У онкологічних хворих вірогідно частіше зустрічається дефіцитний фенотип за всіма локусами HLA I класу. При розвиткові реакцій імунних комплексів відзначаються вірогідні відмінності між частістю зустрічаємості деяких HLA I класу. У хворих із HLA-фенотипами, що відповідають таким у здорових донорів, здебільшого відсутня імунопатологічна реакція. Загалом, підбиваючи підсумки результатів досліджень стану імунної системи, наведених у цьому та попередніх повідомленнях, можна стверджувати, що пропонований методичний підхід дозволив по-новому оцінити імунні реакції, які виникають в організмі пухлиноносія, з'ясувати їх залежність від HLA-фенотипу хворого.

Наведені дані свідчать про те, що діагностику гіперсенситивних реакцій онкологічних хворих у процесі комбінованого лікування можна здійснювати на основі уніфікованих лабораторних методик із використанням сучасної комп'ютерної технології (експертні системи). Встановлено, що при досліджуваній патології (РЛ, РМЗ та РТМ) діагностуються всі типи гіперсенситивних реакцій, однак частість їх зустрічаємості різна. Променева терапія, впливаючи на стан імунної системи, змінює розподіл цього показника, збільшуючи при РТМ частість гіперчутливості I типу (реагінової), при РЛ та РМЗ - III типу (імунокомплексної).

Для підвищення ефективності променевого лікування онкохворих дітей в Україні необхідно: 1. У дитячій радіоонкології впровадити сучасні методики променевого лікування, які б враховували специфіку дитячого організму і пухлинного росту. 2. Створити дитячий онкологічний центр і відповідні відділення при великих онкодиспансерах. 3. Оснастити спеціалізовані дитячі відділення сучасною радіологічною і лікувально-діагностичною апаратурою. 4. При підготовці лікарів виділити фах дитячих променевих терапевтів.

При пухлинах спинного мозку МРТ - адекватний і високоінформативний метод діагностики і динамічного спостереження, що дозволяє виявити утворення післяопераційних кіст органа (сирингомієлітичного характеру) і наявність спайкового процесу та ін. Виявлення рецидиву інтрамедулярного процесу після оперативного втручання при нативному дослідженні без вживання парамагнетиків утруднене як через подібність МР-характеристик пухлинної тканини і спинного мозку, пухлинної тканини і ділянки набряку, так і у зв'язку з наслідками оперативного втручання (деформація і гліоз спинного мозку, розвиток спайок). Серед пухлин спинного мозку найчастіше рецидивують невриноми і епендимоми.

Наявність асцитної форми раку яєчників не являє собою протипоказання до використання післяопераційного курсу променевої терапії. Використання лікувального та ад'ювантного курсів післяопераційної променевої терапії подовшує безрецидивний період. Загальні та місцеві променеві реакції, які виникають у процесі післяопераційної променевої терапії у хворих з асцитною формою раку яєчників, є епізодичними і нестійкими.

Трансторакальна і трансбронхіальна пункція з подальшим гістологічним дослідженням отриманих біоптатів, є високоінформативними методами диференціальної діагностики пухлинних, системних, специфічних і неспецифічних запальних захворювань легень. Точність діагностики складає 90 випадків.

Встановлено, що у хворих на рак щитовидної залози та АІТ спостерігаються різнонаправлені порушення стану серцево-судинної системи, що обмежує можливості підтримуючої специфічної гормонотерапії L-тироксином. Застосування L-тироксину призводить до погіршення гемодинамічних реакцій обстежуваних осіб під час проби навантаженням. Інгаляції ізоптину у хворих на рак щитовидної залози та АІТ поліпшують гемодинамічне забезпечення фізичного навантаження, попереджають прогресування клініко-інструментальних проявів серцево-судинних розладів, тобто справляють кардіозахисну дію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56 + Р71

Рубрики:

Онкологія

Гінекологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використання амізону при променевій терапії хворих на рак гортані сприяє повному і частковому регресу пухлини, запобігає появі місцевих променевих реакцій та уражень. Повна регресія ракової пухлини гортані частіше спостерігається у хворих основної групи з адекватним типом термореактивності. Стабілізація чи прогресування пухлини має місце у хворих з інертним та редукованим типами термореактивності. Для прогнозування ефекту лікування описаним способом необхідно визначати тип термореактивності на холод.

