Дисертацію присвячено вибору тактики та об'єму оперативного лікування хронічної венозної недостатності, ускладненої гострим тромбофлебітом на основі ультразвукового дуплексного ангіосканування. Сформульовано наступні принципи хірургічного лікування даної патології. При гострому тромбофлебіті на фоні варикозної хвороби та рецидиву варикозної хвороби усувається сам процес гострого тромбофлебіту і причини виникнення варикозної хвороби та рецидиву варикозної хвороби. При гострому тромбофлебіті на фоні післятромбофлебітної хвороби усувається гострий тромбофлебіт та покращується венозний відплив крові з кінцівки; при неможливості покращити на даний момент венозний відплив - усувається гострий тромбофлебіт, не погіршуючи існуючий компенсаторний кровообіг. Обстеження і хірургічне лікування хворих проводилось в ургентному порядку. Обсяг оперативного лікування залежав від виявлених ультразвуковим дуплексним ангіоскануванням топографо-функціональних патологічних змін у венозному руслі.

Експериментально обгрунтовано можливість використання поліуретанової клейової композиції для лікування розширених поверхневих вен нижніх кінцівок. Встановлено, що у процесі полімеризації клей утворює пористу структуру, яка заповнюється елементами молодої сполучної тканини та, внаслідок деструкції, повністю заміщується нею. Це спричинює облітерацію розширених вен без ознак різко вираженого запалення. Порівняно результати оперативного методу лікування, склеротерапії з пломбуванням розширених вен клеєм КЛ-3. Доведено, що використання клею запобігає ускладенням, які виникають у разі застосування традиційних веносклерозуючих препаратів, зокрема 1 % розчину тромбовару. Зареєстровано позитивні результати комбінованого лікування, яке на відміну від оперативного, сприяє досягненню значного косметичного ефекту.

Проанализированы результаты обследования и хирургического лечения 77-ми больных с тяжелыми формами хронической венозной (ХВН) и лимфовенозной (ХЛВН) недостаточности нижних конечностей. Определены понятие компрессионного синдрома (КС) и его роль в патогенезе тяжелых форм ХВН и ХЛВН. Разработана тактика комплексного лечения больных, применение которой позволило достичь заживления трофических язв у 98 % оперированных больных, которых ранее считали инкурабельными.

Вивчено ефективність застосування напівзакритої паратібіальної фасціотомії та закритого роз'єднання пронизних вен у 14-ти хворих з ознаками хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок (ураження клубово-стегнового сегмента) в стадії декомпенсації. Обгрунтовано доцільність більш широкого застосування методу у таких хворих.

Узагальнено досвід лікування 77 пацієнтів з тяжкими формами хронічної венозної недостатності, зокрема, варикозною та посттромбофлебітною хворобами у стадії трофічних порушень та виразок. Визначено поняття компресивного синдрому як патологічного стану, що потребує хірургічної корекції. Застосування запропонованої хірургічної тактики лікування тяжких форм хронічної венозної недостатності дозволило досягти задовільних результатів у віддаленому періоді у 90 % хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные обследования и хирургического лечения 35-ти пациентов с тяжелыми формами варикозной болезни в стадии трофических расстройств и острым тромбофлебитом. Обоснована концепция оказания активной хирургической помощи, включающей профилактику тромбоэмболических осложнений в зависимости от локализации тромбофлебита, коррекцию нарушений венозной гемодинамики и этапное закрытие трофической язвы. Внедрение предложенной тактики позволило достичь удовлетворительных результатов в том числе заживления трофической язвы и регресса трофических нарушений, у всех оперированных больных.

Проанализированы результаты лечения 526-ти больных с острым венозным тромбозом нижних конечностей в возрасте от 23-х до 70-ти лет, в том числе мужчин - 140 (36,3 %), женщин - 376 (63,7 %). Основными этиологическими факторами тромбоза были чрезмерная физическая нагрузка, операции с последующей иммобилизацией, травма нижних конечностей, беременность и роды, опухоль малого таза и другой локализации. У 65-ти больных острый венозный тромбоз осложнился тромбоэмболией легочной артерии (ТЭЛА), двое больных умерли до начала лечения. Проведение консервативной терапии у 314-ти (94,4 %) больных с тромбозом глубоких вен (ТТВ) нижних конечностей, включавшей применение фраксипарина (фраксипарина форте), позволило достичь значительного улучшения их состояния. У 80-ти пациентов с тромбозом подкожных вен осуществлена их перевязка у устья для профилактики ТЭЛА, у всех отмечен хороший клинический результат. Установлена высокая эффективность применения фраксипарина в профилактической дозе для предотвращения возникновения венозной тромбоэмболии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вміст розчинних молекул міжклітинної адгезії-1 (sICAM-1) у 60-ти пацієнтів з гострим тромбофлебітом (ТФ) підшкірних вен нижніх кінцівок до оперативного втручання та на 7-му добу після нього за допомогою методу твердофазного імуноферментного аналізу. Рівень sICAM-1 до лікування у чоловіків був підвищений у середньому на 75,8 % (<$E roman P~<<~ 0,001>), у жінок - на 81,5 % (<$E roman P~<<~0,001>) у порівнянні з таким у контрольній групі, після лікування - дещо знижений. Залежність середньої концентрації sICAM-1 від статі пацієнтів не відзначено. В разі висхідного ТФ рівень sICAM-1 у пацієнтів вищий, ніж у випадку локального. Високі показники sICAM-1 до операції та їх наближення до рівня норми на 7-му добу після неї спостережено у пацієнтів, госпіталізованих до хірургічного відділу й оперованих у строки 3 - 5 діб від початку хвороби. У хворих, яким спочатку проводили консервативне лікування (протизапальна та тромболітична терапія), але його ефективність була мінімальною, вміст молекул адгезії клітин (cell adgesion molecules - CAMs) до лікування та перед операцією майже не різнився. Після втручання виявлено позитивну динаміку показника. Результати дослідження свідчать про важливу роль адгезії клітин у патогенезі гострого ТФ підшкірних вен нижніх кінцівок і перспективність використання методу визначення вмісту sICAM-1 у динаміці лікування хворих для оцінки ефективності хірургічного втручання.

Розроблено спосіб діагностики та лікування варикозної хвороби, ускладненої відносною клапанною недостатністю глибоких вен нижніх кінцівок, що базується на виявленні клапанної недостатності за допомогою ультразвукової доплерографії, флебосонографії та точному визначенні того діаметра вени, за якого клапан буде функціонувати. Дані ультразвукового дослідження порівнювалися з результатами рентгенконтрасної стегнової флебографії та інтраопераційними знахідками. Виявлено збіг результатів дослідження. Оперованих хворих розділено на три групи. 135-ти (42,58 %) хворим виконано флебектомію без корекції клапанного апарата. Екстравазальну корекцію даного апарата глибоких вен за традиційною методикою Веденського зі звуженням вени на 1/3 діаметра, у поєднанні з флебектомією, здійснено 97-ми (30,6 %) хворим. У 85-ти (26,81 %) випадках виконано корекцію клапанного апарату глибоких вен за оригінальною методикою - дозовано. Доведено: віддалені результати свідчать про те, що спосіб дозованої екстравазальної корекції значно знижує кількість рецидивів: з 7,53 % до 3,80 % через 3 - 6 років і з 8,64 % до 4,54 % - через 7 - 9 років.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