Наведено результати вивчення колекції культурного генофонду баклажанів за комплексом морфологічних, фенотипових та господарсько-цінних ознак. Виявлено джерела цінних ознак, що мають селекційне значення. Проведено оцінку мінливості головних господарсько-цінних ознак, встановлено кореляційні взаємозв'язки між морфологічними ознаками та ознаками, які мають господарське значення. Вивчено прояв батьківських ознак в гібридах F₁ баклажанів. Підібрано вихідний матеріал для селекції на гетерозис. Отримано батьківські лінії з високою загальною комбінаційною здатністю та специфічною комбінаційною здатністю. Створено нові ультраранньостиглі, високопродуктивні гетерозисні гібриди, два з яких проходять державне сортовипробування.

Уперше встановлено, що максимальне різноманіття за ознаками продуктивності в <$Eroman F sub 2> в низькопристосованих гібридів <$Eroman F sub 1> спостерігається серед нащадків, одержаних з насіння плодів першого ярусу. Для баклажана виявлено особливості розподілу хіазм з урахуванням якісних відмінностей, а також атипових бівалентів, у межах репродуктивної системи рослини. Експериментально доведено, що зниження сумарної частоти хіазм, частоти інтерстиціальних хіазм та кількості атипових бівалентів відбувається з підвищенням ярусу вертикальної закладки генеративних органів на рослині <$Eroman F sub 1>. Визначено, що сумарна частота хіазм, частота інтерстиціальних хіазм, а також кількість атипових бівалентів у межах першого бутона у низькопристосованих гібридів вищі, ніж у високопристосованих. Зазначено, що установлений ефект спостерігається за умов: оптимальних, конкуренції та зниженого водозабезпечення. Відзначено, що відмінності між гібридами з високою та низькою онтогенетичною пристосованістю за наведеними показниками за екстремальних умов у разі порівняння об'єднаних даних для бутонів трьох ярусів є неістотними. Для гібридів <$Eroman F sub 1> баклажана уперше встановлено існування градієнта з частоти хіазм у межах пиляка. Зниження цього показника відбувається від вільного кінця (верхівки) до основи пиляка та спостерігається за оптимальних і екстремальних умов середовища. Для баклажана уперше виявлено існування відмінностей між гібридами з різною онтогенетичною пристосованістю за частотою порушень мейозу. Доведено, що у гібридів <$Eroman F sub 1> з низькою онтогенетичною пристосованістю за умов конкуренції

Вивчено сортимент вітчизняних й інтродукованих сортів і гібридів. Оцінено ефективні технологічні елементи вирощування баклажана за умов Правобережного Лісостепу України за краплинного зрошення. Доведено доцільність вирощування розсади баклажана у касетах з розміром чарунок <$E5~ times ~5> і <$E8~ times ~8~ roman см> віком 50 діб. Застосування цих варіантів касетного способу вирощування розсади забезпечило у середньому за 2003 - 2005 рр. загальний врожай 32,5 та 33,4 т/га відповідно. Для умов Правобережного Лісосепу України виділено кращі сорти баклажана "Донецький урожайний", "Фіалка", "Алмаз" та наведено схему розміщення рослин <$E70~ times ~25~ roman см>. Установлено позитивний вплив садіння розсади у другій декаді травня. Доведено, що тимчасові тунельні укриття з покриттям поліетиленовою плівкою здійснюють кращий ефект у порівнянні з укриттям під агроволокном. Доведено, що вирощування баклажана за умов Правобережного Лісостепу України є економічно вигідним. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності має значення залежно від досліджуваних питань 0,89 - 1,92.

