Висвітлено актуальну проблему медико-соціальної експертизи і медичної реабілітації хворих та інвалідів внаслідок розповсюдженої інвалідизувальної післяопераційної патології - хвороб оперованого шлунка, хронічного панкреатиту, спайкової хвороби черевної порожнини, післяопераційних гриж передньої черевної стінки. Описано систему комплексного вирішення соціальних питань медико-експертної допомоги хворим з інвалідизувальною післяопераційною патологією органів травлення. Розкрито засади патогенетичних та клінічних аспектів захворювань, проаналізовано досвід медико-соціальної експертизи та медичної реабілітації хворих та інвалідів внаслідок патології. Розглянуто питання розробки алгоритмів клініко-експертної діагностики та медичної реабілітації пацієнтів з ускладненнями хірургічного лікування захворювань органів травлення з використанням сучасних високотехнологічних методів діагностики та відновного лікування.

Освещена актуальная проблема медико-социальной экспертизы и медицинской реабилитации больных и инвалидов вследствие распространенной инвалидизирующей послеоперационной патологии - болезней оперированного желудка, хронического панкреатита, спаечной болезни брюшной полости, послеоперационных грыж передней брюшной полости. Описана система комплексного решения социальных вопросов медико-экспертной помощи больным с инвалидизирующей послеоперационной патологией органов пищеварения. Раскрыты основы патогенетических и клинических аспектов заболеваний, проанализирован опыт медико-социальной экспертизы и медицинской реабилитации больных и инвалидов вследствие патологии. Рассмотрены вопросы разработки алгоритмов клинико-экспертной диагностики и медицинской реабилитации пациентов с осложнениями хирургического лечения заболеваний органов пищеварения с использованием современных высокотехнологических методов диагностики и восстановительного лечения.

Надана медико-соціальна характеристика 138-ми хворих й інвалідів з наслідками ушкоджень нервів передпліччя і кисті. З метою удосконалення медико-соціальної експертизи запропоновано критерії оцінки функціонального стану кисті; визначено реабілітаційний потенціал у даного контингенту хворих; розглянуто тактику медико-соціальної експертизи; проведено аналіз динаміки інвалідності до медичної реабілітації й після її проведення в клініці інституту. В результаті вдалося знизити питому вагу експертних помилок на 16 %, знизити рівень інвалідності за даної патології на 41,9 %.

Наведено тенденції та основні нозологічні причини інвалідності з дитинства, проблеми неузгодженості підходів щодо визначення інвалідності у дітей та інвалідності з дитинства - у дорослих. Запропоновано організаційні заходи для забезпечення спадкоємності між педіатричною службою та медико-соціальними експертними комісіями у ході визначення інвалідності та проведення комплексної реабілітації дітей-інвалідів з метою профілактики інвалідності з дитинства.