Дано описание явления электронного парамагнитного резонанса (ЭПР) и рассмотрено применение метода ЭПР для расшифровки механизмов химического, гормонального канцерогенеза, сочетанного воздействия канцерогенных полициклических ароматических углеводородов и нитрозоаминов комбинированного влияния химического канцерогена и вируса гриппа. Представлены материалы о свободных радикалах, молекулярных переносчиках электронов в мембранах митохондрий и эндоплазматического ретикулума, а также железосерных белках и цитохроме Р-450.

Вивчено динаміку стану перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активності антиоксидантної системи організму на моделях карциноми Герена та карциносаркоми Уокера, що дозволило вважати зазначені моделі придатними для пошуку антиоксидантів, активних у випадку пухлинного росту. Уперше одержано дані щодо постадійного вивчення стану процесів ПОЛ та активності антиоксидантної системи крові у жінок, хворих на злоякісні пухлини молочної залози. Показано можливість використання поряд з існуючими одержаних показників для діагностики доброякісних пухлин, раку молочної залози, а також визначення стадії пухлинного процесу. Уперше виявлено антиоксидантні властивості настоянки болиголову плямистого.

Вивчено біохімічну модуляцію апоптозу та проліферацію у пухлинних клітинах агоністом опіатних рецепторів за рівенем фрагментації ДНК, NO^- та сфінгозину, активністю супероксиддисмутази та мітохондріальних дегідрогеназ, за енергетичним станом, гідратацією/дегідратацією пухлинних клітин і морфологічним дослідженням. З'ясовано роль опіатних рецепторів у співвідношенні апоптозу та проліферації пухлинних клітин культури Нер-2. Встановлено, що даларгін мав проапоптотичну дію протягом усього експерименту та паралельно пригнічував проліферативну активність клітин. Визначено різноплановий характер впливу налоксону на апоптотичну активність Нер-2, який, супроводжувався активацією проліферативних процесів на першу добу й їх пригніченням на другу добу експерименту. Вперше виявлено підвищення рівню сфінгозину в клітинах Нер-2 та проапоптотичну дію оксиду азоту за активації опіатних рецепторів даларгіном. У ході дослідження експериментально підтверджено можливість підвищення активності ендогенних антиоксидантів у пухлинних клітинах за допомогою активації опіатних рецепторів, а також встановлений взаємозв'язок стану опіатних рецепторів, клітинного об'єму з процесами проліферації й апоптозу пухлинних клітин Нер-2.

Проведено порівняльне дослідження впливу позаклітинного АТР (АТР0) на концентрацію цитозольного <$E roman Ca sup 2+> (<$E [ roman Ca sup 2+ ] sub i>) в нормальних (ізольовані тимоцити щура) та трансформованих (лінія МТ-4 лейкозу) T-клітинах. Внесення 1 мМ АТР до позбавленого іонів Ca середовища інкубації навантажених зондом індо-1 клітин обох типів не впливає на рівень <$E [ roman Ca sup 2+ ] sub i>. У разі подальшого додавання 1 мМ CaСl2 до середовища інкубації у клітинах МТ-4 зафіксовано швидке та значне підвищення <$E [ roman Ca sup 2+ ] sub i>, яке утримується впродовж 10 хв і не пригнічується інгібітором фосфоліпази C 0,2 мМ неоміцином, тобто спричинено входом катіона з позаклітинного середовища. Клітини обох типів виявляють екто-АТР-азну активність за присутності 1 мМ MgCl2 або CaСl2 у середовищі інкубації. За оцінки кінетичних параметрів величина максимальної швидкості гідролізу АТР клітинами МТ-4 є більш високою, а константи активації іонами Mg або Ca - більш низькими у порівнянні з відповідними параметрами гідролізу АТР0 тимоцитами. Обговорено можливе функціональне значення підвищеного рівня екто-АТР-азної активності у злоякісно-трансформованих T-клітинах.

Дефіцити природних кілерів і природних кілерних Т-лімфоцитів - одні з найпоширеніших у людській популяції первинних імунодефіцитних хвороб, які проявляються у вигляді рецидивних інфекцій, викликаних умовно-патогенними і опортуністичними внутрішньоклітинними мікроорганізмами, а також аутоімунних, алергічних, імунозапальних та онкологічних ускладнень. Злоякісні новоутворення є характерним проявом таких імунодефіцитів, зважаючи на важливу роль кілерних клітин у забезпеченні протипухлинного імунітету. Проведено аналіз наукових публікацій з проблеми онкологічних проявів дефіцитів природних кілерів і природних кілених Т-лімфоцитів у людей. У лікуванні цих імунодефіцитних хвороб застосовують препарати інтерферонів різних класів, рекомбінантного інтерлейкіну-2 та тимозину-альфа1. Імунотропний препарат альфа-бета-дефензинів нещодавно продемонстрував ефективність в усуненні дефіциту природних кілерів і природних кілерних Т-лімфоцитів у дітей та дорослих у кількох невеликих контрольованих клінічних дослідженнях і є перспективним засобом базисної імунотерапії таких імунодефіцитів.

Aim - to investigate the influence of exogenous lactoferrin (LF) on tumor growth, energy and lipid metabolism of Walker-256 carcinosarcoma and to assess genotoxic effects of LF. The study was performed on Walker-256 tumor-bearing rats. Total lipids and phospholipids were determined by thin-layer chromatography. Comet assay was used to investigate the genotoxic effects of LF. Daily i.p. administrations of exogenous LF at concentrations of 1 mg/kg and 10 mg/kg starting from the 4<^>th day after tumor transplantation suppressed growth of Walker-256 carcinosarcoma by almost 44 %. After treatment with recombinant LF in both doses, the phospholipid composition of Walker-256 carcinosarcoma cells was changed (3-fold increase of phosphatidylethanolamine, 3.4-fold increase of phosphatidylcholine, and 1.8-fold increase of sphingomyelin, while the cardiolipin content decreased by 67 %. Exogenous LF was not genotoxic for bone marrow cells (as assessed by the ratio of PCE/NCE, number of micronuclei) and peripheral blood lymphocytes (percentage of DNA in the tail of a comet) in Walker-256 carcinosarcoma-bearing rats. Conclusion: exogenous LF caused the inhibition of Walker-256 carcinosarcoma growth and a decrease in the microviscosity of plasma cell membranes, and exerted no genotoxicity toward bone marrow cells and peripheral blood of experimental animals.