Приведені результати дистанційних польових досліджень інформативності спектрального електромагнітного випромінювання у видимій і ближній IЧ-смугах спектру з метою оцінки фітопатологічного стану томатів. Встановлено, що найінформативнішою є ближня IЧ-область. Застосування дистанційних польових досліджень дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях розвитку (інкубаційний період) до появи його візуальних ознак.

Вивчено закономірності розвитку несправжньої борошнистої роси огірка, досліджено епіфітотійний процес хвороби, як динамічний процес, що змінюється під впливом умов зовнішнього середовища в Лісостепу України. Розроблено короткостроковий прогноз появи перших ознак несправжньої борошнистої роси огірка для середньосприйнятливих сортів із завчасністю від 2 до 10 днів. Визначено і обгрунтовано оптимальні строки проведення хімічного захисту огірка від хвороби.

Наведено аналітичний огляд з проблеми фітофторозу томатів. Обговорюються питання біології, шкодочинності, взаємовідносин "томатних" і "картопляних" рас патогену. Приділено також увагу появі у Європі А2 типу схрещування і можливості проходження статевого процесу, а також сучасним методам вивчення популяційної генетики Phytophthora infestans (Mont.) de Bary.

В здоровых семенах овощных культур интенсивность дыхания снижается после сбора урожая в зависимости от длительности их хранения. В семенах, взятых из зараженных фитопатогенными грибами растений, интенсивность дыхания резко падает через 12 и 24 мес после сбора урожая, что связано со снижением жизнеспособности семян. В период сбора урожая отмечена прямая зависимость интенсивности дыхания семян от интенсивности развития гриба. Затем исследуемый показатель снижается обратно пропорционально интенсивности развития фитопатогена. По достижении последним максимального уровня развития зародыш гибнет.

На основі багаторічних дослідів наведено результати вивчення екології, діагностики та профілактики вірусних хвороб печериць. Запропоновано шляхи підвищення урожайності грибів у штучних екосистемах. Виявлено, що за виробничих умов у різних середовищах міцелії та плодові тіла грибів забруднені вірусами паличкоподібної, "сферичної" та бациловидної морфології. За умов біоценозів різних екологічних регіонів досліджено поширення паличкоподібного патогену, який має певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового засівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу вирощування. Із використанням діагностики вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА-тесту, електронно-мікроскопічного та інших методів вивчено локалізацію патогенів у грибах, грунті, екскрементах тварин. Встановлено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай грибів у декілька разів, а збудники їх спричинюють значні патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Вперше розроблено "ключ" оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів з урахуванням симптомів хвороб та властивостей їх збудників у динаміці росту та розвитку грибів за різних умов вирощування. На основі властивостей збудників, їх циркуляції та стійкості до них штамів печериць запропоновано комплекс профілактичних засобів боротьби з вірусними хворобами.

Досліджено розповсюдження та шкодочинність вірусів печериць за умов довкілля, а також виробництва. Показано нерівномірність розповсюдження патогенів у регіонах Полісся, Лісостепу, ботанічних садах України та біотехнологічних центрах. Враховано деструкцію органел клітин та зміни у габітусі рослин, які були експериментально інфіковано паличкоподібним вірусом печериць. Розглянуто основні властивості вірусів, які інфікують печерицю двоспорову (Agaricus bisporus ((J. Lge) Imbach). Встановлено, що у природних регіонах України та під час культивування печериці у спеціалізованих господарствах міцелії, а також плодові тіла часто (1,6 - 65 %) уражені патогенами вірусної природи паличкоподібної (150 - 295 x 18 нм), ізометричної (32 нм), бацилоподібної (52 x 18 нм) форм, які викликають потемніння та лізис міцелію, порушення циклу утворення примордіїв, карликовість та деформацію плодових тіл, водянистість ніжок і відмирання шапинок, утворення некрозів та пухлин, побуріння міцелію та плодових тіл. За умов біоценозів та штучних екосистем вивчено поширення паличкоподібного патогену, який мав певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового посівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу їх вирощування. На підставі використання діагностики вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА, електронно-мікроскопічний та інші методи проаналізовано локалізацію патогенів у грибах, посівному матеріалі, грунті, а також фекаліях тварин. Доведено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай плодових тіл грибів у 1,5 - 3 рази, а їх збудники

