Вперше на Півдні України в зоні зрошувального землеробства отримано результати наукових розробок агротехнічних прийомів вирощування тим'яна звичайного та врожайні дані з високим вмістом ефірної олії в рослинних зразках.

Рассматриваются основные направления создания сортов перечно-мятного типа, физиолого-биохимические особенности зимостойкости некоторых гибридов розы, представлен метод прогноза сроков максимального сбора цветков новых сортов розы эфиромасличной. Информируется об омоложении лаванды в целях повышения продуктивности старовозрастных плантаций, о применении гербицидов нового поколения на мяте, об ассортименте гербицидов для молодой и плодоносящей розы. Исследуется состав и физико-химические характеристики эфирных масел районированных и перспективных сортов шалфея и лаванды, излагается дистиляционно-хроматографический метод анализа цветков розы, методика определения линалоола в эфирном масле шалфея мускатного и др.

Викладено теоретичні питання та практичні розробки в галузі алелопатичної взаємодії та післядії ароматичних рослин в агроекосистемах, під час їх вирощування за умов сівозміни, монокультури та сумісних культур. Розглянуто алелопатичні особливості провідних ефіроносів впродовж онтогенезу та вплив екологічних умов на їх проявлення. Розкрито роль фізіологічно активних речовин ароматичних рослин та супутнього мікробного ценозу у формуванні явища грунтовтоми між шавлією мускатною, лавандою вузьколистою, м'ятою перцевою та іншими культурами. Доведено комплексний характер алелопатичної взаємодії та післядії цих речовин в системі функціонування агрофітоценозів. Обгрунтовано необхідність чергування ароматичних рослин в сівозмінах. Розроблено оновлену технологію вирощування шавлії мускатної.

Изложены теоретические вопросы и практические разработки в отрасли алелопатического взаимодействия и последействия ароматических культур в агроэкосистемах, во время их выращивания в условиях севооборота, монокультуры и совместных культур. Рассмотрены алелопатические особенности ведущих эфироносов в течение онтогенеза и влияние экологических условий на их проявления. Раскрыта роль физиологически активных веществ ароматических растений и сопутствующего микробного ценоза в формировании явления истощения грунта между шалфеем мускатным, лавандой узколистой, мятой перечной и другими культурами. Доказан комплексный характер алелопатического взаимодействия и последействия этих веществ в системе функционирования агрофитоценозов. Обоснованы необходимости чередования ароматических растений в севооборотах. Разработана обновленная технология выращивания шалфея мускатного.

Досліджено особливості індукції калюсо- та морфогенезу у різних сортозразків лаванди. Показано вплив на процес калюсогенезу генотипу донорної рослини, складу поживного середовища та орієнтації експлантата на його поверхні. Одержано калюсні тканини лаванди, що тривало пасуються, виявлено вплив маси та кількості трансплантатів на інтенсивність приросту калюсу. Визначено умови для індукції рослин-регенерантів у 2-х сортозразків лаванди.

Проведено цитогенетичні дослідження шести сортів і шести селекційних зразків ефіроолійної герані (Pelargonium spp.), а також 100 регенерантів, одержаних у культурі калюсних тканин. Більшість сортів і зразків мали соматичні хромосомні числа <$E 2 n~=~7 x~=~56>. Серед рослин-регенерантів, одержаних у культурі тканин за умов використання різноманітних сортів (Розовая, Душистая, Крунк, Аист, Регар) і різних типів експлантів (стебло, черешок), виявлено 61 % диплоїдів та 39 % анеуплоїдів. Число хромосом у анеуплоїдів варіювало від 46 до 82, у тому числі було 25,6 % регенерантів з <$E 2 n~=~72>; 10,2 % - з <$E 2 n~=~68>; 5,1 % - з <$E 2 n~=~64> та 12,8 % - з <$E 2 n~=~62>. У разі додавання колхіцину до складу поживного середовища кількість анеуплоїдів зростала.

Исследованы цитофизиологические особенности клеточных культур лаванды (штамм L-804) и накопление в них голубого пигмента. Штамм, синтезирующий пигмент, выделен среди каллюсных тканей, полученных из листовых эксплантатов Lavandula angustifolia Mill. Установлено, что на накопление пигмента влияют длительность культивирования штамма, фаза цикла выращивания и способ культивирования (каллюсная или суспензионная культура). Определены условия получения и цитофизиологические характеристики суспензионной культуры. Показано, что культивирование штамма L-804 в суспензии и отбор клеточных линий обеспечивают сохранение биосинтетической способности в течение 6 лет. Биохимический анализ выделенного пигмента позволил идентифицировать его как комплексное металлосодержащее антоциановое соединение.

