Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-5

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-5

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The prevalence of lower urinary tract symptoms (LUTS) among rural male inhabitants aged 50 and older ones was studied. 631 (79,7 %) of 792 have been studied. Prevalence of symptoms according IPSS and Qol, maximum flow rate prostatic volume, residual volume were determined. Natural association between the prevalence of LUTS and age has been found. The epidemiological studies revealed the patients at early stages of benign prostatic hyperplasia and having irritant symptoms. The treatment with doxazonin was carried out for 69 of them (63,3 %), which was successful in 58 (84,1 %).

Заболевание раком простаты требует принятия необходимых решений в выборе лечения как от больных, так и от лечащих врачей. Кроме того, врач должен принимать во внимание возможные последствия как заболевания, так и применяемой терапии, которая может иметь не только физические, но и психосоциальные побочные эффекты. Врач должен получать информацию от больного, касающуюся ежедневной деятельности, удовлетворения жизненных потребностей и сексуальной активности с использованием стандартной анкеты, оценивающей качество жизни (QoL) пациента. Использование анкетирования было примененено или применяется в настоящее время во многих исследованиях. Сегодня применение современных анкет для оценки QoL считается исключительно необходимым не только для увеличения качества назначаемой терапии, но и для улучшения функционального статуса больного.

Отмечено, что рак предстательной железы, занимающий второе место в структуре злокачественных опухолей у мужчин, находится в центре внимания исследователей. Известно, что регуляция роста опухоли предстательной железы является сложным биологическим процессом. Более того, общепризнано, что развитой рак этого органа является зависимым от андрогенов. За последние 50 лет путем снижения уровня андрогенов достигнуты значительные успехи в лечении этого заболевания. В настоящее время рак предстательной железы диагностируют на более ранних стадиях, а терапия улучшает результаты выживаемости и прогноз. К сожалению, при лечении больных с этой патологией возможны побочные эффекты, отрицательно влияющие на качество их жизни. Хирургическая или фармакологическая кастрация значительно ухудшает качество жизни пациентов (утрата полового влечения, остеопороз, уменьшение мышечной массы и т.д.). Монотерапия антиандрогенами предложена информированным пациентам, желающим сохранить сексуальную активность. Возможен пероральный прием препаратов, что удобно и хорошо переносится больными. Рассмотрена монотерапия антиандрогенами как способ выбора при лечении прогрессирующего рака предстательной железы.

Оценены эффективность и безопасность фитопрепарата "Бодипрост" при лечении 93-х больных доброкачественной гиперплазией простаты. Данный препарат проявил себя безопасным и эффективным средством, влияющим как на субъективные симптомы, так и на результаты объективных исследований. Он хорошо переносится пациентами, что в сочетании с малой ценой делает его альтернативой при лечении доброкачественной гиперплазии простаты.

С помощью метода patch-clamp была произведена сравнительная характеристика АТФ-зависимости объемчувствительного хлорного тока (ICl,swell) в нормальных и нейроэндокринно дифференцированных клетках линии LNCaP карциномы простаты человека. Нейроэндокринная дифференциация клеток достигалась путем их длительной инкубации с дибутирил-цАМФ. Для устранения эффекта эндогенно синтезированного АТФ использовались метаболические ингибиторы. Полное отсутствие АТФ в цитозоле не препятствовало активации ICl,swell в исследуемых клетках в ответ на индуцированное гипотоничностью набухание, а 5 ммоль/л MgAТФ оказывал потенциирующее воздействие на амплитуду тока в клетках обеих групп. Существенные изменения наблюдались в АТФ-зависимости инактивации ICl,swell при нейроэндокринном дифференцировании клеток. Инактивационные характеристики ICl,swell тока в нейроэндокринно дифференцированных клетках линии LNCaP практически не зависели от наличия АТФ в цитозоле, в то время как в клетках рака простаты такая зависимось была значительной. На основании анализа полученных результатов, а также исходя из значимости ICl,swell для функционирования клеток, предположено, что снижение АТФ-зависимости тока при нейроэндокринной дифференциации открывает дополнительные возможности для более стабильной жизнедеятельности клеток в критических метаболических условиях. Этот факт также говорит о предполагаемой, к сожалению, меньшей эффективности противораковой терапии по отношению к нейроэндокринно дифференцированным клеткам простаты.

Изучено влияние сочетанного применения различных доз агониста лютеинизирующего-рилизинг-гормона (сурфагона) с нестероидным антиандрогеном флутамидом (нифтолидом) на морфофункциональное состояние добавочных половых желез и гипофизарно-гонадную систему самцов крыс. Определено оптимальное соотношение доз препаратов для достижения максимального антипростатического эффекта. Показано, что комплексное применение препаратов приводит к потенцированию сурфагоном антипростатических эффектов флутамида. Максимальный эффект отмечен при длительном (30-суточном) использовании сурфагона в дозе 50 мкг/кг с флутамидом в дозе 10 мг/кг. Данная комбинация препаратов рекомендуется для клинической апробации при лечении рака простаты.