Використання бластену при променевій терапії хворих на рак гортані збільшує кількість тих, у кого відбувається повна регресія пухлини. Таке явище спостерігається у хворих з III та IV типами температурної реакції організму на 1-ше введення імуномодулятора. За типом згаданої реакції можна прогнозувати ступінь регресування пухлин. При даному алгоритмі лікування та об'ємі спостережень не відзначено впливу бластену на прогресування пухлинного росту.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Е055 + Р56

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Передопераційна кріодеструкція РЕ вірогідно поліпшує абластику і не чинить негативного впливу на техніку хірургічних втручань. Ефект кріодії вірогідно залежить від стадії захворювання, форми росту, ступеня диференціації та локалізації пухлини. Передопераційна кріодеструкція новоутворень вірогідно поліпшує результати комбінованого лікування у хворих на РЕ, порівняно з контрольною групою, помітно знижуючи частість виникнення рецидивів та метастазів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При активній формі хвороби Іценка-Кушинга мають місце виражені порушення концентраційної і видільної функцій паренхіматозних клітин печінки та концентраційної і моторної - жовчного міхура. У стадії клінічної ремісії захворювання після медикаментозного, хірургічного або комбінованого лікування поліпшуються концентраційна і видільна функції печінки та концентраційна - жовчного міхура. Після одно- та двосторонньої адреналектомії у хворих функціональний стан гепатобіліарної системи не поліпшується. Внаслідок лікування хлодитаном у таких пацієнтів зберігаються порушення функції гепатобіліарної системи. Зміни видільної функції печінки особливо виражені у хворих, які недавно закінчили лікування. При гормональнонеактивних пухлинах надниркових залоз концентраційна функція печінки і жовчного міхура не порушена, а видільна функція печінки та моторна - жовчного міхура - змінені. Після хірургічного лікування пухлин надниркових залоз у хворих не зникають зміни концентраційної і видільної функцій печінки, концентраційної та моторної - жовчного міхура. Результати дослідження функціонального стану гепатобіліарної системи мають важливе значення для вибору комплексу терапевтичних заходів. На їх основі необхідно внести відповідні корективи у схеми лікування хворих на хворобу Іценка - Кушинга та пухлини надниркових залоз.

Хірургічне лікування хворих на місцевопоширений рак легені є перспективним за умови включення у план терапії променевого компоненту. Завдання післяопераційної терапії полягає у придушенні життєздатності ракових клітин у лімфатичних протоках і вузлах, повне (радикальне) видалення яких неможливо проконтролювати під час операції. Післяопераційна променева терапія дозволяє зменшити ймовірність внутрішньогрудного рецидиву захворювання та вірогідно збільшити трирічне виживання хворих.

Високий вміст Т-супресорів на тлі пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів і зростання рівня ЦІК є несприятливим прогностичним фактором відносно рецидивування захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р365.1 + Р56

Рубрики:

Рентгено- і радіотерапія (Іонізуючі випромінювання в терапії)

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше на великому матеріалі 55 хворих, прооперованих на рак легенів, вивчено ядерцеві організатори в клітинах різних гістологічних типів і ступенів диференціювання рака легенів. Встановлено, що найбільш активні морфофункціональні типи ядерець - нуклеолонемні і компактні - характерні для основних форм рака легенів. Із зниженням ступеня диференціювання пухлини кількість ядерець і ядерцевих організаторів збільшується, що на цитогенетичному рівні відображає ступінь напруги нуклеопротеїдного обміну.

Визначено 3 типи нормального імунного статусу здорових осіб, кожному з яких відповідає певна характеристика. У осіб з 1-м типом переважають процеси неспецифічного захисту (фагоцитарна ланка), з 2-м - клітинні чинники імунітету, у осіб з 3-м типом - гуморальні. Згідно з результатами дослідження асоціаційного зв'язку між даними типами імунного статусу та HLA, які частково збігаються з літературними даними, у осіб з 1-м (фагоцитарним) типом нормального функціонування імунної системи у HLA-фенотипі переважають антигени A11, B7, B12, B18, B35 і відсутні A1, B8, B27, Cw3; особи з 2-м (клітинним) типом є позитивними за A10, B7, B8, B12, B27 та негативними за A1, B18, B35, B40, Cw3, особи з 3-м (гуморальним) типом мають HLA A1, B8, B35, B40, Cw3 і негативні за A11, B18, B27, Cw4.

Вірогідне виявлення раку прямої кишки на основі вивчення лазерних спектрів і концентрацій РЕА у плазмі крові робить можливим створення діагностичного алгоритму для даної недуги. Вірогідність відмінності між раком прямої кишки I - II, III і IV стадій неоднакова. Цілком задовільно можна виявити захворювання IV стадії і не досить достовірно - III. Але, враховуючи, що помилка у діагностуванні останної спричиняється в основному незадовільним розграниченням I - II і III стадій за ознакою Е, вказаний недолік не є надто істотним, якщо застосувати таке правило корекції діагностики: коли -0,1 <= (E - E₂₃) <= 0,1, то має місце рак прямої кишки III стадії. Метод дозволяє з високою вірогідністю віддиференційовувати здорових осіб від хворих (p_з = 1,0). Пропонований метод експрес-діагностики раку прямої кишки дозволяє кількісно характеризувати процес і, тим самим, здійснювати доопераційне стадіювання захворювання.