Уперше встановлено високий рівень врожайності зеленого бобу сортів та гібридів бобу овочевого в умовах досліджень. Визначено вплив елементів технології вирощування на процеси росту та розвитку рослин бобу овочевого для конкретних умов навколишнього середовища. Вивчено фотосинтетичну активність рослин у посівах залежно від сорту та гібрида, строків сівби, схеми розміщення, обробки насіння біопрепаратом, прищипування верхівок пагонів. Встановлено залежність між листковою поверхнею рослин і фотосинтетичним потенціалом різних сортів та гібридів бобу овочевого. Доведено вплив використання біопрепарату на збільшення кількості та маси кореневих бульбочок рослини бобу овочевого. Визначено кореляційні зв'язки між врожайністю, площею листкової поверхні, хімічним складом зеленого бобу. Обраховано економічну та біоенергетичну оцінку елементів технології вирощування бобу овочевого в умовах Правобережного Лісостепу України. Удосконалено схему технологічних заходів, спрямованих на оптимізацію ростових і продукційних процесів рослин сортів і гібридів бобу овочевого, а відповідно й підвищення рівня врожаю та якості продукції в умовах Правобережного Лісостепу України. Представлено зональну технологію вирощування за різних строків сівби насіння сортів та гібридів, прищипування верхівок пагонів та обробки насіння біопрепаратом. Розроблено окремі елементи технології вирощування бобу овочевого для умов Правобережного Лісостепу України. Досліджено окремі якісні показники продукції бобу овочевого залежно від сортів та гібридів, строків сівби, схем розміщення, прищипування верхівок пагонів та обробки насіння біопрепаратом у конкретних грунтово-кліматичних умовах. Розроблено рекомендації та впроваджено технологічні прийоми вирощування бобу овочевого господарствами різних форм власності.

Уперше для умов Лісостепу Правобережного розроблено та науково обгрунтовано подовження періоду надходження продукції кабачку для споживання у свіжому вигляді. З'ясовано біологічну здатність сортів української та гібридів закордонної селекції до формування високого рівня урожайності плодів нормованої якості. Доведено ефективність мульчування грунту соломою, тирсою, плівкою поліетиленовою чорною перфорованою, агроволокном чорним та використання водоутримних гранул Аквод. Встановлено закономірності проходження міжфазних періодів, формування урожайності та біохімічних показників якості плодів кабачку від сортових особливостей, технологічних прийомів вирощування та забезпеченості рослин сумою активних температур та вологою. Виявлено кореляційні зв'язки між тривалістю міжфазних періодів, площею листків, біометричними параметрами рослин, урожайністю та якісними показниками продукції. Проведено біоенергетичне оцінювання та економічний аналіз технологічних прийомів вирощування кабачку.

Встановлено продуктивний та адаптивний потенціали сортозразків генофонду моркви, виділено нові генетичні джерела урожайності, якості коренеплодів, комбінаційної здатності, адаптивності за умов Правобережного Лісостепу України. Визначено параметри пластичності та стабільності 16-ох сортозразків моркви різного еколого-географічного походження. Встановлено ступінь спорідненості сортозразків моркви за комплексом селекційно-генетичних ознак, що дає можливість прогнозувати можливі ефекти гетерозису за певними ознаками. Доведено високу ефективність застосування у фазі 6 - 7 справжніх листків гіберелової кислоти у (3 мг/л) з метою підвищення урожайності, товарності коренеплодів, їх біохімічного складу та обробки насіння препаратом байкал ЕМ-1 (1 мл/л), що позитивно впливає на лежкість маточних коренеплодів, продуктивність насінників та енергію проростання насіння. Для селекційної практики розроблено поліпшений метод створення фертильних ліній-закріплювачів стерильності та їх ЦЧС аналогів, який дозволяє прискорити процес за рахунок використання штеклінгів. Методом багаторазового індивідуально-родинного добору створено нову лінію моркви Уманка, яка є донором ознак посухостійкості, жаростійкості та високої продуктивності рослин.

