При хирургическом лечении больных с острой толстокишечной непроходимостью опухолевого генеза (ОТКНОГ) послеоперационные осложнения наблюдали в 53 % случаев. Летальность составила 32 %. Основными причинами осложнений были запущенные формы непроходимости, преклонный возраст пациентов, наличие сопутствующей патологии. Послеоперационная летальность достоверно ниже у больных с компенсированной ОТКНОГ, а также после радикальных оперативных вмешательств. После установления диагноза ОТКНОГ больных следует экстренно оперировать в 1-е сутки после поступления в клинику. Распространенные формы гнойного перитонита на фоне распада и перфорации опухоли требуют проведения лапаростомии с последующими плановыми санациями брюшной полости. Паралич тонкого кишечника является абсолютным показанием для интубации последнего с немедленной декомпрессией. У больных в стадии компенсации (субкомпенсации) интраоперационный лаваж ободочной кишки позволяет сформировать первичный межкишечный анастомоз.

Вивчено безпосередні результати радикального лікування 73 хворих на рак ободової кишки з інтраопераційною кріодеструкцією пухлини та її спонтанним відпаюванням. У післяопераційний період в одному випадку відзначено нагноєння операційної рани, в другому - виникла шлункова кровотеча. Причиною смерті двох пацієнтів були інфаркт міокарда та тромбоз мезентеріальних судин. Результати дослідження свідчать, що інтраопераційна кріодеструкція пухлини зі спонтанним відпаюванням не ускладнює виконання операції та не погіршує перебіг післяопераційного періоду.

Представлен критический анализ разработанных ранее методов регистрации первичномножественных злокачественных опухолей (ПМЗО), в соответствии с которыми не подлежат учету как новые случаи рака опухоли контралатеральной молочной железы и множественные первичные опухоли ободочной кишки. У 409 6ольных с ПМЗО с поражением молочной железы было выявлено 437 дополнительных злокачественных новообразований. Из них у 163 больных установлен диагноз билатерального рака молочной железы, у 3 - множественного рака ободочной кишки. Применение анализируемой методики привело к недоучету 166 (37,9 %) вновь развившихся новообразований из числа всех 437 случаев дополнительного первичного рака.

Наведено дані щодо етіології та патогенезу токсико-інфекційного шоку - тяжкого ускладнення після оперативних втручань з приводу гострої кишкової непрохідності у хворих на рак ободової кишки. Обгрунтовано методи профілактики та лікування пацієнтів з інтраопераційним токсико-інфекційним шоком.

Проаналізовано анатомо-фізіологічні особливості ободової кишки, аномалії і вади її розвитку. Розглянуто питання епідеміології та етіології раку ободової кишки, канцерогенезу. Наведено класифікацію та морфологічну характеристику раку ободової кишки, описано його клінічні прояви, методи сучасної діагностики та лікування.

Проанализированы анатомо-физиологические особенности ободовой кишки, аномалии и дефекты её развития. Рассмотрены вопросы эпидемиологии и этиологии рака ободовой кишки, канцерогенеза. Приведены классификация и морфологическая характеристика рака ободовой кишки, описаны его клинические проявления, методы современной диагностики и лечения.

Проаналізовано результати оперованих пацієнтів з обструктивним раком товстої кишки. Під час порівняння динаміки показників ендогенної інтоксикації у ранньому післяопераційному періоді встановлено істотне зниження концентрації лейкоцитного індексу інтоксикації, молекул середньої маси та IL1в у пацієнтів, яким проведено інтраопераційний кишковий лаваж. Застосування інтраопераційного кишкового лаважу у разі невідкладних операцій з приводу обструктивного раку товстої кишки призвело до істотного зменшення кількості післяопераційних ускладнень. Використання інтраопераційного кишкового лаважу збільшило виконання первинно-відновних операційних втручань у процесі хірургічного лікування хворих на обструктивний рак товстої кишки.

Проанализированы результаты лечения оперированных пациентов с обструкционным раком толстой кишки. При сравнении динамики показателей эндогенной интоксикации в раннем послеоперационном периоде установлено значительное снижение концентрации лейкоцитного индекса интоксикации, молекул средней массы и IL1в у больных, которым проведен интраоперационный кишечный лаваж. Применение интраоперационного кишечного лаважа при неотложных операциях по поводу обструкционного рака толстой кишки привело к существенному уменьшению количества послеоперационных осложнений. Использование интраоперационного кишечного лаважа увеличило выполнение первично-восстановительных вмешательств при хирургическом лечении больных обструкционным раком толстой кишки.

В останнє десятиріччя відзначено зростання захворюваності на КРР. Розроблено основні принципи хірургічної тактики у разі КРР, ускладненого гострою товстокишковою непрохідністю і метастатичним ураженням печінки, які дозволили знизити післяопераційну летальність, зменшити кількість післяопераційних ускладнень.

