Індекс рубрикатора НБУВ: П415.82 + П491.461

Рубрики:

Використання паразитів, хижаків, патогенних бактерій та антибіотиків у захисті рослин

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив бактеріоцину Enterococcus durans A5-11 на ріст бактерій Ralstonia solanacearum та здатність їх викликати вілт у томатів. Нанесення бактеріоцину на газони штамів Ralstonia solanacearum показало, що 33 % тестованих штамів фітопатогенів були чутливими до інгібуючої дії бактеріоцину. Мінімальні інгібуючі концентрації бактеріоцину та розміри зон лізису або інгібування росту бактерій варіювали залежно від штаму. Такі ж відмінності були виявлені щодо впливу бактеріоцину на бактерії штамів Ralstonia solanacearum у рідкому середовищі. Обробка коренів рослин томатів Lycopersicon esculentum Mill бактеріоцином E. durans A5-11 одночасно із зараженням бактеріями R. solanacearum 6189 призвела до зменшення кількості рослин томатів із симптомами вілту.

Вивчено етіологію аскохітозу огірка, визначено поширеність, розвиток, механізм та потенційну шкодочинність даної хвороби, притаманної для умов зимових блокових теплиць і представлену та домінуючу в змішаному фітопатокомплексі. Досліджено форми прояву зазначеної хвороби, зокрема, листкову, стеблову, прикореневу, ураження генеративних органів, які передчасно відмирають і ламаються стебла, розкрито негативний вплив хвороби на кількісні та якісні показники врожаю. Проаналізовано епіфітотійну особливість розвитку хвороби на основі біологічного циклу розвитку ендогенного міцелію, нестатевого пікнідіального Ascochyta cucumeris Fautr. et Roum і статевого плодоношення (Didymella bryoniae (Pass.) Rehm, що формуються епізодично. Розглянуто основне джерело інфекції - уражені рослинні рештки. Доведено, що поширеність і розвиток хвороби залежать від гідротермічного режиму у тепличних спорудах, хімічна дезінфекція рослин та культиваційних споруд і термічне знезараження грунту знижує життєздатність пікнідіального плодоношення збудника аскохітозу на рослинах на 55,3 - 66,6 %. Висвітлено особливості застосування фунгіцидів способами обприскування рослин, унесення їх у тепличний грунт та баковими сумішами з мінеральними добривами, а також виготовлення на їх основі пасти для терапії аскохітозних стеблових некрозів. Визначено напрями боротьби з аскохітозом за допомогою гриба-антагоніста Trichoderma harzianum Rifai способом обприскування рослин огірка та в формі пасти для терапії стеблових некрозів, економічну доцільність застосування фунгіцидів і гриба-антагоніста.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.71-45 + П491.417.1 + П478.139аскохітоз

Рубрики:

Огірки

Захист огірків

Шифр НБУВ: РА343010 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано доцільність застосування регуляторів життєдіяльності комах в екологічно безпечних системах захисту овочевих культур і яблуневого саду. Запропоновано концепцію регуляції життєдіяльності комах та обмеження їх чисельності, яка узагальнює зв'язки між процесами життєдіяльності, системами організму та їх функціями та розкриває теоретичні положення штучної регуляції даних процесів синтетичними феромонами, гормонами, стерилізаторами. Встановлено, що пригнічення запрограмованих процесів ембіогенезу синтетичними регуляторами дозволяє запобігти появі та розвитку шкідливої стадії, забезпечує елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи. Досліджено параметри феромонної комунікації лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти, електрофізіологічні та поведінкові реакції самців на природні та синтетичні феромони, встановлено особливості дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізаторів на різні стадії розвитку комах. Розроблено феромонний моніторинг лускокрилих шкідників, обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Експериментально встановлено можливість обмеження репродуктивної здатності та шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Виявлено високу чутливість комах до інгібіторів синтезу хітину протягом репродуктивного життя імаго, початку постембріонального розвитку та личинок молодшого віку. Вивчено біологічну ефективність інгібіторів синтезу хітину та ювеноїдів проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти та колорадського жука на картоплі,

