Доведено, що одноразове введення вакцини проти лептоспірозу забезпечує формування імунітету у коней до 6 місяців. Поголовна вакцинація коней від 2-місячного віку з інтервалом 6 місяців та лікування хворих з титрами в РМА 1:200 і вище є ефективним заходом боротьби.

У дослідах на 50 телицях 10-місячного віку визначено в порівняльному аспекті антигенну активність і специфічність лептоспірозних антигенів, приготовлених різними фізичними факторами.

Наведено дані щодо захворюваності свиней лептоспірозом на території України за останні чотири роки (2001 - 2004). Проілюстровано етіологічну структуру збудника. Вивчено питання територіальної приуроченості спалахів лептоспірозу. На підставі цих даних складено дві карти: карту етіологічної структури лептоспірозу свиней, а також карту щільності випадків захворюваності.

Проаналізовано застосовані схеми лікування у коней проти лептоспірозу. Випробувано новий препарат флоксил "С" для лікування лептоспірозу у коней, вивчено його вплив на біохімічні та гематологічні показники крові. На базі результатів серологічного дослідження крові коней і встановлення серотипів лептоспор виготовлено полі- і моновалентну вакцини. З метою контролю напруженості імунітету проведено серологічні дослідження проб крові коней. Застосована специфічна вакцинація виявилася ефективною, оскільки сприяла утворенню специфічних антитіл у високих титрах і профілактувала ензоотії лептоспірозу до виявлених серогруп.

Встановлено доцільність використання показників активності аспартат-амінотрансферази (АСТ), аланін-амінотрансферази (АЛТ), гамаглутамілтранспептидази (ГГТ) та вмісту каротину в сироватці крові для визначення ступеня ураження печінки за умов розвитку лептоспірозу великої рогатої худоби (ВРХ). Зміни рівня альбумінів, гамаглобулінів, каротину та активності АСТ, ГГТ у хворих тварин можуть бути використані як додаткові показники під час комплексної діагностики лептоспірозу ВРХ. Охарактеризовано динаміку титрів гуморальних антитіл у разі застосування моновакцини, обгрунтовано доцільність ревакцинації ВРХ через 6 місяців. Вивчено ефективність та доцільність застосування лінкоміцину гідрохлориду, кефзолу та 10%-го розчину байтрилу для лікування тварин-лептоспіроносіїв.

Вперше проведено порівняльний епізоотологічний моніторинг, вивчено епізоотичну ситуацію та етіологічну структуру лептоспірозу коней у господарствах Хмельниччини. Наведено оцінку епізоотологічних, клінічних, гематологічних і біологічних показників. Виявлено можливість використання динаміки їх змін у хворих тварин як додаткового маркера під час проведення комплексної діагностики лептоспірозу коней. Вивчено динаміку титрів поствакцинальних протилептоспірозних антитіл у коней на введення 1-го варіанта вакцини та доцільність проведення ревакцинації з інтервалом 6 місяців. Вперше у ветеринарній практиці розроблено й апробовано новий спосіб випасання коней на пасовищах з використанням електропастуха, який дає можливість контролювати використання пасовища й одночасно проводити профілактику розвитку лептоспірозу та гельмінтозів. Запропоновано методи лікування лептоспірозу коней та застосування сучасних антибіотиків за даної патології. Створено схему профілактичних протилептоспірозних заходів, використання яких сприяє прискоренню процесу оздоровлення неблагополучного господарства.

Вивчено епізоотичну ситуацію й етіологічну структуру лептоспірозу свиней на території України, удосконалено системи діагностики та профілактики даного захворювання. Вперше складено карти напруженості епізоотичної ситуації й етіологічної структури лептоспірозу свиней для всіх областей України. Розроблено вакцину проти лептоспірозу свиней (варіант suis), визначено її оптимальну імунізуючу дозу та рівень антитіл до серогруп лептоспір у сироватці крові щеплених тварин. Проведено дослідження імуногенності створеної вакцини за лабораторних і виробничих умов, проведено її комісійні випробування та розроблено нормативну документацію. Розраховано економічну ефективність проведення профілактичних заходів з використанням нового імунобіологічного препарата.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.218-925

