Для визначення оптимальних умов у процесі зміни солоності стічних вод проаналізовано різноманітні модификації звичайних методів їх очистки з використанням активного мулу та біоплівки. Суттєві зміни навантажень стосовано БПК і рівнів солоності є суттєвими причинами зниження ефективності роботи станції біоочистки: збільшення мутності, дисбалансу популяції Protozoa у змішаному флокульованому осаді рідини.

Наведено результати вірусологічних досліджень стічних вод знезаражених УФ опроміненням лампою українського виробництва типу ДРБ з ефективною довжиною хвилі 253,7 нм. Одержані дані дозволяють пропонувати спосіб знезараження біологічно очищених стічних вод інфекційних лікарень як найбільш ефективний метод профілактики інфекційних хвороб населення збудниками, що поширюються водним шляхом.

Представлены результаты вирусологических исследований сточных вод, обеззараженных УФ облучением лампой украинского производства типа ДРБ с эффективной длиной волны 253,7 нм. Полученные данные позволяют рекомендовать апробированный способ обеззараживания биологически очищенных сточных вод инфекционных больниц как наиболее эффективный метод профилактики инфекционных болезней населения, возбудители которых распространяются водным путем.

В експериментальних дослідженнях вивчено сумісну дію високоенергетичного електронного пучка й озону на санітарно-показові мікроорганізми в стічних водах. Показано, що зниження концентрації санітарно-показової мікрофлори в стоках до нормативних показників господарчопитного водопостачання досягнуто за сумісного опромінення в режимах 4,8 кГр та озонування (20 мг/л озону в повітряно-кисневій суміші) упродовж 6 хв. Установлено, що найбільша бактерицидна дія фізико-хімічних чинників проявляється за низьких значень pH стоків (3,0 - 6,0) і температури проб у межах 15 - 20 <$E symbol Р>C.

Отмечено, что рост индивидуального водопотребления в крупных городах порождает проблему образования и размещения на территории населенных пунктов значительного количества осадков сточных вод. Часто они представляют эпидемическую опасность для человека и являются источником поступления в окружающую среду техногенных химических веществ. На основании санитарно-гигиенической оценки осадков коммунальных сточных вод г. Кривой Рог рассмотрена возможность и даны рекомендации для их безопасного использования при создании вторичных природных ландшафтов (экологических коридоров) в местах открытой добычи железной руды.

Вперше науково обгрунтовано доцільність застосування біоставів з вищою водяною рослинністю (ВВР) для третинної очистки промислових стічних вод від залишків біологічних, оргнанічних і мінеральних забруднень макрофітами за умов динамічного навантаження біостава <$E3~000 roman {м sup 3 "/"га"/"добу}> та тривалості перебування стоків у споруді протягом 5 - 7-ми діб. Вперше експериментально досліджено дію біологічно-активних речовин ВВР: очерету звичайного (Phragmites communis L.), рогозу широколистого (Typha latifolia L.), рогозу вузьколистого (Typha angustifolia L.), лепехи болотяної (Aconus calamus L.), комишу озерного (Scirpus lacustris L.), ряски малої (Lemna minor L.) і зелених водоростей щодо здатності їх активно пригнічувати патогенні бактерії та віруси у водному середовищі. Встановлено, що серед досліджуваних ВВР існують види, в яких присутні біологічно-активні речовини з віруліцидними властивостями. Досліджено фрагмент гомологічного ряду ВВР біостава, здатних інтенсифікувати процеси третинної очистки промислових стічних вод і звільняти їх від залишків біологічних, органічних і мінеральних забруднень. На підставі вивчення якості третинно очищених промислових стічних вод металургійної галузі в біоставу з ВВР встановлено їх відповідність за санітарно-хімічними та санітарно-мікробіологічними показникам вимогам санітарних правил і норм щодо скиду у відкриті водойми без нанесення їм шкоди й обгрунтовано можливість використання до 40 % даного ресурсу у зворотному водопостачанні як технічної води.

Проведено інтегральні еколого-гігієнічні дослідження з метою обгрунтування епідемічної безпечності та хімічної нешкідливості питної води, знезараженої діоксидом хлору (ДОХ). Установлено недостатню ефективність водопідготовки стосовно вірусів і високий ризик вторинної контамінації води вірусами у водорозподільних мережах. Обгрунтовано значущість ДОХ як засобу знезаражування питної води, що забезпечує її епідемічну безпечність і не впливає на неінфекційну захворюваність. Установлено, що ДОХ за доз <$E1,0~-~1,5~ roman {мг/дм sup 3 }> є ефективним і надійним засобом інактивації вірусів і збудників нозокоміальних інфекцій. Обгрунтовано нешкідливісь ДОХ і його похідних (хлоритів і хлоратів) за концентрацій 1,35; 1,35; <$E1,67~ roman {мг"/"дм sup 3 }> за тривалого (100 днів) вживання лабораторними тваринами питної води. Встановлено ефективність ДОХ за доз <$Esymbol Г ~2~ roman {мг"/"дм sup 3 }> у разі знезаражування вторинно очищених стічних вод. Визначено безпечні рівні хлоритів як похідних ДОХ стосовно різноциклічних гідробіонтів на рівні <$E1,0~ roman {мг"/"дм sup 3 }>. Обгрунтовано необхідність застосування ДОХ як засобу, що мінімізує персистувально-мультиваріантний ризик водних патогенів для людини за умов знезаражування питних і стічних вод.