Significant progress in the promotion of procedural technologies associated with the transplantation of hematopoietic stem cells caused a rapid increase in activity. The exchange of hematopoietic stem cells for unrelated donor transplantations is now much easier due to the relevant international professional structures and organizations established to support cooperation and standard setting, as well as rules for the functioning of both national donor registries and cord blood banks. These processes are increasing every year and are contributing to the outpacing rates of development in this area. Products within their country should be regulated by the competent government authorities. This study analyzes the work of international and national levels of support for transplantation activity in the field of unrelated hematopoietic stem cell transplantation, the standardization order of technologies, as well as data that justify the need to create a network of donated umbilical cord blood banks in Ukraine as a factor in the development of allogeneic transplantation. This will promote the accessibility of international standards for the treatment of serious diseases for Ukrainian citizens.

Розглянуто можливість створення покращаної щодо сумісності з людською кров'ю штучної системи, а саме - осаджених за допомогою методу магнетронного розпилення на дзеркальну поверхню нержавіючої сталі плівок оксиду хрому. Показано, що з ростом товщини плівки цього оксиду зменшується адгезія тромбоцитів, що є позитивним у пошуку такого типу біосумісних матеріалів. Для характеризації поверхні плівок оксиду <$E {roman CrO} sub x> перед і після осадження тромбоцитів використано відповідно методи ex situ спектральної еліпсометрії та рентгенівської фотоелектронної спектроскопії. Поверхневу шорсткість цих плівок визначено за допомогою атомно-силового мікроскопа і враховано в разі інтерпретації еліпсометричних даних у підході Джеллісона. Покращану корозійну стійкість цих плівок виявлено в результаті потенціодинамічних вимірювань. Плівки оксиду <$E {roman CrO} sub x> різної товщини тестовано in vitro на біосумісність з кров'ю. Зразки плівок <$E {roman CrO} sub x>, виготовлені за умов високого потоку кисню, мали найменшу адгезію тромбоцитів, яка не перевищувала характерну для поверхні нержавіючої сталі. Спостережено кореляцію між товщиною плівки <$E {roman CrO} sub x> та адгезією тромбоцитів, а саме: чим більша товщина плівки, тим менша адгезія.

Мета роботи - дослідження кріозахисної дії оксиетильованого гліцерину зі ступенем полімеризації n = 30 (ОЕГn=30) у процесі заморожування еритроцитів людини. Зроблено висновки, що використання розчинів ОЕГn=30 у процесі заморожування еритроцитів дозволяє одержати високий рівень життєздатних клітин після заморожування-відігрівання, у цьому випадку ефективність їх кріозахисної дії залежить від концентрації, часу експозиції, температури еквілібрації клітин із кріопротектором, а також від складу кріозахисного середовища. Високі показники схоронності еритроцитів після кріоконсервування одержано з використанням непроникного кріопротектора в концентрації 30 %. Тривалість експозиції за температури введення кріозахисного розчину 37 <$E symbol Р>C має бути 15 хв, а за температури 2 і 20 <$E symbol Р>C - 60 хв. Кріозахисні середовища на основі ОЕГn=30, які містять 3 % сахарозу або 5 % маніт, підвищують показники зберігання еритроцитів після низькотемпературного консервування. Зроблено висновок, що перспективним напрямком подальших досліджень у процесі заморожування еритроцитів є створення та дослідження композиційних багатокомпонентних кріозахисних середовищ на основі ОЕГn=30.

Предварительная инкубация эритроцитов человека в 0,4 М и быка в 1,0 М NaCl приводит к формированию устойчивого состояния клеток к действию 4,0 М NaCl. Показано, что максимальное сжатие эритроцитов на этапе предварительной инкубации в средах умеренной гипертонии коррелирует с минимальным уровнем гемолиза при перенесении клеток в среду, содержащую 4,0 М NaCl. При 37 <$E symbol Р>C уровень минимального гипертонического гемолиза и значение минимального гематокрита эритроцитов быка ниже, чем аналогичные величины, полученные для эритроцитов человека. Снижение температуры эксперимента до 0 <$E symbol Р>C по сравнению с 37 <$E symbol Р>C приводит к уменьшению уровня гемолиза и объема эритроцитов человека.

