Розглянуто питання інвалідності внаслідок патології очей у дітей, описано сучасні можливості їх реабілітації - медичні та професійні. Висвітлено питання складання індивідуальної програми реабілітації, визначення реабілітаційного потенціалу та прогнозу у дітей з різною інвалідизуючою патологією очей, стандарти обстеження та лікування, нові технології у дитячій офтальмології. Наведено оцінку професійних можливостей та вибору професії для дітей з вадами зору, перелік професій та учбових закладів для працевлаштування осіб з патологією очей. Представлено інтегративно-диференційовану модель організації офтальмологічної допомоги в Україні, висвітлено комплексні заходи з удосконалення медико-соціальної реабілітації дітей з тяжкою патологією очей.

Рассмотрены вопросы инвалидности вследствие патологии глаз у детей, описаны современные возможности их реабилитации - медицинские и профессиональные. Освещены вопросы составления индивидуальной программы реабилитации, определения реабилитационного потенциала и прогноза у детей с разной инвалидизирующей патологией глаз, стандарты обследования и лечения, новые технологии в детской офтальмологии. Приведена оценка профессиональных возможностей и выбора профессии для детей с проблемами зрения, перечень профессий и учебных заведений для трудоустройства лиц с патологией зрения. Представлена интегративно-дифференцированная модель организации офтальмологической помощи в Украине, освещены комплексные мероприятия по усовершенствованию медико-социальной реабилитации детей с тяжелой патологией глаз.

Уперше системно подано проблеми організації медичної допомоги дітям з хворобами органа зору з різним соціальним статусом і місцем перебування та шляхи їх вирішення з досягненням позитивних медичних і соціальних результатів. Визначено динаміку поширення хвороб ока та його придаткового апарату серед дітей шкільного віку з різним соціальним статусом і місцем перебування. Охарактеризовано принципи моніторингу патології органа зору в дітей та організації і результативності медичної допомоги дитячому населенню з різним соціальним статусом та місцем перебування. Обгрунтовано функціонально-організаційну модель профілактики очної патології у дітей з різним соціально-економічним статусом і надання їм медичної допомоги та оцінено її ефективність. Висвітлено алгоритм впровадження оптимізованої моделі офтальмологічної допомоги дитячому населенню щодо забезпечення її доступності, якості та результативності на основі залучення та конкордантності дій системи охорони здоров'я, навчальних закладів, сім'ї, благодійних фондів. Набуло подальшого розвитку вивчення впливу соціально-економічних детермінант і способу життя на формування патології органа зору в дітей шкільного віку.

Обгрунтовано медико-організаційну технологію, яка оптимізує медико-соціальний моніторинг (МСМ) порушень зору у школярів. Комплексним медико-соціальним дослідженням встановлено недосконалість існуючої системи динамічного спостереження за станом офтальмологічного здоров'я школярів, що потребувало наукового обгрунтування організаційної технології та розробки функціонально-організаційної моделі багаторівневого МСМ стану зору та факторів ризику його порушень у школярів, спрямованих на удосконалення системи профілактики їх офтальмологічної патології. Обгрунтовано медико-організаційну технологію та розроблено модель МСМ, що дозволяють відслідковувати у динаміці стан органа зору та умови життя дитячого населення району, визначати суму факторів ризику виникнення захворювань органа зору у дітей, своєчасно виявляти учнів із ризиком розвитку патології органа зору, формувати групи профілактики та диференціювати обсяги офтальмологічної допомоги. Розроблено функціонально-організаційну модель МСМ, що забезпечує системність та комплексність у спостереженні за станом зору та факторами ризику його порушення у школярів на індивідуальному, груповому та популяційному рівнях. Модель МСМ довела свою медико-соціальну та має очікувану економічну ефективність, за рахунок запобігання формуванню інвалідності по зору, та може бути рекомендована для удосконалення системи управління офтальмологічним здоров'ям школярів.

Вивчено потенційні можливості зорових функцій у пацієнта з тяжкою вродженою аномалією зорового аналізатора: мікрофтальм, мікрокорнеа, катаракта за умов сучасних технологій в офтальмології. Оцінено безпосередню та віддалену клінічну ефективність застосування транссклеральної контактно-компресійної діодної лазерної та циклоагуляції за рефрактерної глаукоми у дітей. Проаналізовано застосування фінестерації оболонок зорового нерва для профілактики розвитку та лікування гліоми зорового нерва. Досліджено динаміку вікової макулярної дегенерації після хірургічного лікування катаракти протягом одного року. Підвищено ефективність хірургічного лікування хворих на вторинну неоваскулярну глаукому шляхом двоетапного зниження внутрішнього тиску. Розроблено метод вимірювання гетерофорії у хворих з косоокістю. Доведено ефективність безконтактної пахіметрії в діагностиці ранньої стадії кератоконусу.

Розглянуто випадок лікування вроджених аномалій зорового аналізатора: катаракти, мікрофтальми, гіпоплазії дисків зорових нервів обох очей. Обговоренно ефективність використання апаратних методів лікування резервів акомодації. Акцентовано на ефективності застосування транссклеральної контактно-компресійної діодної лазерної циклокоагуляції за рефрактерної глаукоми у дітей. Розглянуто можливості організації офтальмологічної допомоги за умов навчально-реабілітаційного центру тощо.