Досліджено вплив бактеріоцину Enterococcus durans A5-11 на ріст бактерій Ralstonia solanacearum та здатність їх викликати вілт у томатів. Нанесення бактеріоцину на газони штамів Ralstonia solanacearum показало, що 33 % тестованих штамів фітопатогенів були чутливими до інгібуючої дії бактеріоцину. Мінімальні інгібуючі концентрації бактеріоцину та розміри зон лізису або інгібування росту бактерій варіювали залежно від штаму. Такі ж відмінності були виявлені щодо впливу бактеріоцину на бактерії штамів Ralstonia solanacearum у рідкому середовищі. Обробка коренів рослин томатів Lycopersicon esculentum Mill бактеріоцином E. durans A5-11 одночасно із зараженням бактеріями R. solanacearum 6189 призвела до зменшення кількості рослин томатів із симптомами вілту.

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.82 + П491.461

Рубрики:

Використання паразитів, хижаків, патогенних бактерій та антибіотиків у захисті рослин

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано методи експрес-оцінки ентомоцидної дії та оцінки метатоксичної дії бактеріальних препаратів щодо грибного комарика (Sciaridae) - основного шкідника їстівних грибів (гливи та печериць) і постановки пілотних і виробничих випробувань. Показано доцільність їх використання для відбору активних штамів, а також розробки та визначення ефективності ентомопатогенних мікробних препаратів для захисту їстівних грибів як за лабораторних, так і виробничих умов.

Дисертація присвячена вивченню бактеріальних хвороб, розробці швидких і надійних біотехнологічних методів діагностики патогенів, скринінгу захисного потенціалу рослин томата. Встановлено доцільність використання фітотоксичних метаболітів С. michiganensis subsp. michiganensis, P. syringae pv. tomato і X. vesicatoria для відбору генотипів томата з підвищеною стійкістю за умов in vitro. Запропоновано біотехнологічну схему відбору генотипів рослин томата з підвищеною стійкістю до кількох збудників бактеріальних хвороб. Показано кореляцію підвищення стійкості томата сорту Самсон за дії фітотоксичних метаболітів за умов in vitro й in planta. Окреслено динаміку розвитку бактеріальної крапчатості в клітинах плодів рослин томата з підвищеною стійкістю до P. syringae pv. tomato. Вперше показано доцільність використання праймерів СММ5/СММ6, Р1/Р2 та RST2/RST3 для діагностики й ідентифікації збудників бактеріального раку, бактеріальної крапчатості та плямистості в Україні методом ПЛР. Зазначено, що результати доцільно впроваджувати в господарствах і дослідницьких лабораторіях з метою використання здорового посадкового матеріалу, перевірки стійкості сортів для їх вирощування, своєчасної ідентифікації збудників бактеріальних хвороб і розробки профілактичних заходів з обмеження інфекції, засобів боротьби і недопущення спалаху епіфітотій бактеріальної крапчастості та плямистості.

Вивчено біологічні особливості грибів роду Fusarium Link ex Fr., їх роль в етіології та патогенезі хвороб в'янення томата за умов плівкових теплиць. Досліджено їх філогенетичну, органотропну й онтогенетичну спеціалізацію, з семи виділених видів збудників в'янення фузаріозного походження - широку органотропну спеціалізацію, пов'язану зі здатністю вражувати всі органи рослини (корінь, стебло, листки, китиці та плоди), мав вид F. oxysporum f. sp. lycopersici. З'ясовано, що здатність уражувати кореневу систему та стебло мають види F. oxysporum f. sp. radicis-lycopersici, F. avenaceum і F. semitectum, здатність уражувати лише певні органи - F. solani, F. oxysporum f. sp. vasinfectum і F. moniliforme. Встановлено, що тільки видам грибів Fusarium oxysporum f. sp. lycopersici, F. solani та F. oxysporum f. sp. radicis-lycopersici притаманна висока онтогенетична пристосованість масово уражувати рослини, починаючи з посіву насіння та до кінця вегетаційного періоду рослин. Розроблено систему біологічного захисту томата від в'янення у плівкових теплицях - однократну обробку рослин у фазі 3 - 4-х справжніх листків баковою сумішшю препаратів мікосан Н і емністим С з їх трикратною обробкою цими препаратами у період вегетації (за норми витрати на одну обробку - <$E0,0012~ roman {л"/"м sup 2 }> та <$E0,0005~ roman {мл"/"м sup 2 }> відповідно. Виробниче використання цієї системи дозволило зменшити ступінь ураженості рослин хворобою в'янення на 22 %, підвищити урожайність - на <$E5,1~ roman {кг"/"м sup 2 }> й одержати додатковий прибуток <$E4,67~ roman {грн"/"м sup 2 }>.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139 Fusarium Link + П478.149 Pseudomonas + П491.416.1

Рубрики:

Окремі грибні хвороби рослин

Окремі родини та види бактерій та хвороби рослин які вони викликають

Захист томатів

Шифр НБУВ: РА364567 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено основний видовий склад хвороб і шкідників овочевих культур у закритому грунті. Охарактеризовано шкідливі організми, розглянуто їх поширеність і шкодочинність, біоекономічні особливості розвитку, виявлено їх діагностичні ознаки. Наведено методики діагностики та обліку основних хвороб і шкідників овочевих культур у закритому грунті. На підставі сучасних агротехнічних, біологічних і хімічних засобів обгрунтовано екологічно безпечну систему захисту даних культур.