Вивчено біологічні особливості грибів роду Fusarium Link ex Fr., їх роль в етіології та патогенезі хвороб в'янення томата за умов плівкових теплиць. Досліджено їх філогенетичну, органотропну й онтогенетичну спеціалізацію, з семи виділених видів збудників в'янення фузаріозного походження - широку органотропну спеціалізацію, пов'язану зі здатністю вражувати всі органи рослини (корінь, стебло, листки, китиці та плоди), мав вид F. oxysporum f. sp. lycopersici. З'ясовано, що здатність уражувати кореневу систему та стебло мають види F. oxysporum f. sp. radicis-lycopersici, F. avenaceum і F. semitectum, здатність уражувати лише певні органи - F. solani, F. oxysporum f. sp. vasinfectum і F. moniliforme. Встановлено, що тільки видам грибів Fusarium oxysporum f. sp. lycopersici, F. solani та F. oxysporum f. sp. radicis-lycopersici притаманна висока онтогенетична пристосованість масово уражувати рослини, починаючи з посіву насіння та до кінця вегетаційного періоду рослин. Розроблено систему біологічного захисту томата від в'янення у плівкових теплицях - однократну обробку рослин у фазі 3 - 4-х справжніх листків баковою сумішшю препаратів мікосан Н і емністим С з їх трикратною обробкою цими препаратами у період вегетації (за норми витрати на одну обробку - <$E0,0012~ roman {л"/"м sup 2 }> та <$E0,0005~ roman {мл"/"м sup 2 }> відповідно. Виробниче використання цієї системи дозволило зменшити ступінь ураженості рослин хворобою в'янення на 22 %, підвищити урожайність - на <$E5,1~ roman {кг"/"м sup 2 }> й одержати додатковий прибуток <$E4,67~ roman {грн"/"м sup 2 }>.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139 Fusarium Link + П478.149 Pseudomonas + П491.416.1

Рубрики:

Окремі грибні хвороби рослин

Окремі родини та види бактерій та хвороби рослин які вони викликають

Захист томатів

Шифр НБУВ: РА364567 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена вивченню бактеріальних хвороб, розробці швидких і надійних біотехнологічних методів діагностики патогенів, скринінгу захисного потенціалу рослин томата. Встановлено доцільність використання фітотоксичних метаболітів С. michiganensis subsp. michiganensis, P. syringae pv. tomato і X. vesicatoria для відбору генотипів томата з підвищеною стійкістю за умов in vitro. Запропоновано біотехнологічну схему відбору генотипів рослин томата з підвищеною стійкістю до кількох збудників бактеріальних хвороб. Показано кореляцію підвищення стійкості томата сорту Самсон за дії фітотоксичних метаболітів за умов in vitro й in planta. Окреслено динаміку розвитку бактеріальної крапчатості в клітинах плодів рослин томата з підвищеною стійкістю до P. syringae pv. tomato. Вперше показано доцільність використання праймерів СММ5/СММ6, Р1/Р2 та RST2/RST3 для діагностики й ідентифікації збудників бактеріального раку, бактеріальної крапчатості та плямистості в Україні методом ПЛР. Зазначено, що результати доцільно впроваджувати в господарствах і дослідницьких лабораторіях з метою використання здорового посадкового матеріалу, перевірки стійкості сортів для їх вирощування, своєчасної ідентифікації збудників бактеріальних хвороб і розробки профілактичних заходів з обмеження інфекції, засобів боротьби і недопущення спалаху епіфітотій бактеріальної крапчастості та плямистості.

Досліджено бактеріальні хвороби томату та їх збудники у відкритому та закритому грунті в Україні. Встановлено, що серед бактеріальних хвороб у відкритому грунті домінує чорна бактеріальна плямистість, а у закритому - бактеріальний рак томату та бактеріальне в'янення, яке у теплицях України виявлено вперше. З'ясовано, що виділені з уражених тканин фітопатогенні бактерії за патогенними, морфологічними, фізіологічними, біохімічними властивостями та профілем жирних кислот (ЖК) у клітинах ідентичні з колекційними. Уперше доведено надійність спектра клітинних ЖК для ідентифікації X. campestris pv. vesicatoria, C. michiganensis subep. michiganensis, R. solanacearum. Відзначено стабільність складу ЖК за різних умов культивування, зафіксовано зміну лише співвідношення між ними. Встановлено толерантне взаємовідношення між патогенами in vitro. Виявлено, що патогени чутливі до епіфітних та ендофітних сапротрофів, зокрема, представників роду Bacillus

