Досліджено вміст молекули клітинної адгезії NCAM в корі головного мозку, гіпокампі, смугастому тілі, мозочку та варолієвім мосту 15- і 30-денних щурят, народжених інтактними самицями і самцями, яких під час вагітності піддавали стресу. На 30-й день постнатального розвитку виявлялися різноспрямовані зміни концентрації NCAM в корі та інших відділах головного мозку нащадків щурів, які зазнали стресу. Вказані відмінності можуть бути пов'язані з дефіцитом зрілих синапсів в передньому мозку нащадків пренатально стресованих щурів та адаптивними перебудовами в нейронних системах стовбура мозку та мозочка.

У хронічному експерименті на 27 щурах пізнього постнатального, пубертатного та зрілого віку вивчали організацію циклу неспання - сон після довготривалого емоційного стресу. Показано, що характер порушень лімбіко-неокортикальних механізмів, відповідальних за організацію циклу неспання - сон, виявляє залежність від віку. У щурів пізнього постнатального та пубертатного віку стрес-дія викликала скорочення фази неспання і подовження стадії повільнохвильового глибокого сну. У щурів зрілого віку відбувалися подовження фази неспання та стабілізація фази глибокого повільнохвильового сну. Зміни парадоксального сну були неістотними.

Цель работы: Изучить возрастные особенности влияния хронического ситуационного стресса (ХСС) и хронического рентгеновского облучения (R-облучения) на функциональное состояние коры надпочечников (НП). Выводы: В условиях хронического R-облучения в сублетальной дозе НП старых животных оказались более радиочувствительными, чем у взрослых крыс. ХСС оказал большее воздействие на функцию коры НП, чем хроническое R-облучение. В отличие от ХСС, R-облучение приводило к нарушениям в самой коре НП старых животных.

Розглянуто стан адаптації, резистентності та чинників, що їх забезпечують у ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Викладено новий підхід до ранжування та квантифікації загальних адаптаційних реакцій організму. Проаналізовано методику неспецифічного захисту, механізм гемостазу, еритрону, метаболізму.

На моделі хронічного стресу у тварин виявлено дезорганізацію сполучнотканних структур, гальмування мінералізації та підсилення резорбції кісткової тканини пародонту, особливо у щурів з активним типом реагування.

Исследованы тип адаптационной реакции, лейкоцитарный индекс интоксикации, изменения гипоталамо-гипофизарно-тиреоидной систем при травматическом стрессе.

Проаналізовано біологічні постійні та змінні величини, які лежать в основі енергетичного обміну і підтримують кисневий гомеостаз та адаптивно-компенсаторні процеси організму. Показано нові нетрадиційні дані, які стверджують, що в механізмі регуляторних процесів функціонуючих систем суттєве місце займає інтенсифікація окисно-відновних і вільнорадикальних реакцій. Ці реакції, у свою чергу, в системі високоспряженого катаболічного і анаболічного обміну забезпечують реконструкцію старих і формування нових, потужніших функціональних структур. З позиції нових факторів зроблена спроба розглянути постулати закономірностей метаболізму кисневозалежних процесів, їх значимості в підтриманні інтенсифікації та спряженості енергетичного і пластичного обміну та у формуванні нових структурно-функціональних стаціонарних станів. З'ясовано біохімічно-фізіологічну сутність адаптаційних процесів при екстремальних впливах і виявлено нові можливості їх контролю і корекції, що можуть бути визначені на основі комплексного (багатофакторного) аналізу біохімічних механізмів нейрогуморальної регуляції гомеостазу організму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.571

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассматриваются некоторые актуальные проблемы изучения особенностей и механизмов стрессорных поведенческих реакций, раскрываются перспективы исследований в данной области, обсуждается ряд нейропсихофармакологических вопросов. Исследуются перспективы моделирования тревожности, полифазные эффекты стресс-тропных препаратов на поведение (синопсис), раскрывается принцип Йеркеса-Додсона. Информируется о классификации и механизмах возникновения аутодеструктивного поведения у животных, освещаются некоторые вопросы нейробиологии тревожности и др.

Обоснована и реализована принципиально новая научная технология изучения адаптации человека к различным экзогенным факторам, включающая знания о типологии личности и континууме ее функциональных состояний (динамическая структура личности), общих и частных стратегиях адаптационного процесса, различных режимах функционирования организма. Рассматривается перспективность индивидуально-типологического и личностного подхода для систематизации имеющихся обширных междисциплинарных знаний о человеке и формировании новых представлений о норме, долголетии, прогнозе личности, о структуре теории функциональной системы Анохина, адекватности отражения информации, новых путях бионического подхода к решению проблем искусственного интеллекта, оптимизации человеко-машинных систем за счет индивидуализации общения, развития общественных наук с учетом человеческого фактора (биосоциология, биополитика, биоэкономика, биоистория) и др.

