Висвітлено дані про можливі етіологічні чинники інфекційного мононуклеозу і проблеми його діагностики в Україні та Києві. В 2001 - 2003 рр. захворюваність в Києві тримається на рівні 8,6 - 9,1 на 100 000 населення. Зростання захворюваності на інфекційний мононуклеоз може бути пояснено не тільки збільшенням сприйнятливих осіб на тлі зниження імунологічної реактивності різного генезу, але й поліпшенням діагностики. Складність діагностики зумовлена пізнім розгортанням повної клінічної картини, що робить неможливим діагностувати інфекційний мононуклеоз у ранні терміни хвороби. Інфекційний мононуклеоз - поліетіологічне захворювання, пов'язане переважно з герпесвірусами. Визначення етіології має велике прогностичне значення.

Представлены данные о возможных этиологических факторах инфекционного мононуклеоза и проблемах его диагностики в Украине и Киеве. В 2001 - 2003 г. заболеваемость в Киеве держится на уровне 8,6 - 9,1 на 100 000 населения. Возрастание заболеваемости инфекционным мононуклеозом объясняется не только увеличением чувствительных лиц на фоне снижения иммунологической реактивности разного генеза, но и улучшением диагностики. Сложность диагностики обусловлена поздним развитием полной клинической картины, что делает невозможным диагностировать инфекционный мононуклеоз в ранние сроки болезни. Инфекционный мононуклеоз - полиэтиологическое заболевание, связанное преимущественно с герпесвирусами. Определение этиологии имеет большое прогностическое значение.

Представлено результати дослідження вмісту С-реактивного білка (СРБ) в сироватці крові у 55-ти пацієнтів з хронічними захворюваннями травного тракту, гострим тонзилітом, інфекційним мононуклеозом (ІМ) та менінгококовим менінгітом (ММ). Визначення рівня сироваткового СРБ - об'єктивний експрес-метод діагностики мікробно-запальних захворювань, що корелює з лейкоцитозом та швидкістю осідання еритроцитів. Високий рівень СРБ в сироватці крові (<$E >>~50> мг/л) у хворих на ІМ свідчить про бактеріальну суперінфекцію і об'єктивізує показання до призначення антибактеріальної хіміотерапії (АБХТ). Нормалізація вмісту СРБ в сироватці крові у хворих на ММ свідчить про ефективність АБХТ та непрямо - про санацію ліквору.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.35-5

Рубрики:

Інфекційний мононуклеоз ( хвороба Філатова, залозиста лихоманка, хвороба Пфейфера, моноцитарна ангіна, доброякісний лімфобластоз, лімфоїдноклітинна ангіна)

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен анализ микробной суперинфекции у больных инфекционным мононуклеозом по результатам микробиологических исследований. Показано, что только в 26,8 % случаев экссудативный тонзилло-фарингит у больных инфекционным мононуклеозом обусловлен присоединением <$E beta>-гемолитического стрептоккока, что ограничивает рутинное применение антибактериальной химиотерапии при данном заболевании.

Доведено важливість значення генів DRB1-локус II класу головного комплексу гістосумісності людини у лізосомальних цистеїнових катепсинів B і L у патогенезі інфекції вірусу Епштейна - Барр (ВЕБ). Уточнено механізми індукції аутоімунітету внаслідок інфекції ВЕБ на підставі гістохімічної характеристики антигенів-мішеней та циркулюючих аутоантитіл. Запропоновано визначати рівень <$Ebeta 2>-мікроглобуліну та C-реактивного білка у сироватці крові у разі обстеження щодо наявності інфекції ВЕБ з метою оцінювання активності імунопатологічного процесу та діагностування мікробно-деструктивних ускладнень. Наведено результати п'ятирічного епідеміологічного спостереження захворюваності на інфекційний мононуклеоз (ІМ) у Дніпропетровську. Вивчено клінічні особливості інфекції ВЕБ серед пацієнтів з різним імунним статусом, а саме: імунокомпетентних осіб, дітей раннього віку з "невизначеним" ВІЛ-статусом, хворих на розсіяний склероз. Визначено клінічну ефективність застосування комбінації циклоферону зі гропринозином під час лікування ІМ, яка не зумовлює стимулювання специфічного гуморального імунітету або пригнічення віремії. Установлено, що використання преднізолону підвищує ризик рецидиву ІМ за рахунок пролонгації віремії. Розроблено протокол диспансерного спостереження, який регламентує організацію, терміни та перелік лабораторних обстежень пацієнтів, що хворіли на інфекцію ВЕБ.

