Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены разные методы лечения трофических язв. Отмечено, что учет фазы раневого процесса и степени тяжести заболевания влияет на эффективность терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено спосіб діагностики та лікування варикозної хвороби, ускладненої відносною клапанною недостатністю глибоких вен нижніх кінцівок, що базується на виявленні клапанної недостатності за допомогою ультразвукової доплерографії, флебосонографії та точному визначенні того діаметра вени, за якого клапан буде функціонувати. Дані ультразвукового дослідження порівнювалися з результатами рентгенконтрасної стегнової флебографії та інтраопераційними знахідками. Виявлено збіг результатів дослідження. Оперованих хворих розділено на три групи. 135-ти (42,58 %) хворим виконано флебектомію без корекції клапанного апарата. Екстравазальну корекцію даного апарата глибоких вен за традиційною методикою Веденського зі звуженням вени на 1/3 діаметра, у поєднанні з флебектомією, здійснено 97-ми (30,6 %) хворим. У 85-ти (26,81 %) випадках виконано корекцію клапанного апарату глибоких вен за оригінальною методикою - дозовано. Доведено: віддалені результати свідчать про те, що спосіб дозованої екстравазальної корекції значно знижує кількість рецидивів: з 7,53 % до 3,80 % через 3 - 6 років і з 8,64 % до 4,54 % - через 7 - 9 років.

Приведены результаты морфологического исследования воздействия на венозную стенку склерозирующей микропены, воспроизводимой из различных концентраций (2, 3, 5 %) склерозирующей жидкости. Полученные данные позволяют определить 3 % концентрацию склерозирующего препарата как оптимальную в плане создания благоприятных условий для качественной фиброзной трансформации вены в сочетании с минимизацией возможных осложнений после микропенной флебосклерооблитерации.

Вперше на підставі вивчення причини виникнення патологічних процесів в імплантованих судинних протезах після первинних шунтрувальних операцій у хворих зі стенозами аорто-клубового сегмента визначено напрямки їх профілактики. Експериментально встановлено причину виникнення гіперплазії неоінтими. Виявлено посилену реакцію гладком'язових клітин у місці ушкодження артерії. Розроблено гемодинамічну модель для обліку впливу основних параметрів (довжини та ступеня стенозу, стану артерій притоку, опору периферичної кровоносної системи, довжини, діаметра протезу, кута вшивання анастомозу, довжини артеріотомної рани) на оптимальність анастомозу за типом "кінець у бік". Вперше впроваджено у клінічну практику метод математичного розрахунку гемодинамічної оптимізації дистального анастомозу за типом "кінець у бік" під час первинних реконструктивних втручань. Розроблено та клінічно апробовано метод амбулаторного динамічного спостереження післяопераційних хворих, що забезпечує виявлення стенозів анастомозів, що формуються.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.860.46 + Р457.862.052

Рубрики:

Виразки <Хірургічна патологія кінцівок>

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - удосконалити технологію хірургічного лікування хворих на варикозну хворобу (ВХ), ускладнену хронічною венозною недостатністю (ХВН), для покращання безпосередніх та віддалених результатів. На підставі аналізу результатів хірургічного лікування двох груп хворих (208 пацієнтів) проведено вивчення ефективності застосування удосконаленої технології їх хірургічного лікування. Під час вивчення гемодинамічних, мікроциркуляторних розладів та стану кисневого забезпечення тканин нижніх кінцівок у хворих на ВХ, ускладнену ХВН, встановлено, що у 44,7 % пацієнтів спостережено вертикальний рефлюкс. Неспроможні перфоранти локалізувались у 85 % випадків на медіальній поверхні гомілки. Величина показника напруги кисню у зоні трофічних порушень по периметру виразки знижувалася на 80 %, що є критичним рівнем для життєздатності тканин. Цитологічно у пацієнтів, яким застосували сорбційний препарат "Силікс", на 5 - 6-ту добу рана очищувалася, у цитологічних відбитках з'являлися макрофаги та поодинокі полібласти. Під час лікування пацієнтів за традиційною методикою подібну картину спостерігали на (<$E3,0~symbol С~0,29>) доби пізніше. Застосування методики субфасціального перетину неспроможних перфорантних вен на медіальній поверхні гомілки забезпечувало малотравматичність та косметичний ефект. Висновки. Основну роль у розвитку трофічних порушень нижніх кінцівок у разі ВХ відіграють венозна гіпертензія, мікроциркуляторні розлади та гіпоксія. Використання розробленої технології хірургічного лікування хворих на варикозні виразки із застосуванням сорбційного препарату "Силікс" та удосконаленої методики оперативного втручання