Висвітлено результати дослідження особливостей змін важливих біохімічних і гематологічних показників крові тварин (биків і кролів) за умов її консервування у середовищі з високими концентраціями <$Eroman {NaHCO sub 3 }> та <$Eroman CO sub 2> та у стандартному глюкозо-цитратному середовищі - "Глюгіцир". Проведено трансфузії консервованої крові тваринам-реципієнтам. Установлено, що у разі зберігання крові за умов штучного вуглекислотного гіпобіозу інтенсивність гліколізу, основного метаболічного циклу клітин крові, істотно знижується, що виявляється у меншому використанні глюкози та відповідно меншій продукції лактату у порівнянні з контрольними зразками крові. Досліджені зразки крові характеризуються більш сталим градієнтом концентрації електролітів між плазмою крові та її форменими елементами. Показники кислотно-лужного стану зазнали значних змін, що взаємпов'язано з особливістю складу дослідженого середовища. Активність АлАТ і АсАТ у плазмі дослідних зразків консервованої крові значно менша, ніж у контролі. За умов штучного вуглекислотного гіпобіозу виявлено кращу збереженість формених елементів, а також стабільність їх морфофункціонального статусу, що трансформується у значно кращий терапевтичний ефект трансфузій такої крові тваринам-реципієнтам. Це доводить суттєвий вплив досліджених факторів консервування донорської крові на її метаболізм і як кінцевий результат - збільшення терміну якісного зберігання донорської крові тварин на 6 - 7 діб у порівнянні з консервуванням стандартним глюкозо-цитратним середовищем "Глюгіцир". На підставі результатів дослідження рекомендовано впровадження нового бікарбонат-вуглекислотного

Вперше показано, що інкубація клітин лейкоконцентрату крові людини до та після кріоконсервування в середовищі, що містить низькомолекулярну фракцію (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби, сприяє збільшенню їх енергетичного потенціалу, накопиченню АТФ та АДФ, а також підвищенню загального аденілатного пулу та внутрішньоклітинного вмісту глюкози. Вперше встановлено, що низькомолекулярна фракція (до 5 кДа) кордової крові стимулює процес глікогенолізу в нейтрофілах деконсервованого лейкоконцентрату крові людини. Вперше виявлено, що низькомолекулярна фракція (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби у складі реабілітуючого середовища стимулює активність лужної фосфатази активованих лейкоцитів, що може бути використано як експрес-тест на біологічну активність низькомолекулярної фракції кордової крові за її промислового виробництва. Вперше охарактеризовано склад низькомолекулярної фракції (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби та показано, що вона вміщує природньо збалансований спектр біомолекул.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р353.522.51

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработана технология криоконсервирования ядросодержащих клеток кордовой крови, которая позволяет снизить концентрацию ДМСО до 5 %, обеспечить высокую сохранность и структурно-функциональную полноценность в препарате фракции мононуклеаров, в том числе и гемопоэтических стволовых <$E roman CD34 sup +>-клеток.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р353.522.3с

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Оценена сохранность и жизнеспособность популяций ядросодержащих клеток (ЯСК) кордовой и донорской крови в зависимости от метода криоконсервирования. Показано, что выделение клеток с помощью полиглюкина и последующее их замораживание под защитой 5 % диметилсульфоксида, а также выделение ЯСК методом двухэтапного центрифугирования с последующим замораживанием под защитой 10 % ПЭО-1500 позволяют сохранить количество и жизнеспособность клеток на достаточно высоком уровне. Основное снижение как сохранности, так и жизнеспособности ЯСК независимо от используемой технологии криоконсервирования происходит за счет популяции гранулоцитов, а лимфоциты и моноциты остаются более устойчивы к повреждающим факторам криоконсервирования. Показано, что мононуклеарные клетки кордовой крови более устойчивы к повреждающим факторам криоконсервирования, чем более зрелые клетки донорской крови, что проявляется в существенных отличиях показателей жизнеспособности клеток практически во всех случаях до и после их криоконсервирования.

Зарегистрирована динамика гемолиза эритроцитов в гипертонических растворах с содержанием NaCl 0,25, 0,45, 0,85, 1 и 2 М при температуре <$E 4~symbol Р roman C> в течение 8 суток при добавлении в среду инкубации озона в дозах 0,16, 0,32 и 0,48 мг/л. В средах, содержащих озон в дозе 0,16 мг/л, гемолиз эритроцитов нарастал медленнее, чем в средах с теми же концентрациями NaCl без добавок озона. После замораживания-оттаивания эритроцитов в криозащитной среде "Пропандиосахароль" наблюдалось замедление гемолиза при введении в суспензию оттаянных клеток озона в дозе 0,16 мг/л. Результаты объяснены модификацией мембран эритроцитов под действием малых доз озона.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р353.522.3 + Е70*732.243-636-601.2 с3