Дисертацію присвячено біологічному обгрунтуванню шляхів та методів зменшення втрат моркви від гнилей у період зберігання. Вивчено еколого-біологічні особливості, поширення та шкідливість білої, сірої, чорної гнилей та фомозу під час зберігання. Встановлено оптимальні температури, поживні середовища та їх кислотність для розвитку Sclerotinia sclerotiorum de Bary, Botrytis cinerea Pers., Alternaria radicina M.D.et E. і Phoma rostrupii Sacc. Вперше виявлено термінальний тип утворення склероціїв S.sclerotiorum. Доведено, що одним із джерел інфекції білої гнилі є мікроконідії збудника хвороби. Проаналізовано стійкість до комплексу гнилей районованих і перспективних сортів моркви. Простежено тісний взаємозв'язок між стійкістю моркви до гнилей та анатомо-морфологічними ознаками і комплексним вмістом біохімічних сполук. Досліджено фізіолого-біохімічні зміни в корнеплодах моркви в період зберігання стійких та сприйнятливих сортів. Розроблено методику визначення конкурентоспроможності сортів моркви з урахуванням їх урожайності, хімічного складу та стійкості до хвороб у період зберігання. Досліджено ефективність ряду заходів захисту моркви від хвороб.

Досліджено одну з найбільш шкодочинних груп комах, які заселяють баштанні культури - попелиці. Визначено їх видовий склад, розглянуто особливості біології та екології найбільш поширеного з них виду - баштанної попелиці. У Лівобережному Лісостепу України вперше грунтовно вивчено закономірність багаторічної та сезонної динаміки чисельності баштанної попелиці та її ентомофагів. Розкрито роль впливу абіотичних, біотичних та антропогенних чинників на регулювання чисельності фітофага в баштанних агроценозах, а також розроблено моделі короткострокових регіональних прогнозів його розвитку. Обгрунтовано доцільність використання показника тривалості сонячного сяйва для аналізу та розробки кількісних моделей розвитку баштанної попелиці з урахуванням природних регулюючих чинників агроценозу.

Висвітлено особливості агробіоценозу капусти в Центральному Лісостепу України та вдосконалення захисту даної культури від головних лускокрилих. Уточнено видовий склад лускокрилих, біологію, екологію та фенологію найголовніших з них (капустяної совки, капустяного і ріпакового біланів, капустяної молі, стручкової і капустяної вогнівок). З'ясовано причини коливання чисельності їх за роками, ще з 1994 р., що пов'язано зі структурою популяцій шкідників і наявністю ентомофагів. Розроблено і випробувано у виробництві прийоми інтегрованого захисту капусти, особливою перевагою яких є одержання екологічно чистої високоякісної продукції, призначеної для широкого харчування, в т.ч. в лікувальних і дитячих закладах. Вказано видовий склад ентомофагів та їх роль.

Удосконалено методи виділення збудника антракнозу кавуна (C. lagenarium) у чисту культуру, які передбачають стерилізацію уражених зразків фламбуванням, приготування суспензії конідій (для розмноження моноспорових ізолятів) центрифугуванням, вирощування ізолятів за умов in vitro у вівсяному середовищі та середовищі Чапека.

Вивчено шкідників ріпчастої цибулі у Східному Лісостепу України. Наведено відомості про видовий склад комах цибулевого агроценозу, формування фауни цибулі. Визначено спеціалізовані та неспеціалізовані шкідники цибулі. Досліджено особливості біології та екології спеціалізованих шкідників ріпчастої цибулі. Запропоновано прийоми захисту рослин від шкідників. Викладено дані про фауну цибулі під час її зимового зберігання. Оцінено вплив різних способів зберігання цибулі на фауну безхребетних. Розроблено таблиці для визначення шкідників за польових умов та у зимових сховищах.

Вивчено характер дії на рослини квасолі сорту Харківська штамбова різних видів гербіцидів, їх комплексного застосування та строків внесення. Визначено ступінь пригнічення гербіцидами основних груп бур'янів. Установлено закономірності впливу заходів регулювання забур'яненості посіву на умови вирощування та урожайність штамбового сорту квасолі, структуру та якісні показники урожаю. Досліджено особливості росту рослин квасолі за різних способів розміщення їх по площі та виявлено найбільш раціональні способи посіву. Наведено економічну та енергетичну оцінку розроблених заходів вирощування штамбових сортів квасолі для умов лівобережного Лісостепу України. Розроблено оптимальні способи посіву та раціональну інтегровану систему захисту посівів квасолі від бур'янів.

Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між кількістю відроджених личинок двокрилих фітофагів і гідротермічним коефіцієнтом. Установлено фактори, що визначають строки вильоту двокрилих з місць зимівлі, проаналізовано динаміку популяції. Визначено шкодочинність комах залежно від чисельності шкідника та фази розвитку рослини, ступінь заселеності та пошкодженості різних сортів овочевих культур. Розглянуто оптимальні умови застосування хемо-хромотропічних пасток для моніторингу двокрилих. Досліджено агротехнічні прийоми, які обмежують заселеність овочевих культур даними комахами. Визначено дію біологічних препаратів на личинки різного віку двокрилих та їх післядію на постларвальні стадії розвитку. Обгрунтовано комплекс заходів у системі захисту овочевих культур від двокрилих.

