This paper is dedicated to the memory of my brother Alfred who worked as a physician in the ghetto of Kolomyya. On September 1, 1942 my father was shipped with 8 000 Jews to be gassed in Belzec. Two weeks later my brother was arrested and his dead body returned to the ghetto a few hours later. On October 14 my mother was shipped to the Belzec extermination camp with the remaining 7 000 ghetto inhabitants. My wife and I survived the holocaust in refugee camps in Romania, but 138 closest relatives in Nazi occupied Europe perished in Treblinka, Belzec, and Auschwitz. In 1928, when I was 13 years old, my brother Alfred, who was a medical student in Lviv, told me that his biology professor, Rudolf Weigl, developed during World War I the first vaccine against exanthematic typhus. Weigl, who was a young officer in the Austrian army, got the brilliant idea how to prepare a vaccine to protect people from the deadly disease that killed thousands of soldiers and civilians. Weigl infected healthy body lice individually, giving them enemas containing typhus rickettsiae. The inoculated lice were maintained for 5 days in batches of 140, in cages carried on the bodies of Weigl's assistants, because they only fed on human blood. After 5 days the typhus-carrying lice were dissected and from 140 intestines, crushed in a glass micro mortar with a few drops of phenol solution, a single dose of the protective vaccine was produced. I listened fascinated to my brother's description of Weigl's procedure and I decided to study medicine, become a researcher, and do similar experiments when I grow up. Twenty years after hearing about Weigl I got the opportunity to follow his steps, not with human lice but with leafhoppers and plant pathogens. Daily contacts with scientists at Cold Spring Harbor, who years later became Wolf Price and Nobel Prize winners greatly influenced me and helped in my own scientific career.

Наведено основні положення вчення про імунітет. Розглянуто механізми формування різних видів імунітету. Висвітлено питання серотерапії, серопрофілактики та вакцинації.

Приведены основные положения учения об иммунитете. Рассмотрены механизмы формирования разных видов иммунитета. Отражены вопросы серотерапии, серопрофилактики и вакцинации.

Проаналізовано сучасні досягнення імунобіотехнології як складової частини медичної біотехнології, основною метою якої є цілеспрямований синтез нових біологічно активних препаратів і фармацевтичних продуктів (моноклональні антитіла, вакцини, сироватки, пробіотики, цитокіни тощо). Розглянуто шляхи та перспективи розвитку сучасної імунобіотехнології за рубежем і в Україні, вказано причини, що гальмують розробку та комерціалізацію біотехнологічної продукції в нашій країні.

Аналіз антигенної будови пролін-багатої області 536-566 пертактину (Р.69) Bordetella pertussis було проведено за допомогою поліклональних антитіл кролів до синтетичних пептидів: KAPPAPKPAPQPGPQPP (17P), QPPQPQPEAPAPQP (14P), GPQPPQPPQP (10P), PGPQPP(6P). Встановлено локалізацію 5 спільних для пептидів та пертактину лінійних епітопів: KAPPAPKPAPQ, QPPQPQPEA, GPQPPQPPQP, GPQPP, QPPQP. Обговорено перспективність використання пептидів 10P, 14P та 17P як потенційних компонентів синтетичних вакцин проти кашлюку. Продемонстровано можливість використання методу антиген-специфічного блотингу сироваткових антитіл, розділених ізоелектричним фокусуванням, для аналізу перехресних реакцій антипептидних сироваток. Вивчено особливості гуморальної імунної відповіді на пептид-білкові кон'югати. Запропоновано оригінальний підхід для визначення антитіл до пептидів у складі кон'югатів при наявності антитіл до залишку кон'югуючого агенту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р266.91 + Р193.95

Рубрики:

Вакцини

Запобіжні щеплення

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що введення ембріональних курячих протеїнів (ЕКП) не чинило токсичного впливу на організм мишей лінії Balb/c та не викликало запальних процесів у дослідних тварин. Введення ЕКП не призводило до активації природних кілерних клітин та перитонеальних макрофагів, що визначали у МТТ та НСТ-тестах відповідно. Натомість, у імунізованих тварин реєстрували індукцію синтезу специфічних до ЕКП антитіл.