На підставі вивчення клініко-лабораторних характеристик перебігу та наслідків інфекційного мононуклеозу (ІМ) покращано якість діагностики гострих і хронічних форм Епштейна-Барр вірусу (ЕБВ) у дорослих. Установлено частоту інфікування ЕБВ дорослого населення Полтавщини, здійснено уточнення форм інфекційного процесу й оцінено стан здоров'я цих осіб. Визначено епідеміологічні характеристики ІМ. З'ясовано особливості його перебігу в дорослих молодого віку. Проаналізовано віддалені наслідки та визначено частоту хронізації ЕБВ-інфекції. Визначено загально-клінічні, біохімічні й імунологічні показники, а також охарактеризовано клінічні форми хронічної ЕБВ-інфекції у дорослих та у порівняльному аспекті розглянуто їх характеристики, які узагальнено алгоритмами дискримінантних рівнянь.

Наведено результати дослідження клініко-патогенетичних ланок жовтяничної форми гепатитів B і C, які перебігають на тлі серологічних ознак реактивації інфекції - вірусу Епштейна - Барр (EBV). На підставі результатів комплексного вивчення імунних показників і параметрів окисної модифікації білків сироватки крові у динаміці цих захворювань наведено теоретичні узагальнення та нове розв'язання науково-практичної задачі щодо клініко-патогенетичних особливостей жовтяничних форм гепатитів B - C, асоційованих з серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції, що дозволило підвищити ефективність комплексного лікування хворих шляхом додаткового призначення в період реконвалесценції імунорегуляторного пептиду імунофану.

Доведено, що інфекційний мононуклеоз (ІМ) є поліетіологічним захворюванням, розкрито роль у його виникненні вірусу Епштейна - Барр (EBV) та інших представників родини герпесвірусів (ГВ), зокрема, у вигляді мікстпатології. Вивчено роль окремих ГВ як етіологічних чинників серед хворих на ІМ. Досліджено структуру ускладнень ІМ залежно від його етіології. Доведено, що в їх структурі, незалежно від збудника ІМ, достовірно переважають абдомінальні ускладнення. Вперше вивчено можливість лікування EBV ІМ протефлазидом, доведено його ефективність. З'ясовано, що дані ультразвукового дослідження органів черевної порожнини є одним з вагомих критеріїв визначення ступеня тяжкості ІМ та виявлення абдомінальних ускладнень на всіх етапах хвороби. Обгрунтовано можливість їх використання як критеріїв ефективності лікування та раннього прогнозування наслідків.

Встановлено особливості клінічного перебігу хронічного катарального синуситу із ВЕБ-інфекцією, основними з яких є тривалий анамнез захворювання, більш часті рецидиви та пролонгований перебіг загострень, відсутність стійкої ремісії, збільшені задньошийні лімфатичні вузли, моноцитоз і лімфоцитоз у загальному аналізі крові. За допомогою реакції імуноферментного аналізу та полімеразної ланзюгової реакції виявлено високий рівень інфікованості хворих на хронічний катаральний синусит ВЕБ-інфекцією. Визначено відхилення в параметрах місцевого імунітету у хворих на хронічний катаральний синусит, а саме: зниження вмісту slgA та відносного вмісту числа лімфоцитів у ротоглотковому секреті під час одночасного підвищення рівня прозапальних цитокінів і моноцитів. Показано зниження кількісних і функціональних показників T-клітинної ланки імунітету, природної цитотоксичности клітин і підвищення концентрації <$Egamma>-інтерферону. Проведено тестування in vitro клітинних факторів антивірусного захисту під час дії на клітини різних груп імуномодуляторів і відібрано найбільш ефективні з них - дібазол і гропринозин. Надано порівняльну клініко-імунологічну характеристику хворих на хронічний катаральних синусит із ВЕБ-інфекцією після лікування гропринозином і дібазолом, а також розроблено діагностичний алгоритм для ефективності лікування.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.461.011-52 + Р514.35-52

Рубрики:

Гайморити

Інфекційний мононуклеоз ( хвороба Філатова, залозиста лихоманка, хвороба Пфейфера, моноцитарна ангіна, доброякісний лімфобластоз, лімфоїдноклітинна ангіна)

