Ночная экскреция 6-гидроксимелатонинсульфата (6-ГМС) с мочой оценена у практически здоровых людей пожилого возраста (60 - 74-х лет, 10 человек), а также у 20-ти пациентов пожилого возраста с гипертонической болезнью (ГБ) II стадии с 1-й степенью артериальной гипертензии (АГ). Изучена эффективность монотерапии мелатонином у 20-ти пациентов пожилого возраста с ГБ II стадии с 1-й степенью АГ в дозах 1,5 и 3 мг (каждая доза по 14 дней). В процессе лечения отмечено достоверное снижение показателей артериального давления (АД) преимущественно ночью и улучшение нарушенного суточного профиля АД. Более выраженный эффект зафиксирован при приеме 3 мг мелатонина. Установлено, что терапия мелатонином более эффективна при изначально нарушенном суточном ритме АД. На основании полученных результатов обоснована целесообразность назначения мелатонина для лечения пациентов пожилого возраста с ГБ II стадии с 1-й степенью АГ для коррекции нарушений суточного ритма АД.

Nocturnal 6-hydroxy-melatonin sulphate (6-HMS) excretion in urine was studied in the essentially healthy elderly (60 - 74 years, n = 10) and in 20 elderly subjects with 1st degree arterial hypertension (AH). In the group of 20 people suffering from 1st degree AH, we studied the effectiveness of course melatonin therapy by administering them melatonin dosages of 1.5 mg and 3 mg, each dose taken during 14 days. Total length of treatment was 28 days. Against the background of both drug dosages we observed the considerable rise of nocturnal 6-HMB in the urine. In the course of treatment, the AH indices were statistically decreased against 1.5 mg melatonin dose, with an even greater effect being seen against 3 mg melatonin dose. The statistical decrease occurred in the average 24-hour systolic (SAP)/diastolic (DAP) pressure meanings as well as in the average nocturnal SAP and DAP values. Use of 3 mg melatonin has brought about the normalization of abnormal circadian AP profile. The results obtained allow recommend melatonin for the correction of abnormal circadian AP rhythm in elderly patients with 1st degree arterial hypertension.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа данных эпидемиологических рандомизированных исследований, проведенных в разных странах, установлена четкая связь между частотой встречаемости артериальной гипертензии и развитием инсульта в популяции. Рассмотрены лечебные мероприятия, направленные на профилактику развития инсульта у больных артериальной гипертензией, возрастные особенности профилактической эффективности ряда гипотензивных препаратов (диуретиков, <$E beta>-адреноблокаторов, ингибиторов АПФ, антагонистов кальция и др.). Отмечены преимущества использования у больных пожилого возраста с систолической артериальной гипертензией антигипертензивной терапии, базирующейся на применении антагонистов кальция. Приведен алгоритм выбора антигипертензивной лекарственной терапии для предупреждения развития инсульта. Данные длительных наблюдений больных артериальной гипертензией, принимающими активную гипотензивную терапию, свидетельствуют о снижении частоты развития инсульта до 60 %, что подтверждает выраженный профилактический эффект данной терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано 4 200 історій хвороб осіб літнього та старечого віку з захворюваннями органів кровообігу, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в терапевтичних відділеннях міських та обласних лікарень різних регіонів України. Встановлено, що серед обстеженого контингенту хворі з артеріальною гіпертензією (АГ) становлять у цілому по Україні 53 % з істотними коливаннями по областям. АГ у обстежених хворих поєднується не тільки з іншими захворюваннями органів кровообігу, а й з іншими класами хвороб. Необхідність диференційованого підходу до вибору антигіпертензивних препаратів і засобів для лікування супутньої патології зумовлює потребу в розробленні регіональних стандартів діагностики та лікування АГ у хворих старших вікових груп.