Розглянуто подальший розвиток теоретичних основ виробництва гливи звичайної та розробки енергоефективної технології. Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально досліджено застосування інтенсивного способу вирощування гливи звичайної в зимово-весняний період у зимових теплицях та приміщенні напівпідвального типу. Проведено оцінювання солом'яних субстратів та штамів гриба за врожайністю та визначено кращий з них до умов IV світлової зони України. Встановлено умови формування високого врожаю та поживної цінності товарної продукції гриба. Удосконалено вирощування гливи звичайної на солом'яних субстратах, що сприяє одержанню високої врожайності. Досліджено використання оптимальної норми висіву міцелію в зимово-весняний період та ярусного розміщення субстрату для оптимізації використання об'єму споруди. Встановлено застосування зонального виробництва та залежності між морфологічними та біометричними показниками тіла плодового штамів і солом'яного субстрату. Розглянуто вплив освітленості та її тривалості на формування загального врожаю. Набуло подальшого розвитку положення щодо: впливу чинників мікроклімату на процеси росту та розвитку гриба; лінійних залежностей біометричних показників тіла плодового гливи звичайної від солом'яного субстрату; оцінювання штамів до умов інтенсивного виробництва; оцінюваня біоенергетичної ефективності вирощування гливи звичайної на солом'яних субстратах за умов IV світлової зони України із запропонуванням до використання коефіцієнта харчової цінності продукту.

Уперше за умов південного степу України вивчено екологічно безпечні технологічні прийоми вирощування та добір кращого сорту гарбуза мускатного, що дозволить одержувати врожайність плодів на рівні 20 т / га з високими показниками якості, придатних для дієтичного харчування. Уперше визначено комплексний вплив сорту, доз мінеральних добрив і площ живлення на формування врожайності та якості плодів гарбуза мускатного. Удосконалено елементи технології вирощування гарбуза мускатного, що забезпечують його високу продуктивність. Набули подальшого розвитку питання формування елементів продуктивності рослин, урожайності та якості плодів, залежно від досліджуваних факторів і агрометеорологічних умов.

Вивчено вплив краплинного зрошення слабомінералізованими водами з несприятливим співвідношенням одно- та двовалентних катіонів, і способів внесення фосфогіпсу (врозкид 3 т/га, 1,9 т/га в стрічку посіву та кальцинування поливної води) на агромеліоративний стан грунту, з урахуванням хімічних, фізичних, фізико-хімічних властивостей темно-каштанового слабосолонцюватого грунту. Визначено характер і напрям змін його властивостей за різних способів застосування меліоранту та підвищення продуктивності цибулі ріпчастої. Внесення фосфогіпсу сприяє стабілізації процесу вторинного осолонцювання на рівні слабого ступеня. Застосування розрахункової дози мінеральних добрив (азот у формі кальцієвої селітри) на фоні внесення фосфогіпсу в дозі 1,9 т/га у стрічку посіву забезпечує одержання найбільш високу врожайність цибулі-ріпки (52,2 т/га). При цьому умовний чистий прибуток і рівень рентабельності виробництва також є максимальними в досліді. Запропоновано спосіб хімічної меліорації з використанням мінеральних добрив (кальцієву селітру) та фосфогіпсу (в стрічку посіву), який забезпечує збереження агромеліоративного стану та дозволяє підвищити продуктивність цибулі-ріпки на 11 % порівняно з існуючою технологією її вирощування.

Вперше за умов Правобережного Лісостепу визначено вплив доз мінеральних добрив, норм висівання і передпосівного обробляння насіння в єдиному технологічному процесі на формування врожаю нових сортів квасолі звичайної (Перлина, Щедра) з високою якістю продукції. Виявлено сортову специфіку у формуванні фотосинтетичного та симбіотичного апаратів, а також накопиченні сухої речовини рослинами в онтогенезі. Науково обгрунтовано окремі елементи технології вирощування квасолі звичайної за умов Правобережного Лісостепу на сірому лісовому грунті. Набули подальшого розвитку питання впливу сортових особливостей, доз мінеральних добрив, норм висівання та передпосівного обробляння насіння на продуктивність і якість зерна квасолі звичайної. Обгрунтовано доцільність застосування окремих елементів у технології вирощування культури.

Вперше для умов Лівобережного Лісостепу України встановлено закономірності формування високого рівня урожайності та якості продукції капусти залежно від енергоефективних елементів технології вирощування. Досліджено будову кореневої системи рослин капусти на різних способах зрошення, визначено контур зволоження грунту за краплинного поливу. Встановлено кореляційні залежності між показниками росту та розвитку рослин, їх врожайністю і елементами технології вирощування. Визначено вміст та винос елементів живлення рослинами залежно від способів зрошення і удобрення. Вивчено динаміку вмісту азоту, фосфору та калію в орному шарі грунту. Розраховано коефіцієнти водоспоживання рослинами капусти. Визначено чисту продуктивність фотосинтезу рослин та фотосинтетичний потенціал посівів за різних способів зрошення та удобрення. Розраховано економічну та біоенергетичну ефективність запропонованих елементів технології у порівнянні зі стандартними.

