Вперше розроблено нову універсальну методику реконструкції об'єктів типової забудови, яка грунтується на головних архітектурно-художніх і конструктивно - технічних особливостях процесу реконструкції. Доведено, що представлений репродуктивний метод реконструкції відповідає вимогам, що ставляться до об'єктів типової забудови, які беруть участь в процесі реконструкції. Сформульовано основні містобудівні завдання, які визначають системну роль реконструкції території типової забудови, а саме: характер розміщення об'єкта, аналіз територіальних елементів, вивчення особливостей забудови, аналіз функціонально- планувальної й історико-містобудівної організації типової забудови. Розроблено методику реконструкції об'єктів типової забудови, яка грунтується на основних існуючих видах і способах реконструкції. Запропоновано методику планування реконструкції з урахуванням ступеня реконструкції типових будівель і споруд. Запропоновано комплексний алгоритм послідовності проведення реконструкції типової забудови. Розроблено новий репродуктивний метод реконструкції типової забудови, який включає в себе основні архітектурно-технічні рішення: містобудівні, функціонально-планувальні, архітектурно-художні, конструктивно-технічні.

Розглянуто можливості підвищення ефективності організації та управління процесом енергоефективної комплексної реконструкції житлової забудови за рахунок удосконалення методу формування, оцінки, обгрунтування та вибору організаційно-технологічних рішень, спрямованих на формування енергозбереження за умов скорочення тривалості виробництва робіт і зниження їх вартості з урахуванням впливу сукупності технологічних, технічних, організаційних, часових і вартісних факторів, що супроводжують всі етапи життєвого циклу застарілого житлового фонду. Встановлено залежності тривалості, вартості енергоефективної комплексної реконструкції житлової забудови від організаційно-технологічних факторів: фактора стисненості, фактора поліпшення теплового балансу мікрорайону, фактора комплексної технологічності. Результати виконаних досліджень впроваджено в діяльність проектно-будівельних організацій і навчальний процес ВНЗ будівельного профілю.

Розроблено теорію та методологію прогнозування наслідків перетворення міських територій зі щільною забудовою та складними геологічними умовами для зонування території міста в залежності від ступеня ризику впливу та подальшого обгрунтування прийняття рішень з реконструкції містобудівних об'єктів для збереження історичної забудови, інженерного захисту забудованих міських територій, та раціонального планування їх безпечного й ефективного розвитку. Розроблено теорію та методи числового моделювання напружено-деформованого стану основ та оцінювання стійкості ділянок міської території під час проведення інженерної підготовки. Проведено експериментальні дослідження характеру взаємодії системи нове будівництво - захисні споруди - існуюча забудова під час проведення реконструкції міських територій зі щільною забудовою та складною геологією на прикладах реальних об'єктів Києва. Створено систему критеріїв оцінювання ризиків і прогнозування наслідків перетворення міських територій, яка побудована на основі всебічного аналізу параметрів інженерно-геологічної ситуації міської території, навколишньої забудови та запланованого будівництва. Розроблено принципи зонування міських територій з метою планування та безпечного проведення їх перетворення та прогнозування його наслідків.

Висвітлено проблеми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, аспекти проектування реконструкції загальноосвітніх шкіл. Проаналізовано особливості діяльності житлово-експлуатаційних підприємств зв умов формування ринкових відносин. Розглянуто питання розвитку чинної системи ціноутворення і розрахунків за послуги в житлово-комунальному господарстві, застосування економічної теорії та методів кваліметрії у містобудівному освоєнні територій над метрополітеном неглибокого закладання.

Освещены проблемы комплексной реконструкции кварталов (микрорайонов) устаревшего жилищного фонда, аспекты проектирования реконструкции общеобразовательных школ. Проанализированы особенности деятельности жилищно-эксплуатационных предприятий в условиях формирования рыночных отношений. Рассмотрены вопросы развития действующей системы ценообразования и расчётов за услуги в жилищно-коммунальном хозяйстве, применения экономической теории и методов квалиметрии в градостроительном освоении территории возле метрополитена неглубокого залегания.

