Встановлено, що етакридин характеризується як антисептик з вибірковими мікробоцидними та антиселективними властивостями стосовно стафілококів. Доведено, що за селективного контакту в субактивних концентраціях етакридин забезпечує ефекти, які елімінаційно пригнічують R-плазміди стафілококів.

The microflora was studied of the clinical material taken from those patients presenting with different pyo-septic diseases. It has been ascertained that a key role in the etiology of the above diseases must be referred to gramm-positive microorganisms - to coagulase-negative staphylococci among their number. Of these, S. haemolyticus and S. epidermidis were found with high frequency.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.79-52

Рубрики:

Інші зоонози та інфекції зовнішніх покривів

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.79-52

Рубрики:

Інші зоонози та інфекції зовнішніх покривів

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.79-4 + Р264.921 + Е422.241.3*725

Рубрики:

Інші зоонози та інфекції зовнішніх покривів

Коки

Staphylococcus

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено експерименти з оптимізації експресії гена clfA S. aureus, що кодує пластівцевотвірний фактор (ПЛФ), у клітинах E.coli XLI-Blue. На основі штаму E. coli BL21(DE3)Gold розроблено систему для конститутивної експресії рекомбінантного ПЛФ, перевагами якої є простота та низька собівартість процесу культивування штаму-продуцента. За допомогою твердофазного імуноферментного аналізу (ТІФА) проаналізовано сироватки хворих на кістково-гнійну та інфекцію верхніх дихальних шляхів і здорових донорів різних вікових категорій щодо рівня та афінності антитіл до ПЛФ. Установлено, що за стафілококової інфекції відбувається підвищення титру та афінності анти-ПЛФ-антитіл, а виявлення їх у сироватці крові має діагностичне та прогностичне значення, що зумовлює використання ПЛФ у ТІФА для діагностики інфекцій стафілококової етіології. На основі рекомбінантного ПЛФ запропоновано експериментальну модель системи ТІФА для виявлення антитіл до ПЛФ, що впроваджена в роботу лабораторії мікробіології та хіміотерапії інституту травматології та ортопедії АМН України та використовується в межах комплексного дослідження для виявлення стафілококової етіології захворювань.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.79-45

Рубрики:

Інші зоонози та інфекції зовнішніх покривів

Шифр НБУВ: РА325568 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено стимулюючий вплив KJ, доданого в живильне середовище, на антагоністичну активність аерококів, що продукують водень пероксид. За аналогією з механізмами використання аніонів на тканинному та клітинному рівні макроорганізму доведено, що аерококи володіють KJ-пероксидазною активністю і, використовуючи продукований водень пероксид, окислюють KJ до стану гіпойодиду, який проявляє значно більшу бактерицидну дію, ніж нативний водень пероксид. Виявлено, що за умов гіперкапничної гіпоксії введення білим мишам лізату аерококів на 40 % збільшувало тривалість їх життя в порівнянні з контрольною групою; у разі експериментальної стафілококової інфекції комплекс аерококів з калієм йодидом сприяв більш швидкому загоєнню ран в порівнянні з контролем. Визначено умови йодування органічних молекул за допомогою продуцентів водню пероксиду та неорганічних сполук йоду.

Із застосуванням комплексного підходу вивчено явище бактеріоносійства S.aureus. Показано, що частота назального носійства S.aureus у медичного персоналу хірургічних відділів та студентів-медиків, які постійно відвідують відділення хірургічного та акушерсько-гінекологічного напрямку, становить 12,6 - 23,3 %. Уперше з'ясовано залежність частоти носійства золотистого стафілококу від пори року у студентів. Установлено, що більшість штамів S.aureus (53,8 %), виділених від бактеріоносіїв постійного типу, мали ознаки патогенності, належали до II фагогрупи (30,5 %), були метицилінрезистентними (52,2 %). Це дає змогу робити висновок, що виділені збудники є можливими збудниками внутрішньолікарняної інфекції. Установлено їх важливу роль у формуванні постійного типу бактеріоносійства. Зазначено, що провідне значення мають антилізицимна та протиінтерферонова активності, виявлені у 72,08 % та 79,49 % вивчених штамів відповідно. Проаналізовано ступінь прояву комплексу факторів персистенції у штамів S.aureus та доведено необхідність повторного (2, 3-разового) визначення ознак персистенції для виявлення типу носійства. Установлено, що бактеріоносійство S.aureus постійного типу формується на фоні зниженої гуморальної та клітинної ланок імунної відповіді. Доведено, що основною причиною формування носійства постійного типу є зниження механізмів неспецифічного протиінфекційного захисту. На підставі результатів порівняння санувальної ефективності стафілококового полівалентного лікувального бактеріофагу, фітопрепаратів та пробіотику "Біоспорин" з урахуванням його імунорегулювальної здатності розроблено новий ефективний метод

