційного (архетипічного) аспекту сприйняття архітектурно-просторових структур. Розкрито емоційно-психологічний та інформаційно-формотвірний потенціал фактора руху. У науковий обіг введено поняття "порогового простору" як архетипічного аспекту ритмічного акценту. Встановлено, що на синтез вражень, сформованих шляхами руху, впливає ритмічна послідовність просторів, утворених акцентами і паузами. Відзначено, що акцент повинен мати якості "порогового простору", а пауза - "розрядки". Розроблено методику архітектурно-семіотичного аналізу композиційної структури міста (ансамблю), що враховує психологічний аспект сприйняття.

Висвітлено світовий досвід і показано актуальність робіт стосовно створення сприятливого психологічного клімату, якісного вдосконалення дизайну середовища та його об'єктів, гуманізації середовища впливу станцій метрополітену. Проаналізовано результати досліджень, проведених іншими фахівцями у цьому напрямку, що дозволило створити інформаційну базу роботи. Розглянуто особливості взаємодії метрополітену й інших елементів міської структури, закономірності функціонування системи місто - метрополітен на прикладі міст світу, історичні передумови архітектурно-дизайнерського перетворення планувальної структури Харкова у взаємозв'язку з системою метрополітену. Сформульовано понятійно-категорійний апарат дослідження зони впливу станції метрополітену. Проаналізовано архітектурно-планувальну структуру цих зон на різних містобудівних рівнях. Визначено їх основні метричні характеристики, форми архітектурно-просторової інтеграції з середовищем міста. Розроблено територіально-просторову, функціональну, архітектурно-дизайнерську моделі зон впливу станцій метрополітену. На підставі проведеного аналізу визначено типологізацію як умову комплексного підходу до формування середовища зон впливу. Досліджено різні структурні елементи цих зон щодо їх наповненості елементами міського дизайну. Розроблено типологічну матрицю рекомедованих номенклатур об'єктів міського дизайну за їх належністю до різних структурних елементів зон впливу станцій метрополітену. Сформульовано принципи формування дизайну таких зон. Запропоновано рекомендовану номенклатуру елементів міського дизайну для різних типів зон

Розглянуто особливості збереження та реставрації історичних елементів дизайну міського середовища.

Рассмотрены особенности сохранения и реставрации исторических элементов дизайна городской среды.

Article is devoted to a theme of preservation and restoration of historical elements of design of the city environment.

Визначено ієрархічність структурної побудови композиції міста. Запропоновано систему методів реконструкції елементів композиційної структури верхніх рівнів та відтворення системи композиційного районування, яка базується на існуючій морфоструктурі міста. Запропоновано методичне поєднання реконструкції композиційних структур історичних міст з вивченням морфології середовища, виявом морфоструктури архітектурного середовища історичного міста та науковим обгрунтуванням на їх підставі методів реконструкції середовища та принципів регламентації нової забудови.

Определена иерархия структурного построения композиции города. Предложена система методов реконструкции элементов композиционной структуры города верхних уровней, воссоздание системы композиционного районирования в городах, которая основывается на существующей морфоструктуре города. Предложено методически объединить реконструкцию композиционных структур исторических городов с изучением морфологии городской среды, выявлением морфоструктуры и научным обоснованием на их основе методов реконструкции среды и принципов регламентации новой застройки.

Розглянуто питання естетичної оцінки території середнього міста за наявності основних природних компонентів на прикладі Мукачева. Наведено метод естетичного аналізу Мукачева, який дозволяє об'єктивно виділити найбільш привабливі природні ландшафти для їх подальшого органічного включення в структуру міста.

Рассмотрен вопрос эстетической оценки территории среднего города при наличии основных природных компонентов на примере Мукачева. Приведен метод эстетического анализа Мукачева, который позволяет объєктивно виделить наиболее привлекательные природные ландшафты для их дальнейшего органического включения в структуру города.

Зазначено, що в умовах розвитку архітектури та дизайну поза традиційною культурою, розповсюдження "інтернаціонального стилю" очевидним стає необхідність збереження національної культурної ідентифікації середовища.

Указано,что в условиях развития архитектуры и дизайна вне традиционной культуры, распространения "интернационального стиля" очевидным остается необходимость сохранения национальной культурной идентификации среды.

In conditions of development of the architecture and design outside of traditional culture, diffusion " of international style " obvious there is a necessity of conservation of national cultural identification of a medium

Акцентовано увагу на серединному як важливому аспекті у спілкуванні міста з середовищем і людини з містом. Задача архітектора не нівелювати, а навпаки, підкреслити цю характерну особливість.

Акцентировано внимание на срединнном как важнейшем аспекте в общении города с окружающей средой и человека с городом. Задача архитектора не нивелировать, а наоборот, подчеркнуть эту характерную особенность.

Accention of middle - important aspect in dialogue of city with an environment and man with city. The task of the architect not grade, and to the contrary to underline this characteristics.

На підставі аналізу проблеми пошуку критерію еволюції та прогресивного розвитку розглянуто можливість його формування шляхом співвимірювання ефективності та економічності витрат і нагромаджень внутрішніх резервів, що виникають у процесах самоорганізації населення та міського планування. Запропоновано матричну оптимізаційну модель динаміки цих процесів, що на базі застосування гармонічних рядів взаємопроникаючих подібностей і "золотого перерізу" у "максиміновій" формі критерію узгоджує показники транспортно-пішохідної діяльності населення та затрати на розвиток міського планування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н820.2

Рубрики:

Композиційні та естетичні проблеми планування і забудови міст

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання естетики в містобудуванні. Описано чинники, що обумовлюють естетичне сприйняття людиною містобудівного середовища. Розглянуто підходи, методи оцінки та умови сприйняття наочно-просторового середовища, зважаючи на фізіологію та естетичні потреби людини. Наголошено, що архітектурне середовище є неповторним, архітектурна форма, створена один раз відповідно до однозначної. Зазначено, що естетична оцінка не відрізняється від інших типів оцінки і визначається суб'єктом, предметом, характером і підставою.

Затронут актуальный вопрос эстетики в градостроении. Описаны факторы, которые обусловливают эстетическое восприятие человеком градостроительной среды. Рассмотрены подходы, методы оценки и условия восприятия наглядно-пространственной среды, базируясь на физиологии и эстетических потребностях человека. Указано, что архитектурная среда является неповторимой, архитектурная форма, созданная один раз в соответствии с однозначной. Акцентировано, что эстетическая оценка не отличается от других типов оценки и определяется субъектом, предметом, характером и основанием.

Розглянуто проблеми формування архітектурно-просторової композиції забудови середніх міст західної України, взаємозв'язку сучасної забудови з історично сформованим природним ландшафтом.

Рассмотрены проблемы формирования архитектурно-пространственной композиции застройки средних городов западной Украины, взаимосвязи современной застройки с исторически сформированным естественным ландшафтом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н820.2

Рубрики:

Композиційні та естетичні проблеми планування і забудови міст

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