Исследовано аллелопатическое влияние водорастворимых вытяжек из послеуборочных остатков Ocimum basilicum L. на тест-культуры. Выявлена высокая ингибирующая активность неразложившихся послеуборочных остатков O. basilicum на всхожесть семян гороха и пшеницы, развитие проростков и их отдельных органов кресс-салата, гороха и пшеницы, которая проявляется и в вариантах с вытяжками низких концентраций. Наибольшую толерантность к влиянию водорастворимых физиологически активных веществ O. basilicum исследованных концентраций показал кресс-салат, а наименьшую - пшеница. Полученные данные необходимо учитывать при севообороте культур различных растений.

Исследованы особенности каллюсогенеза и регенерации растений в культуре изолированных тканей различных сортов Coriandrum sativum L. Показано влияние на эти процессы генотипа, типа эксплантата, состава питательной среды. Определены оптимальные условия для индукции эмбриогенного каллюса и развития проростков - эксплантация молодых соцветий и двухэтапное культивирование (вначале на среде МС с 2,4-Д, БАП и гидролизатом казеина, затем с добавлением низких концентраций НУК и БАП). Выявлены отличия полученных в культуре in vitro растений (<$E roman R sub 0>) от исходного сорта по морфологии и фертильности.

Исследованы морфология клеток и содержание ДНК в интерфазных ядрах каллусных культур мяты сорта Симферопольская 200, индуцированных в культуре in vitro молодых листьев. Установлено, что каллусные культуры характеризовались высоким уровнем гетерогенности по морфологии клеток и содержанию ДНК в интерфазных ядрах.

В Донецком ботаническом саду НАН Украины на базе коллекции образцов различного географического происхождения интродуцированного вида Ocimum basilicum L. проведен селекционный отбор в направлении поиска хозяйственно-ценных салатных и декоративных форм с высокими адаптивными качествами в условиях засушливо-суховейного климата юго-востока Украины. Впервые получены районированные сорта О. basilicum "Ніжний аромат" и "Пурпурова зоря", которые отличаются между собой по ряду признаков: параметры органов, степень антоциановой пигментации, сроки и продолжительность фенологических фаз, раннеспелость, товарная урожайность и выход зрелых семян.

Досліджено процеси росту, розвитку, формування індивідуальної врожайності коріандру залежно від рівня мінерального живлення, способу сівби та норми висіву, догляду за посівами, сортових особливостей вирощування даної культури в озимих і підзимових посівах. Наведено рекомендації щодо впровадження у виробництво нової технології вирощування коріандру за умов північної підзони Степу України, яка забезпечує формування врожайності плодів даної сільськогосподарської культури в ярих посівах 1,37 - 1,41 т/га, збір ефірної олії 31,86 кг/га. Виявлено, що озимі посіви коріандру дозволяють одержувати врожайність 2,07 т/га та більше.

Досліджено вплив дії гною та мінеральних добрив, глибини оранки, строків посіву та ширини міжрядь на агрофізичні властивості грунту, водний та поживний режими посіву тим'яна звичайного, його урожайність, якість сировини, показники економічної та біоенергетичної ефективності вирощування цієї культури за умов зрошення. Встановлено, що застосування сумісного внесення гною та мінеральних добрив з глибиною оранки 28 - 30 см покращує водний і поживний режими грунту, забезпечує ефективну боротьбу з бур'янами та найвищу врожайність і якість сировини культури. Впроваджено посів тим'яна звичайного з шириною міжрядь 70 см під час посіву під зиму та ранньою весною. Наведено ресурсоощадну технологію вирощування тим'яна звичайного.