Шифр НБУВ: РА367953 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під спостереженням було 63 пацієнти на хронічну форму Епштейна - Барр вірусну інфекцію (ЕБВІ), підтверджену серологічно і вірусологічно. У пацієнтів з хронічною ЕБВІ виявлено 3 підгрупи перебігу хвороби: реактивація, неповна ремісія і атипова реактивація. У осіб превалювали інтоксикаційний, лімфопроліферативний, артралгічний та кардіальний синдроми. Прогнозування несприятливого перебігу ЕБВІ базується на оцінці спектра і рівня цитокінів, які визначалися на самому початку гострого інфекційного процесу і які відображають індивідуальний тип імунної відповіді та дозволяють оцінювати на ранніх етапах хвороби, вже з 1-го - 2-го дня госпіталізації, подальший хід розвитку хвороби. Th2 тип імунної відповіді в періоді загострення хронічної ЕБВІ (на що вказує низький рівень <$E alpha>-ІФ та ІЛ-2 і високий рівень в крові ІЛ-4 та ІЛ-10) можна вважати прогностичним фактором, який свідчить про ризик несприятливого перебігу: виникнення рецидивів і затяжного перебігу хвороби, що дозволить своєчасно корегувати терапію.

Инфекционный мононуклеоз вызывается вирусом Эпштейна - Барр, наиболее распространенным из группы герпесвирусов. Вирус поражает преимущественно В- и Т-лимфоциты. Заболевание характеризуется триадой клинических симптомов (лихорадка, ангина, гепатоспленомегалия), лимфоаденопатией и гематологическими изменениями (лейкоцитоз с атипическими мононуклеарами). Возможны различия клинического течения инфекционного мононуклеоза у взрослых и детей. Лабораторная диагностика заключается в обнаружении атипических мононуклеаров в мазке крови и иммуноферментном анализе для выявления специфических антигенов VGA, EBNA, EAP, EAB, MA.

Background: Infection of human B cells with Epstein - Barr virus (EBV) induces metabolic activation, morphological transformation, cell proliferation and eventual immortalization. Aim: To identify the nuclear receptors, which are the cellular interaction partners of EBNAs, that will help to elucidate the mechanism of B cell transformation. Methods: We have compared the nuclear receptor profile in the naive and EBV-transformed B-lymphocytes, using TaqMan LDA microfluidic card technology. Results: Out of 48 nuclear receptor, 17 showed differential expression at the mRNA level. The expression of 5 genes was elevated in EBV-transformed cells, whereas 12 genes were down-regulated in lymphoblastoid cells (LCLs). 7 genes were studied at the protein level; 2 genes were up regulated (Nr2F2 and RARA) and 4 genes were down regulated (ERB, NUR77, PPARG, and VDR) in LCLs. Conclusion: The nuclear receptor profiling on EBV infected B cells showed alterations of nuclear receptors expression at both mRNA and protein levels compared with non infected peripheral blood cells. Further analysis on a possible role of each nuclear receptor in EBV induced cell transformation should be performed.

Представлено дані по антивірусній дії похідних конденсованого триазину - 3-оксотриазинобензотіазину (препарат N 1), його рибонуклеозиду (препарат N 3) та рибонуклеозиду 3-тіоаналогу (препарат N 2) на репродукцію вірусу Епштейна-Барр (ВЕБ) в лімфобластоїдних клітинах Raji. Визначено цитотоксичну дію препаратів на досліджувані клітини - показник СС50, який був для препарату N 1 - 125 мкг/мл, N 2 - 625 мкг/мл, N 3 - 750 мкг/мл. Досліджено антивірусну дію препаратів по рівню пригнічення накопичення вірусної ДНК в культурі клітин та визначено ефективну концентрацію (показник ЕС50) для кожної речовини ЕС50 для 3-оксотриазинобензотіазину та обох рибонуклеозидів був 1 мкг/мл. Індекс селективності (SI) для препарату N 1 становив 125, для препарату N 2 - 625, препарату N 3 - 750. Одержані результати дослідження триазинобензотіазинів як інгібіторів ВЕБ-інфекції свідчать про їх високу антиВЕБ активність та можуть представляти інтерес для подальших досліджень.

Epstein - Barr virus (EBV) is a lymphotropic virus that infects more than 90 % of the human population, and targets B cells for infection. Infection of human B cells leads to the malignant transformation and eventual immortalization. In latency III infection six EBV-encoded nuclear antigens (EBNAs) and three latent membrane proteins (LMPs) are expressed in the transformed cells that can grow as a lymphoblastoid cell lines in vitro. These proteins hijack the normal B cell growth pathways by activating the constitutive growth promotion and external survival signals. We have determined a set of the nuclear receptors that are up- (and down-) regulated in the latency III infected cells at the mRXA level. In the present paper we discussed the possible role of these receptors in B cell transformation upon EBV infection based on the literature data.

Представлены данные о состоянии интегральных гематологических показателей у больных инфекционным мононуклеозом. Оценена возможность их использования для дифференциальной диагностики инфекционного мононуклеоза различной этиологии.

