Наведено показники функціонального стану вестибулярного аналізатора й їх зміни під впливом спеціально спрямованих вправ у дітей молодшого шкільного віку.

Приведены показатели функционального состояния вестибулярного анализатора и их изменения под влиянием специально направленных упражнений у детей младшего школьного возраста.

In the article contains vestibular analyzerТs functional state characteristics and their changes under the influence special exercises for younger schoolchildren.

З використанням результатів комплексних наукових досліджень визначено й обгрунтовано гігієнічні принципи корекції функціональних зрушень в органі зору у підлітків віком 14 - 16-ти років, які перебувають за умов значних візуальних та інформаційних навантажень. Вивчено особливості функціональних зрушень у зоровій сенсорній системі та стані здоров'я учнів у зв'язку з особливостями впливу чинників умов перебування у сучасній школі. Досліджено процеси формування психологічних функцій і особливостей дівчат і юнаків, що знаходяться за умов високих візуальних та інформаційних навантажень. Розроблено та науково обгрунтовано комплексну діагностично-корекційну програму профілактики зрушень у зоровій сенсорній системі організму. Наведено методику комплексної гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології у підлітків віком 14 - 16 років за умов великих візуальних та інформаційних навантажень.

Досліджено процеси формування психіки дітей з аномаліями зору та виявлено чинники, що обумовлюють її становлення. Розглянуто особливості структури дефекту, способи формування його компенсації, а також запропоновано шляхи становлення особистості дитини з обмеженими візуальними можливостями як інтеріорізоване ставлення до нього найближчого оточення. Запропоновано використання експериментально-генетичного методу у системі шкіл тифлологічної спрямованості, на підставі основних положень якого обгрунтовано необхідність об'єднання прийомів психокорекції та навчання. Наведено технологічну схему корекції психічної діяльності учнів молодших класів спеціалізованих шкіл-інтернатів для сліпих та слабозорих дітей на прикладі планування навчального процесу з іноземної мов, а також серію завдань, що складають технологічну схему психокорекційного навчання. Надано оцінку його успішності на підставі порівняння об'єктивних кількісних та якісних характеристик когнітивних і особистісно-характерологічних особливостей діяльності учнів з глибокими аномаліями функціонування зорової системи. На підставі проведених досліджень розроблено методичні рекомендації (для психологів, педагогів та батьків) щодо забезпечення гармонійного розвитку молодших школярів з вадами зору.

Запропоновано багаторівневу систему заходів для профілактики несприятливого впливу сучасних факторів візуального оточення. Розроблений комплекс має три рівні захисту. Поєднання первинних і вторинних заходів дозволяє підвищити їх ефективність і дієвість, сприяє збереженню здоров'я дітей, профілактиці виникнення донозологічних станів.

Предложена многоуровневая система мероприятий для профилактики неблагоприятного влияния современных факторов визуального окружения. Разработанный комплекс имеет три уровня защиты. Объединение перво- и второстепенных мероприятий позволяет повысить их эффективность и действенность, способствует сохранению здоровья детей, профилактике возникновения донозологических состояний.

Вивчено характер змін зорових функцій у підлітків у процесі роботи за монітором персонального комп'ютера і роль ефективності короткотривалого пасивного відпочинку та комплексу відновлювальних вправ після зорового навантаження. Показано, що зміни функціонального стану зорового аналізатора залежать від вихідного рівня зорового статусу та тривалості безперервної зорової праці за монітором комп'ютера. Розроблено комплекс вправ, спрямованих на відновлення функціональної спроможності органа зору під впливом роботи за монітором комп'ютера. Встановлено, що застосування такого комплексу дозволяє відновити показники функціонального стану зорового аналізатора до вихідного рівня у підлітків з еметропічною рефракцією, які працюють за дисплеєм персонального комп'ютера.

Порушення зору є найчастішими відхиленнями у стані здоров'я сучасних школярів, що зумовлює необхідність розробки нових організаційних форм проведення профілактичної роботи серед даного контингенту. Мета дослідження - науково обгрунтувати та розробити модель медико-соціального моніторингу (МСМ) стану зору та факторів ризику його порушення у школярів. Модель МСМ розроблено на підставі методології системного підходу та системного аналізу з використанням наступних методів: інформаційно-аналітичного, статистичного, експертних оцінок, моделювання. На першому рівні розробленої моделі МСМ середній медичний персонал кабінету долікарської огляду дитячої поліклініки визначає гостроту зору та збирає анамнез життя школярів. На другому рівні сімейний лікар (дільничний педіатр) здійснює комплексну оцінку стану здоров'я школярів і на основі розробленої методики індивідуального прогнозування ризику виникнення патології органа зору у школярів формує групи динамічного спостереження. На третьому рівні дитячий офтальмолог проводить повне офтальмологічне обстеження (із обов'язковим визначенням клінічної рефракції) школярів зі зниженою гостротою зору та високим ризиком формування порушень зору та залежно від його результатів проводить комплекс заходів первинної та вторинної профілактики. На четвертому рівні проведення моніторингу забезпечується територіальними управліннями охорони здоров'я, які координують лікувально-профілактичну допомогу дитячому населенню території. Висновки: розроблена функціонально-організаційна модель МСМ забезпечує системність, комплексність та етапність у спостереженні за станом зору та факторами ризику його порушення у школярів на індивідуальному, груповому та популяційному рівнях.

