Досліджено економіко-екологічні та соціальні переваги грунтозахисної системи землеробства на підставі узагальнення та комплексної оцінки практики застосування унікального агрономічного експерименту за умов реформування аграрної економіки на прикладі Полтавського регіону та сільськогосподарського акціонерного товариства "Обрій" Шишацького району Полтавщини.

Проведено аналіз досягнутого рівня ефективності використання земельних ресурсів регіону та запропоновано основні напрямки підвищення їх ефективності в період формування аграрних відносин на сучасному етапі та їх адаптації до ринкових умов господарювання.

Розглядаються закономірності розвитку ерозійного процесу та ерозійна ситуація в Україні. Наведено основні принципи контурно-меліоративної організації території, способи винесення і закріплення лінійних рубежів на місцевості. Дано опис смугового розміщення посівів, структури посівних площ і сівозміни. Підкреслено, що в умовах здійснення земельної реформи, утвердження різних форм власності на землю, зміни в соціально-економічній ситуації обумовлюють необхідність коригування і уточнення основних методологічних положень та нормативів грунтозахисної системи землеробства з контурною організацією території (КМЗ), в основу якої було покладено принцип системної оптимізації використання природних і матеріально-технічних ресурсів, регулювання водно-ерозійних процесів, диференційованого адаптування землекористування до грунтово-ландшафтних факторів. Представлено баланс гумусу, поживних елементів в системі КМЗ. Розглянуто особливості використання добрив при КМЗ. Висвітлено методи кількісного обліку ерозійних втрат грунту, а також втрат грунту при вітровій ерозії тощо.

Математично змодельовано побутовий сток. Оцінено статистичні параметри річного стоку за умов господарської діяльності в результаті стохастичного моделювання й одержано функції впливу зрошування на статистичні параметри річного стоку.

Досліджено агроекологічні особливості родючості змитих грунтів схилів різної експозиції та господарського призначення в підзоні чорноземів звичайних у зв'язку з їх генезисом і морфологією. Зазначено, що за допомогою індикаторних культур (гороху, ячменю) можна оцінити родючість грунтів схилів за профілем. На підставі даних про кількісний та якісний склад гумусу, азоту, фосфору, калію, фізико-хімічні властивості та ферментативну активність орних і цілинних грунтів схилів і плакору виявлено залежність між рівнем родючості грунтів схилів та екологічними умовами. Встановлено, що в процесі грунтоутворення в грунтах схилів відбувається перерозподіл мікроелементів у грунтовому профілі: накопичення в гумусово-акумулятативному горизонті та акумуляція розчинної форми мікроелементів, зумовлена зміною кислотно-лужних умов. Доведено, що ефективна родючість грунтів схилів і плакору за профілем, виражена продуктивністю гороху та ячменю, визначається, переважно, орним шаром. За тривалого використання гумусово-перехідних горизонтів і породи продуктивність зазначених культур підвищувалася на 70 - 90 %, інколи вдвічі, що свідчить про мобілізацію поживних речовин грунту. Зроблено висновок, що споживання горохом та ячменем макро- та мікроелементів залежить від вмісту та доступності їх в грунті.

Теоретично обгрунтовано напрями оптимізації продукційних процесів польових культур за умов зрошення півдня України за рахунок підвищення ефективності використання фотосинтетично активної радіації та теплових ресурсів, диференціації елементів технології вирощування, одержання під час мінімальних енергетичних і ресурсних витратах високої урожайності й якості рослинницької продукції. Досліджено динаміку споживання вологи рослинами залежно від гідротермічних умов вегетації, фаз розвитку та рівня вологозабезпечення. Визначено особливості продукційного процесу рослин у зрошуваних агрофітоценозах залежно від диференціації елементів технології вирощування. Встановлено статистичні залежності між продуктивністю рослин і вологозабезпеченістю залежно від комплексної дії природних і технологічних факторів. Розроблено моделі формування врожаю за умов зрошення. Проведено економіко-енергетичне оцінювання даних технологічних заходів і на цій основі обгрунтовано необхідність інтенсифікації рослинництва за рахунок розвитку зрошення на півдні України.