Рубрики:

Лептоспіроз тварин

Шифр НБУВ: РА362149 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалено сучасні методи діагностики, лікування та специфічної профілактики лептоспірозу домашніх тварин. Вперше в Україні проведено епізоотологічні дослідження щодо лептоспірозу собак. Визначено розповсюдженість основних сероварів збудника даної патології. Встановлено характерні для жовтушної та безжовтушної форм лептоспірозу зміни біохімічних показників крові, використання яких суттєво покращить систему диференційної діагностики та прогнозування перебігу захворювання. Визначено антитіла до шести основних сероварів лептоспір у сироватках крові котів. Доведено можливість виникнення захворювання та лептоспіроносійства у котів. Описано серії дослідів з визначенням оптимальних схем лікування з використанням сучасних антибіотиків та інших ветеринарних препаратів. Розроблено спеціальні комплекси патогенетичних препаратів з урахуванням їх сумісності. Встановлено, що найбільш ефективними є двофазні курси препаратів-синергістів: депоміцину та доксицикліну, фармазину-50 та доксицикліну, цефтриаксону та доксицикліну. Доведено необхідність застосування засобів патогенетичної терапії та спеціальних кормів у комплексному лікуванні та реабілітаційному періоді уражених тварин. Проведено порівняльне вивчення сучасних полівалентних протилептоспірозних вакцин та обгрунтовано необхідність проведення щеплень двічі на рік. Вивчено рівень поствакцинальних антитіл після щеплення собак розробленими в Інституті ветеринарної медицини УААН моновалентними вакцинами, які рекомендовано застосовувати як допоміжні в регіонах з превалюванням певного серовару збудника лептоспірозу.

Теоретично та експериментально обгрунтовано етіологічну структуру лептоспірозу тварин на Одещині, вивчено особливості епізоотичного процесу і клінічного прояву хвороби, на підставі чого запропоновано виробництву систему протилептоспірозних заходів. У результаті проведених досліджень визначено, що в етіологічній структурі лептоспірозу тварин на Одещині головну роль відіграють лептоспіри наступних серотипів: у великої рогатої худоби - Sejroe (29,02 %), Hebdomadis (21,75 %), Tarassovi (21,20 %), Icterohaemorragiae (12,90 %); у свиней - Icterohaemorragiae (42,93 %), Pomona (28,07 %), Tarassovi (24,32 %); у коней - Icterohaemorragiae (53,15 %), Canicola (31,53 %), Grippotyphosa (8,10 %); у собак - Canicola (39,32 %), Icterohaemorragiae (27,18 %), Pomona (10,67 %), Tarassovi (9,70 %), Hebdomadis (7,28 %). Встановлено, що лептоспіроз тварин на Одещині в основному перебігає безсимптомно.

Розглянуто проблеми розробки та застосування чутливого методу імуноферментного аналізу (ІФА) з метою діагностики лептоспірозу - антропозоонозної інфекції, що завдає значної економічної шкоди сільському господарству та є дуже небезпечною для здоров'я людей. Описано методи виділення лептоспірозного антигену і визначено оптимальні умови постановки ІФА у разі захворювання. Доведено, що групоспецифічний антиген дозволяє виявляти антитіла до тих серогруп, які входять до його складу, а видовий антиген із штаму Wijnberg - антитіла до різних серогруп, що має велике практичне значення. Під час проведення ІФА було використано антивидові імунопероксидазні кон'югати і пероксидазні кон'югати з білком А. Як ферментні субстрати було застосовано ортофенілдиамін та 5-аміносаліцилову кислоту. Встановлено кореляцію між результатами ІФА і реакції мікроаглютинації (РМА), тоді, як за чутливістю перший метод перевищив другий на 12 %. Метод виявився зручним і практичним для масових скринінгових досліджень [3 - 4 планшети (228 - 304 зразки) проти 10 - 20 в РМА/людино/день/].