Проаналізовано історію вивчення та розглянуто основні положення концепції відстрочених реакцій на травматичний стрес. Простежено еволюцію головних теоретичних підходів до вивчення проблеми "особливого воєнного неврозу", викладено методику діагностики посттравматичних стресових розладів, їх психологічної корекції. Визначено ключові напрямки зниження рівня психічних втрат і психічної недієздатності серед особового складу підрозділів особливого ризику.

Вивчено вплив гострого іммобілізаційного стресу (1 година) на активність ангіотензинперетворювального ферменту - ферменту протеолітичного процесингу ангіотензину ІІ в гіпоталамусі, гіпофізі, надниркових залозах і крові інтактних щурів. Досліджено також особливості змін стрес-реактивності кори надниркових залоз і активності ангіотензинперетворювального ферменту в структурах гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за умов передстресорного введення специфічного інгібітора цього ферменту каптоприлу та синтетичного аналогу лейцин-енкефаліну - даларгіну. Згідно з отриманими даними, важливу роль у реакції ангіотензинової системи на іммобілізаційний стрес відіграє ангіотензинперетворювальний фермент, підвищення активності якого виявлено відразу після гострого стресу в аденогіпофізі, а через 4 години після закінчення стресу - в гіпоталамусі. На участь ангіотензинової системи і, зокрема, ангіотензинперетворювального ферменту в реакції гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи на стрес вказують досліди з застосуванням каптоприлу. Іммобілізація щурів, в яких центральна та периферична ангіотензинові системи гальмувались попереднім введенням каптоприлу, викликала менш виразне підвищення рівня кортикостероїдів, ніж іммобілізація інтактних тварин.

Висвітлено загальнотеоретичні проблеми інформаційно-енергетичного аспекту адаптаційних процесів життєдіяльності. Розглянуто ефективність як провідну категорію вивчення адаптаційних процесів у соціо-синергетичному контексті. Розкрито адаптаційні можливості людини у контексті формування інформаційної цивілізації. Відображено використання інформаційно-енергетичних технологій в інтегративній медицині. Визначено інформаційну специфіку адаптаційних процесів у сфері управління й освіти. Досліджено особливості застосування інформаційних технологій у сучасному світі та в історічному ракурсі. Викладено теоретико-методологічні засади вивчення соціально-адаптаційних процесів у студентському середовищі сьогодення. Проаналізовано соціалізацію особистості у процесі виховання та вплив пізнавальної світоглядної традиції на освіту. Описано форми соціалізації молоді за умов перехідного суспільства. Особливу увагу приділено проблемам соціально-побутової адаптації молодих інвалідів. Наведено філософські та езотеричні підходи до проблем світового устрою та розвитку суспільства.

Вивчали вплив стресу материнського організму, або так званого пренатального стресу - ПС (щодобова іммобілізація вагітних самиць щурів лінії Вістар протягом 1 год на 15 - 21-й день вагітності), на гормональну реакцію кори надниркових залоз (за вмістом кортикостерону в плазмі крові) дорослих нащадків (самців і самиць віком три місяці) після введення їм 10 мкг норадреналіну бітартрату у 3-й шлуночок мозку або ін'єкції beta-1-24-кортикотропіну. Досліди виконано на ненаркотизованих тваринах, що вільно пересувались, із періодичним відбиранням зразків крові до і через 30 - 120 хв після введення стимулюючого агента. У самців ПС посилював та подовжував підвищення рівня кортикостерону після норадренергічного подразнення гіпоталамуса порівняно з таким рівнем у нестресованих тварин. У фазі діеструсу у пренатально стресованих самиць на відміну від контрольних тварин реакції гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи (ГГАС) на норадреналін не виявлено. Як у самців, так і в самиць ПС не впливав на чутливість кори надниркових залоз до кортикотропіну. Одержані дані свідчать про різноспрямований вплив ПС на норадренергічну реактивність ГГАС у самців і самиць. Припускається, що виявлене раніше послаблення гострої стрес-реактивності ГГАС у самців та її збереження у пренатально стресованих самиць не пов'язані із змінами норадренергічної чутливості гіпоталамуса.

В експериментах на інтактних щурах і за умов гострого стресу досліджено зміни вмісту катехоламінів у крові після парентерального введення метаболічного попередника оксиду азоту L-аргініну (600мг/кг) і блокатора синтази оксиду азоту <$Eroman N sup omega>-нітро-L-аргініну (L-NNА, 35мг/кг). Встановлено, що під впливом L-аргініну в крові інтактних тварин зростає концентрація всіх катехоламінів та їх попередника ДОФА; інгібітор синтази оксиду азоту викликає збільшення лише вмісту адреналіну. Зазначено, що стрес (плавання щурів у клітці) супроводжувався значним підвищенням вмісту адреналіну, а попереднє введення L-аргініну призводить до ще більшого зростання концентрації адреналіну та вмісту норадреналіну та ДОФА, тоді як L-NNА запобігає стресовій активації секреції адреналіну.

