Встановлено, що водні екстракти листків, суцвіть та плодів ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) інгібірують інтенсивність розвитку вірусу огіркової мозаїки (Cucumber mosaic virus). Разом з цим вони стимулюють ріст індикаторних рослин Nicotiana glutinosa та N.tabacum. Найбільша активність притаманна екстракту з суцвіть.

Наведено результати досліджень з вивчення впливу елементів технології вирощування й оптимізації системи захисту ячменю ярого від основних листостеблових плямистостей та кореневих гнилей на фітосанітарний стан, урожайність та якість товарних і насіннєвих посівів за умов східної частини Лісостепу України. Встановлено залежність інтенсивності ураження ячменю ярого звичайною кореневою гниллю від строків сівби, добрив, протруйників фунгіцидної дії. Виявлено особливості динаміки розвитку гельмінтоспоріозів на посівах ячменю ярого залежно від застосовуваних фунгіцидів і добрив. Визначено господарську й економічну ефективність елементів системи захисту посівів ячменю ярого від хвороб.

Встановлено зональну позитивну тенденцію підвищення коефіцієнта кореляції між поширеністю та розвитком хвороб і сумою опадів (г = 0,8 - 0,9). Так, на півночі Лівобережного Лісостепу коефіцієнт кореляції між сумою опадів і поширеністю хвороби становив 0,57, на півдні - 0,55, на сході - 0,63, на заході - 0,75. Розвиток хвороби також посилювався з півночі на захід. Для технології вирощування овочевих культур важливим є застосування у виробництві стійких і відносно стійких до хвороб сортів і гібридів. Виділено стійкі зразки помідора з геном gs, створено селекційні лінії, перспективні генотипи, на основі яких виведено новий сорт помідора Художник (одержано авторське свідоцтво), а сорти Кенар, Валькірія, Епілог - передано в Держсортовипробування. Вони збагатили генотип стійкістю до альтернаріозу. Встановлено алельний склад 88К-локусів та на їх основі складено генетичні формули у ліній, сортів культурних і напівкультурних форм помідора. Складено генетичні паспорти на два генотипи-стандарти за стійкістю до фузаріозного в'янення. Краплинне зрошення сприяє зниженню ураженості помідора фітофторозом у 2 - 3 рази у порівнянні з дощуванням, ураженості судинним бактеріозом капусти білоголової у 1,5 раза, ураженості псеудопероноспорозом огірка - удвічі, цибулі ріпчастої в декілька разів, а також підвищенню врожайності овочевих культур на 30 - 78 % проти зрошення способом дощування. Сівба насіння способом гідровисівання прискорює появу сходів. Локальний спосіб внесення добрив дозволяє зменшити основну дозу добрив, що вноситься врозкид, у 2 - 3 рази та підвищує врожайність на 30 - 50 %. Виявлено толерантність і резистентність рослин відносно збудників хвороб, проведено скринінг сортової стійкості проти хвороб. Проти захворювань рослин виявлено ефективні фунгіциди та їх бакові суміші. Розраховано математичні моделі короткострокового прогнозу з'явлення хвороб фітофторозу, альтернаріозу, септоріозу, псеудопероноспорозу, борошнистої роси, бактеріозу.

Наведено результати досліджень з фітопатологічного моніторингу гречки звичайної Fagopyrum esculentum Moench та її філогенетично близьких видів Fagopyrum Mill. і Rumex L. Визначено видовий склад патогенів, шкодочинність найбільш поширених. Описано систему заходів щодо запобігання розвитку хвороб. Подано морфобіологічну характеристику досліджуваних видів.

Розкрито народногосподарське значення, біологічні та ботанічні особливості гречки. Висвітлено найбільш поширені хвороби та шкідники гречки, особливості їх прояву та боротьби з ними. Особливу увагу приділено адаптивній технології вирощування гречки за умов Причорноморського степу України. Наведено основні законодавчі акти, які регламентують роботу з хімічними засобами.

Встановлено продуктивність трьох основних технічних сортів винограду - Ркацителі, Подарок Магарача та Первісток Магарача за вирощування в Дніпровській лівобережній степовій зоні виноградарства України та втрати врожаю від мілдью й оїдіуму. Уточнено ступінь польової стійкості до мілдью й оїдіуму даних сортів винограду, характер пошкодження листового апарату та грон за скорочених кількостей обприскувань за вегетацію. Науково обгрунтовано можливість скорочення на 30 - 50 % норм застосування фунгіцидів на насадженнях цих сортів винограду за використання нового обприскувача тунельного типу LIPKO, а також доведено, що ця можливість обгрунтована кращим розподілом робочої рідини в кроні куща винограду. Показано високу ефективність у захисті від мілдью нового фунгіциду Форум, в.г. Вдосконалено системи захисту даних трьох сортів винограду від основних хвороб епіфітотійного характеру, що дозволяють скоротити екотоксикологічний ризик застосування засобів захисту рослин до низьконебезпечного рівня, що є важливою ресурсозберігальною складовою сортової агротехніки.