Проведено исследование, показывающее связь орофациального кандидоза с вирусом Эпштейна - Барр, при котором наблюдается усложнение течения орофациального кандидоза. Включение в комплексное лечение препаратов группы ацикловира, рекомбинантного <$E alpha>-интерферона, липоферона, флуконазола, антигистаминных, витаминов группы В способствовало повышению эффективности в лечении больных.

Обстежено 65 хворих з ВЕБ-інфекцією та встановлено зв'язок між тяжкістю клінічних проявів і тривалістю захворювання, а також з особливостями імунної відповіді організму в зіставленні з відповідними показниками контрольної групи. Схильність до пригнічення клітинно-опосередкованих механізмів і посилення гуморальних механізмів імунної відповіді була негативною прогностичною ознакою.

Обследованы 65 больных с ВЕБ-инфекцией и установлена связь между тяжестью клинических проявлений и длительностью заболевания, а также с особенностями иммуного ответа организма в сопоставлении с соответствующими показателями контрольных групп. Склонность к угнетению клеточно-опосредованных механизмов и усилению гуморальных механизмов иммуного ответа была негативным прогностическим признаком.

Наведено результати дослідження лізосомних цистеїнових катепсинів В і L за паралельного визначення їх активності в сечі та сироватці крові пацієнтів з інфекційним мононуклеозом, лакунарною ангіною, гострою респіраторно-вірусною інфекцією. Одержані результати дозволяють зробити висновок про те, що кількісне визначення активності лізосомних цистеїнових катепсинів, особливо катепсину В у сечі, є біохімічним маркером інфекційного мононуклеозу. Запропоновано модель участі лізосомних цистеїнових катепсинів В і L в імунопатогенезі інфекційного мононуклеозу, де підвищення їх активності розглядається як мезанізм, спрямований на підтримку апоптозу інфікованих В-лімфоцитів шляхом активації Т-клітинної імунної відповіді за допомогою посилення реплікації вірусу.

Приведены результаты исследования лизосомных цистеиновых катепсинов В и L при параллельном определении их активности в моче и сыворотке крови пациентов с инфекционным мононуклеозом, лакунарной ангиной, острой респираторно-вирусной инфекцией. Полученные результаты позволяют сделать вывод о том, что количественное определение активности лизосомных цистеиновых катепсинов, особенно катепсина В в моче, является биохимическим маркером инфекционного мононуклеоза. Предложена модель участия лизосомных цистеиновых катепсинов В и L в иммунопатогенезе инфекционного мононуклеоза, где повышение их активности рассматривается как механизм, направленный на поддержку апоптоза инфицированных В-лимфоцитов через активацию Т-клеточного иммунного ответа с помощью усиления репликации вируса.

Проаналізовано клінічні форми інфекційного мононуклеозу (ІМ) у різних вікових групах хворих. Встановлено, що клінічними особливостями ІМ у дорослих є: лімфоаденопатія, яка випереджає розвиток гострого тонзиліту на 3 - 4 дні; тривала температурна реакція; нерідко немає спленомегалії. На фоні помірного лейкоцитозу, а нерідко і лейкопенії, поява віроцитів відбувається повільніше, не раніше 2 - 3-го тижня. Атиповий перебіг і відсутність віроцитозу на 1-му тижні недуги ускладнюють діагностику ІМ на ранніх стадіях хвороби.

Проанализированы клинические формы инфекционного мононуклеоза (ИМ) в разных возрастных группах. Установлено, что клиническими особенностями ИМ у взрослых является: лимфоаденопатия, которая опережает развитие острого тонзиллита на 3 - 4 дня; продолжительная температурная реакция; нередко отсутствует спленомегалия. На фоне умеренного лейкоцитоза, а нередко и лейкопении, появление вироцитов происходит постепенно, не ранее 2 - 3-й недели. Атипичное течение и отсутствие вироцитоза на 1-й неделе недомогания осложняют диагностику ИМ на ранних стадиях болезни.

Проведено клінічне спостереження за 123-ма хворими на інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна - Барр, у підлітків і дорослих. Зроблено оцінку клінічного значення серологічних маркерів ВЕБ - інфекції і результатів ПЛР - діагностики у разі гострого та хронічного перебігу. Проаналізовано основні симптоми хронічного мононуклеозу залежно від тяжкості хвороби.

Проведено клиническое наблюдение 123-х больных инфекционным мононуклеозом, вызванным вирусом Эпштейна - Барр, у подростков и взрослых. Дана оценка клинического значения серологических маркеров ВЕБ-инфекции и результатов ПЛР-диагностики при остром и хроническом течении. Проанализированы основные симптомы хронического мононуклеоза в зависимости от тяжести болезни.