Встановлено, що заміна у раціонах свиней двох поколінь концентрованих кормів на траву люцерни (15 та 30 % за протеїном) суттєво не впливає на рівень використання ними азоту. Доведено, що згодовування люцерни забезпечує збільшення маси відкладеного у тілі азоту в свиней другого покоління. З'ясовано, що насичення раціонів свиней травою люцерни сприяє кращому засвоєнню ними фосфору.

Розглянуто доцільність відбору ремонтного молодняка свиней за параметрами напруги і рівномірності росту. Встановлено, що за показником інтенсивності формування можливо прогнозувати живу масу в мінімально ранньому віці (0 - 1 - 2) - за коефіцієнтом кореляції на рівні 0,679-0,734.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-451

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж29341 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що добавка глутамінової кислоти до основного раціону свиней на відгодівлі не впливає на якість м'яса, але призводить до збільшення маси печінки, легень та нирок, а також суттєво зменшує товщину шпику.

З'ясовано, що під час згодовування молодняку свиней консервованого вологого зерна пшениці, збагаченого селеном та вітаміном E, спостерігалось збільшення товщини стінки і серозно-м'язової оболонки в кардіальній зоні шлунка, зменшення їх в пілоричній, а також існувала тенденція збільшення маси печінки, підшлункової залози та зменшення маси і довжини тонкого відділу кишечника у порівнянні з контролем.

Вивчено вплив різного рівня протеїну і співвідношення амінокислот в раціоні кнурів трьох порід: великої білої, миргородської, полтавської м'ясної на деякі біохімічні показники крові і спермопродукцію. Концентрація загального білка, альбумінів, фруктози, активність лактатдегідрогенази в плазмі крові і гемолізатах еритроцитів свідчить про нормальний перебіг білкового і енергетичного обміну у піддослідних тварин. Із результатів досліджень виходить, що в раціон кнурів-плідників необхідно вводити перетравного протеїну не менше 120-125 г на кормову одиницю. Зниження перетравного протеїну до 107 г на кормову одиницю супроводжується зменшенням спермодози в еякуляті в середньому на 24,5 .

Встановлено, що тривале згодовування свиням трави люцерни викликає зміни у структурі шлунка та його оболонок.

З'ясовано, що введення до раціону свиней бовілакту в кількості 5, 10 та 15 г на голову за добу сприяло підвищенню середньодобових приростів за 176 днів досліду відповідно на 16,1, 19,9 та 10,1 %, а також зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 13,9, 16,6 та 9,3 %. У результаті збагачення раціонів свиней різними дозами бовілакту забійна маса тварин дослідних груп збільшувалась на 11,3 - 28,1 %, а маса туші - на 9,27 - 15,8 % у порівнянні з контролем. Підкреслено, що згодовування бовілакту не вплинуло на зміну маси внутрішніх органів свиней, але посилювало жировідкладення хребтового шпику.

Викладено результати науково-виробничого досліду щодо заміни в раціонах свиней на відгодівлі 5,6, 10,8 та 15,8% протеїну зернових концентратів на протеїн трави люцерни. Встановлено, що трава люцерни не впливає негативно на морфологічні та біохімічні показники крові свиней.

Досліджено доступність амінокислот під згодовування раціонів, збагачених різною кількістю кормоаміну триптофанового виробництва, а також його сумішшю з кормоамінами валінового та пролінового виробництв. Встановлено зростання рівня утримання азоту в тілі тварин щодо спожитого та перетравленого протеїну під час згодовування кормоамінів триптофанового виробництва.

Охарактеризовано продуктивні якості свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії, надано економічну оцінку ефективності їх вирощування у порівнянні з великою білою породою за різних типів годівлі. Визначено, що найвищу продуктивність і найкращі зоотехнічні та економічні показники ефективності мали свинки темно-червоної масті за всіх типів годівлі, а свинки світло-червоної масті - лише за концентратного.

Довндено, що згодовування відлученим поросятам 10-20 г на добу дріжджового автолізату підвищує середньодобові прирости на 13,3-8,2% і знижує витрати корму на 1 кг приросту на 6,0-9,9%.

Наведено результати вирощування племінних свинок при згодовуванні в складі раціону 12,6-15,8% (за загальною поживністю) трав'яного борошна з люцерни.

Наведено результати досліджень щодо вивчення ефективності використання ріпакового шроту в раціонах свиней у період вирощування і відгодівлі. Встановлено коефіцієнти перетравності поживних речовин раціону, баланс азоту й енергетичну цінність цих раціонів.

Наведено результати оптимізації годівлі кнурів-плідників за умов потокового виробництва свинини. Встановлено, що згодовування кнурам додаткової кількості сухих молочних відвійок, білково-вітамінного концентрату на основі соку люцерни, екструдованої пшениці, збагаченої соком зеленої люцерни та сухої стружки цукрових буряків, екструдованої сумішки гороху і насіння соняшника за умов їх інтенсивного використання, забезпечує високу відтворювальну здатність.

Наведено дані експериментальних досліджень про вплив віку свиноматок, живої маси поросят при народженні та сезону року на їх збереженість та інтенсивність росту.

Наведено результати досліджень про перетравність поживних речовин раціонів, які містили в своєму складі термічно оброблене зерно сої та гороховий екструдат. Встановлено, що жорсткі режими прогрівання знижують перетравність і доступність протеїну, а протеїн горохового екструдату має нижчу протеїнову поживність у порівнянні з дертю незнежирених сойових бобів.

Застосування продуктів мікробіологічного походження, зокрема, лізин-протеїнових домішок (ліпроту СГ-4 та СГ-9) у дефіцитних за протеїном і лізином раціонах молодняка свиней надало можливість поліпшити їх забійну продуктивність та якість свинини, головним чином, за рахунок зменшення осаленості туш та підвищення вмісту протеїну в м'ясі. Внаслідок порівняльної оцінки різних товарних форм ліпроту доведено їх рівноцінність щодо впливу на хімічний склад свинини.

Показано, що згодовування молодняка свиней додатково до раціону 10 г на голову за добу дріжджового автолізату сприяє підвищенню середньодобових приростів на 14 %, забійної маси на 9,4 %, маси туші на 14,2 % і не впливає на масу внутрішніх органів тварин.

Встановлено, що заміна 30% протеїну основного раціону ремонтних свинок протеїном трави люцерни зумовлює зростання частки паличкоядерних нейтрофілів у разі зниження кількості сегментоядерних форм. Інші морфологічні та біохімічні показники крові дослідних тварин під дією вказаних змін в годівлі суттєво не відрізнялись від контролю.