Розглянуто питання реконструкції та пристосування архітектурних споруд історичних ансамблів малих міст Західної України. Проведено історичний аналіз та аналіз сучасного стану історичних споруд і ансамблю в цілому як бази для виявлення можливих сучасних напрямків подальшого їх об'ємно-планувального та функціонального розвитку, а також встановлення тенденцій у композиційно-структурному та функціональному розвитку. Проведено класифікацію історичних ансамблів та їх складових окремих будинків за ступенем архітектурно-планувального та функціонального збереження, що дає можливість виявити ступінь реконструктивного втручання з метою їх подальшого використання та розвитку. Запропоновано підхід комплексної реконструкції, за допомогою якого будуть вирішені питання реконструкції всього історичного центру, його складових окремих ансамблів та окремих будинків. Розроблено методику поетапної реконструкції як найбільш економічно оптимальну для малих міст. Виділено принципи реконструкції для кожного етапу: містобудівного, об'ємного, функціонального, кожен з яких базується на проведенні ряду реконструктивних заходів із використанням оптимально підібраного комплексу відповідних методів.

Розглянуто проблему збереження архітектурної спадщини історичних середовищ міст Лівану (на прикладі міста Тир). Визначено принципи, що забезпечують архітектурну організацію та регенерацію міст даної країни у контексті сталого розвитку міст. Розроблено концепцію збереження та регенерації архітектурної структури міста Тир. Запропоновано архітектурно-планувальні та дизайнерські засоби, зокрема: толерантність щодо історичної панорами міста, збереження та відродження в археологічних районах планувально-просторової історичної системи міста, принцип контекстуалізму, урахування археологічних залишків, "легенди" міста та його історичної символіки, "міфопоетики" кожного конкретного місця, збереження етнокультурної ідентичності середовища у композиційно-просторовому рішенні нової забудови та наслідування у ній традиційних історичних елементів, способів декорування та матеріалів оздоблення фасадів, реконструкція втраченої забудови, реставрація та збереження міських інтер'єрів, перетворення історичних елементів благоустрою, відтворення та реставрація історичних вулиць різного рангу з акцентуванням уваги на їх символіці, історичних деталей, розробка ландшафтного дизайну рекреаційних зон, пристосування історичних будівель до нових функцій без руйнування традиційної забудови, реставрація та відтворення архітектурної колористики, архітектурного декору, реклами.

Розглянуто питання реабілітації міського середовища на основі функціонально-планувальних та ергономічних заходів. Запропоновано концепцію реабілітації міського середовища. Сформульовано модель і розроблено методику реабілітації житлового утворення. Викладено рекомендації щодо удосконалення міського середовища в окремих районах Харкова.

Розроблено методику комплексного аналізу просторової організації та функціонування житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970 - 1980 рр. на прикладі Львова. Створено типологію внутрішньоквартальних просторів даних районів за їх топологічно-геометричними характеристиками. Досліджено умови житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970 - 1980 рр., визначено чинники його формування, запропоновано функціонально-просторову модель. Сформульовано принципи та розроблено архітектурно-планувальні засоби та програму регенерації житлового середовища з метою наближення до сучасних стандартів і задоволення потреб споживачів.

Досліджено та сформульовано проблеми модернізації районів масової житлової забудови 1960 - 1970-х рр. на сучасному етапі соціального, економічного та містобудівного розвитку міст України. Визначено фактори, які зумовлюють методи, інженерно-технічні засоби, економічні аспекти та перспективи модернізації районів масової житлової забудови. Розроблено моделі реконструкції великопанельних житлових будинків. Обгрунтовано та розроблено наукові пропозиції та моделі модернізації таких районів даного періоду з урахуванням соціально-демографічних, екологічних, економічних, технічних вимог і містобудівних умов. Розроблено рекомендації стосовно модернізації районів масової житлової забудови у найзначніших, великих і середніх містах України.

Дисертацію присвячено проблемам створення комплексної системи знань про архітектурне середовище історичного міста як об'єкта реконструкції. Розроблено методику опису морфології і типологічну класифікацію елементів архітектурного середовища історичного міста.