Представлены результаты лечения разными методами антибактериальной терапии 60 больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы, осложненной хроническим простатитом, которые перенесли одномоментную чреспузырную простатэктомию. Включение в комплексную терапию в предоперационном, а также раннем послеоперационном периоде антибактериальных препаратов позволило избежать гнойно-воспалительных осложнений.

Представлены результаты и клинический опыт применения в комплексной терапии доброкачественной гиперплазии предстательной железы в сочетании с хроническим простатитом <$Ealpha>1-адреноблокаторов. Выявлена положительная динамика терапии, которая подтверждалась улучшением дренажных состояний под действием препарата, что позволило достигнуть довольно быстрого положительного клинического результата в виде снижения дискомфортных, застойных и болезненных проявлений у пациентов.

Мета: визначити рівень експресії кластерину (ЕК), XIAP і сурвівіну в лініях пухлинних клітин передміхурової залози, чутливих (LNCaP) і резистентних (PC-3) до камптотецину (СРТ) - інгібітора топоізомерази I. Методи: клітини LNCaP і PC-3 інкубовано з CPT, після чого проаналізовано кількість загинувших клітин із використанням подвійного фарбування реактивом Хьорста 33,342 і пропідіум-йодидом. ЕК, XIAP і сурвівін на рівні білка та мРНК оцінено за допомогою методів Вестерн-блоттингу та напівкількісного ЗТ-ПЛР, відповідно. Результати: встановлено, що 24 год інкубація клітин з 0,5 і 3,0 <$E mu>M CPT, як слідство, мала більш вищий процент загибелі клітин лінії LNCaP, ніж така клітин PC-3. Дані Вестерн-блот аналізу виявили, що в клітинах лінії PC-3 кількість кластерину у 5 разів є вищою, а XIAP - нижчою, ніж в клітинах лінії LNCaP, в той час як експресія сурвівіну є однаковою в обох клітинних лініях. Інкубація клітин із 0,5 і 3,0 <$E mu>M CPT призводила до зниження рівня сурвівіну та XIAP в обох лініях клітин. ЕК на рівні мРНК і білка не змінювалась у разі дії CPT на клітини лінії LNCaP, але підвищувалась у клітинах лінії PC-3. Висновки: одержані дані свідчать про те, що в розвитку резистентності до камптотецину клітин лінії PC-3 кластерин може відігравати більш важливу роль, ніж сурвівін і XIAP.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-5

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати лікування 92-х хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, яким виконано черезміхурову простатектомію з використанням кисетного шва з метою гемостазу ложа передміхурової залози. Простота методики дозволяє зменшити термін виконання операції, об'єм крововтрати. Індекс симптомів за міжнародною системою сумарної оцінки симптомів у разі захворювань передміхурової залози (IPSS) зменшується в 4,3 раза, індекс якості життя (QoL) - у 2,1 раза. Середній термін лікування у стаціонарі у післяопераційний період становив 5,7. Максимальна швидкість сечовипускання (Qmax) збільшилась з (<$E 6,5~symbol С~0,85>) мл/хв перед операцією до (<$E 18,7~symbol С~3,2>) мл/хв після операції. Використання активної аспірації ложа передміхурової залози дозволило знизити кількість ускладнень, зумовлених гнійно-запальними процесами (2 % хворих). Зроблено висновок, що використання кисетного шва на ложе видаленої передміхурової залози сприяє поліпшенню результатів хірургічного лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози.

Представлены результаты лечения 163 больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы, которые перенесли одномоментную чреспузырную простатэктомию. Включение в комплексную терапию в раннем послеоперационном периоде низкоэнергетического лазерного облучения ложа удаленной предстательной железы позволило снизить количество осложнений и снизить послеоперационный койко-день.

Рассмотрена радионуклидная и медикаментозная терапия в лечении множественных метастазов в скелете. Описаны характеристики радиофармпрепаратов: ортофосфата натрия, <$E nothing sup 89 roman Sr>-хлорида, <$E nothing sup 153 roman Sm>-EDTMP, <$E nothing sup 186 roman Re>-HEDP, <$E nothing sup 188 roman Re>-HEDP, <$E nothing sup 117m roman Sn>-DTPA, <$E nothing sup 177 roman Lu>-EDTMP. Приведены предложенные схемы лечения множественных метастазов в скелете у больных раком предстательной и молочной желез.