забезпечує зниження частоти післяопераційних ускладнень та кращі віддалені результати.

Проаналізовано результати виконання комбінованої ендовенозної лазерної коагуляції підшкірних вен у 167 пацієнтів, яких лікували у відділі хірургії N 1 у 2007 - 2011 рр. з приводу варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок у стадії С2 - С6 (за класифікацією СЕАР). Відзначено ефективність мініінвазивного комбінованого хірургічного лікування ВХ нижніх кінцівок з використанням високоенергетичного діодного лазера Dornier Medilas Fibertom з довжиною хвилі 940 нм.

Проведен анализ результатов 193 комбинированных эндовенозных лазерных коагуляций подкожных вен у больных, находившихся на лечении в отделении хирургии № 1 ГУ "Дорожная больница ГП "Одесская железная дорога" в 2007 - 2011 годах по поводу варикозной болезни подкожных вен нижних конечностей. Определена эффективность малоинвазивного комбинированного хирургического лечения с применением высокоэнергетического диодного лазера Dornier Medilas Fibertom с длиной волны 940 нм у больных с варикозной болезнью вен нижних конечностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - определить тактику лечения варикозного расширения вен, осложненного тромбозом подкожных вен и глубоких вен голени, с помощью миниинвазивных методов. Проанализированы результаты лечения 80 пациентов с варикотромбофлебитом в ИОНХ им. В. Т. Зайцева НАМН Украины с 2015 по 2017 гг. Пациенты разделены на две группы. В 1-ю группу вошли 38 пациентов с варикотромбофлебитом и/или тромбозом глубоких вен (ТГВ) голени, которых лечили по предложенному алгоритму, во 2-ю - 42 больных с такой же патологией, которым проводили стандартное лечение. Непосредственно после оперативного вмешательства у больных 1-й группы тяжелых осложнений, связанных с техникой операции, в виде ТГВ, тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА), кровотечения не было. Частота кожных неврологических расстройств в дистальных отделах конечностей у больных, которым выполняли эндовенозную лазерную коагуляцию, составила 5,2 %, радиочастотную абляцию (РЧА) - 2,6 %. Благодаря дифференцированному подходу к определению объема оперативного вмешательства при варикозном расширении вен, осложненном варикотромбофлебитом и/или ТГВ голени, у большинства пациентов удалось выполнить оперативное вмешательство с меньшей травматичностью и хорошим непосредственным результатом. Во 2-й группе у 1 больного послеоперационный период осложнился ТГВ. Из местных осложнений лимфорею наблюдали у 5 % больных, у 2 больных были обширные гематомы бедра. Выводы: пациентам с тромбозом ствола большой подкожной вены или малой подкожной вены и глубоких вен (ГВ) голени показано оперативное лечение в объеме РЧА или ЭВЛК ствола на уровне рефлюкса и перевязки/абляции перфорантных вен после проведения антикоагулянтной терапии на этапе тотальной реканализации. Пациентам с тромбозом ствола, ГВ голени после эндоваскулярного оперативного лечения антикоагулянтную терапию в лечебных дозах необходимо проводить от 7 до 14 сут в зависимости от показателей растворимых комплексов мономеров фибрина и/или Д-диаметра.

