На підставі результатів досліджень доведено доцільність використання нетоварної частини врожаю кукурудзи разом із мінеральним азотом для удобрення гороху. За такої системи удобрення урожайність гороху знаходиться на рівні з продуктивністю культури за традиційних систем удобрення.

Вперше встановлено сортові особливості формування продуктивності гороху залежно від вапнування, позакореневих підживлень і способів збирання. Виявлено сортові відміни у сортів гороху, що різняться за типом росту в формуванні фотосинтетичного та симбіотичного апаратів залежно від впливу вапнування та позакореневих підживлень. Обгрунтовано позитивний вплив кристалону особливого та вапнування на формування елементів продуктивності гороху, його урожайності та показників якості зерна. Запропоновано методичний підхід до визначення площі асиміляційної поверхні видозмінених листків у детермінантних сортів гороху. Проведено економічну й енергетичну оцінку моделей технології вирощування гороху та опис їх на конкурентоспроможність.

Показано значення і роль інокулювання як однієї з основних складових сучасних технологій вирощування зернобобових культур. Виявлено ступінь залежності інтенсивності росту, розвитку рослин гороху та рівня реалізації генетичного потенціалу сорту від дії інокулювання.