Наведено результати трирічного вивчення впливу системи захисту рослин на ураженість гельмінтоспоріозними кореневими гнилями (Bipolaris sorokiniana Shoem, Drechslera teres Ito) та урожайність ячменю ярого. Результатами досліджень виявлено значний вплив передпосівної обробки насіння ячменю ярого бактеріальними препаратами: Агат-25К і Поліміксобактерин, грибними препаратами: Кладостим і Хетомік та регуляторами росту Вимпел і Мікрогумін на польову схожість, розвиток кореневих гнилей та ураженість ними культури. Встановлено, що технічна ефективність їх застосування становить 3,5 - 40,9 %, а приріст урожаю - 0,08 - 0,99 т/га.

Исследовано аллельное состояние локуса Lr34, связанного с устойчивостью к бурой ржавчине, у сортов озимой мягкой пшеницы (Triticum aestivum L.) украинской селекции. Для определения аллельного состояния использован кодоминантный молекулярно-генетический маркер cssfr5. Сорта, у которых выявлен аллель Lr34(+), отнесены к потенциально "устойчивым", а те, у которых обнаружен аллель Lr34(-), - к "чувствительным". Проанализирована коллекция из 81 сортов, созданных в основных селекционных центрах Украины. Аллель Lr34(+) идентифицирован у 44 % проанализированных сортов. Проведено сравнение полученных результатов с обобщенными данными по устойчивости к бурой ржавчине сортов пшеницы из различных стран.

Індекс рубрикатора НБУВ: П478

Рубрики:

Окремі групи та види хвороб рослин

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Определена пригодность ДНК-маркеров ОРА-02, ОРВ-08, ОРС-20, которые сцеплены с геном подсолнечника Pl2, для диагностики устойчивости подсолнечника к ложной мучнистой росе, носителем которой является линия RHA-419. Проведен гибридологический анализ и определено генетическое расстояние между геном устойчивости и маркерным фрагментом ДНК, которое составляет 4 сМ.

Представлено результати досліджень виникнення часткових розрядів і проходження іонізаційних процесів у зерновій масі під дією сильних електричних полів. Доведено можливість генерування озону безпосередньо в зерновій масі під дією цих процесів.

Встановлено динаміку расового та генотипового складу збудників борошнистої роси, бурої, жовтої та стеблової іржі, твердої сажки, частоти їх стрівальності, вірулентності та спектра її дії, агресивність. Визначено видовий та штамовий склад збудників кореневих гнилей, плямистостей листя, хвороб колоса та зерна, частоту їх стрівальності у популяціях і ступінь патогенності у Степовій зоні України протягом останніх 20-ти років. Вдосконалено методи створення штучних інфекційних фонів окремих збудників, які уможливлюють з більшою часткою достовірності добирати генотипи, стійкі до збудників борошнистої роси, бурої, жовтої та стеблової іржі, септоріозу, фузаріозу колоса та зерна, піренофорозу, твердої та летючої сажки, фузаріозної, гельмінтоспоріозної, церкоспорельозної й офіобольозної гнилей за польових інфекційних розсадників і контрольованих умов штучного клімату. Вперше розроблено метод створення штучного комплексного інфекційного фону, що складається з інфекції збудників борошнистої роси, бурої, жовтої та стеблової іржі, твердої сажки, септоріозу та піренофорозу для доборів генотипів пшениці з груповою стійкістю до перелічених патогенів. Визначено ефективність відомих Pm, Lr, Yr, Sr, Bt, Ut, Fhb, Stb-генів стійкості. Надано повну імунологічну та генетичну характеристику їх стійкості та встановлено можливість їх використання за селекції пшениці на імунітет до збудників хвороб. Вперше ідентифіковано нові, раніше не відомі високоефективні Pm, Lr, Sr, Bt-гени стійкості, що інтрогресовані у пшеницю від видів Aegilops cylindrica Host., Aegilops variabilis Eig., Triticum erebuni Gandil., Амфідиплоїда Ad4. Вперше в Україні на основі ефективних генів створено вихідний селекційний матеріал, що має групову стійкість до збудників борошнистої роси, видів іржі, сажкових та інших хвороб, завдяки чому виведені сорти з груповою стійкістю Княгиня Ольга, Ластівка одеська, Вихованка одеська.