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.79-1

Рубрики:

Інші зоонози та інфекції зовнішніх покривів

Шифр НБУВ: РА337278 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження тейхоєвої кислоти клітинної стінки Staphylococcus aureus штаму Wood 46 та її імунобіологічної активності. Вперше виявлено здатність тейхоєвої кислоти викликати явище "метаболічного вибуху" в перитонеальних макрофагах мишей. Встановлено, що тейхоєва кислота за низьких і середніх концентрацій стимулює, а за високих - інгібує цитолітичну активність природних кілерних клітин мишей. Проведено порівняльний аналіз модулювального впливу тейхоєвої кислоти та стандартного стимулятора лімфоїдних ліній - форбол міристат ацетату (ФМА) на вказані клітини. За сумісної дії даних речовин встановлено їх дозозалежний інгібуючий вплив. Досліджено динаміку гуморальної імунної відповіді на тейхоєву кислоту стафілокока у мишей різних генетичних ліній. У мишей лінії BALB/C виявлено низький рівень відповіді, а лінії C57BL - високий. Встановлено наявність взаємозв'язку між імунною і ендокринною системами, визначено роль щитовидної залози у розвитку імунної реакції піддослідних мишей на введення тейхоєвої кислоти.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.241.3*72 + Р514.79-4 + Р264.921.1-7

Рубрики:

Staphylococcus

Інші зоонози та інфекції зовнішніх покривів

Стафілококи

Шифр НБУВ: РА329721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В експериментах на добовій культурі Staphylococcus aureus вивчено вплив активованого лазерним випромінюванням розчину метиленового синього (МС) у різних концентраціях. Показано, що ріст культури мікроорганізмів у разі використання МС як фотосенсибілізатора в комбінації з лазерним випромінюванням пригнічується.

В экспериментах на суточной культуре Staphylococcus aureus изучалось влияние активированного лазерным излучением раствора метиленового синего (МС) в разных концентрациях. Показано, что рост культуры микроорганизмов при использовании МС как фотосенсибилизатора в комбинации с лазерным излучением подавляется.

Комбінацією біохімічних, мікробіологічних та імунологічних методів виділено й очищено поверхневий білок-адгезин p70 (EAP) Staphylococcus aureus Wood-46. Вперше проведено дослідження молекулярних механізмів ініціації імунної відповіді й активації субпопуляцій лімфоцитів за взаємодії з поверхневим білком адгезином, а також визначено імунобіологічну активність та імуномодулювальні впливи. Доведено його протекторну дію. Встановлено, що Eap стимулює утворення кластерів каналів Ca ²⁺ на мембрані B-лімфоцитів у місці контакту з частинками, покритими EAP (у модельній системі з імітуючими антиген частинками). Вперше дослідженнями молекулярних механізмів визначено стимуляцію фосфорилювання/активацію головних внутрішньоклітинних сигнальних молекул CD19, Lyn, Erk, FcgRIIb, Zap70, pSHIP1,pSHP2. Доведено, що Eap індукує Ca ²⁺-відповіді в інтактних B-лімфоцитах. Комбіноване додавання EAP та білка A до інтактних B-лімфоцитів мишей (C57BL/6) викликало ко-кластеринг рецептора B-клітин (sIgM) та ICAM-1 у стуктурах, подібних до імунного синапсу. Такий ефект є аналогічним впливу білка A стафілокока зв'язувати sIgM та виступати у ролі суперантигену B-лімфоцитів. Здатність EAP заважати рецепторному сигналінгу B-клітин, не зважаючи на специфічність ангитену, може відігравати роль антигенної мімікрії та ранньої інтерналізації сигнальних компексів sIgM у B-клітинах і, таким чином, допомагає Staphylococcus aureus уникати B-клітинної імунної відповіді. EAP стимулює фагоцитарну активність як in vitro, так in vivo. Імунізація тварин супроводжується зростанням метаболічної та функціональної активності клітин фагоцитарної системи та ПКК. Спостережено значну активацію киснево-залежної бактерицидної активності нейтрофілів, стимуляцію синтезу ІФН, ФНП, ІЛ-ів і захист тварин у разі експериментальної стафілококової інфекції.

