Наведено результати досліджень з аналізу генеалогічної структури та продуктивності стада свиней великої білої породи. Одержані дані свідчать про необхідність підвищення окремих показників репродуктивних якостей свиноматок, таких як кількість поросят у 2 міс., маса гнізда та одного поросяти до відлучення.

Наведено експериментальні дані науково-господарського досліду про використання схрещування та гібридизації свиней за різних рівнів відгодівлі.

Викладено аналіз результатів науково-господарського досліду про вивчення характеру та міри впливу кастрації кнурів і свинок різного віку на їх забійні якості при відгодівлі до 100 і 120 кг живої маси. Результати досліджень свідчать про те, що кастрація свинок у вікові періоди, які вивчалися, не робить суттєвого позитивного впливу на забійні якості тварин незалежно від кінцевої товарної маси при відгодівлі. Наибільш оптимальні забійні якості зареєстровано у кабанчиків V групи після кастрації їх у 90-денному віці при відгодівлі як до 100, так і до 120 кг живої маси.

Досліджено вплив лізин-протеїнових домішок на організм свиней та якість отриманої продукції. Проведено комплексну ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою свиней, яким згодовували білково-мінеральну домішку, Ліпрот-РАД і Ліпрот-АДШВ. Результати досліджень поглиблюють сучасні уявлення про вплив лізин-протеїнових домішок на резистентність і продуктивність тварин, санітарну та харчову якість одержаної продукції. Показники гематологічних і гуморальних факторів неспецифічної резистентності тварин значно розширюють підхід до комплексної ветеринарно-санітарної оцінки та біологічної цінності отриманої продукції. Установлено: кормові домішки активують фактори неспецифічної резистентності тварин, що призводить до покращання біологічної цінності отриманої продукції. Вивчено вплив лізин-протеїнових домішок на харчову цінність м'яса свиней і органолептичні властивості, вміст основних нутрієнтів: білків, жирів, зольних елементів, амінокислот і мінеральних речовин. Доведено, що кормові домішки Ліпрот-РАД і Ліпрот-АДШВ, введені до раціону свиней, не мають негативного впливу на фізіологічний стан тварин і біологічну цінність білків. Лізин-протеїнові домішки не тільки підвищують продуктивність і резистентність, але й впливають на хімічний і амінокислотний склад м'язової тканини.

Проведено комплексне порівняльне вивчення продуктивних якостей м'ясних порід свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії (ЧПСЛ), великої білої породи та їх породно-лінійних гібридів, одержаних за схемою реципрокного схрещування у разі відгодівлі до живої маси 100 і 120 кг за аналогічних умов утримання та годівлі. Виявлено особливості росту, розвитку, співвідношення окремих частин тіла та основних тканин свиней залежно від віку та порідності. Встановлено, що більша тривалість періоду формування м'язової тканини у тварин ЧПСЛ та їх порідно-лінійних гібридів зумовлює вірогідність різниці за показниками м'ясних якостей у порівнянні з великою білою породою, починаючи з живої маси 60 кг. Одержано нові дані щодо фізико-хімічних показників якості м'ясо-сальної продукції та вмісту важких металів. Визначено доцільність відгодівлі свиней до вищих вагових кондицій залежно від варіанта поєднання генотипів.

Досліджено вплив інтенсивності росту на продуктивні якості свиней різних генотипів за умов промислової технології їх вирощування. Встановлено позитивну обумовленість продуктивних якостей свиней залежно від інтенсивності росту. Наведено оцінку якісних показників м'язової тканини тварин. Досліджено конституціональні, остеологічні та інтер'єрні особливості тварин різних генотипів та інтенсивності росту. Показано доцільність використання індексів росту та параметрів моделі Т.Бріджеса як критерію оцінки закономірностей росту свиней. Встановлено, що чистопородні свині великої білої породи поєднання української великої білої (УВБ) та датської великої білої (ДВБ) переважають за основними показниками продуктивності аналогів вітчизняної селекції та помісних тварин.

Вивчено особливості формування та реалізації продуктивного потенціалу свиней різного генотипу, статі та напряму продуктивності залежно від показника вирівняності гнізда. Встановлено, що за показниками відтворювальних якостей, енергії росту молодняку, відгодівельними та м'ясними якостями потомства свиноматки з вирівняними гніздами (класу <$Eroman M sup +>) вірогідно переважають тварин класу <$Eroman M sup ->. Виявлено генотипові відмінності у прояві компенсаторного росту поросят різної статі з невирівняних гнізд. Більш високу спроможність до компенсаторного росту встановлено у кнурів спеціалізованої м'ясної породи дюрок і свинок універсального напряму (великої білої). Зазначено, що підбір тварин з проявом компенсаторного росту з урахуванням генотипу та статі може бути використаний для підвищення енергії росту поросят з невирівняних гнізд. Одержано нові дані щодо інтер'єрних особливостей, якості м'ясо-сальної продукції свиней з гнізд різної вирівняності залежно від напрямку продуктивності та статі.