Показано можливості виготовлення та застосування імунотропних препаратів для імунотерапії. Розглянуто основні її види, завдання, проблеми та досягнення, принципи організації підприємств, що виробляють імунобіологічні препарати. Проаналізовано основні етапи виробництва вакцин, анатоксинів, сироваток, імуноглобулінів і моноклональних антитіл. Описано нові види високоефективних вакцин, одержаних з використанням сучасних технологій: генно-інженерні, синтетичні, касетні, ліпосомні, ідіотипові, мукозальні, рибосомальні, рослинні, протизачаткові вакцини, алерговакцини, VLP-, ДНК- та МНС-вакцини, вакцини проти ВІЛ-інфекції та раку. Розглянуто способи введення вакцин і сироваток, визначено їх переваги та недоліки, ятрогенні наслідки щеплення, поствакцинальні ускладнення. Надано характеристику різних типів імунобіологічних препаратів мікробного, тваринного та рослинного походження.

Показано, что препарат бактериофага Clostridium perfringens in vivo и in vitro подавляет фагоцитарную способность макрофагов брюшной полости и селезенки и образование ими активных форм кислорода. Выраженность этих эффектов зависит от длительности приема препарата и его концентрации в среде инкубации. Эти изменения сопровождаются усилением синтеза фактора некроза опухолей <$E alpha> как в организме, так и в культуре макрофагов in vitro. Препарат не оказывает прямого токсического влияния на макрофаги.

Досліджено кон'югації білків з модифікованими полісахаридами, їх комплексоутворення з поліаніонами за участю перехідних металів, фізико-хімічні властивості та імуногенність. З використанням розроблених нових сенсорних матриць вивчено кінетику утворення полімер-білкових кон'югатів за методом поверхневого плазмового резонансу. Показано залежність цієї реакції від хімічної структури матриці. Проведено порівняльний аналіз конформаційного стану білка (БСА) в потрійних комплексах за участю іонів Cu<^>2- з похідними поліакрилової кислоти та декстрансульфату, а також ковалентних кон'югатів - похідних декстрану з БСА за методом флуоресценції. Встановлено, що залежно від співвідношення гідрофільних і гідрофобних груп у полімері утворюється два типи комплексів - з відкритою поверхнею білкової глобули та з поверхнею, покритою полімерним ланцюгом. Вивчено імуногенні властивості одержаних комплексів і ковалентних кон'югатів з БСА та <$Egamma>-глобуліном у дослідах на мишах і встановлено зростання імуногенності білкових антигенів після їх включення до складу полімерних систем.

Проаналізовано сучасні підходи до створення рекомбінантних вакцинних антигенів і ліпосомальної системи їх доставки. Наведено принципи конструювання ліпосом для забезпечення максимальної імуногенності вакцин, основні вимоги до таких вакцин. Охарактеризовано основні етапи сучасного конструювання генно-інженерних вакцинних антигенів.

Вивчено вплив вихідної потужності низькочастотних ультразвукових генераторів для руйнування промислового та циркулювального штамів Bordetella pertussis. У разі застосування дезінтегратора з малою потужністю (5 Вт) дезінтегрувальної обробки тривалістю 6 - 7 год або з високою (400 Вт) - 15 хв. призводить до статистично значущої зміни оптичної щільності суспензій і достовірного зменшення кількості життєздатних клітин. Виділено антигени B. pertussis із молекулярною масою 18 160 - 21 600 Да у разі застосування генератора з малою потужністю та з молекулярною масою 15 920 - 19 600 Да - у разі використання високочастотного генератора. Незалежно від потужності генератора виділяються також високомолекулярні білки.

За допомогою методів молекулярно-біологічних досліджень оцінено особливості циркуляції генотипів ротавірусів на території України. На основі одержаних даних за допомогою методів дистрибутивного і мультиплікативного синтезу, що були застосовані вперше в подібних розрахунках, оцінена прогнозна генотип-специфічна ефективність вакцини на основі штаму ротавірусів RIX4114 з генотипом G1P. Це дозволило одержати попередню оцінку ефективності до проведення клінічних випробувань. Встановлено, що її розрахункове значення досить високе (80,4 %) за умови її масового використання серед населення.

Проведено моделювання технологічного процесу одержання вітчизняної атенуйованої протиротавірусної вакцини на основі штаму ротавірусу з генотипом G1P[8], що циркулює серед людей на території України, і розроблено технологічну схему її виготовлення. Під час розроблення вакцини з клінічного матеріалу виділено штам ротавірусу. Після послідовних пасажувань він адаптувався до умов культивування в перещеплювальних культурах клітин людини та тварин і його запропоновано як виробничий штам-кандидат. Протиротавірусну вакцину на основі виробничого штаму ротавірусу одержано в перещеплювальній культурі клітин Vero. З метою збільшення площі поверхні для культивування клітин застосовано метод псевдосуспензійного культивування на мікроносіях з використанням DEAE Sephadex A-50. Проведене комп'ютерне моделювання процесу виробництва протиротавірусної вакцини включає розрахунок матеріального балансу одного циклу виробництва. Побудовано діаграму Ганта, яка характеризує тривалість виробничих процесів та їх взаємозв'язок.

