Досліджено сполученість у динаміці амілолітичної та лектинової активності в процесі проростання і дозрівання зернівок. Показано, що в процесі проростання загальний рівень амілолітичної активності поступово зростає, а лектинової - падає. Під час дозрівання зернівок, навпаки, на фоні зниження активності амілаз лектинова активність помітно підвищується. Зазначено, що внесення екзогенного лектину під час пророщування зернівок істотно інгібує амілолітичну активність. Обговорено питання про можливу роль лектинів у регулюванні активності амілаз.

Досліджено вплив передпосівної інкрустації насіння озимої пшениці препаратом АОК-М на пероксидне окиснення ліпідів у насінні в стані спокою (СС) і в проростках. Показано, що препарат АОК-М знижує вміст малонового діальдегіду у насінні в СС і в проростках, а також підвищує активність супероксиддисмутази та каталази. Одночасно цей препарат у концентраціях 0,001 і 0,004 % підвищує схожість і показники росту. Виявлено його двоїстий вплив на пероксидазну активність (ПА). Показано, що дози АОК-М 0,001 і 0,004 % знижують ПА у насінні в СС і підвищують її в проростках.

Дослідження присвячено питанню зберігання зерна та борошна пшениці озимої, вирощеної за різних систем землеробства за умов Правобережного Лісостепу. Встановлено оптимальні режими та терміни зберігання продукції досліджуваної культури різної початкової якості. Досліджено вплив погодних умов, систем землеробства, а також режимів і термінів зберігання на збереженість основних технологічних показників зерна пшениці озимої за тривалого зберігання. На основі методів експериментально-статистичного моделювання розроблено математичні моделі, що дозволяють визначити хлібопекарські властивості зерна на 9-ий і 12-ий місяці зберігання, підтверджені одержаними даними. Виявлено доцільність та економічну ефективність використання покращувачів пшеничного борошна у процесі його зберігання. Визначено якісніші покращувачі для борошна із зерна, вирощеного за певних систем землеробства.