Вивчено вплив антиретикулярної цитотоксичної сироватки (АЦС) на розвиток вірусної інфекції in vivo та in vitro, а також зміни клітинних чинників імунітету під дією різних доз препарату. Показано виражену дозозалежну активність препарату антиретикулярної цитотоксичної сироватки відносно впливу на розвиток вірусної інфекції in vivo та in vitro, викликаної вірусами везикулярного стоматиту, імунодефіциту людини типу 1 та герпесу. Виявлено стимулювальну дію препарату на клітинні чинники, які мають значення для створення захисту проти вірусної інфекції. Доведено, що вплив АЦС на розвиток вірусної інфекції відбувається за рахунок безпосереднього впливу на клітини шляхом активації синтезу інтерферону, інтерлейкінів 1 та 2, а також нормалізації співвідношення рівня цитокінів у організмі, порушеного під впливом інфекції. Встановлено, що низькі дози введення препарату мають яскраво виражену цитотоксичну дію.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р266.92

Рубрики:

Сироватки

Шифр НБУВ: РА323694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дисертаційній роботі представлені результати досліджень по одержанню та вивченню властивостей гібридом, продуцентів моноклональних антитіл (МКАТ), здатних диференціювати вакцинні та вірулентні поліовіруси у межах всіх трьох типів. Одержано оригінальний набір МКАТ до чотирьох референс-штамів вірусів поліомієліту. Проведено поглиблене вивчення даних антитіл з використанням референс-штамів та 30-ти польових ізолятів поліовірусів, виділених на території України в останні роки. Вивчено специфічність одержаних МКАТ в РВН при порівнянні із специфічністю вже відомих наборів моноклональних антитіл (Ін-т ім. Пастера, Франція). Проведено порівняння результатів внутрішньотипової диференціації поліовірусів, одержаних у реакції віруснейтралізації із розробленим набором МКАТ, в ланцюговій полімеразній реакції та імуноферментному аналізі з крос-адсорбованими сироватками. Доведено можливість практичного використання одержаної панелі МКАТ при внутрішньотиповій диференціації польових ізолятів вірусів поліомієліту.

Досліджено кон'югації білків з модифікованими полісахаридами, їх комплексоутворення з поліаніонами за участю перехідних металів, фізико-хімічні властивості та імуногенність. З використанням розроблених нових сенсорних матриць вивчено кінетику утворення полімер-білкових кон'югатів за методом поверхневого плазмового резонансу. Показано залежність цієї реакції від хімічної структури матриці. Проведено порівняльний аналіз конформаційного стану білка (БСА) в потрійних комплексах за участю іонів Cu<^>2- з похідними поліакрилової кислоти та декстрансульфату, а також ковалентних кон'югатів - похідних декстрану з БСА за методом флуоресценції. Встановлено, що залежно від співвідношення гідрофільних і гідрофобних груп у полімері утворюється два типи комплексів - з відкритою поверхнею білкової глобули та з поверхнею, покритою полімерним ланцюгом. Вивчено імуногенні властивості одержаних комплексів і ковалентних кон'югатів з БСА та <$Egamma>-глобуліном у дослідах на мишах і встановлено зростання імуногенності білкових антигенів після їх включення до складу полімерних систем.

Виділено й очищено полісахаридну фракцію з плодового тіла гриба Lentinus edades (ПСФLE). Виявлено протипухлинну дію ПСФ _LE в дозах 0,25 і 5,0 мг/кг у профілактичній та терапевтичній схемах введення на моделях пухлинного росту: карциномі Ерліха, саркомі 37, лімфоїдній лейкемії L1210, карциномі легені Льюїс, меланомі В16. Показано антимстастатичну дію ПСФ _LE у вищезазначених дозах і схемах введення у тварин з карциномою легені Льюїс і меланомою В16. Розроблено протипухлинні вакцини на основі глікопептидів аутологічних злоякісних клітин лімфолейкозу L1210, карциноми легені Льюїс, меланоми В16, саркоми 37 та карциноми Ерліха. Обгрунтовано дози та схеми введення глікопептидної вакцини (ГПВ). Встановлено найбільшу протипухлинну дію ГПВ в дозі 5 тис. еквівалентів пухлинних клітин на тварину (ЕПК/тв.) в терапевтичній схемі введення у тварин з карциномою легені Льюїс, лімфолейкозом L1210 та меланомою В16 і в дозі 100 тис. ЕПК/тв. - у тварин з саркомою 37. В профілактичній схемі введення максимальна протипухлинна активність виявлена в дозі 5 тис. ЕПК/тв. на моделях пухлинного росту саркомі 37 та карциномі легені Льюїс, а в дозі 100 тис. ЕПК/тв. - у тварин з лімфоїдною лейкемією L1210 та карциномою Ерліха. Встановлено, що ПСФ _LE та ГПВ збільшують цитолітичну активність лімфоцитів, метаболічну активність перитонеальних макрофагів, цитолітичну активність сироватки крові в присутності комплементу у інтактних тварин та тварин із саркомою 37.