Розглянуто основні методи лікування хворих на рак передміхурової залози: радикальну простатектомію, променеву терапію, гормональну та хіміотерапію. Наведено сучасні схеми лікування хворих та висвітлено досвід їх застосування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-5

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

У порівняльному аспекті проведено оцінювання ефективності лікування 142-х хворих на рак передміхурової залози (РПЗ), яких було розподілено за трьома основними групами та групою порівняння, а саме: 33 хворих, які одержували низькі дози естрогенів (2 %-й олійний розчин синестролу по 0,25 мл - 5 мг на добу) на фоні білатеральної орхіектомії; 36 хворих, які одержували стероїдний антиандроген андрокур (100 мг га добу) на фоні білатеральної орхіектомії; 35 хворих, які одержували синестрол (2 % олійний розчин 60 мг на добу); 38 хворих (група порівняння), яким було проведено білатеральну орхіектомію. Комбіноване лікування хворих на РПЗ у разі проведення кастрації з застосуванням синестролу у малих дозах забезпечило досягнення стійкого клінічного ефекту у хворих на РПЗ з III - IV стадією та трирічне виживання в 88 % та 63 % пацієнтів відповідно. Застосування андрокуру за умов кастрації зумовило менш постійну та тривалу дію, трирічне виживання з III - IV стадією становило 84,6 % та 60 % відповідно. Вживанння синестролу за традиційних доз забезпечило швидкий позитивний ефект, однак показники оцінювання стану хворих виявилися невисокими через виникнення значної кількості (65,7 %) ускладнень у серцево-судинній системі, трирічне виживання з III - IV стадією становило 86,4 % та 53,8 % відповідно. У разі застосування білатеральної орхіектомії трирічне виживання з III - IV стадією становило 79,2 % та 50 % відповідно. Проаналізовано стан імунного та цитокінового статусу в стадії <$Eroman {T sub 2 ~-~T sub 4 }> у передопераційному періоді та ранньому післяопераційному - після орхіектомії у стадії <$Eroman {T sub 3 ~-~T sub 4 }>,

На підставі визначення особливостей клініко-уродинамічних характеристик хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ) обгрунтовано тактику малоінвазивного лікування даної патології. Вперше показано доцільність малоінвазивного лікування хворих на ДГПЗ з застосуванням ендоуретральних стентів як альтернативного методу до більш травматичного - цистостомії. Встановлено особливості клінічного перебігу захворювання, а також зміни показників уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів після ендоуретрального стенування у порівняльному аспекті з пацієнтами, які знаходились на диспансерному нагляді або одержували консервативне лікування. Вперше за допомогою радіологічних діагностичних критеріїв визначено особливості морфологічної структури та кровопостачання простати за ДГПЗ. Обгрунтовано показання та протипоказання для проведення ендоуретрального стенування у хворих з оперативним ризиком. На підставі радіологічного забезпечення визначено критерії відбору стентів для проведення даної операції. Удосконалено техніку ендоуретрального стенування для кожного хворого залежно від анатомічних особливостей.

Проаналізовано перебіг різних стадій раку передміхурової залози (РПЗ) у 715-ти пацієнтів, у 663-х хворих РПЗ був ускладнений гострою затримкою сечі (ГЗС). На підставі результатів досліджень визначено, що найбільш оптимальним і науково обгрунтованим терміном застосування уретрального катетера у хворих на РПЗ, ускладнений ГЗС, є три місяці від моменту встановлення. Застосування уретрального катетера більше трьох місяців є недоцільним через низький відсоток (2,31 %) позитивного ефекту, значне збільшення інфекційних ускладнень (удвічі за період з третього до шостого місяця) та зниження якості життя пацієнтів (QOL) на 1 бал. Проаналізовано результати лікування РПЗ, ускладненого ГЗС, проведеного за допомогою трансуретральної резекції передміхурової залози (ТУРП) та її модифікацій. Розроблено показання та протипоказання до застосування різних методів лікування РПЗ, ускладненого ГЗС. Установлено, що застосування ендохірургічного лікування цієї хвороби не впливає на прогресію процесу, підвищення канцерспецифічної смертності. Для визначення ефективності лікування проаналізовано певні уродинамічні показники, здійснено його оцінювання за міжнародною шкалою IPSS, визначено рівень залишкової сечі та зроблено оцінку якості життя (QOL). Проведено динамічні спостереження у пацієнтів всіх груп, незалежно від методу лікування ГЗС, та виявлено наростання суб'єктивної симптоматики за шкалою IPPS на 10 %, зменшення <$Eroman {Q sub max }> на 11 % та <$Eroman {Q sub ave }> - на 12 %. У групі пацієнтів, яким було виконано ТУРП, трансуретральну інцизію передміхурової залози (ТУІП),