У дисертаційній роботі представлені результати досліджень по одержанню та вивченню властивостей гібридом, продуцентів моноклональних антитіл (МКАТ), здатних диференціювати вакцинні та вірулентні поліовіруси у межах всіх трьох типів. Одержано оригінальний набір МКАТ до чотирьох референс-штамів вірусів поліомієліту. Проведено поглиблене вивчення даних антитіл з використанням референс-штамів та 30-ти польових ізолятів поліовірусів, виділених на території України в останні роки. Вивчено специфічність одержаних МКАТ в РВН при порівнянні із специфічністю вже відомих наборів моноклональних антитіл (Ін-т ім. Пастера, Франція). Проведено порівняння результатів внутрішньотипової диференціації поліовірусів, одержаних у реакції віруснейтралізації із розробленим набором МКАТ, в ланцюговій полімеразній реакції та імуноферментному аналізі з крос-адсорбованими сироватками. Доведено можливість практичного використання одержаної панелі МКАТ при внутрішньотиповій диференціації польових ізолятів вірусів поліомієліту.

Виділено й очищено полісахаридну фракцію з плодового тіла гриба Lentinus edades (ПСФLE). Виявлено протипухлинну дію ПСФ _LE в дозах 0,25 і 5,0 мг/кг у профілактичній та терапевтичній схемах введення на моделях пухлинного росту: карциномі Ерліха, саркомі 37, лімфоїдній лейкемії L1210, карциномі легені Льюїс, меланомі В16. Показано антимстастатичну дію ПСФ _LE у вищезазначених дозах і схемах введення у тварин з карциномою легені Льюїс і меланомою В16. Розроблено протипухлинні вакцини на основі глікопептидів аутологічних злоякісних клітин лімфолейкозу L1210, карциноми легені Льюїс, меланоми В16, саркоми 37 та карциноми Ерліха. Обгрунтовано дози та схеми введення глікопептидної вакцини (ГПВ). Встановлено найбільшу протипухлинну дію ГПВ в дозі 5 тис. еквівалентів пухлинних клітин на тварину (ЕПК/тв.) в терапевтичній схемі введення у тварин з карциномою легені Льюїс, лімфолейкозом L1210 та меланомою В16 і в дозі 100 тис. ЕПК/тв. - у тварин з саркомою 37. В профілактичній схемі введення максимальна протипухлинна активність виявлена в дозі 5 тис. ЕПК/тв. на моделях пухлинного росту саркомі 37 та карциномі легені Льюїс, а в дозі 100 тис. ЕПК/тв. - у тварин з лімфоїдною лейкемією L1210 та карциномою Ерліха. Встановлено, що ПСФ _LE та ГПВ збільшують цитолітичну активність лімфоцитів, метаболічну активність перитонеальних макрофагів, цитолітичну активність сироватки крові в присутності комплементу у інтактних тварин та тварин із саркомою 37.

Проанализированы особенности применения датской и российской вакцин для иммунизации против туберкулеза. Многолетний мониторинг применения российской вакцины в Запорожье по развитию знака БЦЖ показал высокое качество вакцинации. С введением в практику вакцины производства Дании отмечено ускоренное развитие кожного знака, меньшая интенсивность аллергических реакций, выраженное реагирование лимфатической системы с формированием регионарных лимфаденитов как поствакцинальных осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р266.91 пентаксим

Рубрики:

Вакцини

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати розрахунково-теоретичних досліджень, пов'язаних з оцінюванням показників ефективності вакцинопрофілактики протиротавірусною вакциною в Україні серед дітей віком до 5 років. Показники цього впливу одержані реалізацією комп'ютерної моделі дерева прийняття рішень на основі Марківських процесів. В межах стратегій вакцинації і без вакцинації одержано прогнозні показники захворюваності, кількості госпіталізацій, смертності у випадку ротавірусної інфекції та інші показники. Показано, що вакцинопрофілактика протиротавірусною вакциною матиме суттєве медичне значення в Україні.