Висвітлено питання росту та розвитку, біохімічні та господарсько-цінні ознаки чебрецю звичайного, полину лимонного, лавандину, лофанта анісового, котячої м'яти лимонної за умов степової зони півдня України. За результатами досліджень встановлено, що дані рослини за умов Херсонщини проходять всі фази розвитку, за винятком плодоношення полину лимонного в окремі роки. Встановлено, що чебрець звичайний, лофант анісовий, котяча м'ята лимонна добре розмножуються насінням, полин лимонний і лавандин - вегетативним способом. Визначено продуктивність, урожайність і масову частку ефірної олії. Досліджено динаміку нагромадження ефірної олії за фазами розвитку рослин. Максимальний вміст ефірної олії у чебреці та лавандині в кінці цвітіння - відповідно 0,61 % та 2,80 % від сирої маси, у лофанті та котячій м'яті лимонній у фазу масового цвітіння - 0,43 % та 0,34 % полині на початку бутонізації - 0,70 % від сирої маси. Вивчено динаміку нагромадження ефірної олії в рослинах протягом доби та біосинтезу компонентів за фазами розвитку, а також фази розвитку рослин, за яких якість олії є найкращою. З'ясовано терміни збирання врожаю інтродуцентів за умов Херсонщини.

Розроблено технологію клонального мікророзмноження та прийоми оздоровлення посадкового матеріалу лаванди вузьколистої. Досліджено морфогенетичні потенції ізольованих апікальних меристем лаванди у культурі in vitro. Показано залежність регенераційних процесів у лаванди від складу та консистенції живильного середовища, генотипу, розміщення меристем на пагоні донорної рослини, строку введення меристем. Оптимізовано умови культивування на етапах мікророзмноження, укорінення мікропагонів, адаптації мікророслин до умов in vitro. Підібрано режими та проведено порівняльне вивчення ефективності прийомів оздоровлення культури апікальних мерисем, термотерапії in vitro і хемотерапії для звільнення рослин лаванди від вірусу некротичної плямистості бальзаміну (INSV). Вивчено особливості розмноження оздоровлених рослин за методом зеленого живцювання з застосуванням стимуляторів росту. Розроблено технологію клонального мікророзмноження та біотехнологічну схему одержання оздоровленого посадкового матеріалу лаванди.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.291-313 лаванда

Шифр НБУВ: РА348329 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано та вивчено високопродуктивні гібриди нементольних м'ят - ліналоольних, ліналоольно-ліналілацетатних (бергамотних), карвонних, лімоненних, ізоментонних. Як основні методи утворення вихідного матеріалу використано: штучну поліплоїдію, інбридинг, міжвидову гібридизація, яка базується на існуючих схемах генетичного контролю біосинтезу терпеноїдів у роді Mentha L. У ролі материнських форм використано карвонний зразок M.longifolia (L.) Huds., а також штучні поліплоїди: ліналоольно-ліналілацетатний M.citrata Ehrh. і високоментольні форми M.canadensis L. У ролі батьківських - зразки м'яти різноманітної видової належності та зразки з різним типом біосинтезу ефірної олії. Вперше проведено міжвидові схрещування (в тому числі тривидові) за вказаними комбінаціями. Виявлено структуру більшості батьківських форм за генами I (накопичення ліналоолу) та C (накопичення карвону).

Виявлено та досліджено особливості гормональної регуляції в культурі ізольованих меристем і розроблено методику клонального мікророзмноження перспективних сортів та селекційних зразків троянди ефіроолійної. Показано можливість мікророзмноження на основі сполучення ембріокультури з множинним пагоноутворенням in vitro. Оптимізовано умови одержання калюсних культур з стеблових та листкових сегментів троянди ефіроолійної, подано їх цитологічну характеристику. Показано, що калюсним культурам властива гетерогенність за клітинним складом, обумовлена наявністю клітин меристемного та паренхімного типів, запасливих клітин, а також елементів судинної системи.

Досліджено особливості морфогенезу в культурі ізольованих тканин та органів перспективних сортів та селекційних зразків троянди ефіроолійної (Лань, Аура, N 782, N 2030, N 2160, N 7806). Виявлено особливості гормональної регуляції в культурі ізольованих меристем і розроблено методику клонального мікророзмноження перспективних сортів та селекційних зразків троянди ефіроолійної. Вивчено деякі особливості морфогенезу в культурі ізольованих зародків троянди ефіроолійної та показано можливість мікророзмноження на основі сполучення ембріокультури з множинним пагоноутворенням in vitro. Оптимізовано умови одержання калусних культур з стеблевих та листкових сегментів троянди ефіроолійної, подано їх цитологічну характеристику. Показано, що для калусних культур властива гетерогенність за клітинним складом, обумовлена наявністю клітин меристемного та паренхімного типів, запасальних клітин, а також елементів судинної системи.