Обгрунтовано доцільність оцінювання сортів і гібридів огірка як екологічного чинника формування популяцій фітопатогенних грибів в агрофітоценозах, що розкриває шляхи для випрішення проблеми контролю чисельності популяцій некротрофних фітопатогенних міксоміцетів - екологічного чинника фітопатогенного фону. Розроблено методику оцінювання різних сортів і гібридів огірка за впливом на інтенсивність спороутворення фітопатогенних грибів. Визначено, що сорти і гібриди рослин огірка, які своїми фізіолого біохімічними властивостями стримують інтенсивність спороутворення фітопатогенних грибів, здатні знижувати їх фітотоксичну активність. З'ясовано, що рослини різних сортів і гібридів огірка чинять селективний тиск на популяції грибів та істотно впливають на їх репродуктивну здатність. Зазначено, що важливими чинниками цього є екзометаболіти, ендофітна мікрофлора та фізіолого-біохімічні речовини. Доведено роль рослин огірка різного селекційного походження у формуванні грибного фітопатогенного фону.

Досліджено технологічні елементи промислового виробництва їстівних грибів роду Глива за умов південно-східних областей України з метою удосконалення існуючої технології вирощування на субстратах, одержаних методом аеробної твердофазної ферментації у високому шарі. Наведено господарську та морфологічну характеристики 18-ти штамів їстівних грибів роду Глива, придатних до впровадження в промислове виробництво у південно-східних областях України за умов дотримання технологічних елементів енергозберігання. Проведено оцінювання впливу аквахелатих комплексів есенціальних нанометалів та лимонної кислоти (мікродобриво "Аватар-1") на біологічну ефективність та термін вирощування штамів 2301 гливи звичайної та 2314 гливи легеневої. Доведено необхідність підбору складу посівного зернового міцелію для підвищення продуктивності грибів роду Глива.

На підставі проведеного аналізу існуючих методів і технологій передпосівної обробки насіння різних сільськогосподарських культур обгрунтовано доцільність застосування високочастотного опромінення насіння. Розроблено математичну модель процесу нагрівання насіння різних сільськогосподарських культур під дією електромагнітного випромінювання високої частоти. Запропоновано математичну модель зміни електричних характеристик насіння, яка показує зміну комплексного опору насіння після електромагнітного опромінення. На основі теоретичних розробок запропоновано методику проведення передпосівного опромінення ЕМ-полем високочастотного діапазону з частотою 27,12 МГц, вихідною потужністю 20 - 60 Вт, безперервним сигналом синусоїдальної форми. Розроблено оригінальну конструкцію апарату для обробки насіння, яка включає пристрій автоматичного підстроювання частоти і має бункер-опромінювач оригінальної форми з короткозамкненим витком. Експериментальні дослідження показали високу ефективність такої технології. Схожість насіння різних культур збільшилася на 10 - 27 % і, як наслідок, врожайність у польових умовах збільшилася на 8 - 24 %.

Вперше в Лісостепу західному України проведено комплексні теоретичні й експериментальні дослідження, які дозволили вирішити проблему енергозберігальних технологій вирощування огірка. Встановлено загальні закономірності формування високого урожаю та поживної цінності товарної продукції гібридів залежно від комплексу прийомів та елементів технології вирощування. Проведено оцінювання гібридів за врожайністю та визначено кращі з них. Досліджено й обгрунтовано ефективність вирощування огірка, визначено оптимальний строк сівби насіння у відкритий грунт. Встановлено ефективність використання мінеральних добрив, краплинного зрошення та позакореневого підживлення за умов відкритого грунту. Вперше проведено дослідження й оцінювання гібридів для підвищення врожайності, за якого не погіршується якість продукції, встановлено норми внесення мінеральних добрив на краплинному фоні та застосування позакореневого підживлення для огірка за умов чорнозему вилугуваного середньосуглинкового. Запропоновано математичні моделі прогнозування високої врожайності залежно від технологічних прийомів вирощування. На основі енергетичної оцінки прийомів розроблено ефективну, екологічно-безпечну, економічно-вигідну технологію вирощування для огірка у південній частині Лісостепу західного України.

