Описано структуру розробленої системи підтримки прийняття рішень для оптимізації роботи особи, що приймає рішення за умов виникнення надзвичайних ситуацій санітарно-епідеміологічного характеру. Процес знаходження управлінських рішень має ітераційний характер, при цьому початкові дані можуть уточнюватися або змінюватися й аналізуватися неодноразово. Залежно від мінливих даних за допомогою підсистеми "Програмне забезпечення" користувач може бачити реальну картину змін у часі й очікуваний результат. Система є розширюваною, платормо незалежною та призначеною для роботи в локальній і глобальній обчислювальній мережах.

Визначено сутність адміністративно-юрисдикційної діяльності органів санітарно-епідеміологічної служби, досліджено особливості її правового регулювання. Охарактеризовано сучасний стан і визначено статус органів санітарно-епідеміологічної служби, розглянуто принципи, напрямки та форми їх діяльності, проаналізовано окремі адміністративно-юрисдикційні провадження. Особливу увагу приділено вивченню діяльності органів санітарно-епідеміологічної служби із запобігання та припинення порушень у сфері санітарного законодавства, встановлено порядок накладення та стягнення штрафів, а також застосування фінансових санкцій. Визначено склад адміністративних правопорушень, за яких органи санітарно-епідеміологічної служби мають право складати протоколи, розглядати й ухвалювати рішення. Наведено пропозиції щодо удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності органів санітарно-епідеміологічної служби. Розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Досліджено цілі, функції та структуру механізмів державного управління розвитком санітарно-епідеміологічної служби з урахуванням світового та вітчизняного досвіду. За результатами моніторингу фінансового стану Миколаївщини санітарно-епідеміологічної служби показано необхідність гнучкого поєднання бюджетного фінансування та платних послуг, що потребує коригування деяких законодавчих актів, що обмежують господарську діяльність служби. Проаналізовано законодавчу базу діяльності санітарно-епідеміологічної служби. Доведено необхідність реформування лабораторного забезпечення функціонування санітарно-епідеміологічної служби області, за рахунок створення міжрегіональних лабораторних центрів. Запропоновано методичні основи оптимізації мережі лабораторій на території області. Запропоновано створення міжрегіональних центрів державного санітарно-епідеміологічного нагляду на базі міжрегіональних лабораторних центрів. Розроблено концептуальну модель управління регіональною санітарно-епідеміологічною службою.

Проведено вивчення, аналіз та узагальнення практики здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду з гігієни праці за результатами діяльності (стан санітарно-гігієнічної ситуації на промислових та сільськогосподарських об'єктах, професійна та загальна захворюваність, результати медичних оглядів), застосування вимог міжнародних документів (МОП, ЄС тощо), визначено зміни, які відбулися у сфері діяльності фахівців з гігієни праці, а також заходи, які необхідно вжити для підвищення ефективності державного санепіднагляду, модернізації традиційних форм діяльності, розробки концептуальних і методичних основ нових напрямів діяльності роботи в галузі охорони здоров'я працюючого населення.

Вивчено зміни і закономірності формування та розвитку вітчизняного санітарного законодавства як системи медико-правових і нормативно-методичних засад діяльності системи профілактичної медицини України. Проведено періодизацію та встановлено закономірності розвитку санітарного законодавства. Визначено етапи формування вітчизняної системи санітарного нагляду, охарактеризовано становлення та розподіл повноважень фахівців санітарно-епідеміологічної служби на різних етапах її розвитку. Показано еволюцію законодавчого та нормативно-методичного забезпечення застосування медичних, адміністративних, фінансових заходів і санкцій, спрямованих на профілактику виникнення та поширення інфекційних і неінфекційних захворювань.

Вивчено організаційні та нормативно-правові умови можливості вирішення питань зміни нормативних розмірів санітарно-захисних зон для підприємств I - III класів безпеки на рівні головних управлінь Держсанепідслужби, для підприємств IV - V класу безпеки на рівні територіальних управлінь Держсанепідслужби України за сучасних умов децентралізації виконавчої влади. Приділено увагу питанням стану реформування Держсанепідслужби України, нормативно-правового забезпечення розгляду проектів обгрунтувань зміни розмірів санітарно-захисних зон для підприємств I - III класів безпеки на рівні головних управлінь Держсанепідслужби України для підприємств IV - V класів безпеки - на рівні територіальних управлінь Держсанепідслужби України. За результатами вивчення і аналізу цих питань обгрунтовані і розроблені пропозиції законодавчого регулювання по внесенню змін до діючого санітарного законодавства.

Изучены организационные и нормативно-правовые условия возможности решения вопросов изменения нормативных размеров санитарно-защитных зон для предприятий I - III классов безопасности на уровне главных управлений Госсанэпидслужбы, для предприятий IV - V классов безопасности на уровне территориальных управлений Госсанэпидслужбы Украины в современных условиях децентрализации исполнительной власти. Внимание уделено вопросам состояния реформирования Госсанэпидслужбы Украины, нормативно-правового обеспечения рассмотрения проектов обоснований изменения размеров санитарно-защитных зон для предприятий I - III классов безопасности на уровне главных управлений Госсанэпидслужбы Украины для предприятий IV - V классов безопасности - на уровне территориальных управлений Госсанэпидслужбы Украины. По результатам изучения и анализа этих вопросов обоснованы и разработаны предложения законодательного регулирования по внесению изменений в действующее санитарное законодательство.