Рубрики:

Консервування крові

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Цель - исследование криозащитной эффективности сред, содержащих комбинации криопротекторов, при замораживании тромбоцитов. При замораживании тромбоцитов установлено выраженное криозащитное действие многокомпонентных сред, содержащих диметилацетамид (ДМАЦ) 0,35 М и оксиэтилированный глицерин со степенью полимеризации n = 5 (ОЭГ (n = 5)) 0,09 М при совместном введении криопротекторов. Количество тромбоцитов после размораживания - 84,9, показатели ретракции - 79,0, агрегации - 59,9, реакции на гипотонический шок (РГШ) - 44,1 %; ДМАЦ 0,35 М и ОЭГ (n = 5) 0,09 М при последовательном введении криопротекторов. Количество кровяных пластинок - 94,5, показатели ретракции - 60,0, агрегации - 57,9 и РГШ - 51,0 %; ДМАЦ 0,35 М и глицерин 0,35 М при совместном добавлении растворов криопротекторов. Количество тромбоцитов после размораживания - 81,1, показатели ретракции - 58,0, агрегации - 50,4, РГШ - 42,8 %; ДМАЦ 0,35 М и глицерин 0,35 М при последовательном введении криопротекторов. Количество тромбоцитов - 85,4, показатели ретракции - 83,0, агрегации - 60,2, РГШ - 54,8 %; ДМАЦ 0,35 М и 1,2-пропандиол 0,35 М при совместном добавлении криозащитных растворов. Количественная сохранность тромбоцитов - 86,0, ретракция не наблюдалась, степень агрегации - 50,5, РГШ - 60,0 %. Целесообразно дальнейшее исследование криозащитных сред на основании комбинаций криопротекторов, относящихся к разным классам химических соединений.

Цель - изучение функциональных характеристик криоконсервированных ядросодержащих клеток препарата "Гемокорд" в зависимости от условий его предварительного гипотермического хранения. Представленные данные подтверждают, что гипотермическое хранение препарата "Гемокорд" обеспечивает криолабильность его компонентов. На основании использованных методических подходов возможно определение "оптимальных" сроков гипотермического хранения данного препарата до криоконсервирования.

Проанализированы современные методы изготовления препаратов из плазмы крови человека с использованием различных методов вирусной инактивации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р353.522.3

Рубрики:

Консервування крові

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены современные данные об осложнениях, которые могут возникнуть при применении концентрата тромбоцитов в клинической практике. Приведена структура осложнений, проанализированы их причины. Обсуждены технические стороны оптимального обеспечения трансфузий концентрата тромбоцитов.

Изучено влияние гипотермического хранения до криоконсервирования и самого процесса криоконсервирования на сохранность, жизнеспособность и свойства мембран стволовых кроветворных клеток с высоким потенциалом пролиферативной активности и самоподдержки, а также некроветворных клеток лейкоконцентрата кордовой крови человека (ЛККЧ). Полученные результаты позволили экспериментально обосновать максимально допустимый срок (24 ч) гипотермического хранения кордовой крови до изготовления из нее ЛККЧ. Показано повышение проницаемости плазматических мембран стволовых кроветворных клеток с высоким потенциалом пролиферативной активности после их криоконсервирования, которая растет со сроком предварительного гипотермического хранения и под влиянием процесса криоконсервирования.

Показано можливість відновлення функціональних властивостей лейкоцитів донорської крові людини після гіпотермічного або низькотемпературного зберігання в середовищі, яке містить низькомолекулярну фракцію (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби (ВРХ) або препарат актовегін. Уперше встановлено, що інкубація лейкоцитів після гіпотермічного зберігання або кріоконсервування в середовищі, що містить таку фракцію кордової крові ВРХ, сприяє відновленню їх фагоцитарної активності та здатності до генерації активних форм кисню. Виявлено дозозалежний ефект досліджуваної фракції та препарату актовегін у складі середовища на функціональну активність лейкоцитів донорської крові після гіпотермічного або низькотемпературного зберігання.

Описаны динамический метод и устройство, предложен алгоритм расчета среднего модуля мембран эритроцитов, находящихся в суспензии и протекающих через плоский канал. Представлены экспериментальные данные значений модуля сдвига мембран эритроцитов в зависимости от температуры и сроков гипотермического хранения крови.