Розглянуто питання підвищення анти- та імуногенної активності лептоспірозних антигенів. Розроблено оптимальний метод виготовлення високоспецифічних групових аглютинувальних сироваток, що передбачає гіперімунізацію кролів. Запропоновано схему виділення лептоспір з нирок, головного мозку, висів гомогенізату органів на середовища Кортгофа та EMGH, а також застосування не менше 20-ти аглютинувальних сироваток для ідентифікації ізолятів. Підвищено анти- та імуногенну активність вакцинних штамів лептоспір Monjakov та Icterohaemorrahiae, діагностичних штамів Pomona та Copenhageni шляхом 10-разового пасажування їх в організмі тварин, а також наступним пасажуванням ізолятів на твердому живильному середовищі. Розглянуто варіант лептоспірозного поліантигену для діагностичної тест-системи "ІФА-лептоспіроз", що забезпечує підвищення специфічності з 86 до 92 % та чутливості системи з 85 до 90 %. Встановлено, що інактивізувальна концентрація формаліну на культуру лептоспір становить 0,3 %, фенолу - 0,25, мертіоляту - 0,0002, кристалвіотелу - 0,05 %. Концентрувати лептоспірозну суспензію можна за допомогою методу ультрафільтрації та відстоюванням з внесенням 10 % поліетиленгліколю.

Проаналізовано епізоотичну ситуацію щодо лептоспірозу свиней у господарствах Хмельниччини. Встановлено, що розвиток інфекційного процесу за лептоспірозу свиней супроводжується вірогідним збільшенням кількості лейкоцитів, вмісту білірубіну, глюкози, сечовини, креатиніну, активності АлАТ і вірогідним зменшенням кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну. Вперше вивчено особливості перебігу лептоспірозу свиней, ускладненого фузаріотоксикозом, та експериментально встановлено доцільність застосування препарату Мікофікс та вакцинації першим варіантом вакцини проти лептоспірозу з метою профілактики одночасного перебігу хвороб. Показано, що патоморфологічні зміни у серці, печінці, нирках, селезінці, лімфатичних вузлах прогресують залежно від рівня антитіл у РМА та корелюють зі змінами морфологічного та біохімічного складу крові хворих тварин.

Вперше встановлено, що собаки в м. Житомир інфіковані 8-ма серологічними групами лептоспір, і хвороба реєструється у всіх мікрорайонах. В етіологічній структурі антигенів збудника лептоспірозу собак виявлено домінування таких серогруп лептоспір, як Icterohaemorrhagiae (22,9 %), Yavanica (14,3 %), Batavia (8,6 %), Haebdomadis (2,9 %), Tarassovi (5,7 %), Pomona (2,9 %), Australie (2,9 %), Canicola (5,7 %). У разі цього 34,3 % собак одночасно уражені кількома патогенними серогрупами лептоспір. Встановлено, що у крові собак, хворих на лептоспіроз, достовірно (P<0,05 -P<0,001) знижено кількість еритроцитів, тромбоцитів, уміст гемоглобіну, достовірно підвищені (P<0,05) показники гематокриту та ШОЕ. Доведено, що такі показники, як співвідношення альбумінів і глобулінів, уміст загального білірубіну, сечовини, креатиніну, активнісгь АЛТ, ACT, ГГТП, ДДГ, а-амілази, ЛФ, креатинкінази та коефіцієнт Де Рітіса, мають вагоме діагностичне значення за комплексної діагностики лептоспірозу собак з урахуванням результатів дослідження РМА. Виявлено високу ефективність лікування собак у разі сумісного перебігу лептоспірозу та бабезіозу за введення в комплексну схему гамавіту та відмитих еритроцитів собак. Встановлено необхідність у проведенні гематологічних, біохімічних, серологічних (РМА) досліджень хворих на лептоспіроз собак через 14 діб після проведення лікування, з метою визначення доцільності подальшого лікування.

Представлено результати гематологічних та біохімічних змін у крові свиней при лептоспірозі. На трьох дослідних і одній контрольній групах вивчено якісні та кількісні зміни показників крові залежно від рівня титрів в РМА. Встановлено, що у разі збільшення титрів у РМА спостерігається посилення патогенної дії збудника на організм. Показано можливість використання біохімічних та морфологічних показників крові як додаткових діагностичних тестів виявлення свиней, хворих лептоспірозом.

