Розглядаються важливі питання вірусології - однієї з галузей біологічної науки: молекулярна біологія вірусів, ветеринарна, медична та фітовірусологія. Наводяться особливості структури і стратегії функціонування геномів ціанофагів, перебігу ротавірусної та коронавірусної інфекції великої рогатої худоби. Дається медико-екологічна оцінка вірусних біопестицидів, екологічна характеристика виявлених в Україні арбовірусів, порівняльна оцінка типу імуноферментного аналізу для виявлення віл-специфічних антитіл. Висвітлюються питання розробки екологічно безпечної нової технології захисту рослин від вірусної інфекції, імуноферментних тест-систем для діагностики вірусів рослин тощо.

Розглядаються основні результати науково-дослідної роботи відділу фітопатогенних вірусів за останнє 20-річчя. Наводяться найбільш значні досягнення у вивченні вірусів, розповсюджених в Україні; пошуку вірусостійких форм серед диких видів і селекційних зразків сільськогосподарських культур; дослідженні природної та індукованої стійкості рослин до вірусів; вивченні антивірусних речовин і розробці способів їх практичного застосування; одержанні вірусостійких рослин методами генної та клітинної інженерії.

В здоровых семенах овощных культур интенсивность дыхания снижается после сбора урожая в зависимости от длительности их хранения. В семенах, взятых из зараженных фитопатогенными грибами растений, интенсивность дыхания резко падает через 12 и 24 мес после сбора урожая, что связано со снижением жизнеспособности семян. В период сбора урожая отмечена прямая зависимость интенсивности дыхания семян от интенсивности развития гриба. Затем исследуемый показатель снижается обратно пропорционально интенсивности развития фитопатогена. По достижении последним максимального уровня развития зародыш гибнет.

Исследовано влияние культуральных фильтров (КФ) некоторых штаммов гриба Heterobasidion annosum на рост корешков прорастающих семян бежевого и черного цветов Pynus sylvestris и устойчивость проростков к экзометаболитам данного патогена. Установлено, что КФ штаммов КВ-82166, На-3-95, ЦНИЛГ H.annosum оказывают ингибирующее действие на рост корешков проростков сосны обыкновенной, семена которых получены из разных областей Украины. Предварительная обработка семян культуральными фильтрами повышает устойчивость проростков P.sylvestris к экзометаболитам H.annosum.

В роботі наведено результати різнобічного вивчення біологічних властивостей збудників бактеріальних хвороб сільськогосподарських культур, квітів та деревних рослин.

На основі багаторічних дослідів наведено результати вивчення екології, діагностики та профілактики вірусних хвороб печериць. Запропоновано шляхи підвищення урожайності грибів у штучних екосистемах. Виявлено, що за виробничих умов у різних середовищах міцелії та плодові тіла грибів забруднені вірусами паличкоподібної, "сферичної" та бациловидної морфології. За умов біоценозів різних екологічних регіонів досліджено поширення паличкоподібного патогену, який має певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового засівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу вирощування. Із використанням діагностики вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА-тесту, електронно-мікроскопічного та інших методів вивчено локалізацію патогенів у грибах, грунті, екскрементах тварин. Встановлено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай грибів у декілька разів, а збудники їх спричинюють значні патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Вперше розроблено "ключ" оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів з урахуванням симптомів хвороб та властивостей їх збудників у динаміці росту та розвитку грибів за різних умов вирощування. На основі властивостей збудників, їх циркуляції та стійкості до них штамів печериць запропоновано комплекс профілактичних засобів боротьби з вірусними хворобами.

Встановлено часовий і дозозалежний характер ефектів, спричинених опроміненням на різних етапах розвитку реакції надчутливості (РНЧ) рослин. Найбільшою радіочутливістю характеризувався перший етап взаємодії бактерій з рослиною, коли відбувається індукція реакції рослини-господаря. На подальших етапах розвитку реакції тривало певне підвищення радіостійкості механізму РНЧ. Це зумовлюється насамперед тим, що на різних етапах розвитку РНЧ змінюються відповідні структури, які є критичними для кожного окремого етапу і відрізняються ступенем чутливості до дії опромінення.