Наведено результати екологічної оцінки мікрорайонів індивідуальної житлової забудови міст Криму. Мікрорайони розглянуто як природно-господарські територіальні системи, розташовані в гірських долинно-терасових комплексах, куестових височинах, на денудаційно-акумулятивних рівнинах тощо. Розроблено методику виділення зон екологічного ризику та методику інтегральної екологічної оцінки житлових територій з урахуванням взаємодії чинників антропогенного навантаження (функціонування господарських підсистем) і чинників зміни довкілля (природних підсистем). За результатами екологічного випробування та картографування територій визначено фактори та показники виділення зон екологічного ризику у мікрорайонах індивідуальної житлової забудови, розташованих у ландшафтах різних типів. Виведено та обгрунтовано формулу розрахунку індексу антропогенного навантаження території на базі бальних оцінок взаємодії функціональних зон та екологічних змін у грунтах, гірських породах, поверхневих і підземних водах й атмосферному повітрі. Обгрунтовано природозахисні заходи для зниження екологічного ризику в місцях проживання.

Проведений аналіз містобудівної політики та світового досвіду проектування малоповерхової садибної забудови за попередні роки. Розглянуті питання, пов'язані з методологією проектування, з урахуванням специфіки малоповерхового будівництва в нових соціально-економічних умовах. Описаний новий методичний підхід до реконструкції забудови, який враховує принципи і засоби планувальної організації. Розроблена нормативно-цільова модель малоповерхової садибної забудови, принципи, методи і моделі процесу проектування таких районів з метою постановки задачі формування варіантів проектних рішень в умовах автоматизованого проектування.

Вперше проведено типологічну диференціацію кварталів історичних міст за характеристиками та параметрами міського середовища. Виділено квартали зі "стабільним" середовищем і з "проблемами" - еталонного та порушеного типів. Досліджено фактори (економічні та навколишнього середовища), які визначають і впливають на ефективність використання міських територій. Вперше обгрунтовано напрями розвитку міського середовища кварталів порушеного типу з урахуванням умов "стабільності", що дозволило розробити модель визначення ефективності містобудівного використання кварталів у центрах історичних міст. На підставі даної моделі розроблено метод оцінювання ефективності містобудівного використання кварталів у центрах історичних міст, який включає порядок містобудівної реконструкції кварталів і методику визначення ефективності містобудівного використання кварталів у центрах історичних міст.

Запропоновано визначення поняття "техногенного ландшафту" як системного компонента міського середовища, який є сукупністю територіально роз'єднаних, але композиційно взаємозалежних порушених територій, особливості формування яких обумовлені промисловою діяльністю людини. Удосконалено існуючу класифікацію порушених територій за визначеними класифікаційними ознаками: містобудівними характеристиками рельєфу даних територій і навколишнього простору, місцем порушених територій у міському середовищі, їх містобудівним потенціалом. Запропоновано модель міського середовища Донбасу, що передбачає визначення соціальних, антропогенних, природних і техногенних показників. Розроблено методику архітектурної реабілітації даного міського середовища на базі архітектурно-ландшафтного зонування територій містобудівних утворень та визначення напрямів містобудівного використання порушених територій. Обгрунтовано напрямки та наведено методику визначення критерію соціально-економічної ефективності з архітектурної реабілітації міського середовища Донбасу.

Обгрунтовано доцільність реконструкції п'ятиповерхової житлової забудови 1960 - 1970 рр. на підставі концепції розвитку як важливого резерву сучасного комфортного житла без притягнення значних витрат на освоєння нових територій і нове будівництво. Наведено критерії визначення ремонтопридатності великопанельних п'ятиповерхових будинків серії 1 - 464, які складають 20 % від загальної кількості побудованих за проектами перших масових серій. Розроблено принципову схему функціонально-планувальної організації квартир з урахуванням їх шумозахищеності та умов інсоляції за комплексної реконструкції примагістральної п'ятиповерхової забудови. Створено принципові схеми планувальних прийомів реконструкції примагістральної забудови залежно від містобудівної ситуації з урахуванням шумового зоноутворення. Наведено метод комплексної оцінки технічного стану великопанельних п'ятиповерхових будинків і санітарно-гігієнічного стану навколишнього середовища за показниками рівня шуму та інсоляцією. Викладено принципи та методи адресної реконструкції будівель. Визначено можливі варіанти типів квартир, зважаючи на планувальні та конструктивні особливості будинків, містобудівної ситуації та санітарно-гігієнічних характеристик стану навколишнього середовища.

