Узагальнено результати анестезіологічного забезпечення баріатичних операцій у 122-х хворих з морбідним ожирінням. З використанням даних клінічних, лабораторних й інструментальних методів дослідження установлено, що у хворих з надмірною масою тіла мають місце порушення серцево-судинної, дихальної систем і метаболізму. Вивчено вплив різних методів анестезіологічного забезпечення та показники гемодинаміки, функцію зовнішнього дихання та метаболізм, а також післяопераційні ускладнення. Обгрунтовано доцільність використання передопераційних показників сатурації кисню за різного положення тіла хворого, визначення оптимального положення тіла пацієнта у післяопераційному періоді з метою профілактики легеневих ускладнень. Обгрунтовано переваги використання регіонарних методів анестезії та черезшкірної електростимуляції нервів у хворих у післяопераційному періоді з метою запобігання депресії дихання, а також проведення подовженої штучної вентиляції легень у ранньому післяопераційному періоді. Використання запропонованої тактики анестезіологічного забезпечення дозволило запобігти виникненню гемодинамічних, дихальних, тромбоемболічних ускладнень, летальності, скоротити тривалість лікування хворих.

Рассмотрены результаты клинического наблюдения пациентов, оперированных по поводу отдаленных последствий травматического повреждения тканей в условиях регионарной аналгезии и сбалансированного наркоза с использованием целевой концентрации пропофола. Выделены основные показатели, характеризующие устойчивость системы гомеостаза, при анестезиологическом обеспечении. Метаболические сдвиги во время операции и наркоза сравнивали с изменением количественных характеристик в системе нейтрофильных гранулоцитов.

Представлено результати дослідження глікемічного статусу на тлі загальної неінгаляційної анестезії у хворих старшої вікової групи, оперованих з приводу інтракраніального крововиливу. В дослідження включено 50 хворих, у яких відсутній цукровий діабет в анамнезі, а вихідний рівень глікемії становив <$E >>~8> ммоль/л. Інтраопераційну корекцію виявлених змін глікемічного статусу проводили безперервною інфузією простого інсуліну. Показники рівня глікемії досліджували за допомогою портативного глюкометра. Встановлено, що після індукції анестезії рівень глікемії статистично вірогідно (<$E p~<<~0,001>) збільшився на 25 % і становив <$E 12,6~symbol С~0,78> ммоль/л. Впродовж оперативного втручання у хворих утримувалася тенденція до збільшення рівня глюкози в крові. На тлі постійної інфузії простого інсуліну спостерігали статистично достовірне (<$E p~<<~0,001>) зниження рівня глюкози крові на 15 % після індукції анестезії. Встановлено і обгрунтовано доцільність та ефективність застосування постійної інфузії простого інсуліну зі швидкістю 2 Од/год, починаючи з етапу індукції анестезії при інтракраніальних оперативних втручаннях.

Розглянуто проблему післяопераційних когнітивних дисфункцій, що виникають у пацієнтів після загальної анестезії, та можливий спосіб їх корекції за допомогою вітчизняного препарату холіну альфосцерату (гліятону). Загальна анестезія негативно впливає на стан когнітивних функцій у пацієнтів із вихідною відсутністю когнітивних порушень. Одним із методів корекції післяопераційних когнітивних дисфункцій є застосування холіну альфосцерату (гліятону) у періопераційному періоді.