Вперше науково обгрунтовано ефективність використання в годівлі свиней нових бактеріальних препаратів з вивченням морфофункціональних особливостей їх впливу на організм тварин. Визначено оптимальні дози згодовування лактинів К-1 та К-10 з престартерними і стартерними комбікормами, препаратами БіоПлюс2Б, лактоніном і лактоцелом. Встановлено, що продуктивна дія найбільш ефективних доз згодовування досліджуваних кормових домішок пов'язана із підвищенням коефіцієнтів перетравності протеїну, клітковини, жиру за фізіологічно припустимих значень гематологічних показників, а також з кращим розвитком окремих структур органів травної й ендокринної систем.

Мета дослідження - вивчення маси великих білих свиней, яких розводять у провідних племінних господарствах АР Крим, а також впливу на якість потомства кнурів-плідників іноземної селекції. Особливу увагу приділено відтворним якостям свиноматок і кнурів, відгодівельним і м'ясним якостям нащадків, морфологічному та біохімічному складу крові й сироватки крові піддослідних тварин (включаючи сегменти АсАТ та АлАТ), а також питанням перетравності поживних і мінеральних речовин, рівню відкладання корму в тілі тварин. Підж час проведення фізіологічних дослідів були вивчені типи вищої нервової діяльності підсвинків. Встановлено перевагу кнурів-плідників англійської селекції у разі парування зі свиноматками місцевої селекції у порівнянні з контрольною групою місцевої селекції на відгодівельні та м'ясні якості. Свиноматки місцевої селекції мають консолідований генотип, тому для покращання м'ясних якостей потрібно не лише "приливати кров" іноземних генотипів, які мають кращі м'ясні якості, але і проводити внутрішньопородну селекцію на цей показник.

Для ветеринарной практики предложен новый адаптоген "Ветамекс", который содержит в своем составе ксимедон (производное пиримидинового ряда), синтетический биогенный мелатонин (гормон шишковидной железы), а также биодеструктируемую полимерную основу с пластификатором. Препарат представляет собой гранулы желтого цвета, обладает пролонгирующим действием. Показано, что имплантация препарата "Ветамекс" оптимизирует биохимические показатели сыворотки крови, повышает сохранность и прирост массы поросят. Применение препарата "Ветамекс" при выращивании поросят способствует повышению мясной продуктивности на 9,2 - 11,3 %, тем самым обеспечивает экономическую эффективность применения препарата в расчете на один рубль затрат в среднем 8,81 руб.

Зростаючий попит на високоякісну свинину зобов'язує шукати найбільш ефективні методи не тільки збільшення виходу м'яса, але й підвищення його якості. Тривалі багаторічні дослідження свідчать про можливість комплексної цілеспрямованої селекції по збільшенню довжини туш та їх м'ясності без погіршення якості свинини. На підвищення м'ясності туш свиней особливо впливає селекція на зниження товщини шпику. Подальше збільшення виробництва високоякісної свинини можливе на основі впровадження методів масового поліпшення існуючих порід із широким застосуванням явищ гетерозису при промисловому схрещуванні та гібридизації. Використання окремих існуючих м'ясних порід може сприяти значному збільшенню виходу м'яса у тушах і підвищенню його якості.

Розглянуто гомогенний підбір за основними селекційними ознаками, оцінку ремонтного молодняку за власною продуктивністю, організацію повноцінної кормової бази. Створено стадо на 100 основних свиноматок. Багатоплідність свиноматок із двома і більше опоросами - 11,3 поросят, маса гнізда поросят у віці 2 місяці - 180,4 кг. Оцінка ремонтного молодняку за власною продуктивністю показала вік досягнення живої маси 100 кг - 204,8 днів, товщина шпику - 26,9 - 28,1 мм. Рентабельність галузі свинарства становить 49,3 %.

