Рассмотрен вопрос повышения качества профессиональной подготовки авиадиспетчеров за счет реализации индивидуального подхода к обучению с использованием процедурных тренажеров. Представлена схема модели информационных потоков автоматизированной системы управления качеством подготовки авиадиспетчеров.

Предложена модель инженерно-авиационного и аэродромно-технического обеспечения (ИАО и АТО) полетов в авиационной части, базирующаяся на типовых моделях теории массового обслуживания. Получено аналитическое выражение, устанавливающее функциональную зависимость вероятности гарантированного ИАО и АТО запланированного для авиационной части объема налета от исправности парка средств наземного обеспечения полетов и количества самолетов, выделяемых на одну летную смену. Выражение можно использовать как модель ограничений системы ИАО и АТО полетов при постановке и решении экстремальных задач по планированию летной подготовки.

Рассмотрена роль положительного отношения будущих инженеров-механиков к выбранной профессии в процессе формирования их профессионализма.

Представлена концепция и разработан учебно-тренировочный комплекс подготовки летных экипажей вертолета Ми-8 МТВ, представляющий собой единую функционально взаимосвязанную систему, включающую совокупность различных средств теоретической и практической подготовки, обеспечивающих ее органическую целостность.

Рассмотрены вопросы определения причин авиационных происшествий из-за ошибок лётного состава, а также дихотомический подход и инженерно-психологическая оценка лётной деятельности.

Розглянуто модель навченості льотчика за сумісного використання льотної і тренажерної підготовки. Знайдено моменти часу переключення між видами підготовки, оптимальні за критеріями мінімуму вартості та мінімуму часу підготовки. Визначено закономірності оптимальних рішень за варіації відносної вартості льотної підготовки та завданого рівня навченості.

Визначено індивідуальні психолінгвістичні можливості диспетчерів для виявлення професійної придатності за допомогою комплексної експертної оцінки з класифікацією часової затримки у разі мовної взаємодії в контурі диспетчер - пілот.

Обгрунтовано необхідність і запропоновано методику розробки моделі навченості льотчика за сумісного використання льотної та тренажерної підготовки.

Розглянуто питання системного підходу до професійної підготовки авіаційних диспетчерів. Досліджено системність як обов'язкову умову підготовки спеціаліста.

Висвітлено сутність і теоретичні засади професійно-мовленнєвої діяльності фахівців авіаційної галузі. Розкрито соціально-психологічні аспекти професійної комунікації авіаційних операторів. Надано характеристику авіаційної терміносистеми й авіаційної підмови. Визначено методологічні концепти мовної освіти авіаційних фахівців у вищій школі. З'ясовано номенклатуру загальномовленнєвих умінь, на яких має базуватися мовна підготовка авіаційних операторів у ВНЗ.

Розглянуто проблему вибору та впровадження методів формування професійної надійності пілотів у процесі тренажерної підготовки, проаналізовано результати дослідження надійності льотчика в позаштатних ситуаціях із використанням спеціальних прийомів моделювання стресової ситуації.

Рассмотрена проблема подбора и внедрения методов формирования профессиональной надежности пилотов в процессе тренажерной подготовки, проанализированы результаты исследования надежности летчика в нештатных ситуациях с использованием специальных приемов моделирования стрессовой ситуации.

The article deals with the issue of selection and implementation of methods for forming pilots' professional reliability in the process of training with simulator. The results are analysed of a pilot's reliability in emergency situations using special modes of simulating stress situations.

Обгрунтовано необхідність компетентнісного підходу у професійній підготовці фахівців авіаційної галузі. Виконано аналіз рівня дослідженості проблеми формування іншомовної професійно-комунікативної компетенції майбутніх фахівців вітчизняними та зарубіжними вченими. Розглянуто основні підходи до визначення сутності понять "компетентнісний підхід", "іншомовна комунікативна компетентність", до функціональної ролі іншомовної комунікативної компетентності у складі професійної компетентності фахівця. Описано етапи процесу становлення компетентнісного підходу в освіті. Виокремлено та охарактеризовано рівні готовності (якості) випускника ВНЗ до виконання функціональних обов'язків. Визначено сутність іншомовної компетентності як комплекс знань, умінь, навичок, які дозволяють успішно використовувати іноземну мову як у професійній діяльності, так і для самоосвіти особистості; здатність і готовність здійснювати ефективну професійно спрямовану іншомовну комунікацію.