Определен видовой состав болезней и вредителей овощных культур в закрытом грунте. Охарактеризованы вредители, рассмотрены их биоэкономические особенности, определены диагностические признаки. Приведены методики диагностики и учета основных болезней и вредителей овощных культур в закрытом грунте. На основе применения современных агротехнических, биологических и химических средств обоснована экологически безопасная система защиты данных культур.

Вперше визначено особливості формування популяцій грибів Alternaria solani (Ellis & G. Martin) L.R. Jones та Fusarium oxysporum Schltdl залежно від фізіолого-біологічних відмінностей різних сортів перцю солодкого. За інтенсивністю спороутворення фітопатогенних грибів на різних органах рослин сорти перцю солодкого розподілено на дві екологічні групи: перша група характеризується стримуванням спороутворення і одержала назву "екологічної безпеки". Друга група характеризується стимулюванням спороутворення і одержала назву "екологічного ризику". Доведено, що ексудати рослин сортів перцю солодкого першої групи пригнічують спороутворення фітопатогенних грибів упродовж вегетаційного періоду, а другої - стимулюють його. Оптимізовано метод визначення інтенсивності спороутворення фітопатогенних грибів з урахуванням сортових відмінностей рослин перцю солодкого, що забезпечить екологічне оцінювання сортів перцю солодкого, екзометаболіти яких здатні стримувати чисельність популяцій мікроміцетів. Встановлено, що фізіологічно активні речовини рослин перцю солодкого, зокрема, сік рослин, аскорбінова кислота, глутатіон та цукри, зумовлюють спороутворення фітопатогенних грибів, інтенсивність якого залежить від сорту рослин. З'ясовано, що сорти рослин перцю солодкого, сприйнятливі до колонізації бактеріальним штамом Micrococcus luteus ЛБК-1, можуть виявляти підвищену стійкість до некротрофних фітопатогенів, пригнічувати інтенсивність спороутворення грибів та позитивно впливати на ріст і розвиток рослин.

Освещена история развития овощеводства и цветоводства, изложены современные методы гидропоники и фертигации. Раскрыты особенности выращивания овощей, цветов, плодовых и ягодных культур, винограда в закрытом и открытом грунте с использованием систем капельного орошения. Даны сведения о прогрессивной технологии борьбы с вредителями и болезнями растений, новых типах теплиц, их оборудовании, а также передовом производственном опыте ведущих тепличных хозяйств Украины.

Досліджено розповсюдження та шкодочинність вірусів печериць за умов довкілля, а також виробництва. Показано нерівномірність розповсюдження патогенів у регіонах Полісся, Лісостепу, ботанічних садах України та біотехнологічних центрах. Враховано деструкцію органел клітин та зміни у габітусі рослин, які були експериментально інфіковано паличкоподібним вірусом печериць. Розглянуто основні властивості вірусів, які інфікують печерицю двоспорову (Agaricus bisporus ((J. Lge) Imbach). Встановлено, що у природних регіонах України та під час культивування печериці у спеціалізованих господарствах міцелії, а також плодові тіла часто (1,6 - 65 %) уражені патогенами вірусної природи паличкоподібної (150 - 295 x 18 нм), ізометричної (32 нм), бацилоподібної (52 x 18 нм) форм, які викликають потемніння та лізис міцелію, порушення циклу утворення примордіїв, карликовість та деформацію плодових тіл, водянистість ніжок і відмирання шапинок, утворення некрозів та пухлин, побуріння міцелію та плодових тіл. За умов біоценозів та штучних екосистем вивчено поширення паличкоподібного патогену, який мав певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового посівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу їх вирощування. На підставі використання діагностики вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА, електронно-мікроскопічний та інші методи проаналізовано локалізацію патогенів у грибах, посівному матеріалі, грунті, а також фекаліях тварин. Доведено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай плодових тіл грибів у 1,5 - 3 рази, а їх збудники

