Розглянуто концептуальні засади, принципи та методологію створення на підставі моніторингу меліорованих земель інформаційного забезпечення реалізації системи землеробства на масивах зрошення. Наведено основні вимоги до структури та складу інформаційної бази (ІБ), а також концептуальну модель організації даних ІБ. Викладено технологію просторового оцінювання мінливості параметрів природно-агромеліоративних об'єктів, здійснено типізацію земель за умов вирощування сільгоспкультур і обгрунтування комплексу технологічних операцій рослинництва.

Рассмотрены концептуальные основы, принципы и методология создания информационного обеспечения реализации системы земледелия на массивах орошения с учетом мониторинга мелиорированных земель. Приведены основные требования к структуре и составу информационной базы (ИБ), а также концептуальная модель организации данных ИБ. Изложена технология пространственного оценивания переменчивости параметров природно-агромелиоративных объектов, осуществлена типизация земель в условиях выращивания сельхозкультур и обоснования комплекса технологических операций растениеводства.

Створено автоматизовану систему прогнозування розвитку культур як базову для оперативного планування технологічного процесу у зрошуваному землеробстві на засадах оптимізації. Запропоновано методичні підходи до структуризації специфічних взаємозв'язків, які є між рослинами, факторами зовнішнього впливу (погодніх умов) і агрозаходами під час зрошення. Визначено основні кліматичні та технологічні фактори впливу на продуктивність культур, кількісні значення його параметрів та їх взаємозв'язків. Наведено евристико-аналітичні підходи до організації даних зовнішнього та внутрішнього впливу на продуктивність культур за зрошення та формального представлення технологічних знань. Уперше для зони досліджень створено математичну модель прогнозу розвитку, модель мінімізації технології вирощування культур й алгоритм її вирішення на базі моделювання. Запропоновано методи реалізації моделей у вигляді прикладної автоматизованої системи за умов специфічних інформаційних потоків зрошуваного землеробства. Визначено зручні форми інтеграції фазових знань до сфери виробництва та створено інформаційний фонд для вирішуваних завдань. Уперше за умов зрошення розроблено правила та параметри експлуатації автоматизованої системи, підходи до оцінки її ефективності.

Изложен метод расчёта режимов увлажнения посевов основных сельскохозяйственных культур в степной и лесостепной зонах Украины. Рассмотрены методика расчёта ежедневных запасов влаги в разных слоях почвы в течение вегетационного периода и метод расчёта режимов увлажнения пахотного слоя почвы (ПСП) в периоды начала осенней и весенне-летней вегетации культур. Определены статистические прогнозы увлажнения ПСП на период сева озимых и яровых культур, а также режим увлажнения почвы в посевах люцерны в степной зоне Украины.

Розглянуто теоретико-методологічні засади розробки та застосування еколого-агромеліоративного моніторингу (ЕАММ) для підвищення ефективності зрошуваних земель за сучасних умов господарювання. Розкрито методологію та методику досліджень. Проаналізовано сучасні грунтово-кліматичні умови південного регіону України для організації геоінформаційної системи ЕАММ. Наведено шляхи застосування даного моніторингу для підвищення ефективності використання та продуктивності зрошуваних земель, а також їх стійкості.

Висвітлено теоретичні засади тензіометричного методу контролю вологості кореневого шару грунту на зрошуваних землях, проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід використання. Охарактеризовано способи зрошення та методи визначення строків поливу. Подано інформацію про оптимальні діапазони вологості (тензіометричного тиску грунтової вологи) кореневого шару грунту та припустиму глибину його зволоження залежно від виду сільськогосподарської культури та фази її розвитку. Викладено технічну характеристику, принципи роботи та правила експлуатації тензометрів. Розкрито порядок визначення строків і норм поливу за даними вимірювань тензіометричного тиску.

Розкрито питання вивчення та пояснення з наукової точки зору процесів, що відбуваються в ланцюзі: клімат - грунт - рослина та на цій основі розробити методику управління режимами зрошення, яка дозволяє раціонально використовувати поливну воду, енергоносії, сприяти зберіганню, а можливо і підвищенню родючості грунту, а також забезпечити сприятливу меліоративну обстановку на зрошуваних землях Степового Криму. Доказано репрезентативність і просторову інтерполяцію заміряних за допомогою гідравлічних грунтових балансомірів величин сумарного випарування з сільськогосподарських культур за умов зрошення. Розроблено та перевірено за виробничих умов балансомірний (інструментальний) метод управління режимами зрошення сільськогосподарських культур. Розроблено методику прогнозування перших весняних подивів озимих культур. Зроблено економіко-енергетичне оцінювання вирощування озимої пшениці на зрошуваних землях Криму.

Обгрунтовано підходи до розробки алгоритмів прийняття рішень на проведення технологічних операцій, які супроводжуються фрагментами методики - перехідною формою систематизації інформації, графічною блок-схемою алгоритму та текстовим алгоритмом.

Обоснованы подходы к разработке алгоритмов принятия решений на проведение технологических операций, которые сопровождаются фрагментами методики - переходной формой систематизации информации, графической блок-схемой алгоритма и текстовым алгоритмом.

Висвітлено теоретичні, науково-методичні, технологічні, організаційно-економічні, біоенергетичні та екологічні аспекти стандартизації та нормування витрат ресурсів у зрошуваному землеробстві України. Запропоновано методичні підходи, що дозволяють проводити стандартизацію різних складових елементів систем зрошуваного землеробства, забезпечують підвищення продуктивності вітчизняного агровиробництва та конкурентоспроможності на світових ринках, сприяють раціональному використанню грунтово-кліматичного потенціалу зони зрошення, оптимізації витрат природних та антропогенних ресурсів, зниженню екологічного тиску на довкілля.