Мета дослідження - вивчення взаємовідношень між електричною активністю і структурно-функціональними змінами серця у хворих старшого віку з м'якою та помірною артеріальною гіпертензією і практично здорових осіб за електричної негомогенності передсердь. Обстежено 133 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) II стадії і 48 здорових осіб віком 45 - 74 років. Здійснювали ехокардіографію, ЕКГ високого підсилення (ЕКГ ВП), векторелектрокардіографію. У хворих на ГХ віком 45 - 59 років частота виявлення пізніх потенціалів передсердь (ППП) становила 17 %, віком 60 - 74 років - 26 %. У здорових осіб вони не реєструвалися. Частота виникнення ППП залежала від типу гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ): у пацієнтів з ГХ середнього віку частіше реєструють за ексцентричну ГЛШ з вираженою дилатацією лівого шлуночка (57 %), а у хворих похилого віку - за концентричну ГЛШ (46 %). У хворих на ГХ середнього й похилого віку з наявністю ППП значення FiP були більшими, ніж у пацієнтів без ППП, відповідно - на 19,4 і 21,8 % (<$E roman Р~<<~0,001>), у хворих 45 - 59 років сумарний показник кута відхилення MV петлі P був меншим, а величина сумарного периметра петлі T була більшою відповідно на 8,2 і 25,5 % (<$E roman P~<<~0,05>), у пацієнтів 60 - 74 років показник ударного індексу був достовірно меншим на 11,4 %, а величина індексу ремоделювання і співвідношення маса міокарда/об'єм - більшою відповідно на 7,1 і 10,0 % (<$E roman P~<<~0,05>). У хворих на ГХ старшого віку за ексцентричну ГЛШ електрична негомогенність поєднується зі змінами біоелектричної активності міокарда: зменшенням сумарної площі петлі Р і збільшенням су

марного периметра петлі Т, а за концентричну ГЛШ - зі змінами показників центральної та інтракардіальної гемодинаміки: зменшенням величини ударного індексу й збільшенням маси міокарда лівого шлуночка. Виявлені патологічні зміни атріальної ЕКГ ВП вказують на наявність передумов електричної нестабільності передсердь у хворих на ГХ старшого віку.

У лонгитудінальному дослідженні з оцінки біологічного і кардіопульмонального віку хворих на гіпертонічну хворобу 40 - 89-ти років (185 чол.) показано тісну спряженість цієї патології з прискореним старінням. Темп старіння хворих чоловіків більш виражений, ніж жінок. Роль артеріального тиску як геропромоторного чинника з віком, а також за стійкого і тривалого його підвищення стає менш значимою. Виключення чинника артеріального тиску з регресійної моделі біологічного віку незначно знижує її "чутливість".

Зазначено, що у хворих на артеріальну гіпертензію у похилому віці ефективними лікувальними засобами є інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та блокатори бета-адренергічних рецепторів.

У 415 осіб у віці 60 - 89 років з ізольованою систолічною гіпертензією (ІСГ) оцінено функціональний стан серця методом ехокардіографії у спокою та при функціональних пробах (велоергометрія в стандартному режимі та антиортостатична проба). Встановлено, що проба з фізичним навантаженням на велоергометрі виявляє явища латентної систолічної дисфункції майже у половини хворих літнього та старечого віку. У хворих з ІСГ старечого віку фізичне навантаження супроводжується вираженою гіпертензивною реакцією з боку систолічного артеріального тиску та погіршенням коронарного кровообігу. Показано, що у хворих з ІСГ антиортостатична проба має таку ж інформативність відносно виявлення латентної систолічної дисфункції, як і проба з фізичним навантаженням. При цьому вона значно легше у виконанні і не призводить до вираженої гіпертензивної реакції.

Обследованы 78 пациенток с артериальной гипертензией и сопутствующими заболеваниями. Пациентки распределены на три группы: в первой группе (32 больных) применяли квинаприл и лерканидипин, во второй группе (26 больных) - лизиноприл и амлодипин, в третьей (22) - эналаприл и амлодипин. Проанализированы динамика систолического и диастолического артериального давления в течение 6 - 12 месяцев, частота сердечных сокращений, побочные эффекты препаратов, переносимость. Во всех группах достигнуто целевое артериальное давление.