Обоснована необходимость компетентностного подхода в профессиональной подготовке специалистов авиационной отрасли. Выполнен анализ уровня изученности проблемы формирования иноязычной профессионально-коммуникативной компетенции будущих специалистов отечественными и зарубежными учеными. Рассмотрены основные подходы к определению сущности понятий "компетентностный подход", "иноязычная коммуникативная компетентность", к функциональной роли иноязычной коммуникативной компетентности в составе профессиональной компетентности специалиста. Описаны этапы процесса становления компетентностного подхода в образовании. Выделены и охарактеризованы уровни готовности (качества) выпускника ВУЗ к выполнению функциональных обязанностей. Определена сущность иноязычной компетентности как комплекс знаний, умений, навыков, позволяющий использовать иностранный язык в профессиональной деятельности и для самообразования личности; способность и готовность осуществлять профессионально направленную иноязычную коммуникацию.

The article analyzes the level of investigation of the problem of the formation of a foreign language professional and communicative competence of future specialists by native and foreign scientists, the basic approaches to the determination of the essence of such notions as "competence approach", "foreign language communicative competence", the functional role of the foreign language communicative competence as an integral part of the professional competence of a specialist.

Розроблено та науково обгрунтовано структуру і зміст методики діагностики та коригування професійно важливих якостей майбутніх пілотів засобами наземної підготовки. Розкрито особливості етапів (засобів) наземної підготовки. Розглянуто хід і результати експериментальної оцінки ефективності методики.

Разработана и научно обоснована структура и содержание методики диагностики и корригирования профессионально важных качеств будущих пилотов средствами наземной подготовки. Раскрыты особенности этапов (средств) наземной подготовки. Рассмотрен ход и результаты экспериментальной оценки эффективности методики.

In the article the method of diagnostics and correction professionally of important qualities of future pilots is described by facilities of surface preparation, and also motion and results of experimental estimation of its affiance.

На підставі запропонованих ІСАО сучасних концепціях проактивного забезпечення безпеки польотів з урахуванням людського чинника проведено дослідження з виявлення й аналізу спектра з n = 15 небезпечних чинників, а також подальших ризиків, що загрожують життєздатності аеронавігаційної системи. Оскільки саме ставлення авіадиспетчерів до небезпечних дій і умов відображає "безпечну" корпоративну культуру, то виявлено їх індивідуальні переваги на цих чинниках. Враховуючи, що системну властивість емерджентності має групова система переваг, яка може узагальнити і суперечливі думки, доведено, що ця "маргінальність" може бути наслідком унікального особистісного досвіду професійної діяльності авіадиспетчерів, залучених до випробувань. Адаптовано процедури застосування класичних критеріїв прийняття рішень (Вальда, Севиджа, Байєса - Лапласа, Гурвиця) для непараметричного встановлення групових систем переваг на множині досліджуваних чинників небезпеки з визначеною мірою ризику відповідних висновків.

Надано результати застосування соціонічних методик для формування професійно-психологічного портрету пілота за очікуваних і екстремальних умов експлуатації повітряних суден. Встановлено, що такі соціонічні типи як сенсорно-логічний інтроверт, логіко-інтуїтивний екстраверт та логіко-сенсорний інтроверт є найбільш прийнятними для льотної професії, на підставі чого сформульовано пропозиції щодо вдосконалення процедур професійно-психологічного добору шляхом першочергового відбору у льотні навчальні заклади студентів з зазначеними соціотипами.

Зазначено, що врахувавши сучасні концепції ІСАО щодо контролю чинників загроз і помилок, а також світову і регіональну статистику авіаційних пригод у ході обслуговування повітряного руху, розроблено перелік з n = 21 характерних помилок авіадиспетчерів, який на теперішній час найбільш повно і всебічно описує порушення інтерфейсу компонентів "людина - процедури (правила)" моделі SHEL, що рекомендується для визначення впливу людського чиннику на безпеку авіаційних систем. За допомогою попарного порівняння і такого способу виявлення систем переваг, як частина сумарної інтенсивності, встановлено індивідуальні ранжирування m = 65 авіадиспетчерів азербайджанської аеронавігаційної системи AZANS. Вперше для формування групової системи переваг застосовано так звану медіану Кемені, яка узагальнює індивідуальні думки авіадиспетчерів з мінімізацією їх відхилень. Встановлено проактивний характер опитування: особи, які пройшли тестування до початку тренажерної підготовки, допустили під час тренувань на 34 % менше помилок, ніж інші респонденти.

Індекс рубрикатора НБУВ: О5 р

Рубрики:

Повітряний транспорт

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України