В опытах на интактных крысах и в условиях острого стресса исследовано изменение содержания в крови катехоламинов при парентеральном введении метаболического предшественника оксида азота L-аргинина (600мг/кг) и блокатора синтазы оксида азота <$Eroman N sup omega>-нитро-L-аргинина (L-NNА, 35мг/кг). Установлено, что под влиянием L-аргинина в крови интактных животных возрастает концентрация всех катехоламинов и их предшественника ДОФА; ингибитор синтазы оксида азота вызывает увеличение лишь уровня адреналина. Стресс (плавание крыс в клетке) сопровождался значительным увеличением содержания адреналина, а предшествующее стрессу введение L-аргинина приводило к еще большему возрастанию концентрации адреналина, а также содержания норадреналина и ДОФА, тогда как L-NNА предупреждал стрессовую активацию секреции адреналина.

Concentrations of catecholamines in blood of intact rats and rats under stress after an injection of L-arginine (600mg/kg) a precursor of nitric oxide biosynthesis or nitric oxide synthase blocker, N(-nitro-L-arginine (L-NNА, 35mg/кg) were studied. It has been established that L-arginine increased concentration of all catecholanines and DOPA their precursor, nitric oxide synthase blocker increased only the content of adrenaline. The acute stress (swimming in the cage) was accompanied by an essentialrise in the adrenaline content; preliminary injection of L-arginine resulted in increased adrenaline concentration and contents of noradrenaline and DOPA, while L-NNА prevented stress activation of adrenaline secretion.

Висвітлено роль стресу в житті людини та шляхи подолання його негативних наслідків. Розглянуто сучасні проблеми експериментальної біології та медицини, актуальні проблеми клінічної медицини. Проаналізовано вплив судомної активності на нейрогенез та реорганізацію нейронної мережі в зубчатій звивині гіпокампу дорослих мишей, роль вторинних посередників у механізмі дії таурохолевої кислоти на скорочувальну активність гладеньких м'язів шлунка щурів. Наведено морфофункціональну характеристику печінки у випадку експериментальної портальної гіпертензії та підходи до корекції ворітного тиску, характеристику біліарної системи за хронічних гепатитів. Описано особливості перебігу хронічного панкреатиту у хворих на ішемічну хворобу серця, особливості застосування інформаційно-хвильової терапії у спортсменів, а також клініко-імунологічні особливості наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми.

Освещена роль стресса в жизни человека и пути преодоления его негативных последствий. Рассмотрены современные проблемы экспериментальной биологии и медицины, актуальные проблемы клинической медицины. Проанализировано влияние судорожной активности на нейрогенез и реорганизацию нейронной сети в зубчатой извилине гипокампа взрослых мышей, роль вторичных посредников в механизме действия таурохолевой кислоты на сократительную активность гладких мышц желудка крыс. Приведена морфофункциональная характеристика печени в случае экспериментальной портальной гипертензии и подходы к корекции воротного давления, характеристика билиарной системы при хронических гепатитах. Описаны особенности течения хронического панкреатита у больных с ишемической болезнью сердца, особенности применения информационно-волновой терапии у спортсменов, а также клинико-иммунологические особенности последствий легкой закрытой черепно-мозговой травмы.

На основе обобщения литературных данных проведен сравнительный анализ состояния регуляторных систем и обмена веществ в головном мозге и сердце животных в условиях развития стресса и при введении большой дозы адреналина. Проанализированы данные об изменении показаний обмена углеводов, белков и нуклеиновых кислот, энергетического баланса, состояния систем моноаминов, циклических нуклеотидов и простагландинов. Рассмотрена возможная роль нарушений систем регуляции и энергопродукции в развитии морфологических и функциональных повреждений миокарда. Кратко охарактеризованы механизмы нормализующего действия некоторых фармпрепаратов при адренергическом повреждении миокарда.

Освещены современные патогенетические механизмы реализации стрессорных повреждений организма, не зависящих от этиологических факторов. Описана роль цитокинов, сосудистого эндотелия, свободнорадикального окисления - перекисного окисления липидов (СРО - ПОЛ) в патогенезе повреждения. Предложены современные, с учетом патогенеза, методы лечения и предупреждения стрессорных повреждений и диссеминированного внутрисосудистого свертывания (ДВС-синдрома), респираторного дистресс-синдрома взрослых, микроциркуляторных нарушений, купирования активации СРО - ПОЛ, пути активации стресс-лимитирующих систем.

Доведено можливість зміни рівня температурної регуляції за екстремальних умов діяльності, що відбувається у разі сукупної дії стрес-факторів. За визначених умов рівень Т-гомеостазу підвищується на 1,50 <$Esymbol Р>, що забезпечує ефективність функціонування організму та збільшує імовірність виживання (шляхом різкого підвищення працездатності).

Рассмотрены вопросы современных представлений о проблеме адаптации, роли адаптивных процессов в формировании различных функциональных состояний организма, возникающих в процессе его жизнедеятельности. Особое внимание уделено возрастным и региональным особенностям сердечно-сосудистой системы как одной из ведущих адаптивных систем организма. Предложены новые методические подходы к оценке адаптивных возможностей аппарата кровообращения. Обсуждены теоретические положения относительно особенностей их формирования в онтогенезе в возрастном аспекте, а также под влиянием региональных факторов различной природы.