На прикладі мікрорайону Ювілейний м. Рівне покращано якість житлового середовища за методикою соціально-просторового аналізу містобудівного рішення. Визначено резервні території житлової забудови, які неефективно використовуються або пустують. Проведено оптимізацію житлового середовища.

Розглянуто основні проблеми і напрямки реконструкції житлової забудови перших масових серій (з використанням вітчизняного і московського досвіду), а також запропоновано підходи до реалізації програми реновації забудови на прикладі конкретного району в Києві.

Рассмотрены основные проблемы и направления реконструкции жилой застройки первых массовых серий (с использованием отечественного и московского опыта), а также предложены подходы к реализации программы реновации застройки на примере конкретного района в г. Киеве.

Приведены результаты систематизации организационно-технологических факторов и параметров, учитывающих особенности реализации проектов комплексной реконструкции жилищной застройки (кварталов, микрорайонов). Обоснованы экономико-статистические модели оценки влияния систематизированных факторов на технико-экономические показатели проектов комплексной реконструкции жилой застройки с целью использования в практической деятельности при разработке проектов производства работ и в целом при организации процесса реконструкции.

Розглянуто питання модернізації районів масової житлової забудови 1960 - 1970-х рр., забудованих великопанельними житловими будинками перших серій індустріального домобудівництва (на прикладі будинків серії 1-480) за сучасних умов розвитку суспільства.

Рассмотрены вопросы модернизации районов массовой жилой застройки 1960 - 1970-х гг., застроенных крупнопанельными жилыми домами первых серий индустриального домостроительства (на примере домов серии 1-480) в современных условиях развития общества.

Розглянуто основні проблеми та напрямки реконструкції житлової забудови перших масових серій (з використанням вітчизняного та Московського досвіду), а також запропоновано підходи до реалізації програми реновації забудови на прикладі конкретного району в Києві.

Рассмотрены основные проблемы и направления реконструкции жилой застройки первых массовых серий (с использованием отечественного и Московского опыта), а также предложены подходы к реализации программы реновации застройки на примере конкретного района в Киеве.

Проанализированы методы, применяемые при реконструкции пятиэтажных жилый зданий первой массовой серии. Дана оценка рационального качества, которую предложено взять за основу при расчете радиационной безопасности для разных вариантов реконструкции зданий.

Проведений аналіз містобудівної політики та світового досвіду проектування малоповерхової садибної забудови за попередні роки. Розглянуті питання, пов'язані з методологією проектування, з урахуванням специфіки малоповерхового будівництва в нових соціально-економічних умовах. Описаний новий методичний підхід до реконструкції забудови, який враховує принципи і засоби планувальної організації. Розроблена нормативно-цільова модель малоповерхової садибної забудови, принципи, методи і моделі процесу проектування таких районів з метою постановки задачі формування варіантів проектних рішень в умовах автоматизованого проектування.

Обгрунтовано доцільність реконструкції п'ятиповерхової житлової забудови 1960 - 1970 рр. на підставі концепції розвитку як важливого резерву сучасного комфортного житла без притягнення значних витрат на освоєння нових територій і нове будівництво. Наведено критерії визначення ремонтопридатності великопанельних п'ятиповерхових будинків серії 1 - 464, які складають 20 % від загальної кількості побудованих за проектами перших масових серій. Розроблено принципову схему функціонально-планувальної організації квартир з урахуванням їх шумозахищеності та умов інсоляції за комплексної реконструкції примагістральної п'ятиповерхової забудови. Створено принципові схеми планувальних прийомів реконструкції примагістральної забудови залежно від містобудівної ситуації з урахуванням шумового зоноутворення. Наведено метод комплексної оцінки технічного стану великопанельних п'ятиповерхових будинків і санітарно-гігієнічного стану навколишнього середовища за показниками рівня шуму та інсоляцією. Викладено принципи та методи адресної реконструкції будівель. Визначено можливі варіанти типів квартир, зважаючи на планувальні та конструктивні особливості будинків, містобудівної ситуації та санітарно-гігієнічних характеристик стану навколишнього середовища.

Досліджено та сформульовано проблеми модернізації районів масової житлової забудови 1960 - 1970-х рр. на сучасному етапі соціального, економічного та містобудівного розвитку міст України. Визначено фактори, які зумовлюють методи, інженерно-технічні засоби, економічні аспекти та перспективи модернізації районів масової житлової забудови. Розроблено моделі реконструкції великопанельних житлових будинків. Обгрунтовано та розроблено наукові пропозиції та моделі модернізації таких районів даного періоду з урахуванням соціально-демографічних, екологічних, економічних, технічних вимог і містобудівних умов. Розроблено рекомендації стосовно модернізації районів масової житлової забудови у найзначніших, великих і середніх містах України.

Розроблено методику комплексного аналізу просторової організації та функціонування житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970 - 1980 рр. на прикладі Львова. Створено типологію внутрішньоквартальних просторів даних районів за їх топологічно-геометричними характеристиками. Досліджено умови житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970 - 1980 рр., визначено чинники його формування, запропоновано функціонально-просторову модель. Сформульовано принципи та розроблено архітектурно-планувальні засоби та програму регенерації житлового середовища з метою наближення до сучасних стандартів і задоволення потреб споживачів.

Розглянуто питання реабілітації міського середовища на основі функціонально-планувальних та ергономічних заходів. Запропоновано концепцію реабілітації міського середовища. Сформульовано модель і розроблено методику реабілітації житлового утворення. Викладено рекомендації щодо удосконалення міського середовища в окремих районах Харкова.

Наведено результати впливу організаційно-технологічних факторів на тривалість комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду. Подано розрахунки багатофакторних моделей обгрунтування тривалості комплексної реконструкції житлової забудови.

Представлены результаты влияния организационно-технологических факторов на продолжительность комплексной реконструкции кварталов устаревшего жилого фонда. Изложены расчеты многофакторных моделей обоснования длительности комплексной реконструкции жилой застройки.

Рассмотрены и предложены организационно-технологические решения реконструкции жилого фонда первого периода индустриального домостроения по методу надстройки этажей из металлического и железобетонного каркасов.

Вперше обгрунтовано концепцію організаційно-технологічної системи проектування комплексної реконструкції житлової забудови як цілісної, відкритої, організованої та гнучкої структури з неоднорідних складових. Вперше сформульовано методологічні принципи організаційно-технологічного проектування комплексної реконструкції житлової забудови. Вперше виявлено закономірності впливу організаційно-технологічних та економічних факторів на прогнозовані тривалість і вартість комплексної реконструкції житлової забудови. Результати виконаних досліджень використані під час розробки нормативного документа, а також впроваджені в діяльність проектно-будівельних організацій та навчальний процес ВНЗ будівельного профілю.

Запропоновано виконання завдання вибору інвестиційно-будівельного проекту в контексті розробки програмного продукту обгрунтування доцільності та ефективності реалізації проекту комплексної реконструкції житлової забудови з інтерфейсом програми розрахунку на основі додатка Microsoft Access.

За результатами класифікації та систематизації способів комплексної реконструкції об'єктів житлових кварталів (житлових будівель та об'єктів інженерної, вулично-дорожньої та соціальної інфраструктури) розроблено математичні моделі, методику вибору оптимального способу та визначення послідовності комплексної реконструкції об'єктів житлових кварталів, що забезпечує мінімальні витрати та максимальний приріст загальної (житлової) площі з урахуванням особливостей житлової забудови.