У 1996-1998 рр. в Інституті садівництва УААН (м.Київ) удосконалювалися заходи захисту вишневих садів від ураження моніліозом. Вивчалася ефективність системних фунгіцидів топаз і скор-топ та контактного фунгіциду купроксат. Дослід проводився на сильно уражуваному моніліозом сорті Норд Стар. Встановлено високу ефективність препаратів топаз, скор-топ та купроксат при дворазовому застосуванні їх (під час відокремлення бутонів і відразу після цвітіння) для захисту вишневих садів від моніліозу. Держхімкомісією препарати скор-топ і топаз, за даними досліджень інституту, включено до списку хімічних засобів захисту рослин, дозволених для захисту вишневих садів від ураження моніліозом.

Встановлено, що водні екстракти листків, суцвіть та плодів ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) інгібірують інтенсивність розвитку вірусу огіркової мозаїки (Cucumber mosaic virus). Разом з цим вони стимулюють ріст індикаторних рослин Nicotiana glutinosa та N.tabacum. Найбільша активність притаманна екстракту з суцвіть.

Узагальнено експериментальні дані авторів щодо вивчення насіннєвих вірусних інфекцій соняшника. Доведено можливість передачі вірусу бронзовості томатів (ВБТ) насінням. Встановлено, що ураженість насіння соняшника вірусами бронзовості томатів і тютюнової мозаїки відрізнялась і залежала від сорту. Показано, що уражене ВБТ насіння соняшника має суттєве значення у виникненні епіфітотій та являється першоджерелом їх розповсюдження.

Узагальнені експериментальні дані авторів по виявленню природних резерваторів вірусу бронзовості томатів (ВБТ) в агроценозах. Визначено видовий склад бур'янів, що ростуть на плантаціях соняшника й поруч з ними, з подальшою детекцією їх на вірусоносійство. Показано, що ВБТ, який уражує соняшник, може бути асоційований зі своїм вектором - Thrips tabaci Lind. Встановлено, що бур'яни-резерватори, рослини-накопичувачі, а також трипси мають суттєве значення у виникненні вірусних епіфітотій, які викликаються ВБТ, і можуть бути першоджерелом його розповсюдження.

У зоні сильного ураження кореневою губкою з метою оздоровлення соснових насаджень проводиться очистка ділянки від пеньків та коріння. Після цього пропонується провести кругову суцільну оранку грунту. Для підвищення трофності грунту висівають люпин та приорюють його в період бутонізації. Посадку листяних порід здійснюють весною наступного року, розміщуючи ряди в меридіональному напрямку. Приймається, що радіус зони сильного ураження дорівнює 4 радіусам крон середніх за розміром дерев, вважаючи за центр "вікна" місцерозташування перших повалених дерев. У зоні прихованого ураження при посадці листяних порід не проводиться обробіток грунту. Радіус зони прихованого ураження приймається рівним 5,5 радіуса крон середніх дерев.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.551 + П478.139

Рубрики:

Захист яблуні

Окремі грибні хвороби рослин

Шифр НБУВ: Ж29032 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використання хемотерапії у боротьбі з вірусними хворобами рослин порівняно з іншими методами оздоровлення менш поширене. Це зумовлено як особливостями морфології рослин, так і відсутністю спеціальних препаратів. Розвиток технології культури тканин та поява останнім часом хімічних препаратів, що позитивно зарекомендували себе у боротьбі з окремими вірусами картоплі, серологічно спорідненими з деякими вірусами хмелю, дає змогу почати пошук нових, простіших і менш трудомістких методів одержання оздоровленого садивного матеріалу хмелю.

Встановлено, що септоріоз та фузаріоз колоса озимої пшениці за умов Вінничини є одним із найбільш шкодочинних хвороб, які у разі недотримання заходів боротьби з ними можуть спричинити втрати урожаю у межах від 3,0 до 41,0 % залежно від рівня ураженості. Досліджено оптимальні попередники, значення весняного підживлення посівів азотом та ефективність бакової багатокомпонентної суміші хімічних препаратів у боротьбі з даними хворобами.