Раскрыты основные принципы исследования, разработки и производства иммунобиологических препаратов. Рассмотрена история создания вакцин, дана их классификация. Приведены сведения о бактериальных и вирусных вакцинах для профилактики инфекционных заболеваний, а также комбинированных вакцинах, препаратах иммуноглобулинов различной направленности и интерферонах. Освещены перспективы разработки и использования растительных, ДНК-, генно-инженерных, пептидных, рибосомальных вакцин. Рассмотрены методы получения и контроля биотехнологических препаратов: бактериальных и вирусных вакцин, антителсодержащих продуктов, препаратов на основе штаммов пробиотиков. Приведен глоссарий наиболее важных биолотехнологических терминов.

Наведено основні положення вчення про імунітет. Розглянуто механізми формування різних видів імунітету. Висвітлено питання серотерапії, серопрофілактики та вакцинації.

Приведены основные положения учения об иммунитете. Рассмотрены механизмы формирования разных видов иммунитета. Отражены вопросы серотерапии, серопрофилактики и вакцинации.

Аналіз антигенної будови пролін-багатої області 536-566 пертактину (Р.69) Bordetella pertussis було проведено за допомогою поліклональних антитіл кролів до синтетичних пептидів: KAPPAPKPAPQPGPQPP (17P), QPPQPQPEAPAPQP (14P), GPQPPQPPQP (10P), PGPQPP(6P). Встановлено локалізацію 5 спільних для пептидів та пертактину лінійних епітопів: KAPPAPKPAPQ, QPPQPQPEA, GPQPPQPPQP, GPQPP, QPPQP. Обговорено перспективність використання пептидів 10P, 14P та 17P як потенційних компонентів синтетичних вакцин проти кашлюку. Продемонстровано можливість використання методу антиген-специфічного блотингу сироваткових антитіл, розділених ізоелектричним фокусуванням, для аналізу перехресних реакцій антипептидних сироваток. Вивчено особливості гуморальної імунної відповіді на пептид-білкові кон'югати. Запропоновано оригінальний підхід для визначення антитіл до пептидів у складі кон'югатів при наявності антитіл до залишку кон'югуючого агенту.

Показано можливості виготовлення та застосування імунотропних препаратів для імунотерапії. Розглянуто основні її види, завдання, проблеми та досягнення, принципи організації підприємств, що виробляють імунобіологічні препарати. Проаналізовано основні етапи виробництва вакцин, анатоксинів, сироваток, імуноглобулінів і моноклональних антитіл. Описано нові види високоефективних вакцин, одержаних з використанням сучасних технологій: генно-інженерні, синтетичні, касетні, ліпосомні, ідіотипові, мукозальні, рибосомальні, рослинні, протизачаткові вакцини, алерговакцини, VLP-, ДНК- та МНС-вакцини, вакцини проти ВІЛ-інфекції та раку. Розглянуто способи введення вакцин і сироваток, визначено їх переваги та недоліки, ятрогенні наслідки щеплення, поствакцинальні ускладнення. Надано характеристику різних типів імунобіологічних препаратів мікробного, тваринного та рослинного походження.

Проаналізовано сучасні підходи до створення рекомбінантних вакцинних антигенів і ліпосомальної системи їх доставки. Наведено принципи конструювання ліпосом для забезпечення максимальної імуногенності вакцин, основні вимоги до таких вакцин. Охарактеризовано основні етапи сучасного конструювання генно-інженерних вакцинних антигенів.

Обобщены современные данные об основных методах вакцинотерапии злокачественных опухолей, их преимуществах и перспективах применения. Приведены сведения о противоопухолевом иммунитете и средствах его стимуляции, о различных видах противоопухолевых вакцин и способах их конструирования, об эффективности вакцинотерапии при различных видах опухолей. Проанализированы возможности рекомбинантных и генномодифицированных вакцин, созданных с помощью современных технологий. Представлены основные результаты клинических: испытаний противоопухолевых вакцин, разработанных в Институте экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р. Е. Кавецкого НАН Украины, изготовленных из аутологичных опухолевых клеток с помощью продуктов бактериального синтеза.