Досліджено мікробіоту гливи звичайної, проведено відбір ефективного штаму лактобактерій для заквашування плодових тіл гливи звичайної на основі дослідження біотехнологічних властивостей і впливу на мікробіологічні, біохімічні та органолептичні показники ферментованих плодових тіл грибів. Одержано ліофілізовану культуру відібраного штаму лактобактерій, розроблено біотехнологію ферментування плодових тіл гливи звичайної. Встановлено, що резидентна мікробіота плодових тіл гливи звичайної представлена видами: Lactobacillus plantarum, Bacillus atrophaeus, Bacillus thuringiensis, Bacillus subtilis, Lysinibacillus sphaericus, Planococcus citreus, Sporosarcina ureae, Sporosarcina halophila. Показано ефективність застосування штаму Lactobacillus plantarum ONU315 для виробництва ферментованих плодових тіл грибів гливи звичайної за мікробіологічними, біохімічними й органолептичними показниками готового продукту. Одержано ліофілізовану культуру L. plantarum ONU315 для ферментування плодових тіл гливи звичайної з концентрацією клітин 2,0 ± 0,2·1010 КУО/г, що характеризується збереженням 95,0 % життєздатних клітин, активних у відношенні представників мікробіоти гливи звичайної упродовж 6-ти місяців зберігання, яка не виявляє перехресного антагонізму.

Експериментально доведено доцільність оброблення посівного матеріалу (насіння, сіянки) цибулі ріпчастої біологічним препаратом біополіцид і хімічним екотон, що дозволяє знизити ураженість рослин пероноспорозом, сприяє інтенсивності обмінних процесів у рослинах, підвищує врожайність і якість одержаної продукції, збільшує частку здорових цибулин після зимового зберігання, знижуючи потребу в застосуванні екологічно небезпечних пестицидів. Зазначено, що урожайність цибулі ріпчастої у 2010 - 2012 pp. коливалась у межах 20,5 - 22,5 т/га, що на 10 - 12 % більше, ніж у контрольному варіанті. Оброблення посівного матеріалу цибулі біополіцидом сприяє зростанню товарності врожаю у порівнянні з контролем на 22 і екотоном - на 23 %. Розраховано економічну ефективність використання препаратів біополіцид і екотон. Виявлено, що у варіанті з використанням біопрепарату рівень рентабельності був на рівні 130 - 140 %. Встановлено, що препарати біополіцид і екотон є екологічно безпечними в агрономічно обгрунтованих кількостях, оскільки не чинять еколого-токсичної дії на функціонування грунтових мікроорганізмів та грунтову мезофауну.

Розроблено новий напрям використання штучного світла низької інтенсивності в біотехнологіях культивування їстівних і лікарських грибів. Вперше встановлено, що короткочасне низькоінтенсивне випромінювання у видимій частині спектра викликає стимуляцію ростової та біосинтетичної активності макроміцетів, яка має пролонговану дію та може передаватися на подальшу онтогенетичну стадію від спор до міцелію. Запропоновано відсутні раніше високоефективні екологічно чисті методи цілеспрямованої регуляції біосинтетичної активності макроміцетів та інтенсифікації технологічних етапів їх вирощування за допомогою світла низької інтенсивності різної когерентності та спектрального складу, які дозволяють індукувати проростання спор, скоротити терміни культивування, зменшити кількість посівного матеріалу під час інокуляції субстратів, збільшити вихід біомаси та біологічно активних компонентів за глибинного культивування та врожайності плодових тіл та їх якість за твердофазного вирощування.

Вирішено важливе наукове завдання зі встановлення параметрів мінливості господарських цінних ознак колекційних і селекційних зразків квасолі звичайної та виявлення адаптивних джерел для селекції за продуктивністю, вмістом біохімічного складу та придатністю до механізованого збирання та переробки. Вперше у досліджуваних зразків визначено кореляційну залежність тривалості міжфазних періодів, фенотипу, продуктивності та біохімічних компонентів від метеорологічних умов вирощування та репродукування у фазі технічно стиглих зелених бобів і фізіологічно стиглого насіння. Створено адаптивний вихідний матеріал для селекції. Розроблено ефективні методи визначення клітковини, цукру та прискореного створення і розмноження нових сортів і ліній та енергоощадні елементи технології вирощування насіння. Встановлено та виділено стабільні ознаки і джерела за комплексом біохімічних і продуктивних компонентів у технічно стиглих зелених бобах і фізіологічно стиглому насінні, залежно від умов репродукування та переробки.