Рассмотрены вопросы графического выполнения архитектурно-строительных чертежей на разных стадиях проектирования. Изложены правила оформления рабочих чертежей в соответствии с требованиями Единой системы конструкторской документации и Системы проектной документации для строительства. Проанализированы особенности проведения инженерных изысканий для получения сведений о качестве благоустройства территорий застройки, техническом состоянии зданий и инженерных систем. Приведены рекомендации по составу чертежей, их графическому исполнению и последовательности работы над проектом.

У ході дослідження оцінено ступінь ефективності використання промислових територій за умов перебудови господарчого комплексу України згідно з програмами реструктуризації вугільної промисловості. Проаналізовано етапи формування старопромислових вуглувидобувних районів Західної Європи та Донбасу, висвітлено вітчизняний і зарубіжний досвід реконструкції промислових територій. За результатами аналізу етапів формування промислових міст Донбасу виявлено характерні особливості планувальної структури міст та основні недоліки, які заважають їх інтенсивному розвитку. Охарактеризовано функціонувально-планувальну організацію промислових територій, а також їх функціональні зв'язки з міською інфраструктурою. Запропоновано комплексну містобудівну оцінку промислових територій, яка дозволяє визначити ступінь значущості промислової території й ефективність її використання. Визначено принципи комплексної реконструкції та методику її впровадження. Сформовано принципову містобудівеу модель функціонально-планувальної та екологічної організації промислових територій міста Донецьк, яка забезпечує ефективність вибору напрямку реконструкції. Запропоновано зміну функціональної спрямованості в розвитку збиткових промислових територій міст Донбасу як ефективної стратегії розвитку не первинного, а третинного та четвертинного секторів економіки.

Вперше обгрунтовано концепцію організаційно-технологічної системи проектування комплексної реконструкції житлової забудови як цілісної, відкритої, організованої та гнучкої структури з неоднорідних складових. Вперше сформульовано методологічні принципи організаційно-технологічного проектування комплексної реконструкції житлової забудови. Вперше виявлено закономірності впливу організаційно-технологічних та економічних факторів на прогнозовані тривалість і вартість комплексної реконструкції житлової забудови. Результати виконаних досліджень використані під час розробки нормативного документа, а також впроваджені в діяльність проектно-будівельних організацій та навчальний процес ВНЗ будівельного профілю.

Розглянуто місце промислових територій (ПТ) в планувальній структурі міста та їх частка в його загальній території. На прикладі м. Києва відстежено динаміку росту ПТ відповідно до зростання території міста протягом різних етапів його історичного розвитку, а також розглянуто сучасні тенденції трансформації міських ПТ та основні проблеми, що виникають на цьому шляху. Розглянуто містобудівні фактори вибору напрямків реконструкції міських ПТ, визначено основні принципи та критерії реконструкції. Розроблено методику оцінювання ПТ, що дозволяє визначити напрямок їх комплексної реконструкції та напрямок подальшого розвитку. Запропоновано сім напрямів комплексної реконструкції міських ПТ та розроблено матрицю прийняття принципових рішень щодо подальшого використання ПТ та перетворення основних фондів.

Викладено і проаналізовано методи техніко-економічного обгрунтування реконструкції житлової забудови, визначення фізичного і морального зношення житлового фонду та залишкового строку його служби. Систематизовано за різними класифікаційними ознаками показники якості житлової забудови, які покладено в основу обгрунтування методів, черговості та ефективності реконструктивних заходів.