На основі поверхневих антигенів P.aeruginosa 66 - 16 шляхом апелювання одержано високоімуногенні субстанції глікополіпротеїдів. Досліджено в експерименті імуногенність 48-ми зразків антигенів різного ступеня ацилювання, відібрано 12 з них для конструювання протисиньогнійних вакцин. Як носія антигенів використано ліпосоми розміром 50 нм, м.м.900 Да. Досліджено ступінь накопичення лецитинових ліпосом у клітинах ретикуло-ендотеліальної системи тварин. Вакцину стабілізували натрій аскорбінатом, консервували - натрій бензоатом. Розроблено дві лікарські форми вакцини - для трансдермального та перорального застосування. Досліджено стабільність та сенсибілізувальні властивості вакцинних препаратів. Розроблено нормативно-технічну документацію, проекти технічних умов і метод контролю якості на дві лікарські форми вакцини (трансдермальну та пероральну).

Последние исследования показали высокую иммуногенность секреторных протеинов Mycobacterium tuberculosis Ag85B и ESAT6, поэтому было предложено использовать их в качестве компонентов новой противотуберкулезной вакцины вместо широко используемой ныне BCG. Поскольку растения считают более безопасной и экономически целесообразной системой экспрессии для получения рекомбинантных протеинов по сравнению с системами на основе микроорганизмов и культур животных клеток, активно разрабатывается концепция "съедобных вакцин" на основе продуцентов вакциногенных протеинов - трансгенных растений, плоды, листья и корнеплоды которых можно употреблять в пищу. Показана возможность получения растений моркови сортов Нантская, Каротель, Красный Великан, Амстердамская и Перфекция, способных экспрессировать гены секреторных протеинов Mycobacterium tuberculosis. Перенос генов происходил с помощью агробактериальной трансформации с использованием штаммов GV3101 Agrobacterium tumefaciens и A4 Agrobacterium rhizogenes. Бинарные векторы содержали гены протеинов Ag85B, Ag85B(<$E DELTA roman ТМD>), ESAT6 и слитого протеина Ag85B(<$E DELTA roman TMD>)-ESAT6 под контролем конститутивного 35S промотора ВМЦК и корнеспецифического Mll промотора сахарной свеклы. Молекулярно-биологический анализ позволил подтвердить присутствие и транскрипцию селективного гена nptII для всех анализируемых растений, а также генов fbpB и esxA для 92 - 95 % из них. При этом частота и эффективность трансформации достоверно не зависела от сорта растений. Вестерн-блот-анализ подтвердил присутствие рекомбинантных протеинов для некоторых расти

тельныx линий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р266.3 + П241.31-319

Рубрики:

Морква

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

На підставі даних післямаркетингових спостережень охарактеризовано реактогенність вакцинних препаратів дифтерійної групи на сучасному етапі в Україні. Проведено порівняльну характеристику показників післявакцинних реакцій та ускладнень серед вакцин АКДП, АДП, АДП-м, АКДП+гепВ та АКДП+ІПВ, які застосовувались в медичній практиці протягом 2000 - 2002 рр. Всі випадки післявакцинних ускладнень розділено за клінічними проявами та визначено причини їх виникнення. Вперше представлено дані щодо реактогенності АаКДП вакцини з ацелюлярним кашлюковим компонентом за широкого її застосування в Україні протягом 2002 р.

На основе данных послемаркетинговых наблюдений охарактеризована реактогенность вакцинных препаратов дифтерийной группы на современном этапе в Украине. Проведена сравнительная характеристика показателей поствакцинных реакций и осложнений между вакцинами АКДС, АДС, АДС-м, АКДС+гепВ (вакцина против гепатита В) и АКДС+ИПВ (инактивированная полиомиелитная вакцина), которые использовались в медицинской практике в течение 2000 - 2002 гг. Все случаи поствакцинных осложнений разделены по клиническим проявлениям, определены причины их возникновения. Впервые представлены данные о реактогенности АаКДС вакцины с ацеллюлярным коклюшевым компонентом при широком ее использовании в Украине в течение 2002 г.

Наведено інформацію про сучасний стан розробки рослинних вакцин, описано результати наукових досліджень, що здійснюються вченими-імунологами у даному напрямку, а також загальні принципи виробництва нового покоління вакцин: рослинних вакцинних препаратів, та перспективи їх медичного застосування.