На основі багаторічних дослідів наведено результати вивчення екології, діагностики та профілактики вірусних хвороб печериць. Запропоновано шляхи підвищення урожайності грибів у штучних екосистемах. Виявлено, що за виробничих умов у різних середовищах міцелії та плодові тіла грибів забруднені вірусами паличкоподібної, "сферичної" та бациловидної морфології. За умов біоценозів різних екологічних регіонів досліджено поширення паличкоподібного патогену, який має певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового засівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу вирощування. Із використанням діагностики вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА-тесту, електронно-мікроскопічного та інших методів вивчено локалізацію патогенів у грибах, грунті, екскрементах тварин. Встановлено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай грибів у декілька разів, а збудники їх спричинюють значні патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Вперше розроблено "ключ" оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів з урахуванням симптомів хвороб та властивостей їх збудників у динаміці росту та розвитку грибів за різних умов вирощування. На основі властивостей збудників, їх циркуляції та стійкості до них штамів печериць запропоновано комплекс профілактичних засобів боротьби з вірусними хворобами.

З'ясовано, що характер динаміки розвитку та поширення основних хвороб огірка в Лівобережному Лісостепу активно змінюється, зокрема пероноспорозу - із помірного у сильний, кутастої бактеріальної плямистості, антракнозу, борошнистої роси - із помірного у депресивний. Обчислено коефіцієнти кореляції між інтенсивністю поширення пероноспорозу та значеннями основних абіотичних чинників червня - липня. Встановлено, що оптимальним для зараження та перезараження рослин є специфічний температурний режим із різким коливанням максимальних і мінімальних температур, який максимально активізує процес конденсації вологи із повітря та формує тривалість збереження краплинно-рідинної вологи на листковому апараті рослин. Виділено цінний вихідний селекційний матеріал огірка корнішонного типу, який гармонійно поєднує у своїх генотипах ознаку високої стійкості до пероноспорозу з комплексом різних цінних господарських ознак. У виділеного за ознакою стійкості до цієї хвороби вихідного селекційного матеріалу (63 шт.) встановлено рівень мінливості комплексу найбільш цінних ознак, досліджено кореляційні залежності між ними. Паралельно окреслено групу із 139-ти селекційних зразків, які є перспективним матеріалом для тандемного відбору за стійкістю до пероноспорозу та комплексом цінних господарських ознак. Вперше побудовано кореляційні плеяди зв'язку між параметрами стійкості до пероноспорозу та комплексом цінних ознак. Визначено специфічність впливу різних за стійкістю до пероноспорозу батьківських компонентів на характер успадкування цієї ознаки гібридами огірка першого покоління.

Дисертацію присвячено біологічному обгрунтуванню шляхів та методів зменшення втрат моркви від гнилей у період зберігання. Вивчено еколого-біологічні особливості, поширення та шкідливість білої, сірої, чорної гнилей та фомозу під час зберігання. Встановлено оптимальні температури, поживні середовища та їх кислотність для розвитку Sclerotinia sclerotiorum de Bary, Botrytis cinerea Pers., Alternaria radicina M.D.et E. і Phoma rostrupii Sacc. Вперше виявлено термінальний тип утворення склероціїв S.sclerotiorum. Доведено, що одним із джерел інфекції білої гнилі є мікроконідії збудника хвороби. Проаналізовано стійкість до комплексу гнилей районованих і перспективних сортів моркви. Простежено тісний взаємозв'язок між стійкістю моркви до гнилей та анатомо-морфологічними ознаками і комплексним вмістом біохімічних сполук. Досліджено фізіолого-біохімічні зміни в корнеплодах моркви в період зберігання стійких та сприйнятливих сортів. Розроблено методику визначення конкурентоспроможності сортів моркви з урахуванням їх урожайності, хімічного складу та стійкості до хвороб у період зберігання. Досліджено ефективність ряду заходів захисту моркви від хвороб.

Наведено результати аналізу епі- та ендофітної мікобіоти рослин моркви в кінці періоду вегетації, а також мікробіологічну характеристику холодильних камер овочесховища в період зберігання моркви. Встановлено, що одним з основним джерел зараження коренеплодів моркви є патогенна мікрофлора рослин під час вегетації та виробничих приміщень холодильних камер.

Приведены результаты анализа эпи- и эндофитной микобиоты растений моркови в конце периода вегетации, дана микробиологическая характеристика холодильных камер овощехранилища в период хранения моркови. Установлено, что одним из основных источников заражения корнеплодов моркови является патогенная микрофлора растений при вегетации и производственных помещений холодильных камер.

Рассмотрены физиологические отклонения в росте и развитии растений, вызванные нарушениями минерального питания, а также в росте и развитии капусты, вызванные нарушениями условий выращивания. Описаны инфекционные заболевания капусты, в частности, пероспороз или ложная мучнистая роса, альтернариоз, белая гниль, кила, сосудистый бактериоз (черная гниль), слизистый бактриоз (мокрая бактериальная гниль), фитогельминтоз, заразиха, бактериальные болезни на рассаде капусты.