Інтенсифікація виробництва м'яса свиней зумовила концентрацію поголів'я тварин на обмежених площах та необхідність використання сучасних технологій годівлі і утримання тварин. Постійне нарощування поголів'я свиней супроводжується поширенням різноманітних інфекційних захворювань, зокрема парвовірозу та респіраторно-репродуктивного синдрому свиней, які є чинником, що напряму впливає на кількість одержаного приплоду. Нерозуміння, нехтування, порушення технології утримання свиноматок - основний чинник порушення їх плідності. Викладено матеріали про те, як запобігти зазначеним проблемам та забезпечити успіх у веденні свинарства.

Викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання у годівлі молодняку свиней, які вирощуються на м'ясо, комбікормів з різними дозами змішанолігандного комплексу цинку (ЗКЦ). Виявлено напрям змін у продуктивності молодняку свиней. Проведено оцінювання морфологічного і біохімічного складу їх крові. Вивчено перетравність поживних речовин, баланс нітрогену, кальцію, фосфору і цинку в організмі свиней залежно від доз згодовування ЗКЦ. Доведено доцільність згодовування упродовж всього відгодівельного періоду в складі комбікормів ЗКЦ та встановлено оптимальну дозу його згодовування. За результатами досліджень розширено і доповнено дані про стимулювальний вплив ЗКЦ, сконструйованого із застосовуванням сульфату цинку та суміші лігандів під час вирощування молодняку свиней. Встановлено, що згодовування ЗКЦ як складової комбікормів покращує перетравність поживних речовин корму, змінює показники обміну речовин у свиней під час вирощування на м'ясо. Одержано нові дані щодо доцільності використання ЗКЦ у годівлі свиней на відгодівлі як кормової добавки з урахуванням породи та дози згодовування.

Розглянуто зміни у структурі виробництва свинини за категоріями господарств та її питому вагу у вирощуванні всіх видів худоби та птиці на м'ясо за 1990-1999 рр. Проаналізовано ефективність виробництва та реалізації свинини. З'ясовано причини зменшення обсягів виробництва і зміни рівня ефективності.

Висвітлено біологічну повноцінність та амінокислотний склад білків м'яса свиней полтавської м'ясної, української м'ясної та великої білої порід. На підставі дисперсійного аналізу встановлено високодостовірний комплексний вплив генотипу та передзабійної маси на дані показники.

Освещена биологическая полноценность и аминокислотный состав белков мяса свиней полтавской мясной, украинской мясной и большой белой пород. На основании дисперсионного анализа установлено высокодостоверное комплексное влияние генотипа и передзабойной массы на указанные показатели.

Вивченню вплив технологічних (вік свиноматок, тип годівниці, згодовування пробіотичного препарату Біо Плюс 2Б) та селекційно-генетичних (породність, генотип за генами CTSL та MC4R) факторів на продуктивність свиней. Проведено оцінювання вікової динаміки показників відтворювальних якостей помісних свиноматок порід велика біла х ландрас та українська м'ясна х ландрас і визначено оптимальну тривалість їх господарського використання. Встановлено переваги використання кормового автомату за умов організації годівлі відгодівельного молодняку. Доведено позитивний вплив пробіотичного препарату Біо Плюс 2Б на формування відгодівельних і м'ясних якостей молодняку свиней. Визначено ступінь асоціації цих якостей молодняку свиней з їх генотипами за генами катепсину L та меланокортину.

Дослідження присвячено удосконаленню прийомів оцінювання продуктивності свиней залежно від їх особливостей індивідуального розвитку у ранній період постнатального онтогенезу, які народжені чистопородними чи помісями. Доведено, що підвищена багатоплідність свиноматок за умов чистопородного розведення зумовлена вищою енергією їх росту ремонтним молодняком віком 4 і 6 місяців. Встановлено, що за таких умов метод розведення та жива маса свинок чинять суттєвий вплив на мінливість ознак відтворення, а високі значення відтворювальних якостей характерні для помісних свиноматок, які мали енергію росту ≥ 410 г і багатоплідність за І опорос ≥ 10 голів. Розвинуто положення щодо: залежності живої маси свиноматок і середньодобових приростів, індексів рівномірності росту ремонтних свинок, можливості прогнозування моделями Т. Бріджеса та Ф. Річардса живої маси свиней, компенсаторного типу росту ремонтних свинок, особливо помісного походження з груп зниженої живої маси, формування вищого рівня відгодівельних якостей за використання міжпородного схрещування, існування співвідносної мінливості між інтер'єрними показниками та живою масою тварин. Результати дослідження можуть бути використані в селекційно-племінній роботі для управління енергією росту ремонтного та відгодівельного молодняку.