В последнее десятилетие отмечено увеличение заболеваемости КРР. Отработаны основные принципы хирургической тактики КРР, осложненного острой толстокишечной непроходимостью и метастатическим поражением печени, которые позволили снизить послеоперационную летальность и уменьшить количество послеоперационных осложнений.

Проаналізовано безпосередні результати лікування хворих на рак ободової кишки за 20-річний період спостереження. Основним ускладненням була патологія гнійно-запального характеру. За 1991 - 2000 рр. частоту розвитку гнійно-запальних ускладнень вдалося знизити до 9,6 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.33-3

Рубрики:

Пухлини товстого кишечника

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы непосредственные результаты хирургического лечения 258 больных раком левой половины ободочной кишки II - IV стадии, осложненным острой кишечной непроходимостью. Применение дискриминантного анализа позволяет с учетом имеющейся базы клинических данных оценить эффективность разных методов оперативного вмешательства, более точно интерпретировать конкретную клиническую ситуацию и тем самым оптимизировать тактику хирургического лечения больных этой категории.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.33-436.1

Рубрики:

Пухлини товстого кишечника

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості мітотичного режиму та рівень експресії PCNA в клітинах епітелію слизової оболонки товстої кишки, враженої поліпами (18 спостережень) та раком (35 спостережень). Показано, що у хворих на аденопапілярні поліпи та колоректальний рак особливості прояву та кількісні показники проліферативної активності перебувають у прямому зв'язку з морфологічним ступенем злоякісності новоутворень та обтяженістю родоводів з онкопатології.

На моделі гострої непрохідності ободової кишки (НОК) та у хворих на обструктивний рак ободової кишки (ОРОК) досліджено зв'язок між показниками молекул середньої маси (МСМ), перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і змінами у структурі печінки, а також визначено вплив екзогенного церулоплазміну (ЦП). У разі НОК і ОРОК відзначено вірогідне збільшення кількості МСМ у сироватці крові, продуктів ПОЛ і зниження активності ЦП, а також глибокі морфологічні та ультраструктурні зміни в печінці. Хірургічне лікування хворих з НОК і ОРОК призводить до поглиблення виявлених порушень у перші 3 доби після відновлення прохідності; до кінця лікування жоден із показників не досягав вихідного рівня. Призначення ЦП у післяопераційний період сприяло активації регенераторних процесів у гепатоцитах, нормалізації показників МСМ, ПОЛ, ЦП у сироватці крові, зниженню післяопераційної летальності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.33

Рубрики:

Пухлини товстого кишечника

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз клінічного перебігу пухлинного процесу у 450 хворих на рак товстої кишки з урахуванням спадкових факторів. Установлено, що в осіб з обтяженим сімейним онкоанамнезом у порівнянні з хворими без обтяженості родоводів найбільш характерними клінічними особливостями виникнення та маніфестації раку товстої кишки є більш молодий вік, переважно низький ступінь диференціювання пухлин, домінування кількості виявлених метастазів до початку лікування та після оперативного втручання, гірші показники трирічної виживаності. Підкреслено, що це особлива категорія хворих, які потребують індивідуального спостереження та виваженого ставлення до вибору методів лікування.

Досліджено резервні можливості системи гемостазу у практично здорових людей та у хворих на рак товстої кишки (РТК) III і IV стадії. Під час РТК виявлено виснаження резервних можливостей фібринолітичної системи крові та гіперкоагуляційні зміни гемостатичного потенціалу, характерні для хронічного латентного синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Застосування функціональної манжеткової проби з гіпоксією верхньої кінцівки (стан претромбозу) дає змогу прогнозувати ймовірність тромбоутворення та вказує на необхідність застосування профілактичних засобів.

Изучено состояние пероксидного окисления липидов (ПОЛ) у 15 больных раком ободочной кишки III - IV стадии, осложненным острой кишечной непроходимостью, после хирургического лечения. Установлено, что на фоне исходной активации процессов ПОЛ и снижения антиоксидантной защиты (АОЗ) операционная травма и анестезия поддерживают избыточную активацию процессов ПОЛ. Это способствует углублению эндогенной интоксикации, резкому нарушению компенсаторных возможностей АОЗ и в конечном счете - снижению резистентности организма и развитию послеоперационных осложнений.

Порівняно результати радикального лікування хворих на рак ободової кишки (РОК) із застосуванням хірургічних і комбінованих методів (передопераційної інтенсивної гамма-терапії, системної хіміотерапії, внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (ВАПХТ), інтраопераційної кріодеструкції (ІКД), імунотерапії протипухлинною аутовакциною (ІПА)). У пацієнтів із захворюванням II і III стадії 5-річна виживаність краща після застосування ІПА, ІКД, ВАПХТ. Використання передопераційної інтенсивної гамма-терапії хворих на РОК III стадії також сприяє покращанню показників 5-річної виживаності. У випадку 10-річного спостереження показники виживаності вирівнюються.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.33-5

Рубрики:

Пухлини товстого кишечника

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