Приведені результати дистанційних польових досліджень інформативності спектрального електромагнітного випромінювання у видимій і ближній IЧ-смугах спектру з метою оцінки фітопатологічного стану томатів. Встановлено, що найінформативнішою є ближня IЧ-область. Застосування дистанційних польових досліджень дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях розвитку (інкубаційний період) до появи його візуальних ознак.

Встановлено, що основною причиною бактеріального в'янення томату в закритому і відкритому грунті є Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis, збудник бактеріального раку томату (БРТ). Особливо небезпечний він у закритому грунті, спричиняючи масові ураження рослин у період плодоношення. В тепличних умовах БРТ проявляється у вигляді ураження судин, тоді як у польових - ураження плодів і листя. За умов штучного зараження в польових умовах виявлено здатність Сmm викликати гниття плодів. За фенотиповими ознаками, в т.ч. за жирнокислотним складом, виділені ізоляти не відрізняються від описаних у літературі. Встановлено чутливість ізолятів до пестицидів, які рекомендовані для обмеження інших патогенів томату. Перспективними з цією метою є антагоністи, виділені з насіння томату.

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.149 + П491.416.1

Рубрики:

Окремі родини та види бактерій та хвороби рослин які вони викликають

Захист томатів

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Встановлено, що основною хворобою цибулі ріпчастої в період вегетації є пероноспороз, а під час зберігання - шийкова гниль. Для Лівобережного Лісостепу України вперше розроблено короткостроковий прогноз появи хвороби, який використано в процесі вдосконалення системи захисту цибулі від несправжньої борошнистої роси. З використанням результатів багаторічного моніторингу розроблено модель довгострокового прогнозу поширення пероноспорозу на насінниках цибулі. Виділено стійкі зразки пероноспорозу та шийкової гнилі, підібрано батьківські форми, які використовуються в селекційному процесі. Розроблено систему захисту культури від хвороб у цьому регіоні.

Наведено дані літератури щодо ураження культури печериці двоспорової фітопатогенними бактеріями. Здійснено оцінку втрат урожаю та зниження якості плодових тіл через бактеріальну плямистість і гниль за умов промислового культивування. Встановлено, що ураженість печериці на 2-й хвилі плодоношення може досягати 55 %, що призводить до недобору врожаю більше ніж 5 кг з 1 <$E roman м sup 2> і фінансових збитків на 1 000 євро за кожний цикл вирощування. Виявлено залежність інтенсивності розвитку бактерій від ярусності вирощування. Найсприятливіші умови для ураження бактеріями були на нижньому ярусі, де кількість хворих грибів становила 1 145 - 1 526 шт./<$E roman м sup 2>, або 95,4 %, що спричинило втрати урожаю 9,5 кг/<$E roman м sup 2>. Недобір грибів від бактеріальної гнилі становив 1,5 кг/<$E roman м sup 2>. За розробленою шкалою оцінено ступень ураження плодових тіл, згідно з якою 22,7 % грибів придатні для реалізації у свіжому та консервованому вигляді (5 - 10 %-й ступінь інфікування).

Досліджено вірусне захворювання рослин томатів (Lycopersicon esculentum Mill.) у чотирьох областях лісостепової зони України, яке виявляється у вигляді скручування листків вгору, раніше неописаного в Україні. Доведено вірусну етіологію захворювання та ідентифіковано його збудники - М- та Y-віруси картоплі. Це перше повідомлення про інфікування рослин томатів в Україні вказаними вірусами. Встановлено, що найбільшу частку в інфікуванні рослин томатів має змішана інфекція МВК та YBK. Показано, що частота виявлення МВК у томатах із зазначеними симптомами хвороби вища за частоту детекції YBK. Вивчено деякі молекулярно-біологічні та фізико-хімічні властивості збудників. У колі рослин-індикаторів томатних ізолятів МВК та YBK, а також за молекулярною масою капсидних білків виявлено відмінності у порівнянні з іншими томатними та картопляними штамами. Філогенетичний аналіз нуклеотидних і відповідних амінокислотних послідовностей гена капсидного білка виявив високий рівень філогенетичної спорідненості між репрезентативним українським ізолятом МВК і трьома штамами євро-азійської групи - іранським і німецьким та томатним італійським. Показано суттєве зниження концентрації каротиноїдів - лікопіну та β-каротину у плодах томатів у разі вірусної інфекції. Рекомендовано чотири сорти томатів як джерела стійкості до МВК та YBK (Діана, Неаполь, Космонавт Волков і Консул). Розроблено альтернативні методи захисту рослин томатів від вірусів.

Выделен в чистую культуру возбудитель корневой гнили Brassica napus L. - Pythium ultimum var. ultimum. Изучены его морфолого-биологические особенности и микроскопическое строение. Отмечена высокая патогенность гриба, которая не теряется при пересевах.