Обобщены современные проблемы патофизиологии, клиники, диагностики и лечения закрытых и открытых повреждений груди, ее органов и крупных сосудов. Представлены материалы по травме груди как социального явления особой значимости, некоторые аспекты травматической болезни, классификация повреждений. Описаны современные методы инструментальных и лабораторных методов диагностики, реанимационных пособий и оперативных вмешательств при травматическом повреждении мягких тканей, костного каркаса, легких, сердца, пищевода, крупных сосудов, а также торакоабдоминальная травма, клинико-рентгенологическая характеристика и принципы лечения различных огнестрельных ранений груди. Большое внимание уделено вопросам патофизиологических нарушений и осложнений, возникающих при повреждении груди.

Освещены основные положения хирургической доктрины и результаты многолетних исследований по изучению одного из самых сложных видов травмы - тяжелых повреждений каркаса грудной клетки. Представлены современные данные о структуре, исходах и патогенезе нарушений газообмена при закрытой травме груди. Проанализированы особенности диагностики при травматической нестабильности каркаса грудной клетки, описаны методы лечения таких пострадавших. Рассмотрены вопросы лечебной тактики и интенсивной терапии при травматической нестабильности каркаса груди.

Освещены основные положения хирургической доктрины и результаты многолетних исследований по изучению одного из самых сложных видов травмы - тяжелых повреждений каркаса грудной клетки. Представлены современные данные о структуре, исходах и патогенезе нарушений газообмена при закрытой травме груди. Приведены различные виды классификаций, показаны особенности диагностики при травматической нестабильности каркаса грудной клетки, представлены методы лечения таких пострадавших. Особое внимание уделено изучению эффективности современных методов оперативного лечения повреждений каркаса грудной клетки. Освещены вопросы лечебной тактики и интенсивной терапии при травматической нестабильности каркаса груди. Показана эффективность разработанного и аппробированного лечебного подхода как наиболее рационального, который рекомендован к широкому внедрению в практику хирургических специализированных отделений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.9 + Р458.193

Рубрики:

Дія іонізуючих випромінювань на інші системи і органи

Пошкодження грудної клітки (стінки)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Хворим з внутрішньопорожнинною кровотечею застосовано вдосконалену методику реінфузії крові. Розроблено алгоритм реінфузії крові, де за ступенем гемолізу кількість хворих основної групи поділено на підгрупи залежно від об'єму крововтрати, ступеня шоку та методу реінфузії. Застосована тактика знизила число ускладнень, пов'язаних з переливанням аутокрові.

Отмечено, что закрытая травма грудной клетки часто (67,3 %) сопровождается ушибом легкого. Для профилактики развития осложнений необходима своевременная госпитализация и рациональное применение комплекса диагностических (рентгенологическое, эндоскопическое, спирографическое исследование, компьютерная томография) мероприятий. Эффективным в санации дыхательных путей и в диагностике их повреждений является бронхоскопическое исследование. Применение комплексного лечения позволяет стабилизировать состояние пострадавших и предупредить возникновение осложнений. Основным методом профилактики осложнений при травме грудной клетки является антибактериальная терапия.

Проведен анализ 1000 актов судебно медицинского исследования трупов Львовского областного судебно-медицинского бюро за 2002 год. В структуре всей травмы со смертельным исходом травма груди занимает второе место среди повреждений других анатомических участков. Среди 100 погибших с травмой груди были 79 мужчин и 21 женщина. 48 погибших с тяжелой сочетанной травмой грудной клетки повреждение получили вследствие дорожно-транспортных проишествий, 36 вследствие падения с высоты. Наиболее часто у погибших тяжелая травма грудной клетки сочеталась с черепно-мозговой травмой - в 60 %, а в 52 % - с травмой печени, переломы конечностей наблюдались в 49 %.

Запропоновано й обгрунтовано принципи лікувально-діагностичної тактики та вибору лікувального втручання за тяжких закритих ушкодженнях різних внутрішньогрудних органів. Надано пристрій власної конструкції для стабілізації уламків ребер і груднини. Сформульовано показання щодо його застосування. Розроблено спосіб пластики куполу діафрагми за хронічної посттравматичної діафрагмальної грижі. Запропоновано фіксатор щодо ретрактора з метою вдосконалення останнього, призначенного для відведення та фіксації органів за умов операційної рани. Встановлено критерії щодо застосування малоінвазивних втручань та стандартної торакотомії за тяжкої закритої травми грудей. Описано діагностичні ознаки забиття легені та визначено тактику за невідкладних хірургічних станах через тяжку травму грудей за умов контузії серця.

На даний час наукові публікації не містять повної інформації з питань тактики та лікування травматичної асфіксії (ТА). Мета дослідження - встановити характер впливу ТА на перебіг тяжкої політравми у постраждалих із травматичною нестабільністю грудино-ребрового каркасу. Проаналізовано 8 клінічних випадків лікування ТА у постраждалих із тяжкими ушкодженнями грудинно-ребрового каркасу. Встановлено особливості перебігу травматичного процесу у цієї категорії постраждалих з позиції об'єктивізації тяжкості травми. У 17 % випадків нестабільність грудинно-ребрового каркасу супроводжувалась синдромом ТА. ТА значно посилює тяжкість стану постраждалих. ТА зумовлює розвиток інфекційних ускладнень у всіх пацієнтів з боку респіраторної системи. Але ТА суттєво не впливає на летальність у разі цієї патології. Висновки: тяжка травма грудей у 17 % випадків супроводжується синдромом ТА. ТА значно посилює тяжкість стану постраждалих. ТА обумовлює розвиток інфекційних ускладнень у всіх пацієнтів із травматичною нестабільністю грудино-ребрового каркасу.

Ретроспективно вивчено дані історій хвороби пацієнтів відділення політравми за 2006 - 2010 рр. Впродовж 5-ти років в клініку госпіталізовано 7 528 пацієнтів з поєднаною травмою. Гетерогенність пацієнтів з поєднаною травмою ускладнює проведення контрольованих досліджень, тому деформація грудної клітки, яка потребує корекції, визначається, передусім, емпірично. Об'єктивна клінічна оцінка власне флотації є складною, зважаючи на малу різнорідну дослідну групу.