У здійсненні первинної профілактики порушень зору у школярів важливу роль відіграє можливість прогнозування виникнення даної патології. Мета дослідження - розробити методику індивідуального прогнозування формування патології органа зору в дітей шкільного віку на підставі аналізу медико-соціальних факторів ризику. Фактори ризику виникнення порушень зору у школярів виявлені за результатами спеціального соціально-медичного дослідження, яке охопило 482 учнів 4 - 6 класів (віком 10 - 13 років) загальноосвітніх шкіл м. Київ. Основна група налічувала 183 дитини з набутою у шкільному віці міопією та спазмом акомодації, контрольна - 299 дітей без патології органа зору. Кількісна оцінка впливу факторів ризику здійснювалась за показниками співвідношення шансів (OR - Оdds ratio) та їх довірчими інтервалами (95 % CI - confidence interval), інформативність факторів ризику визначалась за Кульбаком, вірогідність різниці між групами порівняння - за критерієм <$Echi sup 2>. На основі процедури "послідовного аналізу Вальда" побудовано оціночно-прогностичну таблицю, яка використовується для визначення індивідуального ризику виникнення патології органа зору у школярів. За допомогою даної методики на популяційному рівні формується 3 групи динамічного спостереження. Школярі I групи спостерігаються за загальною схемою для здорової дитини, школярам II групи надаються конкретні рекомендації щодо усунення дії факторів ризику. Школярі III групи направляються на консультацію до офтальмолога. Висновки: розроблена методика індивідуального прогнозування ризику виникнення порушень зору у дітей шкільного віку надає змогу здійснювати скринінг на рівні первинної ланки системи охорони здоров'я, формувати групи профілактики, диференціювати обсяги офтальмологічної допомоги та виступає інструментом удосконалення системи охорони зору підростаючого покоління.

Обгрунтовано медико-організаційну технологію, яка оптимізує медико-соціальний моніторинг (МСМ) порушень зору у школярів. Комплексним медико-соціальним дослідженням встановлено недосконалість існуючої системи динамічного спостереження за станом офтальмологічного здоров'я школярів, що потребувало наукового обгрунтування організаційної технології та розробки функціонально-організаційної моделі багаторівневого МСМ стану зору та факторів ризику його порушень у школярів, спрямованих на удосконалення системи профілактики їх офтальмологічної патології. Обгрунтовано медико-організаційну технологію та розроблено модель МСМ, що дозволяють відслідковувати у динаміці стан органа зору та умови життя дитячого населення району, визначати суму факторів ризику виникнення захворювань органа зору у дітей, своєчасно виявляти учнів із ризиком розвитку патології органа зору, формувати групи профілактики та диференціювати обсяги офтальмологічної допомоги. Розроблено функціонально-організаційну модель МСМ, що забезпечує системність та комплексність у спостереженні за станом зору та факторами ризику його порушення у школярів на індивідуальному, груповому та популяційному рівнях. Модель МСМ довела свою медико-соціальну та має очікувану економічну ефективність, за рахунок запобігання формуванню інвалідності по зору, та може бути рекомендована для удосконалення системи управління офтальмологічним здоров'ям школярів.

На основі аналізу особливостей функціонування зорової системи на етапі прийому і первинної обробки візуальної інформації у віковому аспекті та за різних видів зорового навантаження сформульовано спеціалізовані принципи формування та корекції зорової системи. Обгрунтовано концепцію формування зорової системи у дітей та підлітків, яка враховує її початкову структурно-функціональну організацію, умови становлення, вплив різних видів візуального навантаження, що може слугувати методичним підгрунтям для розроблення інформаційного забезпечення корекції та профілактики зорових розладів. На основі аналізу факторних моделей взаємозв'язків функціональних показників зорової системи виявлено відносну автономію механізмів сприйняття близько розташованих і віддалених об'єктів, зменшення та зникнення взаємозв'язку механізмів фузії з акомодацією та конвергенцією зі збільшенням віку дітей та підлітків, показано поступове формування спеціалізованих механізмів забезпечення сприйняття об'єктів на близький відстані. Розроблено метод визначення структурно-функціональної організації зорової системи на етапі одержання та первинної обробки візуальної інформації у дітей та підлітків, який покладено в основу інформаційного забезпечення, реалізованого в інформаційній системі, яка дозволяє формувати індивідуальні програми корекції та профілактики зорових розладів.