Розглянуто способи визначення розповсюдження строкатої ядрової корозійної гнилі, яка викликається грибом Phellinus pini (Thore et Fr). Математична обробка результатів довела, що використані під час діагностики характерні ознаки гнилі та місцезнаходження гнилі в стовбурі мають висококореляційні зв'язки. Ці ознаки можна використовувати для оцінювання ураження окремих дерев і деревостанів.

В осередках усихання ялинових насаджень різко змінюється мікроклімат (освітленість, температура поверхні грунту, наземного шару повітря і стовбурної частини дерев). Температура дерев на північній межі осередку усихання значно перевищує відповідні показники під наметом лісу і досягає величин оптимальних (18,4 - 22,4 °C) для розвитку кореневої губки. Процент поточного приросту об'єму дерев I класу Крафта в найбільш інсольованій зоні осередку усихання може в 1,4 рази зменшуватись за рахунок мікрокліматичних факторів.

Проаналізовано смолистість лубу дерев різного стану в осередках кореневої губки. Виявлено, що досліджуваний показник змінюється під час розвитку захворювання. Дерева, що знаходяться в осередках захворювання, мають вірогідно вищу смолистість лубу, ніж дерева контрольної групи. При цьому смолистіть лубу у хворих і стійких дерев вірогідно не відрізняється.

Висвітлено проблеми моделювання динамічних процесів розвитку вірусних інфекцій рослин у розбалансованому довкіллі. Наведено математичний опис зниження інфекційності та процесу порушення морфології вірусних частинок у разі дії фізичних факторів, зокрема, гамма-випромінення, постійного магнітного поля, підвищеної температури. Структура побудованих моделей базується на взаємодії вірусного геному та клітини. Підібрано залежності для оцінювання сили гальмування бульбочкової азотофіксації інфікованих бобових рослин вірусами. Описано структуру різницевих моделей процесів розвитку рослин і бульбочкової азотофіксації, зумовлених вірусною репродукцією, на основі біологічних закономірностей, у якій виконуються умови зберігання речовин та енергії в ході імітації реальних інфекційних процесів. Запропоновано математичні моделі для аналізу втрат кількісних та якісних характеристик хмелю за умов вірусної інфекції.

Проаналізовано сучасний стан епідеміології вірусів рослин. Висвітлено фактори та причини розвитку вірусних захворювань рослин. Розглянуто шляхи розповсюдження вірусів рослин у природі та агроценозах, а також роль біотичних та абіотичних факторів навколишнього середовища, а також шляхи передачі вірусів рослин за природних умов. Наведено характеристику найпоширеніших в Україні вірусів рослин, зокрема тих, які уражують зернові культури, цукрові буряки, картоплю. Розкрито роль супутніх рослин та грунту у предикції фітоепідемій, значення грунтів у циркуляції вірусів рослин в агроценозах та предикції фітоепідемій, досліджено вплив забруднення довкілля важкими металами на фітовіруси, а також радіонуклідами на віруси рослин. Розглянуто сучасні методи діагностики фітовірусних інфекцій та перспективи їх розвитку.

Проанализировано современное состояние эпидемиологии вирусов растений. Освещены факторы и причины развития вирусных заболеваний растений. Описаны пути распространения вирусов растений в природе и агроценозах, а также роль биотических и абиотических факторов окружающей среды, пути передачи вирусов растений в природных условиях. Приведены характеристики распространенных в Украине вирусов растений, в частности тех, которые поражают зерновые культуры, сахарную свеклу, картошку. Раскрыта роль сопутствующих растений и почвы в предикции фитоэпидемий, роль почвы в циркуляции вирусов растений в агроценозах и предикции фитоэпидемий, влияния загрязнения окружающей среды тяжелыми металлами на фитовирусы, а также радионуклидами на вирусы растений. Рассмотрены современные методы диагностики фитовирусных инфекций и перспективы их развития.