Вивчено поширення лептоспірозу великої рогатої худоби на території Житомирського регіону. Встановлено, що з 1998 по 2008 рр. провідними серогрупами є Sejroe, Hebdomadis та Icterohaemorrhagiaе. Найбільша кількість серопозитивних тварин була інфікована одночасно патогенними лептоспірами серогруп Sejroe, Hebdomadis. Протягом вищевказаного періоду зареєстровано інфікування великої рогатої худоби патогенними лептоспірами серогрупи Icterohaemorragiae з 1998 по 2002 рр. і через 4 роки, у 2007 та 2008 рр. Результати аналізу дослідження сироваток крові великої рогатої худоби в РМА свідчить про перебіг лептоспірозу у формі імунізуючої субінфекції. За хронічного перебігу хвороби у великої рогатої худоби спостерігали прогресуюче схуднення, зниження продуктивності, кон'юнктивіти та алопеції на тулубі.

Проілюстровано дані щодо захворюваності великої рогатої (ВРХ) худоби лептоспірозом на території України за останні три роки (2007 - 2009) та етіологічну структуру збудника. Вивчено питання територіальної приуроченості спалахів лептоспірозу. На базі цих даних складено дві карти: етіологічної структури лептоспірозу ВРХ і щільності випадків захворюваності.

Наведено дані епізоотологічного, клінічного, серологічного досліджень кішок, хворих на лептоспіроз. Описано основні збудники лептоспірозу, виявлені під час серологічного дослідження сироваток кішок в РМА протягом 2005 - 2008 рр., охарактеризовано інфікованість котів серогрупами лептоспір. Установлено залежність хвороби від статі та віку.

Вивчено комплекс екологічних зв'язків патогенних спірохет Leptospira interrogans з вищими рослинами перезволожених земель. Встановлено, що між патогенними лептоспірами та вищими рослинами складаються біофізичні та біохімічні форми екологічних зв'язків топічного типу. Встановлено, що вищі рослини шляхом зниження рівня сонячного опромінення та швидкості руху повітряних мас створюють умови сприятливі для виживання патогенних лептоспір. Вивчено вплив на піддослідні культури спірохет Leptospira interrogans серологічного варіанту Icterohaemorrhagiae біологічно-активних речовин, що виділяються 81-м видом рослин перезволожених земель під час вегетації та після її завершення. Структура та видовий склад рослинних угруповань здатні здійснювати вагомий вплив на строки виживання патогенних лептоспір в об'єктах зовнішнього середовища, а відтак і на формування та стійкість природних вогнищ лептоспірозної інфекції.

Увагу приділено епізоотологічному моніторингу лептоспірозу сільськогосподарських (велика рогата худоба (ВРХ), дрібна рогата худоба, свині, коні), диких, дрібних домашніх, зоопаркових тварин, гризунів. Вивчено етіологічну структуру лептоспірозу тварин за період 2002 - 2011 pp. Виявлено в сироватках крові сільськогосподарських тварин антитіла до екзотичної серогрупи лептоспір - L. interrogans серовар Louisiana (серологічної групи Louisiana). З'ясовано епідемічну ситуацію й етіологічну структуру лептоспірозів населення. Проаналізовано методи та засоби дератизації та визначено їх роль у комплексі протилептоспірозних заходів. Досліджено вплив вакцинопрофілактики сільськогосподарських тварин проти лептоспірозу на епізоотичну ситуацію в області. Доведено наявність прямої кореляції між підвищенням температури навколишнього середовища та кількістю серопозитивного поголів'я ВРХ і свиней та не виявлено взаємозв'язку між площею стоячих водойм у районах і наявністю серопозитивного поголів'я ВРХ. Запропоновано сучасний дезінфекційний препарат для проведення дезінфекції, знезараження обладнання та деконтамінації об'єктів ветеринарної медицини.