Вивчено елементи агротехніки баклажана в гідропонних зимових теплицях. Встановлено, що гібриди іноземної селекції - сорти Адон, Солар, Бонік у порівнянні з контролем відрізняються високою енергією росту та формують більшу вегетативну масу. У період плодоношення за кількістю генеративних органів і продуктивністю вони значно перевищують сорт Алмаз, особливо це стосується гібрида Адон. Визначено, що за умов четвертої світлової зони за густоти рослин 2,5 шт / м² формування в два пагони (контроль) має достовірну перевагу над трипагоновою системою. Це обумовлено кращою освітленістю крони куща, яка у другому варіанті більш загущена. На досліджуваних субстратах рослини не відрізняються за характером росту та продуктивністю. Встановлено, що за біохімічним складом рослини, вирощувані на перліті, мають менший вміст нітратів, проте в обох варіантах він не перевищує гранично допустимої межі. Результати роботи впроваджено у виробництво.

Висвітлено методику створення сортів і гетерозахисних гібридів перцю солодкого (ПС) і баклажана за умов відкритого та закритого грунту. Описано технології вирощування ПС і баклажана, одержання насіння сортів і гібридів, наведено їх характеристику. Розглянуто питання захисту рослин ПС і баклажана від шкідників і хвороб.

Освещена методика создания сортов и гетерозащитных гибридов перца сладкого (ПС) и баклажана в условиях открытого и закрытого грунта. Описаны технологии выращивания ПС и баклажана, получения семян сортов и гибридов, дана их характеристика. Рассмотрены вопросы защиты растений ПС и баклажана от вредителей и болезней.

Вперше для умов Лівобережного Лісостепу України розроблено спосіб одержання нових ліній овочевих рослин родини Solanaceae L. у культурі in vitro, який полягає в розробці ефективної регенераційної системи для індукції калюсогенезу та морфогенезу з експлантатів баклажана, що забезпечує максимальний коефіцієнт розмноження та регенерацію рослин в культурі in vitro. Вперше розроблено спосіб створення фузаріозосгійкого вихідного матеріалу баклажана, який дозволяє за рахунок методів фітоімунологічної та клітинної селекції за умов штучного фону оцінювати та здійснювати добір стійких генотипів. Вперше розроблено спосіб із подолання постгамної несумісності під час міжвидової гібридизації баклажана в комбінаціях схрещування S. melongena / S. aethiopicum gr. Gilo; S. melongena / S. integrifolium; S. melongena / S. sisimbrifolium, S. melongena / S. linnaeum методом ембріокультури, який полягає у вивченні режимів стерилізації плодів, стадій розвитку зародків, складу поживного середовища для дорощування гібридних зародків та укорінення одержаних рослин.

Досліджено динаміку формування генеративних органів за різних фаз розвитку рослин і надходження врожаю плодів баклажанів. Експериментально доведено, що врожай плодів баклажанів вищий під час формування рослин у два пагони.

Досліди свідчать, що гібрид Мадонна (F₁) значно різниться з контролем - сортом Алмаз - за ростом рослин і за їх продуктивністю. Ранній врожай і загальне збирання у гібрида відповідно на 9,28 і 11,16 кг/м² більше. Одержані результати характеризують гібрид Мадонна (F₁) як більш скоростиглий і високорослий.

Визначено біологічні та господарські параметри нових сортів баклажана. Встановлено, що фаза росту і розвитку плоду квітки до зав'язі довжиною 10 - 12 см критична для розвитку плоду, прояву абортивності не зареєстровано.

Определены биологические и хозяйственные параметры новых сортов баклажана. Установлено, что фаза роста и развития плода цветка к завязи длиной 10 - 12 см критическая для развития плода, проявления абортивности не зарегистрировано.

Проведено дослідження перебігу профази і мейозу в F1 Solanum melongena L., Solanum aethiopicum aculeatum group та у доборів із міжвидових популяцій F2 і F3. У другому та третьому поколіннях ідентифіковано рослини, які за формою, забарвленням і розмірами плодів наближалися до культурного виду. У порівнянні з міжвидовим гібридом F1 в F2 і F3 зростала частота хіазм, а в F3 зменшувалася кількість унівалентів і збільшувалася - бівалентів на мейоцит. Зроблено висновок про доцільність цитогенетичного контролю у ході створення вихідного матеріалу шляхом міжвидової гібридизації у баклажана.