Мета дослідження - встановлення селекційної цінності вихідного матеріалу видів овочевих рослин родини Селерові за проявом адаптивності господарсько-цінних ознак, виділення продуктивних джерел з підвищеним вмістом біохімічних речовин свіжої, переробленої продукції та насіння. Модифіковано методи визначення клітковини, цукру, пектину, фолієвої кислоти, сирого білка (Nx6,25), крохмалю, вітаміну С, сухої речовини та ступеня стиглості пастернаку за сахарозою, за якими виділено джерела для селекції. Теоретично обгрунтовано й удосконалено методичні підходи щодо визначення мінливості морфологічних, продуктивних і біохімічних ознак рослин і насіння залежно від дії метеорологічних факторів і зрошення та виділено адаптивні джерела для селекції моркви м'ясистої, петрушки кучерявої, пастернаку посівного, селери запашної, кропу запашного, кмину овочевого, коріандру посівного, фенхелю овочевого. Встановлено кореляційну залежність вмісту в продуктивній частині рослин та насінні біохімічних компонентів залежно від морфотипу, урожайності й умов у період вегетації та зберігання. Встановлено рівень мінливості виходу маточних коренеплодів і вмісту біохімічних компонентів у період зберігання, консервування, розморожування та виділено джерела їх збереження. Удосконалено прискорені модифікації схем створення та розмноження нових ліній: моркви м'ясистої - Яся, Мрія А та Мрія В, петрушки кучерявої - Холодок, кропу запашного - Молодіжний.

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально доведено біологічну здатність сортів індау посівного (ІП) і дворядника тонколистого (ДТЛ) до формування високої урожайності зеленої маси та їх фактичної продуктивності за встановлення оптимального строку та способу сівби, схеми розміщення. Визначено біологічний потенціал сортів ІП і ДТЛ та адаптивність до умов Правобережного Лісостепу України. Виведено сорт ДТЛ Людмила. Розроблено строки сівби та надходження продукції у потоковому конвеєрі для безперебійного постачання товарної зелені ІП і ДТЛ. Встановлено й апробовано оптимальні схеми розміщення та густоту рослин. Визначено кращі строки сівби та збирання товарної зелені для споживання у свіжому вигляді і насіння ІП та ДТЛ. Удосконалено та встановлено вплив сорту, строку і схеми сівби на масу та висоту рослини, площу листкової пластинки і загальну площу листків, показник фотосинтезу, кореляційні залежності між показниками росту рослин, урожайністю залежно від елементів технології. Набуло подальшого розвитку визначення енергетичної цінності листкової та надземної маси рослин і економічний аналіз елементів технології вирощування ІП і ДТЛ.

Наведено теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукової проблеми щодо управління продуційним процесом рослин квасолі, завдяки впровадженню комплексу агротехнічних заходів вирощування, спрямованих на забезпечення максимальної продуктивності та високих показників якості зерна. Відповідно до встановленого завдання, на основі одержаних теоретичних та експериментальних результатів досліджень, що висвітлюють особливості росту, розвитку і формування фотосинтетичної, симбіотичної, індивідуальної та зернової продуктивності сортів квасолі залежно від впливу сорту, напряму сівби, строків сівби та глибини загортання насіння, способів сівби і норм висіву. Наведено економічну й енергетичну ефективність елементів технології вирощування культури за умов Правобережного Лісостепу України. На основі одержаних та узагальнених результатів агроформуванням регіону рекомендовано висівати високопродуктивні сорти квасолі Подоляночка, Перлина, Славія, Надія, Мавка з напрямом сівби зі Сходу на Захід. Сівбу слід проводити 1 - 5 травня з глибиною загортання насіння 4 - 5 см сортами квасолі Буковинка, Надія та Перлина. Перевагу надавати широкорядному способу сівби з нормою висіву 550 тис. шт./га використовуючи сорти Буковинка та Мавка.

Вперше науково обгрунтовано ефективність застосування органічного ферментованого добрива та мікробіологічного препарату в системах удобрення моркви столової та капусти білоголової за вирощування у спеціальних сировинних зонах. Встановлено закономірності впливу органічного ферментованого добрива та мікробіологічного препарату на елементи родючості дерново-слабопідзолистого та темно-сірого опідзоленого грунтів. Удосконалено систему удобрення із залученням органічного ферментованого добрива та мікробіологічного препарату для підвищення біопродуктивності овочевих культур. Набуло подальшого розвитку удосконалення систем удобрення овочевих культур за вирощування у спеціальних сировинних зонах.