На підставі методики функціонального ренгенометричного та біомеханічного дослідження урівноваженості хребта у хворих на сколіоз встановлено кількісні критерії статичної та квазістатичної компенсації та декомпенсації його опорно-рухової функції (ОРФ). Вивчено динаміку стану ОРФ хребта в післяопераційний період залежно від доопераційних характеристик його урівноваженості та використання коригувальних зусиль металоконструкцій. Виявлено закономірності виникнення порушень стабільності металоконструкцій у коригованому відділі хребта в післяопераційному періоді та оптимальні біомеханічні умови збереження оперативної корекції. З урахуванням нових знань про механізми вертикальної постави хворих на сколіоз в цілому та ОРФ хребта зокрема, розроблено схеми використання металоконструкцій для хірургічного лікування деформацій хребта.