Представлена информация о современном состоянии разработки растительных вакцин, описаны результаты научных исследований, проводимых учеными-иммунологами в данном направлении, а также общие принципы производства нового поколения вакцин: растительных вакцинных препаратов, и перспективы их медицинского применения.

Проаналізовано сучасні досягнення імунобіотехнології як складової частини медичної біотехнології, основною метою якої є цілеспрямований синтез нових біологічно активних препаратів і фармацевтичних продуктів (моноклональні антитіла, вакцини, сироватки, пробіотики, цитокіни тощо). Розглянуто шляхи та перспективи розвитку сучасної імунобіотехнології за рубежем і в Україні, вказано причини, що гальмують розробку та комерціалізацію біотехнологічної продукції в нашій країні.

The results of research of a new class of antitumoral vaccines on a basis of embryonic antigenes, which are based on the similarity of tumor-associated antigens with embryonic antigens, are given. In the therapeutic experiment with a sarcoma-37 at mice BALB/c, the data on a high efficiency of the vaccine on the basis of cells of an embryonic liver and an embryonic kidney are derived. It was close to the traditional vaccine prepared from the appropriate tumoral cells and a glycoprotein B. subtilis B-7025. At vaccinated animals, the activity of peritoneal macrophages, contents of circulating immune complexes, and level of antitumoral antibodies are investigated.

Вивчено вплив вихідної потужності низькочастотних ультразвукових генераторів для руйнування промислового та циркулювального штамів Bordetella pertussis. У разі застосування дезінтегратора з малою потужністю (5 Вт) дезінтегрувальної обробки тривалістю 6 - 7 год або з високою (400 Вт) - 15 хв. призводить до статистично значущої зміни оптичної щільності суспензій і достовірного зменшення кількості життєздатних клітин. Виділено антигени B. pertussis із молекулярною масою 18 160 - 21 600 Да у разі застосування генератора з малою потужністю та з молекулярною масою 15 920 - 19 600 Да - у разі використання високочастотного генератора. Незалежно від потужності генератора виділяються також високомолекулярні білки.

This paper is dedicated to the memory of my brother Alfred who worked as a physician in the ghetto of Kolomyya. On September 1, 1942 my father was shipped with 8 000 Jews to be gassed in Belzec. Two weeks later my brother was arrested and his dead body returned to the ghetto a few hours later. On October 14 my mother was shipped to the Belzec extermination camp with the remaining 7 000 ghetto inhabitants. My wife and I survived the holocaust in refugee camps in Romania, but 138 closest relatives in Nazi occupied Europe perished in Treblinka, Belzec, and Auschwitz. In 1928, when I was 13 years old, my brother Alfred, who was a medical student in Lviv, told me that his biology professor, Rudolf Weigl, developed during World War I the first vaccine against exanthematic typhus. Weigl, who was a young officer in the Austrian army, got the brilliant idea how to prepare a vaccine to protect people from the deadly disease that killed thousands of soldiers and civilians. Weigl infected healthy body lice individually, giving them enemas containing typhus rickettsiae. The inoculated lice were maintained for 5 days in batches of 140, in cages carried on the bodies of Weigl's assistants, because they only fed on human blood. After 5 days the typhus-carrying lice were dissected and from 140 intestines, crushed in a glass micro mortar with a few drops of phenol solution, a single dose of the protective vaccine was produced. I listened fascinated to my brother's description of Weigl's procedure and I decided to study medicine, become a researcher, and do similar experiments when I grow up. Twenty years after hearing about Weigl I got the opportunity to follow his steps, not with human lice but with leafhoppers and plant pathogens. Daily contacts with scientists at Cold Spring Harbor, who years later became Wolf Price and Nobel Prize winners greatly influenced me and helped in my own scientific career.

Наведено результати розрахунково-теоретичних досліджень, пов'язаних з оцінюванням показників ефективності вакцинопрофілактики протиротавірусною вакциною в Україні серед дітей віком до 5 років. Показники цього впливу одержані реалізацією комп'ютерної моделі дерева прийняття рішень на основі Марківських процесів. В межах стратегій вакцинації і без вакцинації одержано прогнозні показники захворюваності, кількості госпіталізацій, смертності у випадку ротавірусної інфекції та інші показники. Показано, що вакцинопрофілактика протиротавірусною вакциною матиме суттєве медичне значення в Україні.