Staphylococcus aureus продукує три зовнішньоклітинні фібриногензв'язувальні білки - коагулазу (Coa), білок адгезії (Eap) та зовнішньоклітинний фібриногензв'язувальний білок (Efb), які відіграють важливу роль у розвитку та протіканні стафілококових інфекцій. Імунізація деякими з цих білків захищає тварин від інфікування. В огляді розглянуто структуру, особливості взаємодії з фібриногеном та біологічні властивості зовнішньоклітинних білків S. aureus.

Продовжено вивчення рослин флори Прикарпаття і Карпат з метою створення нових протимікробних препаратів, активних відносно стафілококів. За допомогою методів дифузії в агар і серійних розведень в агарі встановлено значний рівень протистафілококової активності 19-ти водно-етанольних екстрактів 15-ти дикорослих лікарських рослин. Удосконалено методологічні підходи до скринінгових досліджень протимікробної активності лікарських рослин.

Розроблено оптимізований методологічний підхід до скринінгових досліджень протимікробної активності рослинних екстрактів у зв'язку з сучасними потребами клінічної практики. За допомогою методів дифузії в агар і серійних розведень в агарі встановлено значний рівень протимікробної активності 90 % водно-етанольних екстрактів слані цетрарії ісландської Cetraria islandica (L.) Ach. та евернії сливової Evernia prunastri (L.) Ach., хвої та плодів яловцю звичайного Juniperus communis L., кореневищ гірчака зміїного Polygonum bistorta L., листя мучниці звичайної Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. і гілок рододендрона східнокарпатського Rhododendron kotschyi Simonk. відносно поліантибіотикорезистентних клінічних штамів стафілококів.

Проаналізовано резистентність до антибіотиків 15 383-х штамів бактерій, виділених від пацієнтів із гнійно-запальними процесами у лікувальних закладах Івано-Франківська та області в 1990 - 2000 рр. Поліантибіотикорезистентні госпітальні штами стафілококів найчастіше виділялись з харкотиння (41,3 %) та раневого ексудату (38,75 %), ентерококів з сечі (85,19 %), ентеробактерій і псевдомонад з сечі (72,9 % і 85,43 % відповідно) та раневого ексудату (71,92 % і 87,39 %). За результатами проведених досліджень найбільш активними антибіотиками відносно грам-позитивних мікроорганізмів визнано іміпенем, цефалотін, цефаклор, цефтріаксон, цефепім, сизоміцин, ріфампіцин, ципрофлоксацин, офлоксацин, норфлоксацин, а відносно грам-негативних - іміпенем, цефтріаксон, цефепім, ципрофлоксацин, офлоксацин, норфлоксацин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.79

Рубрики:

Інші зоонози та інфекції зовнішніх покривів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо поширеності регіональних метицилінрезистентних позалікарняних штамів стафілококів (MRSA і MR-CNS), ізольованих від хворих із гнійно-запальними процесами, що мешкають в м. Харків. У 14,9 % ізольованих MRSA штамів методом полімеразної ланцюгової реакції встановлено генетичну природу метицилінрезистентності на підставі детекції гену mec А.

Представлены данные относительно распространенности региональных метицилинрезистентных внебольничных штаммов стафилококков (MRSA и MR - CNS), изолированных от больных с гнойно-зажигательными процессами, которые проживают в г. Харьков. В 14,9 % изолированых MRSA штаммов методом полимеразной цепной реакции установлена генетическая природа метицилинрезистентности на основании детекции гена mec А.