Проведено діагностику вірусу некротичного пожовтіння жилок буряків (ВНПЖБ) у посівах кормових буряків і визначено співпадання ареалу вірусу в кормових і цукрових буряків. Вперше в Україні показано особливості симптомів і проходження патологічного процесу ризоманії в кормових буряків. У диплоїдних гібридів F ₁ та F ₂ другого циклу рекурентного добору досліджено основні морфологічні ознаки коренеплодів (форма, забарвлення, діаметр, довжина, розмір головки та довжина шийки коренеплодів). Встановлено індекс форми коренеплоду у потомствах F ₁ та F ₂ (0,21 - 0,44), варіабельність форми коренеплоду (від вузькоконічної до веретеноподібної), а також співвідношення розщеплення за ознакою кольору коренеплоду (9 : 3 : 4 та 3 : 1). Вперше проведено оцінювання потомства C ₁ кормових буряків, стійких до ризоманії, за морфологічними ознаками (коефіцієнт форми листка, індекс форми коренеплоду, рівень площності, якість пилку) і стійкістю до ризоманії, хвороб листкового апарату та врожайністю коренеплодів. Встановлено середній позитивний зв'язок (r = 0,34) між формою коренеплоду й ураженістю кормових буряків ВНПЖБ.

Розглянуто вплив сполук кремнію на розвиток збудника борошнистої роси троянд. Доведено доцільність їх використання для активізації фізіолого-біохімічних процесів у рослинах, підвищення їх адаптаційної спроможності до ураження фітопатогенами.

Наведено аналіз особливостей біології збудника гангрени картоплі та чинників, які найбільше зумовлюють розвиток патогену. На основі аналізу розроблено схему етапів проведення моніторингу Phoma exiqua var. foveata в процесі вегетації картоплі та під час її зберігання. Схема лежить в основі системи моніторингу гангрени картоплі і є найбільш оптимальною для своєчасного виявлення збудника хвороби.

Досліджено поширення, шкідливість і біоекологічні особливості розвитку збудників гнилей ягід винограду на півдні України, розроблено й удосконалено захисні заходи, спрямовані на обмеження їх розвитку. На виноградних насадженнях півдня України виявлено видовий склад збудників гнилей ягід винограду. Проведено диференціацію сортів винограду за ступенем ураження сірою та чорною гнилями. Вивчено вплив розвитку чорної гнилі ягід винограду на кількісні й якісні показники урожаю. Встановлено закономірності формування мікокомплексу збудників гнилей ягід на генеративних органах винограду. Визначено технічну й економічну ефективність схем захисту винограду від гнилей ягід.

The physiological peculiarities of major diseases of grapevine - powdery mildew and downy mildew, intensive development of these diseases, influence of climate and geographical factors in the intensive viniculture region of Kakheti has been studied. The identification guidebook of development and spreading, also clinical signs of downy mildew and powdery mildew has been made on the base of receptions for the intensive viniculture regions of Georgia.

Виділено бактеріофаги, які належать до Х. axonopodis pv. beticola, E. caratovora, P. syringae pv. atrofaciens на території Київщини. У ході вивчення морфологічної будови фагів за допомогою електронного мікроскопа специфічних особливостей не виявлено.

Вивчено поширення та розвиток гриба Polymyxa betae K. (P. betae К.) на рослинах цукрових буряків у західному Лісостепу України. Розроблено метод відбору рослинного матеріалу на виявлення ризоманії та визначення заселення бічних коренів буряків фибом P. betae К., адаптований до специфіки культивування культури, та метод обстеження вантажів на бурякоприймальних пунктах. Вперше вивчено шкідливість гриба P. betae К. на ранніх стадіях розвитку рослин буряку, що може спричиняти 28 % загибелі рослин. Досліджено вплив умов зовнішнього середовища на розвиток гриба. Визначено сезонну характеристику коливання чисельності плазмодіїв та цистосорусів гриба за вегетаційний період буряків. Вперше розроблено метод створення штучного інфекційного фону гриба P. betae К. за лабораторних умов. Визначено стійкість низки сортів та гібридів цукрових і кормових буряків проти заселення патогеном. Вивчено вплив агротехнічних заходів та біологічних способів захисту на розвиток гриба P. betae К. Доведено експериментально, що вирощування різних сільськогосподарських культур впливає на накопичення у грунті гриба Р. betae К. Застосування азотних добрив у формі аміачної селітри та проведення дворазового розпушування грунту в міжряжддях на початку вегетації буряків забезпечує зниження ураження корневих волосків цим грибом і забезпечує зростання урожайності, цукристості цукрових буряків та отримання цукру.