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.14 + П491.461

Рубрики:

Бактеріальні хвороби рослин

Шифр НБУВ: РА367337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты многолетних исследований по изучению биоэкологии, морфолого-культурных исследований и физиолого-биохимических особенностей возбудителя белой гнили огурца. Отмечена внутривидовая неоднородность популяции патогена, выявлены новые источники инфекции склеротиниоза в условиях закрытого грунта, описан механизм потогенеза. Впервые установлено, что метаболиты возбудителя вызывают симптомы заболевания и индуцируют защитные механизмы растений-хозяев. Выделен местный штамм триходермы, рассмотрена экологически обоснованная биологическая система защиты овощных культур от комплекса почвообитающих и листостебельных патогенов.

Рассмотрены физиологические отклонения в росте и развитии растений, вызванные нарушениями минерального питания, а также в росте и развитии капусты, вызванные нарушениями условий выращивания. Описаны инфекционные заболевания капусты, в частности, пероспороз или ложная мучнистая роса, альтернариоз, белая гниль, кила, сосудистый бактериоз (черная гниль), слизистый бактриоз (мокрая бактериальная гниль), фитогельминтоз, заразиха, бактериальные болезни на рассаде капусты.

Досліджено вірусне захворювання рослин томатів (Lycopersicon esculentum Mill.) у чотирьох областях лісостепової зони України, яке виявляється у вигляді скручування листків вгору, раніше неописаного в Україні. Доведено вірусну етіологію захворювання та ідентифіковано його збудники - М- та Y-віруси картоплі. Це перше повідомлення про інфікування рослин томатів в Україні вказаними вірусами. Встановлено, що найбільшу частку в інфікуванні рослин томатів має змішана інфекція МВК та YBK. Показано, що частота виявлення МВК у томатах із зазначеними симптомами хвороби вища за частоту детекції YBK. Вивчено деякі молекулярно-біологічні та фізико-хімічні властивості збудників. У колі рослин-індикаторів томатних ізолятів МВК та YBK, а також за молекулярною масою капсидних білків виявлено відмінності у порівнянні з іншими томатними та картопляними штамами. Філогенетичний аналіз нуклеотидних і відповідних амінокислотних послідовностей гена капсидного білка виявив високий рівень філогенетичної спорідненості між репрезентативним українським ізолятом МВК і трьома штамами євро-азійської групи - іранським і німецьким та томатним італійським. Показано суттєве зниження концентрації каротиноїдів - лікопіну та β-каротину у плодах томатів у разі вірусної інфекції. Рекомендовано чотири сорти томатів як джерела стійкості до МВК та YBK (Діана, Неаполь, Космонавт Волков і Консул). Розроблено альтернативні методи захисту рослин томатів від вірусів.

Проаналізовано спектр мікобіоти ризосфери та органів різних сортів часнику. Виявлено ступені селективного тиску сортів часнику на видовий склад фітопатогенних грибів.

Приведені результати дистанційних польових досліджень інформативності спектрального електромагнітного випромінювання у видимій і ближній IЧ-смугах спектру з метою оцінки фітопатологічного стану томатів. Встановлено, що найінформативнішою є ближня IЧ-область. Застосування дистанційних польових досліджень дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях розвитку (інкубаційний період) до появи його візуальних ознак.

Обстежено 27 сортів томатів (Lycopersicon esculentum Mill.) із різних областей України стосовно наявності вірусної інфекції та виявлено раніше неописані симптоми захворювання для цієї культури. За результатами проведених досліджень встановлено, що ці хвороби спричинені M- та Y-вірусами картоплі. Це є перше повідомлення про інфікування рослин томатів в Україні вказаними вірусами. З застосуванням комплексу методів вивчено певні біологічні та фізико-хімічні властивості збудників. Виявлено відмінності томатних ізолятів MBK та YBK від відомих за морфологією та масою структурного білка.

Показано, что бактерии рода Bacillus угнетали развитие инфекционного процесса, вызываемого Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis, у томатов. Предпосевная обработка семян суспензиями Bacillus subtilis ИМВ В-7023 и Bacillus pumilus 3 способствовала повышению устойчивости растений к заболеванию бактериальным раком, вероятно, за счет синтеза этими бактериями биологически активных веществ с антимикробными свойствами. Из двух штаммов бацилл, отличающихся антагонистическими свойствами к С. michiganensis subsp. michiganensis, значительное стимулирующее влияние на рост и развитие томатов оказывал штамм В. subtilis ИМВ В-7023, который входит в состав бактериальных препаратов для растениеводства.