Цель работы - изучить возможности и проанализировать краткосрочные результаты УЗ-контролируемой foam-form склеротерапии у пациентов с варикозной болезнью нижних конечностей (ВБНК). Представлен опыт лечения 37 пациентов (43 конечностей) с первичной ВБНК, клиническая степень хронической венозной недостаточности - С2 - С6, по классификации СЕАР. Всем пациентам выполнена УЗ-контролируемая foam-form склеротерапия стволов большой и малой подкожных вен и их притоков. В качестве склерозанта использован 1 - 3 % полидоканол ("Склеровейн", Resinag AG, Швейцария), изготовлена склерозирующая пена по методу L. Tessari (2000). В диагностических целях, для контроля во время манипуляции, а также для мониторинга в постманипуляционный период использован ультразвуковой сканер Philips iU 22 с набором датчиков. Клиническое наблюдение за пациентами и ультразвуковой мониторинг осуществляли в течение 1 - 12 мес (в среднем 7,8 мес). Облитерации варикозно трансформированных стволов большой и малой подкожных вен, их притоков, несафенных вен достигли в 81,4 % случаев (35 конечностей). В 18,6 % случаев (8 конечностей) наблюдали частичную реканализацию просвета варикозно измененной вены, подвергшейся склеротерапевтическому воздействию, при выраженной редукции ее диаметра. Общее количество осложнений составило 8,1 %, системных осложнений не наблюдали. Выводы: УЗ-контролируемая пенная склеротерапия является эффективным методом лечения ВБНК. Ультразвуковой контроль манипуляции позволяет дифференцированно склерозировать варикозно измененные сегменты стволов и притоков подкожных вен, при необходимости

осуществлять повторные склеротерапевтические сессии в целях повышения эффективности лечения. Результаты собственных наблюдений, а также данные литературы позволяют считать УЗ-контролируемую пенную склеротерапию относительно безопасным методом ввиду низкой частоты осложнений.

Наведено результати діагностики та хірургічного лікування хворих на гострий варикотромбофлебіт. За результатами дослідження виявлено нові ультрасонографічні критерії, виділено групи симптомів за ступенем активності тромбоутворення та вірогідності розвитку тромбоемболії легеневих артерій, що підвищило точність діагностики ембологенного венозного тромбозу, обгрунтованість й ефективність ургентного хірургічного втручання. Розроблено способи адекватних хірургічних втручань на тромбованих і неспроможних перфорантах за допомогою малоінвазійних технологій. Запроваджено метод ендовідеохірургії та склерооблітерації у лікуванні гострого варикотромбофлебіту, виділено його атипові форми. Розроблено хірургічну тактику їх лікування з урахуванням гемодинамічних характеристик. Удосконалено класифікацію гострого варикотромбофлебіту з урахуванням тромбованих перфорантів гомілки та стегна, ізольованих форм гострого варикотромбофлебіту аркової вени Леонардо або вени Джіакоміні, на основі якої сформовано алгоритм стратегії та тактики хірургічного лікування. Доведено високу ефективність ургентної радикальної флебектомії на основі кількісного аналізу віддалених результатів хірургічного лікування хворих на гострий варикотромбофлебіт з допомогою міжнародної класифікації СЕАР.

Досліджено проблему покращення результатів хірургічного лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок шляхом обгрунтування та впровадження флебооблітеруючих методик. На основі експерименту на щурах визначено в динаміці морфологічні зміни венозної стінки під час дії на неї різної концентрації пінної форми полідоканолу, перебіг фіброзного процесу в судині після флебооблітерації. Доведено відсутність впливу пінної форми полідоканолу на внутрішні органи тварини, що свідчить про безпечність методу пінної склерооблітерації варикозних вен. Патогенетично обгрунтованою основою флебооблітеруючих технологій є ліквідація патологічних вено-венозних рефлюксів, що підтверджує розвиток якісної та надійної облітерації вени. Повна оклюзія вен після склерооблітерації спостерігалась у 94,64 %, після лазерної коагуляції в 90,91 % хворих. Флебооблітеруючі технології в порівнянні з радикальною флебектомією є менш травматичними, супроводжуються меншою кількістю післяопераційних ускладнень і позитивним косметичним ефектом, скорочують тривалість перебування у стаціонарі.