Досліджено біологічні особливості збудника несправжньої борошнистої роси на дині, динаміку розвитку хвороби під впливом умов зовнішнього середовища в Північно-Східному Лісостепу України. Оцінено стійкість проти хвороби рекомендованих для вирощування в Україні сортів дині, розроблено модель короткострокового прогнозу розвитку несправжньої борошнистої роси на гарбузових рослинах. Уперше за умов Лісостепу України встановлено вплив агротехнічних чинників, зокрема, схем посіву, касетної технології вирощування та фунгіцидів на обмеження шкодочинності хвороби на дині. Обгрунтовано строки застосування фунгіцидів на насіннєвих посівах дині проти несправжньої борошнистої роси.

Висвітлено особливості біології розвитку бурякових блішок за умов центрального Лісостепу України, визначено структуру популяцій цих шкідників, їх трофічні зв'язки, шкодочинність. Досліджено біологічну ефективність нових інсектицидів проти бурякових блішок та інших шкідників цукрових буряків. Уперше визначено вплив довгострокового зберігання насіння культури, обробленого новими інсектицидами, на якість посівного матеріалу.

Визначено основний видовий склад хвороб і шкідників овочевих культур у закритому грунті. Охарактеризовано шкідливі організми, розглянуто їх поширеність і шкодочинність, біоекономічні особливості розвитку, виявлено їх діагностичні ознаки. Наведено методики діагностики та обліку основних хвороб і шкідників овочевих культур у закритому грунті. На підставі сучасних агротехнічних, біологічних і хімічних засобів обгрунтовано екологічно безпечну систему захисту даних культур.

Определен видовой состав болезней и вредителей овощных культур в закрытом грунте. Охарактеризованы вредители, рассмотрены их биоэкономические особенности, определены диагностические признаки. Приведены методики диагностики и учета основных болезней и вредителей овощных культур в закрытом грунте. На основе применения современных агротехнических, биологических и химических средств обоснована экологически безопасная система защиты данных культур.

Встановлено поширення та швидкочинність збудників хвороб садивного матеріалу цибулі під час зберігання. Проведено літературний аналіз способів знезараження даного матеріалу та зроблено їх перевірку за лабораторних і польових умов. Вперше розроблено та апробовано передсадивний метод хімічного захисту насінників цибулі за допомогою системно-контактного фугніциду ридоміл голд мц, 68 % з.п., який дає змогу ліквідувати інфекцію усередині цибулини. Вивчено ефективність застосування бакових сумішей системно-контактного фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. і імуностимулятора "Імуноцитофіт". Виявлено, що завдяки своїй рістстимулювальній та антистресовій дії препарат "Імуноцитофіт" підвищує ефективність дії фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. Запропоновано удосконалену схему захисту насінників цибулі від хвороби. Досліджено фунгітоксичну активність вітчизняного препарату "Скарб", 25 % в.р. стосовно збудників основних хвороб цибулі. Зроблено оцінку районованих і перспективних сортів цибулі. Виділено сортозразки, що виявляли відносну стійкість до збудників пероноспорозу, бактеріозу та фузаріозного в'янення.

Наведено результати аналізу епі- та ендофітної мікобіоти рослин моркви в кінці періоду вегетації, а також мікробіологічну характеристику холодильних камер овочесховища в період зберігання моркви. Встановлено, що одним з основним джерел зараження коренеплодів моркви є патогенна мікрофлора рослин під час вегетації та виробничих приміщень холодильних камер.

Приведены результаты анализа эпи- и эндофитной микобиоты растений моркови в конце периода вегетации, дана микробиологическая характеристика холодильных камер овощехранилища в период хранения моркови. Установлено, что одним из основных источников заражения корнеплодов моркови является патогенная микрофлора растений при вегетации и производственных помещений холодильных камер.

Проаналізовано сучасні технології вирощування, зрошення та захисту овочевих культур від шкідливих організмів за широкого застосування екологічно безпечних засобів і прийомів. Надано стислу господарську характеристику низки перспективних сортів і гібридів зарубіжної та вітчизняної селекції.

Проанализированы современные технологии выращивания, орошения и защиты овощных культур от вредных организмов при широком использовании экологически безопасных средств и приёмов. Приведена краткая хозяйственная характеристика ряда перспективных сортов и гибридов как зарубежной, так и отечественной селекции.