В здоровых семенах овощных культур интенсивность дыхания снижается после сбора урожая в зависимости от длительности их хранения. В семенах, взятых из зараженных фитопатогенными грибами растений, интенсивность дыхания резко падает через 12 и 24 мес после сбора урожая, что связано со снижением жизнеспособности семян. В период сбора урожая отмечена прямая зависимость интенсивности дыхания семян от интенсивности развития гриба. Затем исследуемый показатель снижается обратно пропорционально интенсивности развития фитопатогена. По достижении последним максимального уровня развития зародыш гибнет.

Дисертацію присвячено біологічному обгрунтуванню шляхів та методів зменшення втрат моркви від гнилей у період зберігання. Вивчено еколого-біологічні особливості, поширення та шкідливість білої, сірої, чорної гнилей та фомозу під час зберігання. Встановлено оптимальні температури, поживні середовища та їх кислотність для розвитку Sclerotinia sclerotiorum de Bary, Botrytis cinerea Pers., Alternaria radicina M.D.et E. і Phoma rostrupii Sacc. Вперше виявлено термінальний тип утворення склероціїв S.sclerotiorum. Доведено, що одним із джерел інфекції білої гнилі є мікроконідії збудника хвороби. Проаналізовано стійкість до комплексу гнилей районованих і перспективних сортів моркви. Простежено тісний взаємозв'язок між стійкістю моркви до гнилей та анатомо-морфологічними ознаками і комплексним вмістом біохімічних сполук. Досліджено фізіолого-біохімічні зміни в корнеплодах моркви в період зберігання стійких та сприйнятливих сортів. Розроблено методику визначення конкурентоспроможності сортів моркви з урахуванням їх урожайності, хімічного складу та стійкості до хвороб у період зберігання. Досліджено ефективність ряду заходів захисту моркви від хвороб.

Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між кількістю відроджених личинок двокрилих фітофагів і гідротермічним коефіцієнтом. Установлено фактори, що визначають строки вильоту двокрилих з місць зимівлі, проаналізовано динаміку популяції. Визначено шкодочинність комах залежно від чисельності шкідника та фази розвитку рослини, ступінь заселеності та пошкодженості різних сортів овочевих культур. Розглянуто оптимальні умови застосування хемо-хромотропічних пасток для моніторингу двокрилих. Досліджено агротехнічні прийоми, які обмежують заселеність овочевих культур даними комахами. Визначено дію біологічних препаратів на личинки різного віку двокрилих та їх післядію на постларвальні стадії розвитку. Обгрунтовано комплекс заходів у системі захисту овочевих культур від двокрилих.

Наведено дані щодо статевої структури популяції і мінливості морфологічних параметрів небезпечного фітофага лілій - трипса Liothrips vaneeckei Priesner. Описано екологічно безпечний метод захисту цибулин від цього шкідника.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.415 + П468.6

Рубрики:

Комахи - шкідники рослин

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Досліджено одну з найбільш шкодочинних груп комах, які заселяють баштанні культури - попелиці. Визначено їх видовий склад, розглянуто особливості біології та екології найбільш поширеного з них виду - баштанної попелиці. У Лівобережному Лісостепу України вперше грунтовно вивчено закономірність багаторічної та сезонної динаміки чисельності баштанної попелиці та її ентомофагів. Розкрито роль впливу абіотичних, біотичних та антропогенних чинників на регулювання чисельності фітофага в баштанних агроценозах, а також розроблено моделі короткострокових регіональних прогнозів його розвитку. Обгрунтовано доцільність використання показника тривалості сонячного сяйва для аналізу та розробки кількісних моделей розвитку баштанної попелиці з урахуванням природних регулюючих чинників агроценозу.

В условиях защищенной почвы на овощных культурах проанализированы популяции трипсов. Проведен биологический контроль доминантного вида западного цветочного трипса Frankliniella оссidentalis (Thysanoptera: Thripidae) с использованием хищного клеща Amblyseius cucumeris, который разведен в лабораторных условиях. Установлены наиболее эффективные параметры использования хищника.