Розкрито засади паразитології малярії, визначено фази малярійної інфекції. Висвітлено боротьбу з даним захворюванням, а також особливості його сезонного передавання. Запропоновано епідеміологічну класифікацію випадків малярії. Розглянуто зміни морфології паразитів, пов'язані з впливом хіміотерапевтичних препаратів. Проаналізовано особливості визначення рівня паразитемії, а також оформлення відповіді лабораторії.

Раскрыты основы паразитологии малярии, определены фазы малярийной инфекции. Освещены борьба с данным заболеванием, а также особенности его сезонной передачи. Предложена эпидемиологическая классификация случаев малярии. Рассмотрены изменения морфологии паразитов, связанных с влиянием химиотерапевтических препаратов. Проанализированы особенности определения уровня паразитемии, а также оформления ответа лаборатории.

Рассмотрены современные проблемы диагностики, лечения и профилактики случаев завозной малярии в Запорожской области.

Изложены современные положения резонансной для мировой медицины инфекционной паразитарной болезни - малярии. Рассмотрены с позиции трактовки современных данных вопросы актуальности, истории, этиологии, патогенеза, эпидемиологии, классификации, клинических проявлений и возможных осложнений, диагностики, лечения, специфической профилактики малярии. Освещены современные материалы и рекомендации Всемирной организации здравоохранения, зарубежные публикации ведущих специалистов. Диагностика, лечение и профилактика приведены в полном соответствии с существующими международными рекомендациями и консенсусами. Представлен обширный справочный материал по методам и рекомендациям современной лабораторной диагностики малярии, имеются многочисленные иллюстрации.

Рассмотрен жизненный цикл малярийных плазмодиев. Охарактеризовано географическое распространение малярии. Освещены современные данные по этиологии, эпидемиологии, патогенезу, клинике, диагностике, лечению и профилактике малярии. Представлены материалы по тропической малярии, в частности патогенез и лечение болезни, вызванной хлорохинустойчивыми штаммами возбудителя.

Показано роль протизапальних цитокінів - фактора некрозу пухлини - альфа та інтерлейкіну 1b у патогенезі тропічної малярії. Встановлено, що розвиток імунної відповіді відбувається за Th1-типом імунної відповіді, тобто активізації клітинної ланки імунітету. Виявлено пряму залежність тяжкості перебігу хвороби від рівня показників ІЛ-Ib.

Показана роль противовоспалительных цитокинов - фактора некроза опухоли - альфа и интерлейкина 1b в патогенезе тропической малярии. Установлено, что развитие иммунного ответа происходит за Th1-типом иммунного ответа, то есть активизации клеточного звена иммунитета. Выявлена прямая зависимость тяжести течения болезни от уровня показателей ІЛ-Ib.

В настоящее время малярия остается наиболее распространенной тропической болезнью в мире и является серьезной проблемой для здравоохранения стран Африки, Азии, Южной Америки. По данным ВОЗ, в 2012 г. произошло около 207 млн. случаев заболевания и предположительно 627 случаев смерти. Европейское бюро ВОЗ приняло "Программу элиминации малярии к 2015 г.", к которой присоединилась Россия и успешно ее выполняет. Так, в 2011 году в РФ зарегистрировано 86 случаев малярии. В Оренбургской области ситуация по малярии стабильная и регистрируются только единичные завозные случаи.

Наведено випадок з клінічної практики завезеної тропічної малярії з докладним аналізом клініко-епідеміологічних даних, паталого-анатомічних змін, перебігу та лікування інфекції.

Представлен случай из клинической практики завезенной тропической малярии с подробным анализом клинико-эпидемиологических данных, паталого-анатомических изменений, хода и лечения инфекции.

Зазначено що, сформовані кліматичні особливості України та майбутні зміни температурних показників передбачають придатні умови для завершення повного статевого розвитку малярійними плазмодіями виду P. vivax та P. malariae в організмі комара у всіх регіонах країни влітку. Для формування спорозоїтів P. falciparum необхідною є середньосезонна температура не нижче 18 ° С, що не спостерігається в наш час та не прогнозується в майбутньому у межах Західного регіону. Розповсюдження комарів роду Anopheles, залежно від сформованих кліматичних умов і майбутніх змін, є можливим по всій території України. Однак їх поширення визначається, передусім температурними оптимумами, що є більш сприятливими на Півдні України, а тому потенційно формують тут осередки з великою чисельністю переносників. Ключовим фактором при формуванні маляріогенності території України виступають температурні показники, що наразі сприяють утворенню помірного та стійкого ризику поширення малярії, а їх прогнозовані зміни обумовлюють виникнення відносно високого ризику передачі захворювання у період до 2030 р. Таким чином, у випадку появи інфікованих малярійними плазмодіями людей підвищиться ймовірність виникнення джерела інфекції, а наявність комарів роду Anopheles може забезпечить передачу збудника та буде сприяти формуванню місцевих осередків хвороби.

Отмечено, что сформированные климатические особенности Украины и будущие изменения температурных показателей предусматривают подходящие условия для завершения полного полового развития малярийного плазмодия вида P. vivax и P. malariae в организме комара во всех регионах страны летом. Для формирования спорозоитов P. falciparum необходима среднесезонная температура не ниже 18 ° С, что не наблюдается в наше время и не прогнозируется в будущем в рамках Западного региона. Распространение комаров рода Anopheles, в зависимости от сложившихся климатических условий и будущих изменений, возможно по всей территории Украины. Однако их распространение определяется, в первую очередь, температурными оптимумами, что более благоприятны на Юге Украины, а потому потенциально формируют здесь ячейки с большой численностью переносчиков. Ключевым фактором при формировании маляриогенности территории Украины выступают температурные показатели, пока способствуют образованию умеренного и устойчивого риска распространения малярии, а их прогнозируемые изменения обуславливают возникновение относительно высокого риска передачи заболевания в период до 2030 г. Таким образом, в случае появления инфицированного малярийного плазмодия людей повысится вероятность возникновения источника инфекции, а наличие комаров рода Anophelesможе обеспечит передачу возбудителя и будет способствовать формированию местных ячеек болезни.

Звернено увагу лікарів до можливості завезених випадків тропічної малярії. Україна відноситься до країн з недостатньою забезпеченістю протималярійними препаратами.

Привлекается внимание врачей на возможность завезенных случаев тропической малярии. Украина относится к странам с недостаточной обеспеченностью противомалярийными препаратами.